Любов – це красиве почуття, яке переважно асоціюється із сильними позитивними переживаннями і приємними емоціями. Її оспівують поети, про неї пишуть пісні і малюють картини.
Проте бувають випадки, коли взаємини між закоханими лягають важким тягарем на психіку одного чи й обох партнерів. Залежний заповнює собою весь особистий простір об’єкта своєї пристрасті і буквально “душить” своєю увагою, водночас страждаючи від нібито нестачі емоційної віддачі від своєї половинки.
Та людина, яку так сліпо обожнюють, також може страждати через це постійне і нав’язливе вторгнення в особисті кордони. Крім того, любовно залежні люди можуть робити божевільні, протизаконні чи навіть небезпечні речі.
Проблема ще і в тому, що залежним від любові людям, так само, як ігроманам, наркоманам чи алкоголікам, важко усвідомити, що з ними щось не так. Вони переконані, що просто так сильно люблять. Насправді ж такий стан лише поглиблюється, а отже людині потрібні консультації психолога.
Любовна залежність – що це?
На відміну від особистих переконань людини, яка знаходиться у таких стосунках, психологи визначають любовну залежність як один із видів співзалежності поряд із алкоголізмом, залежністю від ігрових автоматів або наркотиків.
На жаль, такий стан – це не любов. Людину важко переконати, що їй слід звернутися за допомогою, тому що вона вважає страждання обов’язковим супутником любові. Сильна пристрасть і повна психологічна залежність від партнера – це свого роду паразитизм. У той час як справжнє кохання передбачає свободу і можливість вільного вибору, у адикції цієї свободи немає.
У переважній більшості від такого стану страждають жінки. Вони настільки прагнуть бути коханими і потрібними, що у них не залишається сили любити по-справжньому. Такі люди погано переносять самотність і ніколи не відчувають наповненості власного життя. Вони сприймають себе особистістю, лише ідентифікуючись через стосунки з партнером.
Зміст любові як самопожертви перегукується з концепцією мазохізму. Мазохісти вважають, що вони повинні терпіти неприпустиме до себе ставлення, тому що дуже когось люблять.
Протягом 20-го століття нейробіологи, антропологи, нейропсихологи і психіатри проводили нейрохімічні дослідження кохання. При цьому вони порівнювали томограми закоханих пар і наркотично залежних людей.
Спеціалісти помітили, що в обох випадках активними були одні і ті ж зони мозку, які відповідають за “систему нагород.” Це супроводжувалось підвищенням рівня дофаміну (гормон, який виробляється у мозку під час позитивного досвіду). Цей гормон дає відчуття радості та ейфорії.
Отже, така залежність – це досвід, який базується на суб’єктивній реакції людини. Якщо вона не бажає відмовитися від того, що викликає підвищення рівня дофаміну, виникає адикція. Тому найголовніша складність у лікуванні любовної залежності – небажання позбавлятися цього гнітючого стану.
Види любовної залежності
Кожна людина має чотири основних нейромедіатори, які відповідають за емоції та відчуття щастя. Це – дофамін, окситоцин, ендорфін і серотонін. Відповідно розрізняють чотири види любовної залежності – дофамінова, окситоцинова, ендорфінова і серотонінова.
Дофамінова залежність може розвинутися у перші три роки стосунків закоханої пари. У цілому, дофаміновий тип кохання дуже важливий і корисний. Це – сильне почуття, яке робить об’єкт любові основною метою і прагненням. Дофамін додає сил, мотивації, стимулює виконувати якісь дії і самовдосконалюватися.
Проте дофамін – це також нейромедіатор, який відповідає за розвиток усіх залежностей – від комп’ютерних ігор до наркоманії. Якщо його не вистачає, людині стає погано. Тому дофамінове кохання є нормою лише у перші три роки, коли людям потрібно стикувати між собою два різні характери і психологічні типи.
Якщо ж людина керується бажанням лише отримувати дофамін від поверхневих емоцій, така прив’язаність змушує страждати обох партнерів. Не поглиблюючи свої стосунки, один з них починає шукати інші джерела дофаміну, а з часом усі наступні партнери здаються однаковими і перестають викликати інтерес. Така людина стає глибоко самотньою, і їй потрібна допомога психолога.
Серотонінова залежність виникає тоді, коли ви робите все можливе, щоб стати для когось найважливішим і найпотрібнішим, щоб згодом партнер навіть не уявляв свого життя без вас. Серотонін – це гормон, який відповідає за повагу і статус. Щоб тріумфувати над партнером, використовується обман, маніпуляції, флірт і зради. Така поведінка, спрямована на змушування партнера вас любити, вважається патологічною. Відбувається повне захоплення індивідуальності партнера і його особистих кордонів.
Співзалежний партнер стає у позицію батька і не визнає за своєю половинкою права на самовизначення чи особистий вибір. Патологічні ревнощі і надконтроль – це також прояви любовної залежності цього виду.
