New Leaf — Психологічний центр
RU
Особистість

Тест на локус контролю (шкала Роттера): від кого залежить ваше життя

Безкоштовний онлайн-тест на локус контролю за класичною шкалою Джуліана Роттера — інструментом 1966 року, з якого почалося вивчення того, чи вважаємо ми себе авторами власного життя, чи його заручниками. 29 пар тверджень, з кожної треба обрати одне; близько 7 хвилин, анонімно. Результат — кількість «зовнішніх» відповідей із 23 оцінюваних пар — порівнюється з опублікованим розподілом самого Роттера. Це самооцінка переконань, а не діагноз і не «тип особистості».

  • 29 питань
  • ~7 хв
  • безкоштовно
  • конфіденційно
  • на основі Шкала Роттера (I-E)

У кожній парі оберіть твердження, у яке ви більше вірите — не те, яке «правильне» чи яким хотілося б вірити.

  1. Оберіть твердження, у яке ви більше вірите.
    • Діти потрапляють у халепу, бо батьки їх надто карають.
    • Проблема більшості сучасних дітей у тому, що батьки надто поблажливі до них.
  2. Оберіть твердження, у яке ви більше вірите.
    • Багато прикрощів у житті людей частково пояснюються невезінням.
    • Нещастя людей — результат їхніх власних помилок.
  3. Оберіть твердження, у яке ви більше вірите.
    • Одна з головних причин воєн у тому, що люди недостатньо цікавляться політикою.
    • Війни будуть завжди, хоч як би люди намагалися їм запобігти.
  4. Оберіть твердження, у яке ви більше вірите.
    • Зрештою люди отримують у цьому світі повагу, на яку заслуговують.
    • На жаль, цінність людини часто лишається невизнаною, хоч як би вона старалася.
  5. Оберіть твердження, у яке ви більше вірите.
    • Думка, що вчителі несправедливі до учнів, — нісенітниця.
    • Більшість учнів не усвідомлюють, наскільки їхні оцінки залежать від випадкових обставин.
  6. Оберіть твердження, у яке ви більше вірите.
    • Без сприятливого збігу обставин не можна стати успішним лідером.
    • Здібні люди, які не стали лідерами, просто не скористалися своїми можливостями.
  7. Оберіть твердження, у яке ви більше вірите.
    • Хоч як старайся, деяким людям ти просто не подобаєшся.
    • Люди, які не вміють викликати симпатію в інших, не розуміють, як з ними ладнати.
  8. Оберіть твердження, у яке ви більше вірите.
    • Спадковість відіграє головну роль у формуванні особистості.
    • Те, якою є людина, визначає її життєвий досвід.
  9. Оберіть твердження, у яке ви більше вірите.
    • Я часто переконувався/-лася: чому бути, того не минути.
    • Покладатися на долю мені ніколи не вдавалося так добре, як ухвалити рішення і діяти.
  10. Оберіть твердження, у яке ви більше вірите.
    • Для добре підготовленого учня несправедливих контрольних майже не буває.
    • Часто екзаменаційні питання настільки далекі від пройденого, що готуватися просто марно.
  11. Оберіть твердження, у яке ви більше вірите.
    • Успіх — це справа наполегливої праці; удача тут майже ні до чого.
    • Отримати хорошу роботу залежить головно від того, чи опинишся в потрібному місці в потрібний час.
  12. Оберіть твердження, у яке ви більше вірите.
    • Пересічний громадянин може впливати на рішення уряду.
    • Світом керує купка людей при владі, і проста людина мало що може вдіяти.
  13. Оберіть твердження, у яке ви більше вірите.
    • Коли я будую плани, я майже впевнений/-а, що зможу їх здійснити.
    • Не завжди мудро планувати надто далеко наперед, бо багато що все одно залежить від удачі.
  14. Оберіть твердження, у яке ви більше вірите.
    • Є люди, які просто ні на що не годяться.
    • У кожній людині є щось хороше.
  15. Оберіть твердження, у яке ви більше вірите.
    • У моєму випадку отримати бажане майже не залежить від удачі.
    • Нерідко ми могли б із тим самим успіхом вирішити, що робити, підкинувши монету.
