
Тетяна Джуган
Психолог, нейропсихолог
Психолог при булінгу допомагає дитині, яку цькують, повернути відчуття безпеки й віру в себе, а батькам — скласти чіткий план дій зі школою й удома. У New Leaf ми працюємо з обома сторонами — і з дитиною, яку булять, і з дитиною, яка булить, — онлайн по всій Україні та за кордоном або очно в Києві. Сесія триває 50–55 хвилин, вартість — від 1650 грн. Перший крок простий: залиште заявку, і ми підберемо дитячого психолога під вашу ситуацію.

Про булінг дитина майже ніколи не розповідає сама: заважають сором («я слабкий, зі мною щось не так»), страх помсти й переконання, що дорослі або не допоможуть, або зроблять гірше. Тому першими сигнал зазвичай зчитують батьки — за непрямими ознаками. Придивіться, якщо помічаєте таке:
Якщо ви впізнали три-чотири й більше ознак, які тримаються не один тиждень, — це привід не «почекати, поки саме мине», а спокійно розібратися. Саме батьківська уважність часто стає першим кроком до захисту дитини.
Команда

Психолог, нейропсихолог

Психолог, адиктолог

Психолог, консультант
Булінг — це не одноразова сварка, а систематична, повторювана агресія, де сили нерівні: група проти одного, старший проти молодшого, «свої» проти «чужого». Докладніше про природу явища та його наслідки ми розповідаємо у статті що таке булінг та його вплив на дітей. Тут — про головне для батьків: як реагувати, щоб не нашкодити.
Дитина мовчить не тому, що «нічого страшного». Вона мовчить, бо соромиться здаватися слабкою, боїться, що стане гірше, або вже вирішила, що її не захистять. Тому те, як ви відреагуєте на перше зізнання, важить не менше за самі кроки проти кривдників.
Чого краще не робити:
Що допомагає: вислухати без паніки, повірити, подякувати за довіру й сказати просту, але рятівну фразу — «ти не винен, і ми впораємося з цим разом». Далі — діяти за планом, а не на емоціях.
Окремо про тривожні сигнали. Якщо дитина говорить «краще б мене не було», ви бачите сліди самоушкоджень чи різке згасання — це не «для привернення уваги», а привід діяти негайно: не залишайте дитину саму, говоріть спокійно й без докорів, за потреби звертайтеся по екстрену медичну допомогу (103) або до поліції (102). Тривале цькування виснажує психіку, тож дбати про емоційний стан дитини потрібно паралельно з рештою кроків.
Якщо дитина замикається саме навколо школи — уроків, відповідей біля дошки, ставлення вчителів, — окремо оцінити ці страхи допомагає тест шкільної тривожності Філліпса: 58 запитань «так/ні» для учнів 1–9 класів.
Коли підозра підтвердилась, важливо діяти послідовно, а не імпульсивно. Ось базовий алгоритм, який працює в більшості ситуацій:
1. Поговоріть із дитиною — спокійно, без допиту. Дайте зрозуміти: вона не винна, ви на її боці, і жоден наступний крок ви не зробите без її відома. Разом вирішіть, що робитимете далі.
2. Зафіксуйте докази. Занотуйте дати, деталі, імена свідків; збережіть скріншоти повідомлень, фото зіпсованих речей, за потреби — медичні довідки про травми. Це знадобиться і школі, і, якщо дійде, правоохоронцям.
3. Зверніться до школи письмово. Подайте заяву на імʼя директора. За законом заклад освіти зобовʼязаний відреагувати й скликати комісію з розгляду випадків булінгу — за участі психолога, педагогів і батьків обох сторін.
4. Знайте про правовий бік. В Україні булінг (цькування) — це адміністративне правопорушення (стаття 173-4 КУпАП); відповідальність передбачена і за саме цькування, і за його приховування керівництвом школи. Якщо заклад бездіє, можна звертатися до служби у справах дітей, органу управління освітою й поліції. Ми не юристи, тож тут — лише орієнтир, але знати про цей інструмент варто.
5. Підключіть психолога. Організаційні кроки зупиняють агресію ззовні, але дитині потрібна ще й внутрішня опора — безпечний простір, де вона проживе страх і сором і відновить самооцінку. Це вже наша частина роботи.
