Харчова поведінка

Тест на харчову залежність (YFAS 2.0): Єльська шкала залежності від їжі

Безкоштовний онлайн-тест на харчову залежність за Єльською шкалою YFAS 2.0 — дослідницьким опитувальником Мічиганського університету, який «прикладає» одинадцять критеріїв залежності від речовин до їжі: тяга, втрата контролю, невдалі спроби скоротити, синдром відміни, продовження попри шкоду. 35 запитань про останні 12 місяців, близько 7 хвилин, анонімно. Результат рахується за офіційним правилом шкали — з порогом для кожного пункту й умовою клінічної значущості — і є орієнтиром для розмови з фахівцем, а не діагнозом: харчова залежність не входить ні до DSM-5, ні до МКХ-11.

35 питань
~7 хв
безкоштовно
конфіденційно
на основі YFAS 2.0

За останні 12 місяців — як часто це траплялося?

Почавши їсти певні продукти, я з’їдав/-ла значно більше, ніж планував/-ла.
- Ніколи
- Рідше ніж раз на місяць
- Раз на місяць
- 2–3 рази на місяць
- Раз на тиждень
- 2–3 рази на тиждень
- 4–6 разів на тиждень
- Щодня
Я продовжував/-ла їсти певні продукти, навіть коли вже не відчував/-ла голоду.
- Ніколи
- Рідше ніж раз на місяць
- Раз на місяць
- 2–3 рази на місяць
- Раз на тиждень
- 2–3 рази на тиждень
- 4–6 разів на тиждень
- Щодня
Я їв/їла доти, доки не починав/-ла почуватися фізично погано.
- Ніколи
- Рідше ніж раз на місяць
- Раз на місяць
- 2–3 рази на місяць
- Раз на тиждень
- 2–3 рази на тиждень
- 4–6 разів на тиждень
- Щодня
Я багато думав/-ла про те, що треба скоротити споживання певних продуктів, але все одно їв/їла їх.
- Ніколи
- Рідше ніж раз на місяць
- Раз на місяць
- 2–3 рази на місяць
- Раз на тиждень
- 2–3 рази на тиждень
- 4–6 разів на тиждень
- Щодня
Я довго почувався/-лася млявим/-ою або втомленим/-ою через переїдання.
- Ніколи
- Рідше ніж раз на місяць
- Раз на місяць
- 2–3 рази на місяць
- Раз на тиждень
- 2–3 рази на тиждень
- 4–6 разів на тиждень
- Щодня
Я витрачав/-ла багато часу протягом дня на те, щоб їсти певні продукти.
- Ніколи
- Рідше ніж раз на місяць
- Раз на місяць
- 2–3 рази на місяць
- Раз на тиждень
- 2–3 рази на тиждень
- 4–6 разів на тиждень
- Щодня
Коли певних продуктів не було під рукою, я докладав/-ла зусиль, щоб їх дістати. Наприклад, ішов/ішла по них до магазину, хоча вдома була інша їжа.
- Ніколи
- Рідше ніж раз на місяць
- Раз на місяць
- 2–3 рази на місяць
- Раз на тиждень
- 2–3 рази на тиждень
- 4–6 разів на тиждень
- Щодня
Я їв/їла певні продукти так часто або в таких кількостях, що переставав/-ла займатися іншими важливими справами — наприклад, роботою або спілкуванням із сім’єю чи друзями.
- Ніколи
- Рідше ніж раз на місяць
- Раз на місяць
- 2–3 рази на місяць
- Раз на тиждень
- 2–3 рази на тиждень
- 4–6 разів на тиждень
- Щодня
Через те, скільки я переїдав/-ла, у мене виникали проблеми з сім’єю або друзями.
- Ніколи
- Рідше ніж раз на місяць
- Раз на місяць
- 2–3 рази на місяць
- Раз на тиждень
- 2–3 рази на тиждень
- 4–6 разів на тиждень
- Щодня
Я уникав/-ла роботи, навчання або зустрічей із людьми, бо боявся/боялася, що переїм там.
- Ніколи
- Рідше ніж раз на місяць
- Раз на місяць
- 2–3 рази на місяць
- Раз на тиждень
