Втрата близької людини – це, безумовно, величезний стрес. Ви звикаєте, що ваші батьки, партнер, друзі, родичі чи діти – частина вашого повсякденного життя. І раптом вам доводиться прийняти той факт, що близька людина пішла у вічність і далі вам прийдеться жити без неї.
Спочатку здається, що світ перевернувся з ніг на голову. Йдучи з життя, людина порушує ваш звичний сценарій, і ви не знаєте, що далі робити із цією зміною.
За час війни в Україні дуже багато сімей зіткнулися з цим горем. Тому особливо важлива психологічна підтримка, яку не завжди можуть надати рідні і близькі, але з цим впорається компетентний офлайн або онлайн психолог. Тут потрібні особливе терпіння і такт. Згорьованій людині може здаватися, що ніхто її не розуміє чи що увесь світ повинен горювати разом з нею.
Звичайно, смерть близької людини залишить відбиток на все життя, проте потрібно набратися сил і продовжувати повноцінно жити. Проте ви не повинні залишатися у своєму горі, і це може стати відправною точкою для повернення гармонії. Підтримка психолога будуть особливо корисними для тих, кому важко взяти себе в руки через стрес, депресію і постійне переживання втрати.
Як легше пережити втрату?
У кожної людини є свій рівень особистісних ресурсів, стійкості і життєвого досвіду. Тому однозначних рекомендацій, як легше пережити смерть близької людини, немає. Багато залежить і від рівня вашого зв’язку з померлим. Найважче пережити смерть свого партнера чи дитини. Тоді втрачається не лише дорога людина, а й саме майбутнє.
Найбільш ефективний підхід у випадку гострого горя – інтегрувати втрату у своє життя. Мова не про те, що все має стати таким, як до трагедії. Однозначно, цього не відбудеться. Тому потрібно, щоб померлий зайняв своє місце у вашій пам’яті. Ви можете з ним подумки розмовляти, радитися, ділитися емоціями. Головне – не повертатися у минуле знову і знову і не жити почуттям провини.
Глибока депресія зазвичай проходить протягом місяця, а за пів року після втрати починають з’являтися перші позитивні емоції.
Правила і ритуали – це також дієвий спосіб справитися з горем. Вони допомагають людині прийняти втрату. Як не дивно, похорон – дуже терапевтична ситуація. Ви спочатку ховаєте померлого фізично, а потім знаходите йому місце у своїй пам’яті психологічно. Вам потрібно виплеснути своє горювання, поділитися з кимось своїми емоціями і прийняти підтримку від близьких. Для цього існують поминальні дні, траур, роковини.
З часом відчуття притуплюються, але повністю не зникають. У цей час може відбуватися зміна планів на майбутнє і переосмислення сенсу життя. Не соромтеся своїх позитивних емоцій. Це дуже шкідливо і може заблокувати повернення до нормального життя.
Не слід жити своїм горем, постійно його розтравлюючи, тому що можна залишитися повністю дезадаптованим. Якщо підтримка близьких не допомагає або ж вона є недостатньою чи нездатною забезпечити комфортне середовище для горювання, вам потрібна психологічна допомога від професіоналів.
Етапи переживань
Психологи виділяють такі етапи переживання втрати, як шок, заперечення, гострі переживання, печаль, примирення та адаптація.
На етапі шоку ви ще не зовсім розумієте, що відбулося, і можете тимчасово втратити зв’язок з реальністю. Коли настає заперечення, ви просто відмовляєтеся повірити у цю втрату.
Після усвідомлення смерті близької людини настає найважчий етап гострих переживань. З’являється порожнеча, відчуття самотності, покинутості, відчаю, безсилля, бажання усамітнитися, страх, тривога, вина, роздратування. Почуття провини проявляється у тому, що ви думаєте, що не все від вас залежне зробили, щоб запобігти трагедії. Можуть виникати сильні порушення пам’яті. Ви можете розплакатися у будь-який момент.
Потім настає етап печалі. Приходить більш усвідомлене оплакування і горювання. Це – емоційне прощання з померлим. Можуть виникати такі розлади, як пригнічений настрій, безсоння і глибока депресія.
На етапі примирення з втратою фізіологічні функції відновлюються. Людина поступово приймає факт смерті близького, може продовжувати професійну діяльність і будувати плани на майбутнє.
Коли настане етап адаптації, ви зможете повністю налагодити своє життя. З’являються нові сенси. Ви проживаєте вже не горе, а лиш смуток і починаєте усвідомлювати, що не потрібно наповнювати болем втрати всі подальші дії.
Слід пам’ятати, що горювання – це не завжди лінійний процес. Вам може ставати краще, а потім якийсь тригер чи спогад з минулого викличуть погіршення психічного стану. З часом біль все одно зменшиться, але це все буде відбуватися поступово.
Які можуть бути негативні наслідки для психіки?
Навіть якщо близька людина смертельно хвора, неможливо повністю морально підготуватися до її відходу. Тим більше, якщо трагедія сталася несподівано, це завжди викликає сильний шок. Якщо ж смерть трапилася внаслідок аварії або насильства, до загального психологічного стану можуть додатися переживання за власну безпеку.
Втрата завжди викликає настільки глибоку порожнечу, що може здаватися, що життя зупинилося і втратило свій сенс. Цьому відчуттю не потрібно піддаватися, хоч це і дуже важко.
Кожна людина реагує на смерть близьких індивідуально. Поведінка у шоковому стані може лякати навколишніх і саму людину, яка переживає втрату.
