Задумайтеся, як часто ви скаржитеся – на погоду, роботу, начальника, своїх близьких, уряд тощо. Можливо, ви постійно звинувачуєте інших у своїх невдачах. Ви схильні робити з мухи слона або навішувати ярлики на оточуючих. У психології це називається когнітивними спотвореннями реальності. Це небезпечно у першу чергу для вас і може призвести до подальших помилок або сумних наслідків.
Люди відрізняються патернами мислення. Тому комусь вдається зберігати оптимізм у найважчих обставинах, а хтось опускає руки при найменшій невдачі. Проте людина з деструктивною поведінкою буде емоційно нестабільною навіть за найбільш сприятливих обставин. Вона може проявляти агресію, порушувати соціальні норми та виконувати руйнівні дії.
Деструктивна поведінка притаманна як дорослим, так і дітям. Вона може мати негативні наслідки і для самої людини, і для оточуючих. Тому так важливо вчасно розпізнати ознаки такої поведінки і звернутися за допомогою.
Тут ми розглянемо основні фактори, які спричиняють деструктивну поведінку у різних вікових групах, причини та ознаки такої поведінки та підходи до її корекції. Особлива увага у статті приділяється порівнянню деструктивної поведінки у дорослих та дітей.
Такий підхід до виховання називається гіперопікою, а у психології та інших соціальних науках він має назву “гіперпротекція.” Це – у буквальному смислі “турбота понад міру,” яка не має нічого спільного із справжньою турботою. Це швидше – бажання батьків справитися із своїми комплексами і невдачами, також закладеними у дитинстві.
Дитячі психологи Центру психологічної допомоги New Leaf у Києві допоможуть побачити ознаки гіперопіки у вашому ставленні до дитини та допоможуть їх позбутися.
Що таке деструктивна поведінка?
Згідно психологічної термінології поведінка людини визначається як конструктивна і деструктивна, іншими словами, як нормальна і аномальна. Деструктивна поведінка є нестандартною і неприйнятною у суспільстві. Вона завдає шкоди і людині, і тим, хто її оточує, та проявляється у різних сферах – фізичній, емоційній, соціальній. Основні характеристики такої поведінки – це фізична чи вербальна агресія, самопошкодження, порушення соціальних норм та емоційна нестабільність.
Причинами деструктивної поведінки можуть бути психологічні травми, соціальні та біологічні фактори, психічні розлади тощо. Їх потрібно виявити, щоб зрозуміти, якими методами таку поведінку можна скоректувати. Звичайно, тут потрібна допомога спеціаліста. Це стосується всіх, а особливо, дітей. У сучасних надскладних умовах дитячий психолог онлайн допоможе розібратися у проявах аномальної поведінки та визначити найбільш ефективні методи її корекції.
Ознаки та причини виникнення деструктивної моделі поведінки у дорослих та дітей
Щоб зрозуміти, чи є поведінка людини деструктивною, зверніть увагу на наступні ознаки:
Деструктивна поведінка у дорослих і дітей має свої особливості. У дорослих вона проявляється через вербальну агресію (образи, надмірну критику, погрози), фізичну агресію (бійки, вандалізм), умисне завдавання собі шкоди через порізи, опіки тощо, зловживання алкоголем або наркотиками, відсутність бажання підтримувати соціальні контакти, часті конфлікти з партнерами, друзями, колегами по роботі, песимізм, низьку самооцінку, відсутність друзів чи романтичного партнера, постійне відчуття незадоволення і роздратування.
Аномальна поведінка у дітей характеризується бійками з однолітками, агресією щодо вчителів або батьків, порушеннями дисципліни, відмовою дотримуватись правил, поганою успішністю, відсутністю мотивації до навчання, прогулами занять без поважних причин, частими змінами настрою, плаксивістю, дратівливістю, труднощами у контролюванні своїх емоцій, відсутністю друзів та уникання соціальних заходів.
Причини такої поведінки можуть лежати у ранньому дитинстві, коли дитина обробляє інформацію про стосунки між людьми, яка надходить їй від батьків. Якщо змалечку дитина бачить любов, повагу і підтримку, вплив на формування її психіки позитивний, що зменшує ризик прояву деструктивної поведінки. Якщо у стосунках в сім’ї немає турботи і любові, у психіці дитини закладаються деструктивні патерни.
Серед інших причин, які призводять до аномальної поведінки у підлітковому і дорослому віці, можна назвати різні залежності, непокарані порушення норм і правил, дискредитація і маніпулювання з боку членів родини, спадковість, а також бажання самостверджуватися за рахунок інших.
У дорослих і дітей можуть бути різні причини деструктивної поведінки. У дорослих вони більш комплексні, пов’язані з перенесеними психологічними травмами, наприклад, досвід насильства, втрата близьких, депресія, тривожні розлади, біполярний розлад, стрес на роботі, фінансові проблеми, соціальна ізоляція, конфлікти з партнером, розлучення, проблеми з вихованням дітей, алкоголізм чи наркотична залежність.
У дітей причинами деструктивної поведінки можуть бути насильство у родині, відсутність уваги з боку батьків, булінг чи погані стосунки з однолітками, гіперактивність або тривожні розлади, погані приклади дорослих чи однолітків і хронічні хвороби або фізичні недоліки, які впливають на самооцінку.