- 2–3 рази на тиждень
- 4–6 разів на тиждень
- Щодня
Коли я зменшував/-ла кількість або переставав/-ла їсти певні продукти, я ставав/-ла дратівливим/-ою, нервовим/-ою чи сумним/-ою.
- Ніколи
- Рідше ніж раз на місяць
- Раз на місяць
- 2–3 рази на місяць
- Раз на тиждень
- 2–3 рази на тиждень
- 4–6 разів на тиждень
- Щодня
Якщо через відсутність певних продуктів у мене з’являлися тілесні симптоми, я їв/їла ці продукти, щоб почуватися краще.
- Ніколи
- Рідше ніж раз на місяць
- Раз на місяць
- 2–3 рази на місяць
- Раз на тиждень
- 2–3 рази на тиждень
- 4–6 разів на тиждень
- Щодня
Якщо через відсутність певних продуктів мені ставало емоційно важко, я їв/їла ці продукти, щоб почуватися краще.
- Ніколи
- Рідше ніж раз на місяць
- Раз на місяць
- 2–3 рази на місяць
- Раз на тиждень
- 2–3 рази на тиждень
- 4–6 разів на тиждень
- Щодня
Коли я зменшував/-ла кількість або переставав/-ла їсти певні продукти, у мене з’являлися тілесні симптоми — наприклад, головний біль або втома.
- Ніколи
- Рідше ніж раз на місяць
- Раз на місяць
- 2–3 рази на місяць
- Раз на тиждень
- 2–3 рази на тиждень
- 4–6 разів на тиждень
- Щодня
Коли я зменшував/-ла кількість або переставав/-ла їсти певні продукти, у мене виникало сильне бажання їх з’їсти.
- Ніколи
- Рідше ніж раз на місяць
- Раз на місяць
- 2–3 рази на місяць
- Раз на тиждень
- 2–3 рази на тиждень
- 4–6 разів на тиждень
- Щодня
Моя харчова поведінка завдавала мені сильного страждання.
- Ніколи
- Рідше ніж раз на місяць
- Раз на місяць
- 2–3 рази на місяць
- Раз на тиждень
- 2–3 рази на тиждень
- 4–6 разів на тиждень
- Щодня
Через їжу і харчування в моєму житті виникали серйозні проблеми — з розпорядком дня, роботою, навчанням, друзями, сім’єю або здоров’ям.
- Ніколи
- Рідше ніж раз на місяць
- Раз на місяць
- 2–3 рази на місяць
- Раз на тиждень
- 2–3 рази на тиждень
- 4–6 разів на тиждень
- Щодня
Мені було так погано через переїдання, що я не робив/-ла інших важливих справ — наприклад, не працював/-ла або не проводив/-ла час із сім’єю чи друзями.
- Ніколи
- Рідше ніж раз на місяць
- Раз на місяць
- 2–3 рази на місяць
- Раз на тиждень
- 2–3 рази на тиждень
- 4–6 разів на тиждень
- Щодня
Переїдання заважало мені дбати про сім’ю або виконувати домашні справи.
- Ніколи
- Рідше ніж раз на місяць
- Раз на місяць
- 2–3 рази на місяць
- Раз на тиждень
- 2–3 рази на тиждень
- 4–6 разів на тиждень
- Щодня
Я уникав/-ла роботи, навчання або зустрічей із людьми, бо там не міг/могла їсти певні продукти.
- Ніколи
- Рідше ніж раз на місяць
- Раз на місяць
- 2–3 рази на місяць
- Раз на тиждень
- 2–3 рази на тиждень
- 4–6 разів на тиждень
- Щодня
Я уникав/-ла спілкування, бо люди не схвалили б того, скільки я їм.
- Ніколи
- Рідше ніж раз на місяць
- Раз на місяць
- 2–3 рази на місяць
- Раз на тиждень
- 2–3 рази на тиждень
- 4–6 разів на тиждень
- Щодня
Я продовжував/-ла їсти так само, хоча моє харчування спричиняло емоційні проблеми.
- Ніколи
- Рідше ніж раз на місяць
- Раз на місяць
- 2–3 рази на місяць
- Раз на тиждень
- 2–3 рази на тиждень
- 4–6 разів на тиждень
- Щодня
Я продовжував/-ла їсти так само, хоча моє харчування спричиняло проблеми зі здоров’ям.
