Існує чотири розлади особистості групи B (кластера B): дисоціальний (антисоціальний) розлад, прикордонний розлад, істеричний (гістріонний) розлад і нарцисичний розлад особистості.
Розлади особистості – це глибоко вкорінені, стійкі моделі мислення, почуттів і поведінки, які значно відхиляються від культурних і соціальних норм. Ці особливості спричиняють серйозні труднощі самій людині та впливають на її стосунки, роботу і якість життя загалом.
Розлади групи B об’єднані в один кластер, оскільки мають спільні риси. Для них характерні:
- надмірно емоційна, імпульсивна або драматична поведінка
- складнощі в підтриманні стабільних міжособистісних стосунків
- високий рівень внутрішнього стресу і страждань
Згідно з Діагностичним і статистичним посібником із психічних розладів, 5-те видання (DSM-5), усі розлади особистості поділяють на три групи:
- Кластер A: параноїдний, шизоїдний, шизотиповий розлади (дивні та ексцентричні)
- Кластер B: дисоціальне (антисоціальне), прикордонне, істеричне (гістріонне), нарцисичне (емоційно нестабільні та драматичні)
- Кластер C: уникаючі, залежні та обсесивно-компульсивні розлади (тривожні та боязкі)
За даними Національного інституту психічного здоров’я США (NIMH), розлади особистості зустрічаються приблизно у 9,1% населення. При цьому розлади групи B є найрідкіснішими серед усіх кластерів – їхня поширеність становить близько 1,5%.
Розбираючись у схожості та відмінностях між розладами групи B, ми можемо краще зрозуміти людей із такими діагнозами та сприяти зниженню стигми навколо цих часто неправильно зрозумілих психічних станів.
Така поведінка – тривожний сигнал, який не можна ігнорувати.
Розлади особистості групи B: основні ознаки
Антисоціальний розлад особистості
- Нехтування правилами
- Ігнорування прав інших людей
- Брехливість
- Маніпуляції
- Агресивність
Межовий розлад особистості
- Сильні, інтенсивні емоції
- Страх бути покинутим
- Нестабільні стосунки
- Проблеми із самоідентичністю
Істеричний розлад особистості
- Драматична, театральна поведінка
- Провокаційна або надмірно сексуалізована поведінка
- Потреба постійно бути в центрі уваги
Нарцисичний розлад особистості
- Почуття власної переваги або особливої значущості
- Нестача емпатії
- Потреба в постійному захопленні
- Використання інших у своїх інтересах
- Підвищена чутливість до критики та відмови
Що спільного у розладів особистості групи B?
Кожна група розладів особистості об’єднується схожими характеристиками.
Для розладів групи B найхарактерніші такі спільні риси:
- Драматична, надмірно емоційна або непередбачувана поведінка
- Труднощі в побудові здорових і стабільних стосунків
- Риси, що викликають серйозний внутрішній стрес і порушують якість життя
- Імпульсивні дії та схильність до саморуйнівної поведінки
- Складнощі в підборі ефективних методів терапії
- Часте поєднання з іншими психічними розладами
Згідно з даними Національного інституту психічного здоров’я США (NIMH), поширеність розладів особистості не залежить від раси або статі – ці чинники не чинять значущого впливу.
Антисоціальний розлад особистості
Антисоціальний розлад особистості характеризується стійкою зневагою до прав інших людей або їхнім порушенням, що починається в дитинстві та зберігається протягом усього життя.
Цей стан також неформально називають:
- психопатія
- соціопатія
- дисоціальний розлад особистості
Терміни «психопатія» і «соціопатія» не є офіційними і часто неправильно розуміються. Використання офіційного діагнозу – антисоціальний розлад особистості – дає змогу точніше і менш стигматизуюче описати цей стан.
Згідно з класифікацією DSM-5, для постановки офіційного діагнозу необхідно бути старшим за 18 років, при цьому мати в анамнезі прояви відповідної поведінки до 15 років.
Ознаки та симптоми
Поширені симптоми антисоціального розладу особистості включають:
- схильність до обману та маніпуляцій
- агресія по відношенню до тварин і людей
- руйнування чужого майна
- часте порушення правил і законів
- схильність до брехні та шахрайства
- дратівливість і конфліктність
- нехтування власною та чужою безпекою
- безвідповідальність
- перекладання провини за свої вчинки на інших
- відсутність емпатії
DSM-5 також зазначає, що у людей з антисоціальним розладом особистості часто зустрічаються супутні психічні стани:
- тривожні розлади
- депресивні розлади
- розлади, пов'язані із вживанням психоактивних речовин
- синдром дефіциту уваги та гіперактивності (СДУГ)
Можливі причини
У багатьох людей із діагнозом антисоціальний розлад особистості є батьки з таким самим станом. Чоловіки входять до групи з найвищою поширеністю цього розладу.
