Абрахам Маслоу (1908–1970): біографія, ієрархія потреб, самоактуалізація

Абрахам Маслоу — американський психолог, чиї ідеї вийшли далеко за межі академії й міцно ввійшли в масову культуру. Його піраміду потреб сьогодні впізнають навіть ті, хто ніколи не відкривав підручника з психології. Проте внесок Маслоу ширший за один трикутник: він став одним із засновників цілого напряму — гуманістичної психології.

Хто такий Абрахам Маслоу

Маслоу народився 1908 року в Брукліні (Нью-Йорк) у родині емігрантів. Здобув психологічну освіту у Вісконсинському університеті, де спершу займався експериментальними дослідженнями поведінки. Згодом його інтереси зміщуються від лабораторних експериментів до питань про те, що робить людину психологічно здоровою, зрілою й реалізованою. Викладав у Бруклінському коледжі та Університеті Брандейса; помер 1970 року.

Гуманістична психологія

У середині XX століття в психології домінували два підходи: біхевіоризм, який зводив людину до реакцій на стимули, і психоаналіз, зосереджений на конфліктах і патології. Маслоу разом із Карлом Роджерсом запропонував третій шлях — гуманістичну психологію. Її цікавили не так розлади, як здоров’я, потенціал і зростання: не «що з людиною не так», а «якою вона може стати в найкращому вияві».

Ієрархія потреб і самоактуалізація

Найвідоміший внесок Маслоу — теорія ієрархії потреб (1943): від фізіологічних до потреби в самоактуалізації. Ключовим для нього було саме поняття самоактуалізації — прагнення реалізувати власний потенціал. Досліджуючи людей, яких вважав психологічно зрілими, Маслоу описав притаманні їм риси: реалістичність, автономність, глибокі стосунки, почуття гумору й здатність до «пікових переживань» — моментів особливої повноти й ясності. Важливо, що сам Маслоу застерігав від жорсткого, «сходинкового» прочитання своєї теорії — докладніше про це на сторінці піраміда Маслоу.

Пізні ідеї: самотрансценденція

Наприкінці життя Маслоу переглянув власну теорію. Над самоактуалізацією він поставив ще один рівень — самотрансценденцію: вихід за межі особистого «я» заради зв’язку з чимось більшим — іншими людьми, ідеєю, справою. Ця пізня версія майже не потрапила в підручники, але саме вона відображає зрілий погляд ученого.

Головні праці

• «A Theory of Human Motivation» (1943) — стаття, у якій уперше викладено ієрархію потреб.
• «Motivation and Personality» (1954) — розгорнутий виклад теорії.
• «Toward a Psychology of Being» (1962).
• «The Farther Reaches of Human Nature» (1971, посмертно) — пізні ідеї про самотрансценденцію.

Джерела

• Maslow A. H. A Theory of Human Motivation. Psychological Review, 1943, 50(4), 370–396. Повний текст
• APA Dictionary of Psychology: self-actualization, humanistic psychology, peak experience.