Якоб Морено (1889–1974): психодрама, соціометрія і групова психотерапія

Якщо ви колись подумки «прокручували» складну розмову, репетируючи її перед дзеркалом, ви інтуїтивно скористалися ідеєю Якоба Морено. Румунсько-американський психіатр був переконаний, що людину зцілює не лише розмова про проблему, а дія — проживання ситуації тілом, голосом і рухом, на очах у групи. Морено подарував психотерапії три речі, без яких її вже годі уявити: психодраму, соціометрію і сам термін «групова психотерапія».

Хто такий Якоб Морено

Якоб Леві Морено (1889–1974) — психіатр, який першим вивів психотерапію з кабінету «віч-на-віч» на сцену перед групою. Він увійшов в історію як піонер групової роботи та автор оригінального методу, де пацієнт не розповідає про свій конфлікт, а розігрує його в дії. Морено свідомо протиставляв себе кабінетному психоаналізу: там, де Фрейд слухав вільні асоціації на кушетці, Морено пропонував людині підвестися й зіграти сцену свого життя наживо.

Його наскрізна ідея — спонтанність: здатність адекватно й по-новому відповідати на ситуацію, замість того щоб повторювати завчені, застиглі реакції. Здоров'я для Морено означало творчо реагувати на життя, а невроз — застрягання в старих ролях і сценаріях. Саме тому його терапія була терапією дії, а не лише слова, і саме тому вона від початку відбувалася в групі, де є з ким цю дію розігрувати.

Життєвий шлях: від віденського театру до Бікона

Морено народився 1889 року в Бухаресті, а зростав і навчався у Відні, де здобув медичну освіту в університеті. Ще студентом його вабила не так класична психіатрія, як театр і жива взаємодія людей: він організовував імпровізовані вистави в парках і працював із маргіналізованими групами міста. У 1921 році Морено заснував у Відні «Театр спонтанності» (Stegreiftheater) — сцену без готового сценарію, де актори імпровізували на теми з реального життя глядачів, зокрема розігрували новини дня. Саме з цих експериментів згодом виросла психодрама.

1925 року Морено емігрував до США, де його ідеї знайшли ширший ґрунт. У наступні два десятиліття він зробив головні кроки своєї кар'єри: на початку 1930-х увів у науковий обіг термін «групова психотерапія», 1934 року видав програмну книгу «Хто виживе?» (Who Shall Survive?), а 1937-го заснував журнал Sociometry. У 1942 році він створив у містечку Бікон під Нью-Йорком власний інститут і Американське товариство групової психотерапії та психодрами (ASGPP), яке діє й досі. Величезну роль у систематизації його спадщини відіграла дружина й співавторка Зерка Морено, що продовжувала розвивати метод іще десятиліття після смерті чоловіка. Помер Якоб Морено 1974 року в Біконі.

Три внески, які змінили психотерапію

Спадщину Морено зручно бачити як три опори, що виросли з однієї ідеї — людину пізнають і лікують у дії та у стосунках, а не в ізоляції за письмовим столом.

Ці напрями тісно пов'язані між собою: психодрама працює з внутрішнім світом через розігрування ролей, соціометрія вимірює реальні зв'язки між людьми в групі, а групова психотерапія стала тим форматом, у якому обидва методи ожили. Розгляньмо кожну опору окремо.

Психодрама: терапія дією

Психодрама — це метод групової терапії, у якому учасник (протагоніст) не переказує проблемну ситуацію, а розігрує її «тут і тепер» на умовній сцені. Йому допомагають інші учасники в ролях значущих людей — їх називають допоміжними «я», — а веде процес терапевт-директор. Класичне заняття має три фази: розігрів, коли група розкріпачується й обирає тему; власне дію, коли протагоніст програє свою сцену; і шерінг, коли учасники діляться тим, що відгукнулося в них самих. Метод виріс із театру, психології та соціології, і сьогодні його широко застосовують у клініках Європи; він акредитований Європейською асоціацією психотерапії. Дізнатися більше про психодраму як метод терапії можна на окремій сторінці — у цьому підході працює й наш центр.

Ядро методу — кілька фірмових технік. Обмін ролями: протагоніст стає на місце іншої людини (матері, керівника, власної дитини) і проживає ситуацію з її погляду, що часто дає несподіваний інсайт. Дублювання: інший учасник стає поруч і озвучує ті почуття протагоніста, які той не наважується висловити вголос. «Дзеркало»: учасник спостерігає збоку, як хтось відтворює його поведінку, і бачить себе очима групи. Уявімо жінку, яка роками не може висловити образу матері: у психодрамі вона спершу грає саму себе, потім через обмін ролями стає матір'ю й раптом відчуває її втому й страх, а дублер поруч промовляє те, що вона сама придушувала. Через таке проживання метод веде до емоційного катарсису та усвідомлення, а не лише до раціонального аналізу проблеми, як у суто розмовній терапії.

Соціометрія: карта симпатій і антипатій

Другий великий внесок Морено — соціометрія, наука про вимірювання стосунків усередині групи. Морено запропонував просту процедуру: спитати кожного учасника, з ким він хотів би працювати, сидіти поруч чи проводити час, а з ким — ні. Отримані вибори й відмови складаються в соціограму — схему, де видно неформальних лідерів, ізольованих людей, взаємні пари й приховані підгрупи, яких не показує офіційна ієрархія колективу.