  16. Оберіть твердження, у яке ви більше вірите.
    • Хто стане керівником, часто залежить від того, кому пощастило опинитися в потрібному місці першим.
    • Уміння спонукати людей робити правильні речі залежить від здібностей; удача тут ні до чого.
  17. Оберіть твердження, у яке ви більше вірите.
    • У світових справах більшість із нас — жертви сил, яких ми не можемо ні зрозуміти, ні контролювати.
    • Беручи активну участь у політичному й громадському житті, люди можуть керувати подіями у світі.
  18. Оберіть твердження, у яке ви більше вірите.
    • Більшість людей не усвідомлюють, наскільки їхнє життя керується випадковими обставинами.
    • Насправді такої речі, як «удача», не існує.
  19. Оберіть твердження, у яке ви більше вірите.
    • Слід завжди бути готовим/-ою визнати свої помилки.
    • Зазвичай краще приховати свої помилки.
  20. Оберіть твердження, у яке ви більше вірите.
    • Важко зрозуміти, чи справді ти подобаєшся людині.
    • Скільки в тебе друзів, залежить від того, наскільки ти приємна людина.
  21. Оберіть твердження, у яке ви більше вірите.
    • Зрештою погане, що з нами стається, врівноважується хорошим.
    • Більшість нещасть — результат браку здібностей, невігластва, лінощів або всього разом.
  22. Оберіть твердження, у яке ви більше вірите.
    • Доклавши достатньо зусиль, ми можемо викорінити політичну корупцію.
    • Людям важко істотно впливати на те, що політики роблять на своїх посадах.
  23. Оберіть твердження, у яке ви більше вірите.
    • Іноді я не можу зрозуміти, як учителі виставляють оцінки.
    • Є прямий зв’язок між тим, як старанно я вчуся, і оцінками, які отримую.
  24. Оберіть твердження, у яке ви більше вірите.
    • Хороший лідер очікує, що люди самі вирішать, що їм робити.
    • Хороший лідер чітко пояснює кожному, у чому полягає його робота.
  25. Оберіть твердження, у яке ви більше вірите.
    • Я часто відчуваю, що мало впливаю на те, що зі мною відбувається.
    • Мені неможливо повірити, що випадок чи удача відіграють важливу роль у моєму житті.
  26. Оберіть твердження, у яке ви більше вірите.
    • Люди самотні, бо не намагаються бути дружніми.
    • Немає сенсу надто старатися сподобатися людям: якщо ти їм подобаєшся — подобаєшся.
  27. Оберіть твердження, у яке ви більше вірите.
    • У старшій школі надто багато уваги приділяють спорту.
    • Командні види спорту — чудовий спосіб виховати характер.
  28. Оберіть твердження, у яке ви більше вірите.
    • Те, що зі мною відбувається, — справа моїх власних рук.
    • Іноді я відчуваю, що недостатньо контролюю напрям, у якому рухається моє життя.
  29. Оберіть твердження, у яке ви більше вірите.
    • Здебільшого я не можу зрозуміти, чому політики поводяться так, як поводяться.
    • Зрештою за погане управління — і на національному, і на місцевому рівні — відповідальні самі люди.

Готові почати?

  • 29 питань · ~7 хв
  • Безкоштовно й анонімно
  • Результат одразу з поясненням

Відповіді залишаються лише у вашому браузері — на сервер вони не передаються, доступ до них маєте тільки ви. Незавершений тест зберігається на цьому пристрої до 7 днів, готовий результат — 24 години, далі дані видаляються автоматично.

Людмила Сердюк

Матеріал перевірила

Людмила Сердюк

Психотерапевт, співзасновниця центру New Leaf, доктор психологічних наук, професор

Що вимірює шкала Роттера

Локус контролю — це узагальнене переконання про те, звідки приходять результати: зсередини (від моїх зусиль, рішень, здібностей) чи ззовні (від долі, випадку, впливових людей, системи). Джуліан Роттер сформулював поняття в межах теорії соціального научіння, а його шкала стала найуживанішим інструментом у цій темі — на неї спираються тисячі досліджень.

