Що таке психологічні захисні механізми?
Термін “захист”, який активно використовується у психоаналітичній теорії, у багатьох відношеннях невдалий. Те, що ми у зрілих дорослих називаємо захистами, не що інше як глобальні, закономірні, здорові, адаптивні способи переживання світу.
Першим, хто спостерігав деякі з цих процесів і дав їм назви, був З.Фройд. Вибір ним терміну “захист” відображає два аспекти його мислення. По-перше, Фройд захоплювався військовими метафорами і використовував аналогії, порівнюючи психологічні дії з армійськими тактичними маневрами. По-друге, коли Фройд уперше зіткнувся з найдраматичнішими прикладами того, що ми тепер називаємо захистами (насамперед, витіснення і конверсія), він побачив ці процеси такими, що діють у їхній захисній функції.
Від самого початку З. Фройда приваблювали люди з емоційними порушеннями, які намагалися в такий спосіб уникнути повторення попереднього досвіду, що міг принести їм нестерпний біль. Таким чином, найбільш ранній контекст, у якому йшлося про захисти, був той, де завданням психотерапевта було зменшення їхньої інтенсивності. І це слово набуло незаслужено негативного відтінку. Але феномени, які ми називаємо захистами, мають безліч корисних функцій. Вони з’являються як здорова, творча адаптація і продовжують діяти протягом усього життя. У тих випадках, коли їхня дія спрямована на захист власного “Я” від будь-якої загрози психологічні захисні механізми виконують корисну функцію.
Особистість, чия поведінка має захисний характер, несвідомо прагне виконати одне або обидва з таких завдань:
- уникнути або оволодіти якимось потужним загрозливим почуттям – тривогою чи іншими дезорганізуючими емоційними переживаннями;
- збереження самоповаги.
Теоретики об’єктних стосунків, які роблять акцент на прив’язаності та сепарації, вважають, що захисти діють і проти горя.
Селф-психологи приділили увагу ролі захистів у психічних зусиллях, що слугують підтримці сильного, несуперечливого, позитивного почуття власного “Я”.
Позитивне самоставлення має для суб’єкта непорушну значущість. Всяка його зміна зв’язана з внутрішньоособистісними конфліктами, супроводжується переживанням загрози руйнування самоідентичності. Тому воно активно захищається, підтримується суб’єктом.
В класичній схемі, запропонованій З. Фройдом, у результаті взаємодії Id, Еgо і Super-Ego запускаються механізми захисної адаптації, описані А. Фройд. Тобто адаптації особистості за допомогою «застосування» психологічного захисту, який являє собою ряд специфічних прийомів переробки переживань, що нейтралізують патогенний вплив на свідомість людини (витіснення, заперечення, регресія, проекція, раціоналізація, інтелектуалізація, ідентифікація з агресором, сублімація та ін.).
З огляду на все сказане, важливу роль для адекватного розуміння порушень психічної адаптації, їх діагностики, корекції та профілактики має виявлення механізмів психологічного захисту. Важливість їх виявлення особливо зростає у зв’язку із необхідністю здійснення психологічної корекції особистості та її патогенних поведінкових стереотипів. Розібратися з роботою своїх захисних механізмів та скорегувати їх роботу допоможе консультація психолога онлайн.
Вимірювання вираженості захисних механізмів
Для виявлення механізмів психологічного захисту, як засобу соціально-психологічної адаптації, в психологічній практиці часто використовується опитувальник Келлермана-Плутчика, який варто визнати найбільш вдалим діагностичним засобом, що дозволяє діагностувати всю систему механізмів психологічного захисту особистості.
Запропонувавши оригінальну теоретичну модель психологічного захисту Р.Плутчик зазначав, що вона концептуально базується на загальній психоеволюційній теорії емоцій, розробленій ним же, та психоаналітичниій теорії. На цій основі він виокремив вісім шкал основних захисних механізмів, які розглядаються як базис всіх захисних стратегій особистості.
8 основних захисних механізмів:
Заперечення реальності – неусвідомлення певних подій, елементів життєвого досвіду або почуттів, травмуючих у випадку їх усвідомлення;
Регресія – повернення в стресовий стан ранніх або більш незрілих патернів поведінки та задоволень потреб;
Проекція – неусвідомлене відображення власних емоційно неприйнятних думок, якостей або бажань та приписування їх
іншим людям;
Заміщення – відреагування скритих емоцій, як правило, гніву, на предметах, людях або тваринах, які сприймаються як менш загрозливі для індивіда, ніж ті, які дійсно викликали негативні емоції.
Реактивні утворення – попередження відреагування неприйнятих бажань, особливо сексуальних або агресивних, шляхом розвитку та підкреслення протилежного ставлення та поведінки;
Компенсація – інтенсивна спроба виправити або знайти адекватну заміну реальній або неіснуючій фізичній чи психологічний неспроможності;
Витіснення – виключення із свідомості сенсу та пов’язаних з ним емоцій, або досвіду та пов’язаних з ним емоцій;
Раціоналізація – підсвідомий контроль над емоціями та спонуками, шляхом надмірного покладання на раціональне пояснення подій.
Запишіться на першу консультацію із психологом центру New Leaf, щоб розібрати які захисні механізми працюють у Вас, та щоб виявити які внутрішні конфлікти за ними стоять і вирішити їх раз і назавжди.
Автор статті:
Людмила Сердюк
Бажаєте записатися на консультацію психолога?