Дослідження 2019 року показує, що люди, які пережили несприятливі події в дитинстві (наприклад, насильство або зневагу), мають підвищений ризик розвитку антисоціального розладу особистості.
Також соціально-економічні та соціокультурні чинники, такі як бідність або міграція, можуть збільшити ймовірність виникнення цього розладу.
“На розвиток цього розладу впливають як генетичні, так і екологічні чинники, – зазначає Елінор Бонік, ліцензований сімейний і системний терапевт із Лос-Анджелеса (Каліфорнія), яка працює з людьми, що страждають на розлади особистості. – Однак важливо пам’ятати, що деякі поведінки можуть імітувати антисоціальну поведінку, яка використовується індивідом як захисна стратегія для виживання.”
Межовий розлад особистості
Межовий розлад особистості (МРО) – це психічний стан, що характеризується нестабільністю у стосунках з оточуючими, мінливим сприйняттям себе і схильністю до імпульсивних вчинків.
За даними дослідження 2018 року, поширеність МРО серед населення становить близько 1,7%. Жінки діагностуються з цим розладом частіше, ніж чоловіки та представники інших гендерних груп.
Основні ознаки межового розладу особистості включають:
- сильний страх бути залишеним, навіть якщо загроза реальна тільки в уяві
- імпульсивна поведінка, здатна призвести до шкоди для себе або оточуючих
- підвищену чутливість до змін в оточенні
- нестабільні та бурхливі стосунки з близькими людьми
- проблеми із самоідентифікацією та відчуттям свого «я»
- відчуття внутрішньої порожнечі та спустошеності
- часті спалахи гніву і труднощі з його контролем
- тривожні та депресивні стани
- виражені порушення сприйняття реальності (дисоціація)
- різкі зміни у ставленні до людей і подій
- повторювані випадки самоушкодження та спроби суїциду
Самоушкодження є одним із частих проявів МРО. Дослідження 2019 року показує, що до 10% людей із цим діагнозом можуть загинути від суїциду, незважаючи на терапію, що проводиться.
Якщо ви або хтось із ваших близьких замислюється про суїцид, пам’ятайте – ви не одні, і допомога доступна просто зараз.
В Україні ви можете звернутися за підтримкою за такими гарячими лініями:
- Телефон довіри з питань суїциду та кризових ситуацій: 7333 (цілодобово та анонімно)
- Національна гаряча лінія психологічної допомоги: 0 800 500 335 (безкоштовно по Україні)
- Служба екстреної психологічної допомоги за номером 15-00 (працює в декількох регіонах)
Крім того, доступні онлайн-чати та консультації у фахівців психологічної допомоги, наприклад, через сайти благодійних організацій і центрів психологічної підтримки.
Якщо ви перебуваєте в інших країнах, можна знайти гарячі лінії та служби підтримки за допомогою міжнародної мережі Befrienders Worldwide.
Важливо – не залишайтеся наодинці з проблемою, зверніться по допомогу. Фахівці готові вислухати і підтримати в будь-який момент.
Можливі причини
За словами Елінор Бонік, межовий розлад особистості (МРО) часто пов’язаний із травматичним, нерозуміючим, зневажливим або нестабільним дитинством.
Найчастіше діагноз ставлять людям, які в дитинстві пережили:
- фізичне або сексуальне насильство
- емоційна або фізична зневага
- ворожі та конфліктні стосунки в сім'ї
- ранню втрату одного з батьків
МРО також може поєднуватися з іншими психічними розладами, такими як:
- біполярний розлад
- розлади, пов'язані із вживанням психоактивних речовин
- харчові розлади
- посттравматичний стресовий розлад (ПТСР)
- інші розлади особистості
Допомога та підтримка в Україні
В Україні людям із прикордонним розладом особистості та супутніми станами доступна професійна допомога психологів і психотерапевтів. У нашому центрі пропонують послуги онлайн-консультацій, що особливо актуально в умовах обмеженого доступу до офлайн-підтримки.
Ви можете звернутися в державні та приватні клініки, а також у благодійні організації, які проводять психотерапію, групи підтримки та кризові інтервенції.
Важливо не відкладати звернення по допомогу – своєчасна підтримка значно підвищує шанси на успішне відновлення і поліпшення якості життя.
Істеричний розлад особистості
Істеричний розлад особистості (ІРЛ), який іноді називають драматичним розладом особистості, характеризується постійним прагненням привертати увагу та надмірною емоційністю, які проявляються по-різному.
Ознаки та симптоми
Людина може мати істеричний розлад особистості, якщо в неї проявляються п’ять і більше з таких ознак:
- дискомфорт або відчуття невизнаності, коли він не перебуває в центрі уваги
- недоречна сексуальна або провокаційна поведінка залежно від культурного контексту (наприклад, на роботі)
- різкі та поверхневі зміни настрою й емоцій
- використання зовнішності для привернення уваги
- перебільшені й театральні вираження почуттів
- легка схильність до навіювання під впливом інших людей і обставин
- переконаність, що їхні стосунки з іншими ближчі та інтимніші, ніж насправді
Люди з ІРЛ часто бувають фліртуючими, чарівними, енергійними та чарівними. Коли вони перестають бути в центрі уваги, прагнуть будь-якими способами повернути на себе увагу.