Окситоцинова залежність – це результат дуже м’якої і ніжної близькості один до одного. Окситоцин виробляється в результаті емпатії і довіри. Проте такий стан легко переростає у співзалежність, коли здорова дистанція у стосунках не зберігається. Створюється атмосфера, при якій об’єкт відчуває себе безпорадним і потребує вас, щоб бути собою.
Співзалежними часто стають люди, які виростали у неблагополучних сім’ях, оскільки батьки алкоголіки чи наркомани не створювали умов для дитини розвиватися самостійною і незалежною особистістю.
Цей вид адикції приводить до втрати власної індивідуальності і заміщення своєї психологічної території територією партнера. Залежна сторона відмовляється від своїх інтересів, друзів і цілей і починає жити життям іншого за принципом “без тебе мене нема.” Як і в попередньому випадку, значуща сторона приймає позицію батька, а залежний – маленької дитини. У цьому випадку мазохістські тенденції отримують сильне підґрунтя.
Ендорфінова залежність – це отримання задоволення від фізичного болю, який один з партнерів заподіює у стосунках. Така адикція служить виправданням толерантності до фізичного насильства або садомазохістських елементів. Відбувається руйнування психологічної території партнера і тотальне придушення його індивідуальності.
Симптоми і ознаки
Різні види адикцій мають свої чіткі симптоми, наприклад, абстинентний синдром при наркоманії або ефект похмілля при алкоголізмі.
З любовною залежністю не все так просто. Жертви такої хворобливої прихильності дуже часто не можуть зізнатися у деструктивних впливах цих почуттів на їх особистість. Тому основні симптоми можуть бути очевидними лише зі сторони. До них належать:
Таким чином, любовна залежність може мати дуже негативні наслідки. Одержимий з часом навіть втрачає бажання жити. Тому цю адикцію потрібно сприймати серйозно і звернутися вчасно до професіонала, щоб звільнитися від неї, як і від будь-якої іншої залежності.
Як діагностувати в себе любовну залежність?
Отже любов і залежність – це різні речі. Любов окрилює, надихає, робить людей продуктивнішими і щасливішими. Залежність, навпаки, змушує страждати, при чому, обидвох партнерів. Залежний страждає, бо йому завжди мало любові та уваги, а інша сторона задихається від цієї турботи і “любові.”
Щоб помилково не приймати хворобливу прихильність за кохання і діагностувати у себе цю адикцію, зверніть увагу на наступне:
Якщо ви знаходите у собі хоч три-чотири такі ознаки, вам потрібно подумати, що робити з цим станом і як з нього вибратися.
Причини виникнення любовної залежності
Психотерапевти знають, що, щоб вилікувати залежність, потрібно розібратися, чому вона виникла. Це можна сказати і про хворобливі стосунки. Справа в тому, що така залежність розвивається не через велику любов. Причиною можуть бути дуже глибокі проблеми розвитку особистості.
У першу чергу, це – занадто романтизовані уявлення про кохання. Саме тому до цього стереотипу схильні переважно жінки, які вважають, що стосунки – це вічна романтика.
Причиною може стати і велика втрата, наприклад, смерть близької людини або зрада у минулому. Тоді ви намагатиметеся замістити цю втрату, а це вже не про вічне і шалене кохання, а про хворобливу прив’язаність.
У залежні стосунки попадають і люди, які недоотримали в дитинстві батьківської уваги і любові. Це може трапитися як у неповних, так і у повних сім’ях, наприклад, коли батьки були більше зайняті собою і своїми проблемами або ж приділяли більше уваги брату чи сестрі.
Є люди, які залежні від бурхливих емоцій. Вони не можуть жити без постійних сварок і примирень. Тоді увесь час з’ясовуються стосунки і часто трапляються сцени ревнощів, тому що людина так уявляє собі ідеальні стосунки.
До цієї адикції схильні і невпевнені у собі люди. Ви буквально чіпляєтеся за стосунки і боїтеся їх втратити. Це відбувається через комплекси щодо зовнішності чи соціального статусу, або ж ви вважаєте себе негідними нормальних взаємин.
Якщо з’ясувати причину любовної залежності, буде легше її позбутися. Це також допоможе більше не потрапляти у таку ж залежність у майбутньому і будувати з новим партнером здорові стосунки.
Негативні аспекти та ризики
Якщо продовжувати жити у залежних стосунках, сценарій їх розвитку завжди негативний. Ви відмовляєтеся від своєї власної території і повністю розчиняєтеся у території партнера, живете його інтересами і перекладаєте на нього відповідальність за своє життя. Відмова від власних бажань, прагнень і цілей веде до деградації особистості.