- Ніколи
- Рідше ніж раз на місяць
- Раз на місяць
- 2–3 рази на місяць
- Раз на тиждень
- 2–3 рази на тиждень
- 4–6 разів на тиждень
- Щодня
Та сама кількість їжі вже не давала мені стільки задоволення, як раніше.
- Ніколи
- Рідше ніж раз на місяць
- Раз на місяць
- 2–3 рази на місяць
- Раз на тиждень
- 2–3 рази на тиждень
- 4–6 разів на тиждень
- Щодня
Я дуже хотів/-ла зменшити кількість або перестати їсти певні продукти, але просто не міг/могла.
- Ніколи
- Рідше ніж раз на місяць
- Раз на місяць
- 2–3 рази на місяць
- Раз на тиждень
- 2–3 рази на тиждень
- 4–6 разів на тиждень
- Щодня
Щоб отримати від їжі бажані відчуття — приглушити сум чи посилити задоволення, — мені потрібно було їсти дедалі більше.
- Ніколи
- Рідше ніж раз на місяць
- Раз на місяць
- 2–3 рази на місяць
- Раз на тиждень
- 2–3 рази на тиждень
- 4–6 разів на тиждень
- Щодня
Через те, що я забагато їв/їла, я гірше справлявся/-лася з роботою або навчанням.
- Ніколи
- Рідше ніж раз на місяць
- Раз на місяць
- 2–3 рази на місяць
- Раз на тиждень
- 2–3 рази на тиждень
- 4–6 разів на тиждень
- Щодня
Я продовжував/-ла їсти певні продукти, хоча знав/-ла, що це фізично небезпечно. Наприклад, їв/їла солодке попри діабет або жирну їжу попри хворобу серця.
- Ніколи
- Рідше ніж раз на місяць
- Раз на місяць
- 2–3 рази на місяць
- Раз на тиждень
- 2–3 рази на тиждень
- 4–6 разів на тиждень
- Щодня
Бажання з’їсти певні продукти було таким сильним, що я не міг/могла думати ні про що інше.
- Ніколи
- Рідше ніж раз на місяць
- Раз на місяць
- 2–3 рази на місяць
- Раз на тиждень
- 2–3 рази на тиждень
- 4–6 разів на тиждень
- Щодня
Тяга до певних продуктів була такою сильною, що я відчував/-ла: мушу з’їсти їх негайно.
- Ніколи
- Рідше ніж раз на місяць
- Раз на місяць
- 2–3 рази на місяць
- Раз на тиждень
- 2–3 рази на тиждень
- 4–6 разів на тиждень
- Щодня
Я намагався/-лася зменшити кількість або не їсти певні продукти, але мені це не вдавалося.
- Ніколи
- Рідше ніж раз на місяць
- Раз на місяць
- 2–3 рази на місяць
- Раз на тиждень
- 2–3 рази на тиждень
- 4–6 разів на тиждень
- Щодня
Я пробував/-ла зменшити кількість або перестати їсти певні продукти — і зазнавав/-ла невдачі.
- Ніколи
- Рідше ніж раз на місяць
- Раз на місяць
- 2–3 рази на місяць
- Раз на тиждень
- 2–3 рази на тиждень
- 4–6 разів на тиждень
- Щодня
Їжа настільки відволікала мене, що я міг/могла постраждати (наприклад, за кермом, переходячи дорогу, працюючи з технікою).
- Ніколи
- Рідше ніж раз на місяць
- Раз на місяць
- 2–3 рази на місяць
- Раз на тиждень
- 2–3 рази на тиждень
- 4–6 разів на тиждень
- Щодня
Думки про їжу настільки відволікали мене, що я міг/могла постраждати (наприклад, за кермом, переходячи дорогу, працюючи з технікою).
- Ніколи
- Рідше ніж раз на місяць
- Раз на місяць
- 2–3 рази на місяць
- Раз на тиждень
- 2–3 рази на тиждень
- 4–6 разів на тиждень
- Щодня
Мої друзі або рідні хвилювалися через те, скільки я переїдаю.
- Ніколи
- Рідше ніж раз на місяць
- Раз на місяць
- 2–3 рази на місяць
- Раз на тиждень
- 2–3 рази на тиждень
- 4–6 разів на тиждень
- Щодня

