Поняття, теорії й постаті психології — чіткими визначеннями, з прикладами та посиланнями на першоджерела. Для студентів, психологів і всіх, кому цікаво розуміти себе точніше.
Психологія натовпу — це галузь соціальної психології, яка вивчає психічні й емоційні процеси, властиві людині саме тоді, коли вона діє як учасник великого зібрання. Сучасні дослідження показують, що натовп не розчиняє особистість, а формує спільну ідентичність, з якої частіше випливає взаємодопомога, ніж хаос.
ЧитатиАбулія — це патологічне зниження волі й ініціативи, за якого людина не може почати довільну дію, навіть коли розуміє її потрібність. Це не риса характеру, а клінічний симптом: він з'являється при ураженнях лобно-підкіркових структур мозку, нейродегенеративних захворюваннях, тяжкій депресії чи шизофренії.
ЧитатиІмпульсивність — це схильність діяти під впливом пориву, коли дія випереджає оцінку наслідків; слабкий полюс здатності контролювати імпульси. Це не одна риса, а щонайменше чотири незалежні властивості: дія під сильною емоцією, брак обдуманості, брак наполегливості й пошук відчуттів.
ЧитатиІнтеріоризація — це перехід зовнішньої, спільної з іншою людиною дії у внутрішній план психіки, після якого дія виконується подумки, без опори на предмети й без чужої допомоги. За законом Виготського кожна вища психічна функція спершу існує між людьми і лише потім стає внутрішньою.
ЧитатиАтракція — це притягання між людьми: інтерес і приязнь однієї людини до іншої або взаємна прихильність кількох людей. У соціальній психології так називають не саме почуття, а наукову модель чинників, що роблять зближення ймовірнішим: близькість, повторний контакт, схожість і взаємність.
ЧитатиДелінквентна поведінка — це протиправні дії, які найчастіше вчиняє неповнолітній: та частина відхилень від норми, яка порушує закон. Це категорія на стику права й соціальної психології, а не діагноз: щоб її застосувати, потрібні і вчинок, і вік того, хто його вчинив.
ЧитатиНавіювання (сугестія) — це вплив, за якого людина приймає чужу ідею, оцінку чи спонукання без критичного зважування, так, ніби думка виникла в неї самої. Схильність легко переймати такі ідеї називають навіюваністю: вона залежить не стільки від розуму, скільки від стану людини і від того, кому вона довіряє.
ЧитатиСоціальний статус — це відносне становище людини серед інших: престиж, авторитет і доступ до ресурсів у межах конкретної спільноти. Психологію цікавить передусім суб'єктивний статус, тобто щабель, на який людина ставить себе сама, бо саме він найтісніше пов'язаний із самопочуттям і здоров'ям.
ЧитатиРигідність у психології — це стійка нездатність перебудувати спосіб дій, погляд чи емоційну реакцію тоді, коли обставини вже змінилися. Її часто плутають з м'язовою ригідністю, неврологічним симптомом підвищеного тонусу м'язів, хоча це зовсім різні явища.
ЧитатиСовість — це внутрішнє чуття правильного й неправильного, яке змушує людину оцінювати власні вчинки і переживати порушення своїх моральних цінностей. Її не варто плутати із сумлінністю: остання є рисою Великої п'ятірки й описує організованість, а не мораль.
ЧитатиЮридична психологія — це галузь, яка досліджує психіку і поведінку людини в ситуаціях, пов'язаних із правом: від пам'яті свідка й процедури впізнання до оцінки ризику та судово-психологічної експертизи. Вона відповідає на психологічні запитання правосуддя, але не встановлює вини — це виключна компетенція суду.
ЧитатиДиференціальна психологія — це галузь, яка вивчає природу, величину, причини й наслідки психологічних відмінностей між людьми та групами, а також методи їх оцінювання. Її предмет — інтелект, здібності, риси особистості, темперамент та інтереси, які описують неперервними шкалами, а не чіткими типами.
ЧитатиПсихолінгвістика — це галузь психології, яка застосовує формальні лінгвістичні моделі, щоб досліджувати, як людина засвоює мову, розуміє почуте й прочитане і породжує власне мовлення. Вона працює на межі психології, мовознавства та нейронауки й пояснює механізми мовлення і в нормі, і при порушеннях.
ЧитатиПатопсихологія — це розділ клінічної психології, який вивчає закономірності розпаду психічної діяльності: як саме змінюються мислення, пам'ять, увага, емоції та мотивація при психічних розладах і ураженнях мозку. На відміну від психопатології, вона описує не симптоми хвороби, а структуру порушених процесів, і діагнозу не ставить.
ЧитатиЗоопсихологія — це галузь психології, що вивчає психіку і поведінку тварин: сприйняття, научіння, пам'ять, орієнтацію, обмін сигналами й розв'язання нових задач. В англомовній науці їй відповідає порівняльна психологія, а вивчення поведінки в природному середовищі виросло в окремий напрям — етологію.
ЧитатиМедична психологія — це прикладна галузь на межі психології та медицини, яка вивчає психологічні питання лікувальної практики: емоційні реакції на хворобу, дотримання лікування, переживання болю, ставлення до невиліковного захворювання і стосунки лікаря з пацієнтом. Вона не заміняє медицину, а описує людину, яка хворіє.
ЧитатиЗагальна психологія — це фундаментальна галузь, яка вивчає загальні закономірності психіки: відчуття і сприйняття, пам'ять, увагу, мислення, емоції, мотивацію та властивості особистості. Вона виробляє поняття й моделі, якими потім користуються всі прикладні галузі, і водночас є базовим університетським курсом.