Може відбуватися і навпаки. Ви поглинаєте психологічну територію партнера і позбавляєте його суверенітету. Ви намагаєтеся керувати своєю половинкою і контролюєте її так, як це роблять батьки з маленькою дитиною. Такий партнер може вважати, що у нього благі наміри, тому що його дружина чи чоловік без нього не впорається, не виживе, і він краще знає, як потрібно робити. Таким чином цей партнер бере відповідальність за життя іншого на себе, не даючи своїй половинці розвиватися як особистість.
Ще одним негативним аспектом любовної залежності є руйнування психологічної території об’єкта стосунків. Ви відчуваєте повну владу над партнером і всіляко використовуєте його. Тут можна також декларувати відповідальність, проте вона зводиться до тотального контролю, панування, управління не лише вчинками, а й почуттями та емоціями своєї половинки.
Також існує ризик відображення в партнері, коли він змушений увесь час показувати, яка ви незвичайна людина. Він повинен захоплюватися, доказувати своє кохання і задовольняти усі ваші бажання. Негативним наслідком таких взаємин зазвичай є розлучення, тому що, якщо партнер перестав служити вашим дзеркалом, починається пошук іншого об’єкта стосунків.
Найбільш негативним у цьому всьому є те, що у таких моделях взаємин немає місця для справжньої підтримки, відповідальності і близькості. Усі сценарії призводять до втоми і розчарування. Тоді важко і болюче переживається розрив, що веде до апатії, депресії, психосоматичних порушень, інших залежностей, катастрофічного зниження самооцінки та суїцидальних думок і намірів. У таких випадках уже потрібна серйозна професійна допомога.
Як позбутися любовної залежності?
Якщо ситуація запущена і вийшла з-під контролю, допоможе лише системна робота з психотерапевтом чи психіатром, який підбере методи і засоби терапії з урахуванням індивідуальних особливостей характеру і ситуації клієнта. Найчастіше застосовуються методи терапії, що звертаються до несвідомого, – психоаналіз, позитивна терапія, гештальттерапія.
Якщо ж ви все таки спробуєте самотужки вийти із стосунків, які руйнують вас як особистість, можливо вам допоможуть деякі поради.
У першу чергу вам потрібен логічний і тверезий аналіз. Якщо ваші стосунки змушують перебувати у тривожному і напруженому стані, постійно йти на поступки, приносять дискомфорт, проаналізуйте позитивні і негативні аспекти цього зв’язку. Якщо негативу більше, тверезо подумайте, чи ви готові так прожити все життя.
Якщо ви вирішили розійтися, не пересікайтеся з об’єктом своєї залежності. Змініть обстановку, відкиньте все, що може нагадувати про нього, та попробуйте розібратися із своїми внутрішніми проблемами. Цей метод ефективний, щоб надалі не потрапити у схожі стосунки.
Перестаньте ідеалізувати свого партнера і копатися у власних недоліках. Дослідіть, що саме змушує вас його ідеалізувати, і перетворіть ці риси у недоліки. Наприклад, якщо хлопець акуратно ставиться до грошей і вміє ними розпоряджатися, він, очевидно, скупий. Якщо ж дівчина красива і доглянута, вона егоїстка, яка завжди буде думати лише про себе.
Свою залежність можна спрямувати на інші заняття, користуючись методом сублімації Зигмунда Фрейда. Перенаправте ваші негативні емоції із сварок і з’ясування стосунків на творчість, рукоділля, спорт, фізичну працю. Це позбавить вас від нав’язливих думок, стресу і депресії і подарує позитивні емоції від процесу і результату.
Важлива також профілактика любовної залежності. Батькам варто вибудовувати щирі і близькі відносини з маленькими дітьми, даруючи їм свою любов і захист. Брак уваги у віці 2-4 років може згубно вплинути на майбутні стосунки з партнером.
Потрібно пояснювати і підліткам, що кохання повинно приносити радість обом партнерам, які є рівноцінними і рівноправними учасниками взаємин. Страждання і самопожертва героїв фільмів і серіалів – це не норма і не подвиг, а романтичне перебільшення сценаристів.
Необхідно постійно різнобічно розвиватися у будь-якому віці, розширюючи коло інтересів. Спілкуйтеся з різними людьми, приділяйте час саморозвитку. Ніколи не жертвуйте ради когось своїми захопленнями, планами, зустрічами з друзями і родиною, часом для спорту і догляду за собою.
Не забувайте про себе, не нехтуйте своїми інтересами і потребами, адже що може бути дорожчим, ніж ваша особистість, ваше фізичне і психічне здоров’я. З розумінням ставтеся до того, що стосунки можуть бути не на все життя, а здорове і повноцінне кохання – це про радість, благополуччя, атмосферу взаєморозуміння і простір для саморозвитку і задоволення потреб обох партнерів.
Найбільш надійний і м’який спосіб вийти з нездорових любовних стосунків – звернутися за допомогою до психолога чи психотерапевта. Ви варті щасливого і гармонійного життя.
Автор статті:
Людмила Сердюк
Бажаєте записатися на консультацію психолога?