Найпоширенішими реакціями на трагедію є наступне:
- Розгубленість і нереалістичні очікування. Оскільки важко усвідомити, що людини більше ніколи не буде поруч, ви можете ще деякий час говорити про неї так, ніби вона жива, звертатися до неї чи чекати, що вона ось-ось з’явиться.
- Почуття гніву чи провини. Ви будете намагатися зрозуміти, чому це трапилося, у чому ваша вина і чи не могли б ви якимось чином запобігти трагедії. З почуття відчаю і безсилля щось змінити виникають гнів і злість.
- Фізична реакція. При отриманні звістки про смерть виникає сильний озноб, тремор, похолодання кінцівок, утруднене дихання, біль у грудях і суставах. Реакціями на фізичному рівні також є стогін, плач і крик.
- Неможливість виконувати найпростіші дії. Складними видаються навіть такі повсякденні завдання, як гігієнічні процедури, прибирання чи приготування їжі. Порушується зв’язність мовлення і мислення.
- Ступор. Гостре страждання викликає шокову реакцію, яка проявляється в апатії, млявості і загальмованості. Усі інші прояви з’являться пізніше, коли прийде усвідомлення втрати.
Усі ці реакції є нормальними, і вони з часом проходять. Проте такі переживання можуть викликати серйозні проблеми з ментальним і фізичним здоров’ям, якщо:
Якщо спостерігаються такі ознаки, переживання горя переростає у розлад. Тоді потрібно звернутися за допомогою до фахівця, щоб повернутися до позитивних думок і нормального життя.
Як правильно пережити горе без шкоди для своєї психіки?
Психологи рекомендують кілька кроків, які допомагають відновити психологічний і емоційний стан після втрати без шкоди для психіки.
У першу чергу, важливо дозволити собі виражати свої почуття та емоції. Плач – це нормальна реакція на горе. Не приховуйте свій біль. Оточуючі завжди будуть готові вам допомогти, навіть якщо вони поки що не знають, як це зробити. Діліться своїми відчуттями з друзями і родиною. Їх співчуття у будь-якому вигляді підтримає вас психологічно.
Турбота про себе – важлива частина процесу відновлення. Намагайтеся дотримуватися усталеного режиму дня, по можливості здорового харчування, багато відпочивайте і займайтеся фізичними вправами.
Подумайте, як зберегти пам’ять про померлого. Це може бути альбом із спільними фотографіями, написання вірша-присвяти чи листа тому, хто відійшов у вічність. Такі дії дуже втішні і важливі. Вони допомагають подолати етап гострого горювання.
Не поспішайте і не встановлюйте жодних часових рамок на відновлення. Дозвольте собі горювати стільки, скільки потрібно особисто вам. Не замикайтеся у своєму горі. У вашій місцевості можуть існувати групи підтримки для тих, хто втратив близьких. Спілкування з людьми, які переживають подібне горе, може допомогти відновити баланс. До того ж, є шанс знайти нових друзів або навіть стосунки.
Якщо ж горе здається непереборним, зверніться до психологічного консультанта або психотерапевта. Вони нададуть ефективну професійну допомогу для подолання вашого стану і повернення до гармонійного життя.
Що варто і не варто робити, щоб процес проживання втрати пройшов легше?
Слід пам’ятати, що людина повинна сумувати через втрату близьких, незалежно від того, чи це була природна смерть, чи раптова загибель або вбивство. Ви повинні пройти через усі стадії горювання і правильного відновлення.
Завданнями горювання є визнання факту втрати, проживання болю, побудова нового способу життя, налагодження взаємин з оточуючими і створення нового зв’язку з померлим, який повинен бути завершеним у земному житті і перенесений на наступний виток пам’яті.
Ви можете самі допомогти собі легше пережити втрату. Для цього варто:
Проте є речі, які ускладнюють процес проживання втрати і горювання. До них належать:
Якщо поруч з вами людина, яка щойно втратила когось із близьких, потрібно знати, як з нею правильно поводитися. Перш за все, не забороняйте цій людині плакати і горювати. Ніколи не кажіть: не плач, заспокойся, не переживай, скільки можна. Краще поплачте разом.
Не зупиняйте постійні розмови про померлого – людині потрібно з кимось поділитися своїми спогадами або просто виговоритися. Не можна постійно пропонувати заспокійливі, снодійні чи інші препарати та алкоголь.
Потрібно знати про синдром річниці, коли згорьована людина може почуватися вкрай погано. В ідеалі, можна запропонувати святкувати день народження померлого, а не відзначати день його смерті.
Не можна штовхати, трясти, лізти з обіймами і поцілунками до тих, хто переживає горювання. Краще скажіть: “Я поруч, коли тобі потрібно” і запропонуйте конкретну дію: “Давай сходимо разом у магазин (на базар, у парк, на концерт, у гості, на виставку).” Варіантів може бути безліч, залежно від конкретної людини і ваших стосунків з нею. Проте допомога повинна бути максимально цілеспрямованою. Згорьований не завжди усвідомлює, що йому потрібно, тому не зможе відповісти на питання: “Чим тобі допомогти?”
Уникайте загальних фраз на кшталт: “Тримайся,” “Як ти?,” “Йому/Їй там краще,” “Розслабся,” бо вони можуть стати тригером ще більшого розпачу і горя.
Питання життя і смерті не повинно бути табуйовано, тому що всі ми рано чи пізно стикаємося із втратою рідних і близьких. Важливо пам’ятати, що життя не закінчилося, а навколо є багато можливостей, які допоможуть справлятися з горем. Консультація досвідченого психолога – один з найбільш дієвих варіантів.
Автор статті:
Людмила Сердюк
Бажаєте записатися на консультацію психолога?