ЧитатиКлінічна психологія — це галузь, яка досліджує, оцінює та допомагає долати емоційні й поведінкові розлади, а також вивчає психологічні наслідки хвороб і криз. Клінічний психолог працює методами психодіагностики й психотерапії, але лікарем не є і медикаментів не призначає.
ЧитатиКласичне зумовлення — це форма научіння, за якої спершу нейтральний сигнал починає викликати реакцію, бо в досвіді він регулярно передував біологічно значущій події. Хрестоматійний приклад — собака Павлова, у якої слина виділяється вже на звук метронома; таку набуту відповідь називають умовним рефлексом.
ЧитатиНейропсихологія — це галузь науки, яка досліджує фізіологічні процеси нервової системи і співвідносить їх із поведінкою та пізнанням: і в нормі, і при порушеннях, пов'язаних з ушкодженням мозку. Її прикладна гілка, клінічна нейропсихологія, оцінює когнітивні наслідки мозкових подій і працює з реабілітацією.
ЧитатиВільгельм Райх (1897–1957) — австрійський психоаналітик, який 1933 року запропонував аналіз характеру: лікувати не окремий симптом, а звичну манеру людини захищатися. З його ідеї про м'язовий панцир виріс напрям тілесно-орієнтованої психотерапії, тоді як пізня теорія оргону наукового підтвердження не дістала.
ЧитатиФіліп Зімбардо (1933–2024) — американський соціальний психолог, автор Стенфордського тюремного експерименту 1971 року і поняття «ефект Люцифера». Досліджував також деіндивідуалізацію, сором'язливість, часову перспективу й навчання героїчної поведінки.
ЧитатиМартін Селігман (нар. 1942) — американський психолог, автор теорії вивченої безпорадності та ініціатор руху позитивної психології. 2016 року він разом зі Стівеном Маєром переглянув власну модель: пасивність виявилася базовою реакцією, а навчається саме контроль.
ЧитатиДеніел Канеман (1934–2024) — ізраїльсько-американський психолог, лауреат премії з економічних наук 2002 року. Разом з Амосом Тверскі описав евристики та систематичні похибки судження і створив теорію перспектив, з якої виросла поведінкова економіка.
ЧитатиПсихологічний словник — це довідник, у якому складні поняття пояснено простою мовою: що означає термін, звідки він походить, як його застосовують у житті та терапії. Ми зібрали ключові психологічні терміни, теорії й напрями, а також постаті, що сформували сучасну психологію, — щоб їх можна було швидко зрозуміти без спеціальної освіти.
Наш словник психологічних термінів стане в пригоді студентам, практикам, які освіжають базу, і всім, хто хоче точніше розуміти себе та інших. Кожна стаття — це чітке визначення, приклади з життя, поширені міфи й помилки та посилання на першоджерела й наукові дослідження. А перевірити себе на практиці можна у розділі психологічних тестів.
Терміни впорядковано за свіжістю — найновіші зверху, — а фільтр за категоріями (постаті психології, напрями і школи, несвідоме і психоаналіз, особистість і типологія, мотивація й емоції, мислення і пізнання) допоможе швидко звузити пошук до потрібної теми. Кожна категорія відкривається окремою сторінкою. Словник поповнюється поступово: ми починаємо з найважливіших понять і крок за кроком охоплюємо всю мапу психологічних термінів.
Портрети постатей — Wikimedia Commons. Зигмунд Фрейд — Max Halberstadt, суспільне надбання · Карл Ґустав Юнг — ETH-Bibliothek Zürich, суспільне надбання · Абрахам Маслоу — William Carter, суспільне надбання · Карл Роджерс — CC0 · Лев Виготський — суспільне надбання · Беррес Ф. Скіннер — Silly rabbit, CC BY 3.0 · Альберт Бандура — Albert Bandura, CC BY-SA 4.0 · Віктор Франкл — Franz Vesely, CC BY-SA 3.0 DE · Карен Хорні — Wikimedia Commons, CC BY-SA 3.0 · Еріх Фромм — Müller-May / Rainer Funk, CC BY-SA 3.0 DE · Ганс Айзенк — Sirswindon, CC BY 3.0 · Якоб Морено — Tiago M. Peixoto, Attribution · Дональд Віннікотт — Wellcome Collection, CC BY 4.0 · Мелані Кляйн — Douglas Glass / Wellcome Collection, CC BY 4.0 · П'єр Жане — Bibliothèque interuniversitaire de santé (BIU Santé), Licence Ouverte · Реймонд Кеттелл — Cattell family, CC BY-SA 3.0 · Джеймс Енджелл — Los Angeles Times, CC BY 4.0 · Носсрат Пезешкіан — Manije Peseschkian, CC BY-SA 3.0 DE · Альфред Адлер — Deutsche Gesellschaft für Individualpsychologie e.V., CC BY-SA 3.0 DE · Аарон Бек — Liber Brunensis, 1942 (фотограф невідомий), суспільне надбання · Жак Лакан — Foto Moisio, суспільне надбання · Ганс Сельє — Jean-Paul Rioux, CC BY-SA 4.0 · Альберт Елліс — фотограф невідомий, 1966, суспільне надбання · Ролло Мей — University of San Diego, 1977, суспільне надбання · Деніел Канеман — nrkbeta, CC BY-SA 2.0 · Мартін Селігман — U.S. Department of Defense, D. Myles Cullen, суспільне надбання · Філіп Зімбардо — Celina Strzelecka, CC BY-SA 4.0 · Вільгельм Райх — Ludwig Gutmann, суспільне надбання