Виявлення і розуміння ознак і причин деструктивної поведінки дуже важливе для розробки ефективних стратегій підтримки і подолання цих негативних моделей як у дитячому, так і у дорослому віці.
Форми деструктивної поведінки та як її виявити
У психологічній науці розрізняються чотири деструктивні паттерни поведінки, такі як деструкція особистого “Я”, завдавання собі тілесних ушкоджень, схильність до морального приниження себе та інших людей і протиставляння себе соціальним установкам. На основі цих паттернів можуть проявлятися такі види девіантної поведінки, як нарцисична, адиктивна, фанатична і антисоціальна.
Нарцисична поведінка характеризується неадекватно високою самооцінкою і перебільшенням особистої значущості. Це супроводжується браком критичного мислення і неможливість правильно оцінювати свої вчинки. Для адиктивного виду характерні змінені моделі поведінки під впливом різноманітних залежностей (алкогольної, наркотичної, ігрової тощо). Фанатична поведінка проявляється через надмірне захоплення кимось або чимось, яке переходить у фанатичну пристрасть. Антисоціальна поведінка включає навмисне провокування конфліктів та погіршення стосунків із близькими і знайомими.
Ці типи і види деструктивної поведінки можуть приймати різні форми в залежності від віку, особистісних характеристик і соціальних обставин.
Основними формами девіантної поведінки у дорослих є:
Дитяча деструктивна поведінка характеризується агресією щодо однолітків, вчителів або батьків, постійними запізненнями, прогулами занять та ігноруванням правил, неконтрольованими емоційними вибухами, раннім початком сексуальної активності, зловживання наркотиками або алкоголем.
Для того, щоб виявити деструктивні ознаки, потрібно поспостерігати за поведінкою людини. Часті конфлікти, агресивні дії, зловживання алкоголем або наркотиками – це найбільш поширені ознаки у дорослих. Можна також провести анкетування або тестування для виявлення психологічних проблем і поведінкових розладів. Варто також поговорити із самою людиною, її родичами, друзями або колегами. Можливо, потрібна консультація з психіатром або психотерапевтом.
Якщо деструктивна поведінка спостерігається у дитини, потрібно відстежувати її академічні досягнення, відвідуваність, стосунки з однолітками. Також варто поговорити з батьками про поведінку дитини вдома. Цінну інформацію можуть надати вчителі та шкільні психологи. Також виявити ознаки такої поведінки допоможуть спеціалізовані тести для виявлення емоційних і поведінкових проблем.
Виявлення деструктивної поведінки на ранніх стадіях дає можливість своєчасно втрутитися і надати необхідну допомогу. Вона може включати психологічну підтримку, консультації з фахівцями, терапію або соціальний вплив. Усе це допоможе зменшити негативні прояви і сприятиме здоровому розвитку особистості.
Як ефективно протидіяти деструктивній поведінці
Фахівці Центру психологічної допомоги New Leaf підготували низку порад, як ефективно протидіяти деструктивній поведінці. Ось декілька корисних стратегій і методів для протидії та запобіганню розвитку таких поведінкових моделей як у дорослих, так і у дітей.
Превентивна підтримка включає психологічну освіту, стрес-менеджмент і здоровий спосіб життя. Психологічна освіта дає можливість бути більш обізнаними про наслідки деструктивної поведінки та важливість емоційного здоров’я. Стрес-менеджмент навчає технікам управління стресом. Підтримка здорового способу життя заохочує до правильного харчування, регулярних фізичних вправ і достатнього відпочинку. Соціальна підтримка – це розвиток мережі підтримки, яка включатиме родину, друзів, колег, участь у соціальних групах або клубах.
Для попередження деструктивної поведінки у дітей ми рекомендуємо створювати сприятливе домашнє середовище для емоційної стабільності дитини і навчати дітей навичкам управління емоціями, вирішення конфліктів і соціальної взаємодії. У школах варто впроваджувати програми соціально-емоційного навчання, а також стимулювати участь дітей у спорті, мистецтві, клубах за інтересами.
Для протидії деструктивній поведінці у дорослих застосовується психотерапія. Сюди можуть входити індивідуальна, групова, медикаментозна терапії, а також використання реабілітаційних програм для осіб з алкогольною або наркотичною залежністю. Що стосується дітей, ефективними є індивідуальні консультації зі шкільними психологами чи соціальними працівниками, сімейна терапія (робота з усією родиною для покращення комунікації та вирішення внутрішніх конфліктів), техніки поведінкової терапії для корекції негативних моделей поведінки, ігрова терапія для молодших дітей.
Щоб підтримати людину з проявами деструктивної поведінки, для дорослих важливі регулярні зустрічі з психотерапевтами та участь у групах підтримки, і корпоративних заходах на робочому місці для зниження стресу.
Для дітей важливий постійний моніторинг поведінки та емоційно стабільне домашнє середовище. Важливою є також співпраця з вчителями для забезпечення успішної соціалізації, а також залучення до гуртків і спортивних секцій для розвитку соціальних навичок і самооцінки.
Загалом, ефективна протидія деструктивній поведінці потребує координації зусиль на різних рівнях – особистому, сімейному, освітньому і громадському. При цьому необхідно враховувати індивідуальні особливості людини, щоб створити максимально сприятливе і підтримуюче середовище для її розвитку і самовдосконалення.
Автор статті:
Людмила Сердюк
Бажаєте записатися на консультацію психолога?