рік публікації шкали Роттера
1966
пар тверджень із вимушеним вибором
29
оцінюваних пар — решта маскують мету тесту
23

Шкала побудована як вимушений вибір: у кожній парі два твердження описують протилежні пояснення однієї ситуації — успіху, оцінок, стосунків, політики, — і ви обираєте те, у яке вірите більше. Шість пар не оцінюються: Роттер додав їх, щоб мета тесту була менш очевидною. Бал — кількість «зовнішніх» виборів у 23 оцінюваних парах.

Інтернал чи екстернал: чому це не типи людей

Сам Роттер писав, що локус контролю — континуум, а не типологія, і застерігав від поділу людей на «інтерналів» і «екстерналів» як на два сорти. У його дослідженнях порівнювали тих, хто вище і нижче медіани конкретної вибірки, а не тих, хто перетнув фіксовану межу.

Жоден полюс не є кращим сам по собі

  • Сильна інтернальність допомагає діяти й вчитися на помилках, але може обертатися самозвинуваченням за те, що від людини не залежало.
  • Помірна екстернальність буває тверезим сприйняттям обставин.

Проблемою стає лише одне

переконання «від мене нічого не залежить» там, де вплив таки є, — саме воно повʼязане з вивченою безпорадністю і депресією.

Докладніше — у статті про локус контролю.

Як проходити тест

У кожній парі оберіть твердження, у яке ви справді більше вірите, а не те, яке здається правильним чи бажаним.

  1. 1

    Оберіть ближче з двох

    Якщо ви згодні з обома або з жодним — усе одно оберіть те, що ближче.

  2. 2

    Не затримуйтеся довго

    Відповідайте на кожну пару незалежно від попередніх.

  3. 3

    Вкажіть стать — за бажанням

    Перед початком ми запитаємо стать — лише для того, щоб порівняти ваш бал із відповідною частиною розподілу Роттера; цей крок можна пропустити.

  • Тест займає близько 7 хвилин.

Що означає результат: бал від 0 до 23

Результат — кількість «зовнішніх» відповідей у 23 оцінюваних парах: що вищий бал, то більше ви схильні пояснювати події зовнішніми силами.

  • Валідованих порогів «інтернал/екстернал» не існує. У традиції пострадянської психодіагностики прийнято просто порівнювати дві суми (внутрішніх відповідей більше, ніж зовнішніх, — інтернальна спрямованість), і саме цю домовленість ми показуємо як орієнтир, чесно називаючи її домовленістю.
  • Надійніше порівняння — з даними самого Роттера. У його вибірці з 1180 студентів середній бал становив 8,15 у чоловіків і 8,42 у жінок, і ми показуємо, яка частка тих студентів мала нижчий бал, ніж ви.
  • 0–11Переважає внутрішній локус

    Ви частіше пояснюєте те, що з вами відбувається, власними зусиллями, рішеннями й помилками, ніж долею чи іншими людьми. За даними Роттера, такі люди уважніші до корисної інформації, частіше діють, щоб змінити обставини, і стійкіші до тиску. Це не «кращий» полюс і не оцінка вас як людини: зворотний бік — брати на себе відповідальність і за те, що від вас не залежало, і бути надто суворим до себе після невдач. Чим ближче бал до нуля, тим виразніша ця схильність. Якщо помічаєте, що така суворість забирає сили, — про це варто поговорити з психологом.

  • 12–23Переважає зовнішній локус

    Ви частіше пояснюєте те, що з вами відбувається, долею, випадком, впливом інших людей чи обставин, ніж власними рішеннями. Це не вада і не «гірший» полюс: у нестабільних умовах такі переконання нерідко чесно відображають реальність. Варто лише стежити, щоб «від мене нічого не залежить» не перетворилося на звичку опускати руки там, де вплив таки є. Чим ближче бал до 23, тим виразніша ця схильність. Якщо відчуваєте, що таке безсилля стало постійним фоном, — з цим добре працює психолог.