Ключове поняття тут — соціальна роль: Морено вважав, що особистість складається не з абстрактних рис, а з сукупності ролей, які людина грає у стосунках з іншими. Свою методологію він виклав 1934 року в книзі «Хто виживе?», яка досі вважається засадничою працею напряму. По суті, Морено на десятиліття випередив сучасний аналіз соціальних мереж — тільки замість комп'ютерних графів у нього були стрілки, накреслені від руки на аркуші.

Групова психотерапія, «теле» і «зустріч»

Морено не просто працював із групами — саме він на початку 1930-х ввів у мову словосполучення «групова психотерапія» (group psychotherapy), закріпивши ідею, що зцілення відбувається не лише між пацієнтом і лікарем, а між людьми у спільноті. Цим він фактично відкрив цілий формат допомоги, який згодом розвинули десятки шкіл і який тісно переплітається з поняттям групової динаміки.

Щоб описати те, що відбувається між учасниками, Морено ввів поняття «теле» — взаємне, двобічне відчуття між людьми, реальне «зчитування» одне одного на відстані, на відміну від однобічного перенесення у психоаналізі. З цим пов'язана і його ідея «зустрічі» (encounter) — моменту справжнього, повного контакту двох людей, коли кожен на мить бачить світ очима іншого. Спонтанність, креативність, «теле» і «зустріч» складали для Морено ту саму живу тканину стосунків, яку він прагнув лікувати дією, а не інтерпретацією.

Що підтвердилось, а що ні

Оцінка спадщини Морено подвійна, і чесно назвати обидві сторони. Тривалий час психодрама мала слабку доказову базу: систематичні огляди відзначали, що якісних досліджень бракує, а їхня методологія часто кульгає — малі вибірки, відсутність контрольних груп, залежність від ентузіастів самого напряму. За суворістю доказів метод помітно поступається, наприклад, когнітивно-поведінковій терапії, яку перевіряли в сотнях контрольованих випробувань.

Друга претензія стосується особистості автора. Морено був схильний до самоміфологізації: він любив подавати себе пророком нової науки і, зокрема, переказував ефектну історію про юнацьку суперечку з Фрейдом, яку неможливо перевірити за незалежними джерелами. Ця схильність до самопросування довго заважала академічній спільноті сприймати його ідеї серйозно й відокремлювати зерно від пафосу.

Водночас картина останніми роками змінюється. Сучасні мета-аналізи — зокрема огляди 2021, 2024 і 2025 років — показують, що психодрама дає позитивний ефект при тривозі, депресії та соціальних труднощах, хоча якість первинних досліджень усе ще потребує зростання. Метод офіційно визнаний як добра практика в низці європейських країн. Тобто інтуїція Морено про силу дії й групи радше підтверджується, ніж спростовується, — просто наука доходить до цього повільніше, ніж хотілося б його послідовникам.

Вплив і спадщина

Сьогодні ідеї Морено живуть у трьох різних світах. Психодрама практикується по всьому світу як самостійний напрям групової терапії — з мережею навчальних інститутів у десятках країн і власними стандартами підготовки фахівців. Соціометрія переросла в сучасний аналіз соціальних мереж, яким користуються соціологи, HR-фахівці й навіть алгоритми соцмереж, коли вибудовують графи зв'язків між людьми. А групова психотерапія з колись маргінального експерименту перетворилася на визнаний, широко застосовуваний формат допомоги. Небагато психологів можуть похвалитися тим, що подарували своїй галузі одразу метод, вимірювальний інструмент і назву цілого напряму.

Міфи і факти про Морено

Насправді	Поширений міф
Морено створив психодраму — окремий метод групової терапії дією	Морено був учнем Фрейда і продовжувачем психоаналізу
Термін «групова психотерапія» увів саме Морено на початку 1930-х	Групову психотерапію придумали пізніші американські психіатри
Соціометрія вимірює реальні симпатії й антипатії та будує соціограму	Соціометрія — це просто опитування про настрій у колективі
Психодрама — це структурований клінічний метод із власними техніками	Психодрама — це аматорський театр або рольові ігри для розваги
Сучасні мета-аналізи показують помірну, але реальну користь методу	Психодрама не має жодних наукових підтверджень ефективності

Джерела

• APA Dictionary of Psychology: psychodrama, sociometry, group psychotherapy, spontaneity, role reversal.
• Cruz A. та колеги. The Core Techniques of Morenian Psychodrama: A Systematic Review of Literature. Frontiers in Psychology, 2018. Повний текст
• Orkibi H., Feniger-Schaal R. Integrative Systematic Review of Psychodrama Psychotherapy Research: Trends and Methodological Implications. PLoS ONE, 2019. Повний текст
• López-González M. A. та колеги. Psychodrama Group Therapy for Social Issues: A Systematic Review of Controlled Clinical Trials. IJERPH, 2021. Повний текст
• Wang X. та колеги. Effectiveness of Psychodrama on Mental Health Outcomes: A Systematic Review and Meta-Analysis of Randomized Controlled Studies. Global Mental Health, 2024. Повний текст
• Maya J. та колеги. Psychodrama: Implementation, Study Design and Effectiveness: A Systematic Review. BMC Complementary Medicine and Therapies, 2025. Повний текст
• Moreno J. L. Who Shall Survive? A New Approach to the Problem of Human Interrelations, 1934. Архів
• American Society of Group Psychotherapy and Psychodrama (ASGPP), засноване Морено 1942 року: про товариство.