Кібербулінг — це цькування в мессенджерах, коментарях, груп-чатах і соцмережах: образливі повідомлення, анонімні погрози, поширення чужих фото, злі меми, демонстративне виключення з чатів. Його головна підступність у тому, що він не має стін і годин: дитину дістають цілодобово, навіть удома, де раніше було безпечно, а «сліди» миттєво розходяться серед однолітків.
Що можуть зробити батьки:
Кібербулінг особливо болісний для підлітків, для яких онлайн-життя — це майже все соціальне життя. Якщо ситуація зачепила підлітка, підтримати його допоможе підлітковий психолог онлайн — у форматі, який не сприймається як «мене ведуть до лікаря».
Готові почати? Залиште заявку — адміністратор підкаже перший крок.
Майже всі поради в інтернеті стосуються дитини-жертви — і майже ніхто не говорить про другу сторону. А даремно: без роботи з тим, хто цькує, булінг просто переходить на нову жертву. Якщо ваша дитина виявилася в ролі агресора, звернення до психолога — це не привід для сорому, а відповідальний і сміливий крок.
Важливо розуміти: дитина, яка булить, — не «погана». За агресією майже завжди стоїть щось своє: досвід приниження чи насильства вдома, гостра потреба у визнанні та владі, тривога, невміння інакше отримати статус у групі. Нерідко агресор сам був або залишається жертвою — в іншому місці чи в іншій ролі.
Тому покарання й сором тут не працюють — вони лише заганяють проблему глибше. Змінюється поведінка тоді, коли дитина вчиться помічати й називати свої емоції, справлятися зі злістю без нападу на інших, отримувати повагу здоровими шляхами й розуміти, що відчуває той, кого вона кривдить. Оскільки корінь часто лежить у сімейній системі, ефективна допомога зазвичай включає й сімейну психотерапію: ми працюємо не «проти» дитини, а разом із родиною — щоб змінити не окремий вчинок, а спосіб, у який дитина будує стосунки.
Допоможемо обрати спеціаліста
Якщо складно обрати самостійно — залиште заявку, і ми підберемо найкращого фахівця під ваш запит.
Булінг б'є по психіці не завжди помітно одразу: дитина може «триматися» місяцями, поки напруга не проявиться у сні, поведінці чи оцінках. Оцінити загальний емоційний стан допоможе короткий скринінг для батьків: тест на психоемоційний стан дитини (PSC) — 35 запитань про емоції, поведінку та увагу дитини 6–16 років, результат одразу з поясненням. Це не діагноз, а зручна відправна точка: з нею простіше вирішити, чи час звертатися до фахівця, а під час терапії — бачити динаміку.
Основа роботи наших фахівців — Позитивна психотерапія (метод Носсрата Пезешкіана) у поєднанні з інструментами КПТ та інших підходів. З дітьми вона «розмовляє» їхньою мовою — через ігрову та арт-терапію, метафору, малюнок, — бо маленька дитина не викладе свій біль структурованою розповіддю, зате покаже його в грі. З підлітками більше простору для прямої розмови й технік саморегуляції.
Робота зазвичай будується так:
Чесно про строки: перші зміни — дитина спокійніша, знову йде до школи без сліз — більшість батьків помічає за 3–6 сесій. Стійкий результат зазвичай потребує 10–20 зустрічей, і це залежить від того, скільки тривало цькування та чи приєдналися тривога або зниження настрою. Для дітей, які після переїзду навчаються дистанційно чи за кордоном, весь процес можна проводити у форматі онлайн-психотерапії — за ефективністю він не поступається очному.
Ці теми часто йдуть поруч — можливо, вам також знадобиться:
Ви самі обираєте формат: онлайн — із будь-якого міста України чи з-за кордону, або очно в Києві — у кабінеті на вул. Євгена Коновальця, 36Д. Вартість сесії залежить від досвіду фахівця (від 1650 грн, 50–55 хвилин); всі тарифи на консультації психолога зібрані на окремій сторінці. Точний розклад підкаже адміністратор після заявки.