Важливе застереження: це норми 1960-х із США; за метааналізом 2004 року середній студент став екстернальнішим приблизно на 0,8 стандартного відхилення, тож ваш бал варто читати з поправкою на епоху.

Що робити з результатом

Локус контролю — не вирок, а звичка пояснювати, і її можна коригувати.

  • Результат схилився до зовнішнього полюса

    Якщо ви впізнаєте в собі «навіщо старатися», корисно розділити, що у вашій ситуації справді від вас не залежить, а де вплив є, але його страшно або незвично брати.

  • Полюс внутрішній, а ви виснажені

    Якщо ви відповідаєте за все, включно з чужими рішеннями, робота може бути зворотною — навчитися відпускати.

У Позитивній психотерапії, у якій працює наш центр, з цим працюють через баланс між тим, що людина може змінити, і тим, що варто прийняти. У New Leaf такі запити розбирає психолог онлайн; про те, чому ми опускаємо руки, — у статті про вивчену безпорадність.

Часті запитання

1Що таке локус контролю простими словами?

Це те, кому чи чому ви зазвичай приписуєте результати свого життя: собі (внутрішній локус) або зовнішнім силам — долі, випадку, іншим людям (зовнішній локус). Поняття ввів Джуліан Роттер у 1954–1966 роках.

2Чи є в тесті правильні відповіді?

Ні. Шкала вимірює переконання, а не знання чи здібності. Роттер спеціально просив обирати те, у що людина справді вірить, а не те, що «слід» обрати.

3Чому шість пар не оцінюються?

Роттер додав шість «фонових» пар про виховання, спадковість, помилки, лідерство і спорт, щоб мета тесту була менш очевидною. Вони є в опитувальнику, але не входять у бал.

4Який бал вважається «нормою»?

Фіксованої норми немає. У вибірці Роттера 1966 року середній бал був близько 8 із 23; за традиційною домовленістю інтернальною вважають спрямованість, коли внутрішніх відповідей більше, ніж зовнішніх. Ми показуємо обидва орієнтири й чесно називаємо другий домовленістю.

5Чому цей тест відрізняється від «тесту Роттера», який я проходив/-ла раніше?

У пострадянській психодіагностиці поширена адаптація 1979 року, яка переформулювала сім пар під радянський контекст. Ми переклали оригінальні твердження Роттера 1966 року; ключ той самий. Окрема 44-пунктова методика «Рівень субʼєктивного контролю» — інший інструмент.

6Внутрішній локус — це завжди добре?

Ні. Він повʼязаний із кращим навчанням і стресостійкістю, але у крайній формі обертається самозвинуваченням за те, що від людини не залежало. Помірна екстернальність у нестабільних умовах буває тверезим сприйняттям реальності.

7Чи можна змінити локус контролю?

Так, це звичка пояснювати події, і вона піддається корекції — досвідом успішних дій і психотерапією. Метааналіз 2004 року показав, що навіть цілі покоління зміщуються за цим показником.

8Чи безкоштовний і анонімний тест?

Так. Відповіді не зберігаються на сервері й нікому не передаються; результат ви бачите одразу після двадцять девʼятої пари.

Rotter J. B. Generalized expectancies for internal versus external control of reinforcement. Psychological Monographs: General and Applied, 1966; 80(1), Whole No. 609: 1–28. DOI: 10.1037/h0092976. Секулярний тренд: Twenge J. M., Zhang L., Im C. It’s beyond my control: a cross-temporal meta-analysis of increasing externality in locus of control, 1960–2002. Personality and Social Psychology Review, 2004; 8(3): 308–319. DOI: 10.1207/s15327957pspr0803_5 · PMID: 15454351. Про континуум, а не типологію: Mearns J. The Social Learning Theory of Julian B. Rotter (psych.fullerton.edu/jmearns/rotter.htm).