Готові почати?

35 питань · ~7 хв
Безкоштовно й анонімно
Результат одразу з поясненням

Тест містить твердження про переїдання, втрату контролю над їжею та її наслідки для здоров’я. Він не ставить діагноз; якщо тема для вас болісна, проходьте його в спокійній обстановці або разом із фахівцем.

Відповіді залишаються лише у вашому браузері — на сервер вони не передаються, доступ до них маєте тільки ви. Незавершений тест зберігається на цьому пристрої до 7 днів, готовий результат — 24 години, далі дані видаляються автоматично.

Матеріал перевірила

Людмила Сердюк

Психотерапевт, співзасновниця центру New Leaf, доктор психологічних наук, професор

Що вимірює тест YFAS 2.0

Єльська шкала харчової залежності з’явилася 2009 року, а 2016-го вийшла її друга версія, узгоджена з критеріями DSM-5 для розладів, пов’язаних із вживанням речовин. Ідея проста і водночас дискусійна: якщо «залежність від їжі» існує, вона має виглядати так само, як інші залежності.

друга версія шкали (YFAS 2.0): 2016
тверджень про останні 12 місяців: 35
критеріїв залежності за DSM-5: 11
внутрішня узгодженість шкали: 0,97

тяга до певних продуктів
вживання більше, ніж планувалося
невдалі спроби скоротити
синдром відміни
толерантність
продовження попри шкоду
відмова від важливих справ

Тридцять три з тридцяти п’яти пунктів описують ці одинадцять критеріїв стосовно «певних продуктів» — солодощів, випічки й білого хліба, солоних снеків, жирної їжі, солодких напоїв або будь-яких інших, з якими вам було складно, — а два пункти оцінюють, чи завдає харчова поведінка вираженого страждання й серйозних проблем. Шкала перекладена більш ніж десятьма мовами; валідованої української версії поки немає, тому текст перекладено в New Leaf з офіційної форми.

Харчова залежність: дискусійний концепт, реальні переживання

Варто сказати чесно: харчової залежності немає ні в DSM-5, ні в МКХ-11, а сама авторка шкали обережно говорить про «поведінку, схожу на залежну».

Що кажуть критики

Те, що YFAS вимірює, сильно перетинається з уже описаними розладами: за дослідженнями, 42–57 % людей із компульсивним переїданням водночас відповідають критеріям «залежності». Можливо, шкала просто ловить ту саму проблему під новою назвою.

Що відповідають прибічники

Індустріально перероблена їжа — поєднання рафінованих вуглеводів, жиру й солі — діє на систему винагороди мозку інакше, ніж цільні продукти, і частина людей описує свій досвід саме як залежність.

Для вас це означає одне

результат тесту — не ярлик, а мова, якою можна описати реальні переживання — втрату контролю, тягу, сором — і принести їх фахівцю.

Про те, що наука знає й чого не знає про залежність від їжі, — у статті харчова залежність: чи існує залежність від їжі.

Як проходити тест

Тест запитує про ваші харчові звички за останні 12 місяців: наскільки складно було контролювати, скільки ви з’їдаєте певних продуктів.

1
Згадайте «свої» продукти
Солодощі (морозиво, шоколад, пончики, печиво, тістечка, цукерки), крохмалисті продукти (білий хліб, булочки, макарони, рис), солоні снеки (чипси, сухарики, крекери), жирна їжа (стейки, бекон, бургери, піца, картопля фрі), солодкі напої (газованка, лимонад, спортивні та енергетичні напої). Коли в запитанні йдеться про «певні продукти», думайте про будь-які продукти чи напої з цих груп або будь-які інші, з якими вам було складно за останній рік.
2
Для кожного з 35 тверджень оберіть частоту
Від «ніколи» до «щодня». Тест займає близько 7 хвилин.
3
Відповідайте про те, як буває зазвичай
Не про найгірший тиждень і не про найкращий — про типовий.

Правильних відповідей немає.
Шкала не додає бали — вона перевіряє, чи досягла кожна відповідь свого порога частоти, тому важлива саме чесність у частоті.

Що означає результат: 11 критеріїв і клінічна значущість

Шкала не сумує бали: результат — це кількість виконаних критеріїв, від 0 до 11. Ось за якими правилами він рахується:

Поріг частоти для кожного пункту. Від «раз на місяць» для найважчих проявів (проблеми з рідними, уникання роботи, небезпека за кермом) до «4–6 разів на тиждень» для найпоширеніших (з’їв більше, ніж планував; їв без голоду). Пороги автори підібрали за ROC-аналізом так, щоб специфічність кожного була не нижчою за 0,90 — саме щоб не патологізувати звичайну харчову поведінку.
Критерій виконано, якщо хоча б один його пункт досяг порога; критеріїв одинадцять, тому результат — від 0 до 11.
Клінічна значущість. «Харчова залежність» фіксується лише при двох і більше критеріях разом із вираженим стражданням або серйозними проблемами через їжу (пункти 16 і 17). Два і більше критеріїв без клінічної значущості — за правилом шкали «залежності немає», хоча самі ознаки варті уваги.