Оберіть зручний час — менеджер зв’яжеться з вами та підтвердить сесію.
Шлях від заявки до першої зустрічі зазвичай займає один-два дні:
1. Залиште заявку на сайті або зателефонуйте нам.
2. Опишіть ситуацію кількома реченнями — що відбувається з дитиною й що вас турбує найбільше.
3. Узгодьте фахівця й час. Ми запропонуємо дитячого або підліткового психолога, який предметно працює з булінгом, і підберемо зручне вікно.
4. Почніть роботу онлайн або в кабінеті в Києві — за потреби першу зустріч можна провести з батьками, без дитини.
Не змушуйте. Часто варто почати з консультації самих батьків — фахівець підкаже, як вибудувати підтримку вдома й делікатно підвести дитину до зустрічі. Для підлітків добре працює онлайн-формат: він не сприймається як «мене ведуть до лікаря», а розмову можна почати з нейтральних тем.
Перші зміни — коли дитина спокійніша й охочіше йде до школи — зазвичай помітні за 3–6 сесій. Стійкий результат частіше потребує 10–20 зустрічей: це залежить від того, як довго тривало цькування та чи приєдналися тривога або зниження настрою. Ми не розтягуємо процес штучно й регулярно звіряємося з батьками.
Так, у переважній більшості випадків. Булінг — це не хвороба, а важкий досвід, тож головний інструмент тут — психологічна робота, а не ліки. Медикаментозна підтримка потрібна рідко й лише тоді, коли на тлі тривалого цькування розвинулася депресія чи виражена тривога, — це вирішує лікар. За потреби ми підключаємо психотерапію депресії як окремий напрям.
Так. Для підлітків онлайн часто навіть зручніший і безпечніший — зі свого простору говорити легше. З малюками працюємо теж дистанційно, але за участі когось із батьків поруч і з опорою на гру та малюнок. Для родин, які виїхали за кордон, це нерідко єдиний спосіб отримати допомогу українською.
З дошкільнятами — переважно через ігрову й арт-терапію та роботу з батьками; зі школярами й підлітками — напряму. Підхід і техніки фахівець добирає під вік і характер дитини.
Рідко. Без реакції дорослих цькування частіше закріплюється: агресор переконується у безкарності, а дитина — у тому, що її не захистять. Тому краще діяти, а не чекати, — навіть якщо здається, що «діти самі розберуться».
Не завжди. Спершу — робота зі школою й підтримка дитини; зміна класу чи школи — це крайній крок, коли середовище лишається небезпечним попри всі зусилля. Іноді він справді потрібен, але це рішення краще ухвалювати разом із психологом, а не на піку емоцій.
Так, і вважаємо це не менш важливою роботою. За агресією майже завжди стоїть власний біль дитини, і саме робота з ним, а не покарання, змінює поведінку. Звернення батьків із запитом «моя дитина кривдить інших» — це відповідальний крок, а не привід для сорому.
Зберігайте докази (скріншоти), блокуйте кривдника й скаржтеся на нього платформі, не вступайте в переписку від імені дитини й не забирайте телефон як перше покарання. Паралельно важлива підтримка психолога: кібербулінг дістає дитину цілодобово, і їй потрібен простір, де вона зможе це проговорити.
Так. Батьки — частина процесу: ви отримуєте зрозумілий план підтримки вдома й зворотний звʼязок про динаміку. Водночас ми поважаємо конфіденційність підлітка: зміст його розмов із психологом не переказується дослівно, інакше довіра, на якій усе тримається, руйнується.

Матеріал перевірила
Ірина БугрійПсихолог, дитячий лікар, консультант у методі Позитивної психотерапії
Як нас знайти
Зручне розташування у бізнес-центрі в Печерському районі, поряд із метро «Печерська». Запрошуємо на офлайн-консультацію в Києві або зв'язуйтеся для онлайн-зустрічі з будь-якого міста.
Адреса
Київ, Печерський район
вул. Коновальця Євгена, 36Д, Секція D, поверх 9, офіс 63/100, 01133
Графік роботи
Зателефонувати
Номер 098 тимчасово не працює — телефонуйте на 073 або пишіть у Viber, WhatsApp, Telegram