До типових проявів пошуку уваги належать:
- вигадування історій
- неконтрольований плач
- спалахи гніву
Можливі причини
ІРЛ частіше діагностується у жінок, що може бути пов’язано з тим, що в суспільстві суворіше оцінюється жіноча сексуальність.
Фахівці вважають, що істеричний розлад особистості може бути викликаний як спадковими, так і набутими факторами. Часто за розвитком симптомів стоять травми, а прояви розладу – це адаптивні механізми копінгу.
Також важливу роль відіграють стилі виховання. Ризик розвитку ІРЛ підвищується, якщо батьки:
- не вміли встановлювати кордони
- демонстрували драматичну, нестабільну або недоречну сексуальну поведінку
- мали в анамнезі розлади особистості або інші психічні захворювання
Нарцисичний розлад особистості
Нарцисичний розлад особистості (НРЛ) характеризується перебільшеним почуттям власної важливості, потребою в захопленні та відсутністю емпатії до інших людей.
Хоча термін «нарцисизм» зараз дуже популярний, НРЛ – досить рідкісний стан. За даними DSM-5, поширеність НРЛ у США варіюється від 0 до 6,2%, при цьому 50-75% діагнозів ставлять чоловікам. Однак ці дані застаріли і засновані на критеріях DSM-4.
Ознаки та симптоми
Найхарактерніші ознаки нарцисичного розладу особистості включають:
- грандіозність і схильність до перебільшень
- захоплення фантазіями про велике кохання, владу або успіх
- відчуття власного права і привілеїв
- потреба в надмірному захопленні з боку оточуючих
- переконаність у своїй «особливості» і прагнення спілкуватися тільки з людьми високого статусу
- експлуатація інших у своїх інтересах
- відсутність емпатії
- заздрість до інших
- зарозуміла поведінка і ставлення
- переоцінка своїх досягнень і здібностей
«Люди з НРЛ часто дуже вразливі, тому що їхня самооцінка вкрай низька і чутлива до реальної або уявної критики та поразок», – зазначає Елінор Бонік.
Вони зазвичай чарівні та вміють привертати увагу, прагнучи оточити себе людьми, які підніматимуть їхню самооцінку.
Часто люди з нарцисичним розладом завдають болю іншим, тому що в них недостатньо емпатії та співчуття.
Можливі причини
Дослідження 2021 року показують, що причини НРЛ комплексні й включають:
- генетичну схильність
- агресивні риси характеру
- негативний досвід розвитку, наприклад травми або насильство
- дитяче відторгнення
- крихке або вразливе его в дитинстві
- надмірну похвалу з боку вихователів
Методи лікування
Наукових даних про ефективні методи лікування розладів особистості кластера B поки недостатньо. Проте існують різні способи допомогти впоратися з симптомами і поліпшити якість життя.
Основні методи включають:
- медикаментозну терапію
- психотерапію (розмовну терапію)
Поведінкові методики, такі як:
- когнітивно-поведінкова терапія (КПТ)
- діалектична поведінкова терапія (ДПТ)
- терапія прийняття та відповідальності
Також важливо лікувати супутні стани – тривогу, депресію, залежності.
Поради від Елінор Бонік:
- Будьте терплячі та цінуйте свої позитивні якості
- Працюйте над навичками спілкування
- Вчіться виражати свої потреби
- Встановлюйте особисті кордони
- Пробуйте різні методи терапії та способи справлятися з труднощами
- Забезпечте собі надійну систему підтримки - близьких, друзів, терапевтів, сусідів, духовних наставників тощо.
На її думку, ключ до успішного лікування – це:
- розвиток корисних навичок
- зміна деструктивних шаблонів поведінки
- ефективне спілкування
- контроль емоцій
Шлях до одужання може бути довгим і важким, але полегшення можливе, і можна навчитися жити краще.
Важливо розуміти, що метод, який підходить одній людині, може не підійти іншій. Тому важливо працювати з кваліфікованим фахівцем або командою для створення персональної програми лікування.
Якщо ви коли-небудь відчуваєте суїцидальні думки або небезпеку для себе, пам’ятайте, що допомога завжди доступна. Зверніться на гарячі лінії психологічної підтримки та до фахівців.
Якщо у вас є один із цих розладів, знайте – є способи впоратися і поліпшити стан. Психотерапія та медикаменти можуть допомогти досягти більшої стабільності та вибудувати здорові стосунки.
Одужання потребує часу та зусиль, але воно можливе. Підтримка поруч, і ви ніколи не самотні.
Автор статті:
Людмила Сердюк
Бажаєте записатися на консультацію психолога?