0–1Критерії не виконано
Судячи з відповідей, їжа не забирає у вас контроль: іноді зʼїсти більше, ніж планувалося, або потягнутися до солодкого у важкий день — це звичайна поведінка, а не залежність. Такий результат не означає, що з харчуванням усе ідеально, — тест дивиться лише на ознаки залежності. Якщо вас турбує інше — епізоди втрати контролю над їжею, жорсткі обмеження, страх ваги, — на сайті є тест на компульсивне переїдання BES і загальний тест на розлади харчової поведінки EAT-26, які дивляться саме на це.
2–3Легкі ознаки харчової залежності
Певні продукти вже забирають у вас контроль, час або спокій, спроби їсти їх менше не вдаються, і це завдає страждання. Це не вирок і не вада характеру — сила волі тут ні до чого. Найімовірніше, їжа стала способом упоратися з напругою, самотністю чи втомою. На цьому етапі найкраще обговорити результат із психотерапевтом, який працює з харчовою поведінкою, — не щоб «взяти себе в руки», а щоб зрозуміти, що саме їжа компенсує, і знайти цьому інші джерела.
4–5Помірні ознаки харчової залежності
Тяга, невдалі спроби скоротити, неспокій без звичних продуктів і проблеми в житті через їжу вже складаються у стійкий візерунок, який рідко минає сам. Це не вирок і не слабкість характеру: такий візерунок не долають силою волі, і соромитися тут нічого. Варто звернутися до психотерапевта з розладів харчової поведінки: у багатьох людей із таким результатом є й ознаки компульсивного переїдання або булімії, і саме з цим працює терапія. Якщо є діабет, хвороби серця чи різкі коливання ваги — паралельно й до лікаря.
6–11Виражені ознаки харчової залежності
Їжа й думки про неї займають значну частину вашого життя і вже коштують здоровʼя, стосунків або роботи. Це не вирок і не ваша провина: сила волі проти такого не працює, а сором лише підживлює коло «обмеження — зрив — сором». Це вагома підстава не відкладати звернення до психотерапевта з розладів харчової поведінки, а за потреби — і до психіатра: такий рівень часто поєднується з компульсивним переїданням, депресією чи тривогою, і комплексна допомога працює краще за будь-яку дієту. Це лікується, і чим раніше почати, тим менше встигнуть постраждати тіло й самооцінка.

Для масштабу: у вибірці авторів порога досягли 14,6 % дорослих, у данській популяційній вибірці — 9,4 %, у японській — близько 3 %, а метааналіз 272 досліджень дає 20 % у середньому і 55 % серед людей із компульсивним переїданням. Жоден із цих результатів не є діагнозом.

YFAS 2.0, EAT-26 і BES: три різні запитання

На сайті є три інструменти про їжу, і вони не дублюють один одного.

Тест на розлади харчової поведінки EAT-26
Загальний скринінг: занепокоєння їжею, вагою й тілом, дієтне мислення, компенсації. Якщо ваша історія про обмеження й страх ваги — вам сюди.
Тест на компульсивне переїдання BES
Вимірює тяжкість епізодів втрати контролю над їжею і почуттів навколо них. Якщо ваша історія про «зриви» — точніший BES.
YFAS 2.0 — цей тест
Ставить третє запитання: чи схожі ваші стосунки з певними продуктами на залежність — тяга, синдром відміни, толерантність, продовження попри шкоду. Якщо йдеться про конкретні продукти, від яких «не відірватися», — ви на правильній сторінці.

Що допомагає, коли їжа стала «залежністю»

Незалежно від того, як назвати цей стан, працює з ним не сила волі й не чергова дієта: жорсткі заборони лише посилюють тягу й цикл «обмеження → зрив → сором».

Психотерапія розглядає їжу як спосіб отримати те, чого бракує в інших сферах. У Позитивній психотерапії, у якій працює наш центр, це чотири сфери балансу: тіло, діяльність, стосунки та сенс. Коли їжа перестає бути єдиним джерелом заспокоєння, тяга слабшає сама.

За потреби до роботи долучаються дієтолог і лікар — особливо якщо є діабет, хвороби серця або великі коливання ваги.

У New Leaf із цим запитом працює психотерапія розладів харчової поведінки, онлайн і в Києві.

