New Leaf — Психологічний центр

Психологічний словник

Аналітична психологія: що це, Юнг, і чим відрізняється від психоаналізу

Коротко

Аналітична психологія — напрям глибинної психології, заснований Карлом Юнгом після розриву з Фрейдом 1913 року. У її центрі — колективне несвідоме, архетипи та індивідуація (розвиток цілісної особистості) як головна мета. Це окрема школа, яку не варто плутати з психоаналізом Фрейда.

ТемиІсторія психологіїМетоди й терапіяОсобистість
Аналітична психологія

Коли кажуть «за Юнгом», найчастіше мають на увазі саме її — аналітичну психологію, окрему школу, яку Карл Юнг заснував після розриву з Фрейдом. Це від неї ми маємо поняття архетипу, колективного несвідомого й індивідуації, а також слова «інтроверт» та «екстраверт». Розберемося, у що вірить ця школа, чим вона відрізняється від психоаналізу — і що з її ідей витримало перевірку наукою.

Що таке аналітична психологія

Аналітична психологія — це напрям глибинної психології, тобто підходів, для яких головне в психіці ховається в несвідомому. Її заснував Карл Юнг; сам він називав свою школу також «комплексною психологією». Аби відмежуватися від психоаналізу, від якого він відійшов 1913 року, Юнг і дав їй окрему назву. Тут важливо не плутати: аналітична психологія — це школа Юнга, а не Фрейда, і не «аналітична філософія» (зовсім інша галузь).

Структура психіки за Юнгом

У центрі системи — власна карта психіки.

Структура психіки за Юнгом: свідомість, особисте й колективне несвідоме, архетипи та Самість

Свідомість організує Его — центр, що втримує рівновагу між свідомим і несвідомим. Глибше лежить особисте несвідоме з витісненим досвідом і комплексами (сам термін увів Юнг). А ще глибше — колективне несвідоме, спільний для всіх шар, наповнений архетипами: Персоною, Тінню, Анімою й Анімусом, Самістю. Головна з них — Самість, архетип цілісності й центр усієї психіки.

Індивідуація: головна мета

Якщо у Фрейда терапія знижує внутрішній конфлікт, то в Юнга є позитивна ціль — індивідуація: поступове поєднання свідомих і несвідомих частин у цілісну, інтегровану особистість. Це не егоїстичне «стати одинаком», а навпаки — зустріч зі своєю Тінню, прийняття внутрішнього образу протилежної статі й дозрівання до Самості.

Психологічні типи та інші поняття

У праці «Психологічні типи» (1921) Юнг увів поділ за спрямуванням психічної енергії — інтроверсію та екстраверсію — і чотири функції: мислення, почуття, відчуття, інтуїцію. Саме ця дихотомія стала найтривкішим науковим спадком Юнга. Ще одне його поняття — синхронічність, «значущий збіг» без причинного зв'язку; це найконтроверсійніша частина теорії.

Методи

Юнгіанський аналіз спрямований на індивідуацію й користується власними інструментами:

  • аналіз сновидінь — не лише через асоціації, а через ампліфікацію (розширення образу паралелями з міфами й культурою); сни бачать як спрямовані в майбутнє;
  • активна уява — свідомий діалог з образами несвідомого наяву;
  • асоціативний тест — рання емпірична розробка Юнга, якою він виявляв комплекси;
  • робота із символами, міфом і перенесенням.

Чим відрізняється від психоаналізу

Аналітична психологія виросла з психоаналізу, але розійшлася з ним по кількох осях.

Психоаналіз Фрейда і аналітична психологія Юнга: чотири головні розбіжності

Головний вододіл — символічний, спрямований у майбутнє підхід Юнга проти редуктивного, спрямованого в минуле підходу Фрейда. Саме ця відмінність 1913 року й розвела двох учених.

Що каже наука

Тут потрібна чесність, і варто розрізняти три речі. Архетипи, колективне несвідоме й особливо синхронічність наука не підтвердила — це радше теоретично-філософські конструкти. Натомість інтроверсія та екстраверсія стали фундаментом наукової психології рис: екстраверсія — одна з рис «Великої п'ятірки». А сама юнгіанська психотерапія має певну доказову базу: за оглядом Крістіана Рьослера (2013), її ефективність показано в натуралістичних дослідженнях, хоча суворих рандомізованих контрольованих випробувань — золотого стандарту — досі бракує, тож докази слабші, ніж у когнітивно-поведінкової терапії.

Окремо варто підкреслити: популярний тест MBTI створив не Юнг, а Кетрін Бріґґс та Ізабель Маєрс, лише вільно спираючись на його типи; його наукова надійність під сумнівом.

Спадщина

Вплив аналітичної психології величезний і виходить далеко за терапію: архетипи лягли в основу «шляху героя» Джозефа Кемпбелла й через нього — сучасної сценаристики; на Юнгові типи спирається ціла індустрія особистісних типологій; його ідеї живлять арт-терапію та роботу із символами. Розвивали школу й пост-юнгіанці — Марі-Луїза фон Франц, Джеймс Гіллман та інші.

Міфи і факти про аналітичну психологію

Насправді Поширений міф
Це окрема школа; Юнг відійшов від Фрейда 1913 року Аналітична психологія — те саме, що психоаналіз, а Юнг — учень Фрейда
Архетипи й колективне несвідоме наукою не підтверджені Це доведені наукові факти
MBTI створили Бріґґс і Маєрс, лише спираючись на Юнга MBTI — це науковий тест самого Юнга
Синхронічність — описове поняття без встановленого механізму Синхронічність доводить містичні зв'язки
Юнгіанська терапія має докази ефективності, хоч і без суворих РКД У юнгіанської терапії взагалі немає доказів

Джерела

Часто задавані питання

Що таке аналітична психологія простими словами?

Це школа глибинної психології, яку заснував Карл Юнг. Її головні поняття — колективне несвідоме, архетипи та індивідуація (розвиток цілісної особистості як мета терапії).

Чим аналітична психологія відрізняється від психоаналізу?

Юнг переосмислив лібідо як загальну психічну енергію (не лише сексуальну), додав колективне несвідоме й архетипи, а мету терапії бачив у цілісності (індивідуації). Його підхід символічний і спрямований у майбутнє, а не редуктивний.

Аналітична психологія — це наука?

Частину її понять (архетипи, колективне несвідоме, синхронічність) наука не підтвердила. Але Юнгів поділ на інтроверсію та екстраверсію ліг в основу наукової психології рис, а юнгіанська терапія має певні докази ефективності.

MBTI — це тест Юнга?

Ні. MBTI створили Кетрін Бріґґс та Ізабель Маєрс, лише вільно спираючись на Юнгові типи. Сам Юнг цього тесту не робив, а його наукова надійність під сумнівом.

Що таке індивідуація?

Це центральна мета аналітичної психології — поступове поєднання свідомих і несвідомих частин психіки в цілісну особистість. Ідеться не про егоїзм, а про інтеграцію, зокрема зустріч зі своєю Тінню.