Часті запитання

1Чи ставить тест діагноз «харчова залежність»?

Ні. Такого діагнозу немає ні в DSM-5, ні в МКХ-11; YFAS 2.0 — дослідницький опитувальник, який перевіряє, чи схожі ваші стосунки з їжею на залежність за одинадцятьма критеріями. Результат — орієнтир для розмови з психотерапевтом або лікарем, а не медичний висновок.

2Чи існує харчова залежність насправді?

Це відкрите наукове питання. Частина дослідників вважає, що перероблена їжа може викликати поведінку, схожу на залежну; інші — що шкала ловить уже відомі розлади харчової поведінки під новою назвою. Переживання, які стоять за високим балом, — тяга, втрата контролю, сором — реальні незалежно від назви.

3Що таке «клінічна значущість» і чому без неї результат «відсутня»?

Це два пункти шкали — про виражене страждання через харчову поведінку та серйозні проблеми в житті через їжу. За офіційним правилом залежність фіксується лише тоді, коли є і симптоми, і страждання через них: так автори відсікають людей, які просто люблять солодке. Кілька критеріїв без клінічної значущості — не «діагноз», але привід придивитися до своїх стосунків з їжею.

4Чому в різних запитань різні пороги частоти?

Так побудований офіційний ключ: для важких проявів (проблеми з рідними, небезпека за кермом) достатньо «раз на місяць», для найпоширеніших («з’їв більше, ніж планував») порогом є «4–6 разів на тиждень». Пороги автори підібрали статистично, щоб кожен пункт майже не давав хибнопозитивних результатів. Ми відтворили їх без змін.

5Чим тест відрізняється від тесту на компульсивне переїдання BES?

BES вимірює тяжкість епізодів переїдання й почуттів навколо них — сором, провину, втрату контролю. YFAS 2.0 дивиться на «залежність» від певних продуктів: тягу, синдром відміни, толерантність, невдалі спроби скоротити. Стани сильно перетинаються — до половини людей із компульсивним переїданням відповідають і критеріям YFAS, — але це різні запитання.

6Які продукти найчастіше «викликають залежність»?

У дослідженнях за YFAS люди найчастіше називають морозиво, шоколад, чипси, картоплю фрі, піцу, печиво й солодкі напої — індустріальне поєднання рафінованих вуглеводів, жиру й солі. Цільні продукти — овочі, крупи, м’ясо, фрукти — у таких списках майже не трапляються.

7Що робити, якщо результат високий?

Не сідати на жорстку дієту — заборони посилюють тягу. Обговорити результат із психотерапевтом, який працює з харчовою поведінкою; якщо є діабет, хвороби серця, різкі коливання ваги або блювання після їжі — паралельно звернутися до лікаря. Ознаки залежності добре піддаються психотерапії, і чим раніше почати, тим легше.

8Чи безкоштовний і анонімний тест? Чи можна проходити повторно?

Так. Відповіді не зберігаються на сервері й нікому не передаються; результат ви бачите одразу після тридцять п’ятого запитання. Повторне проходження через кілька тижнів або місяців допомагає побачити динаміку — тест запитує про останні 12 місяців, тому швидких змін очікувати не варто.

Gearhardt A. N., Corbin W. R., Brownell K. D. Development of the Yale Food Addiction Scale Version 2.0. Psychology of Addictive Behaviors, 2016; 30(1): 113–121. DOI: 10.1037/adb0000136 · PMID: 26866783. Коротка форма: Schulte E. M., Gearhardt A. N. Development of the Modified Yale Food Addiction Scale Version 2.0. European Eating Disorders Review, 2017; 25(4): 302–308. DOI: 10.1002/erv.2515 · PMID: 28370722. Поширеність: Horsager C., Færk E., Lauritsen M. B., Østergaard S. D. Validation of the Yale Food Addiction Scale 2.0 and estimation of the population prevalence of food addiction. Clinical Nutrition, 2020 · PMID: 31983504; Praxedes D. R. S. та ін. Prevalence of food addiction determined by the Yale Food Addiction Scale and associated factors: a systematic review with meta-analysis. European Eating Disorders Review, 2022; 30(2): 85–95 · PMID: 34953001. Офіційна форма та інструкція оцінки: FAST Lab, University of Michigan (sites.lsa.umich.edu/fastlab). Російськомовна версія: Медицинский вестник Северного Кавказа, 2020; 15(1): 7–12. DOI: 10.14300/mnnc.2020.15001.