Що таке ПТСР та як вийти зі стресового розладу

ПТСР (посттравматичний стресовий розлад) – доволі поширена проблема у сучасному світі. Люди зустрічаються із великою кількістю подій, які викликають психологічну травму. Це військові дії, природні і техногенні катастрофи, теракти та інші форми насильства. Віртуальний світ також вносить свою частку у ризик розвитку ПТСР.

Цей стан може виникнути у будь-якої людини, яка пережила або стала свідком травмуючих подій. Щоб покращити якість життя людей, що зазнали травмування, психологи і психотерапевти повинні комплексно підходити до діагностики і лікування.

Ми розглянемо основні аспекти посттравматичного розладу, його симптоми, можливі причини виникнення і основні методи допомоги. Фахівці Центру психологічної допомоги New Leaf у Києві готові підтримати людей з ПТСР, використовуючи найсучасніші дослідження у галузі психотравматології та найбільш інноваційні підходи.

Що таке посттравматичний стресовий розлад?

Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) — це складний психічний стан, що виникає у людини після переживання або спостереження за травматичною чи надзвичайно стресовою подією. Під впливом цього досвіду у людини з’являються такі ознаки, як підвищена збудливість, песимістичне бачення світу, повторювані спогади про травмуючу подію, проблеми із концентрацією і сном та відчуття відокремленості від навколишнього світу.

ПТСР – це хронічне порушення психічного стану. Згідно даних МОЗ України, близько 8% чоловіків та 20% жінок, які пережили травмуючі події, страждають від цієї проблеми. До людей, у яких може розвинутися цей синдром, належать ветерани війни, цивільні у зоні бойових дій, жертви сексуального або фізичного насильства, булінгу, жорстокого ставлення медичного персоналу, свідки чи учасники аварій, нещасних випадків і катастроф.

Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) — це стан, який може мати довготривалі наслідки для психічного та фізичного здоров’я людини. ПТСР виникає після пережиття травматичної або шокової події, і проявляється через такі симптоми як нав’язливі спогади, кошмари, гіперзбудливість, уникання нагадувань про травму, порушення сну, концентрації та зниження інтересу до раніше приємних справ. При ігноруванні симптомів ПТСР розлад може посилюватись, провокувати інші психічні проблеми — депресію, тривожність, соціальну ізоляцію, а також фізіологічні реакції організму.

Розвиток та перебіг ПТСР залежить від індивідуальних особливостей, тривалості та інтенсивності самої події, а також від рівня соціальної підтримки. Проте індивідуальна стійкість або вразливість є ключовим фактором розвитку ПТСР. Переважно цей розлад з’являється у людей, які вже схильні до травматизації.

Лікування може включати послуги психотерапевта, фармакологічні методи та підтримку рідних і близьких. Ефективні стратегії діагностики і лікування є важливою складовою для покращення якості життя людей із цим розладом.

Прояви ПТСР

Прояви посттравматичного стресового розладу можуть істотно відрізнятися залежно від індивідуальних особливостей людини. Важливо враховувати, що перші симптоми здатні з’являтися не одразу, а навіть через значний проміжок часу після травматичної ситуації. Серед характерних ознак цього розладу зазвичай відзначають:

постійне відтворення подій у мозку у вигляді яскравих спогадів або кошмарів;
внутрішні переживання, які виникають знову і знову за відсутності зовнішніх подразників;
тривожність, напруженість та дратівливість;
проблеми із сном і концентрацією;
фізичні прояви у вигляді закрепів, проблем із травленням, гіпертонусу м'язів чи тахікардії;
легка вразливість до будь-яких подразників;
бажання уникати ситуацій, місць, спогадів або осіб, які пов'язані із травматичною подією;
безуспішні намагання забути травмуючі події;
емоційна порожнеча, втрата радості від життя та інтересу до улюблених справ;
панічні атаки, які проявляються у передчутті жаху, поверхневому диханні, запамороченні, нудоті та болі за грудиною;
проблеми у встановленні і підтриманні близьких стосунків;
раптові зміни у настрої та самопочутті;
психосоматичні прояви - хронічний біль у м'язах, головні болі, відчуття печії, судоми, біль у попереку;
недовіра до себе, інших та світу взагалі;
втрата відчуття безпеки у знайомому середовищі;
бажання уникати ситуацій, місць, спогадів або осіб, які пов'язані із травматичною подією;
зловживання алкоголем, сигаретами та наркотиками;
суїцидальні думки.

Ці ознаки можуть проявлятися у різних комбінаціях і в різний час після травматичної події, тому важливо якомога раніше помітити негаразди у своєму стані чи поведінці близьких та звернутися за кваліфікованою допомогою.

Як діагностувати ПТСР?

Діагноз ПТСР встановлюється кваліфікованим фахівцем, зазвичай психіатром або психотерапевтом на основі вивчення симптомів і клінічного огляду. Основними критеріями для діагностики є:

Критерії DSM-5, визначені Американським психіатричним товариством. Стан людини повинен відповідати певній кількості цих критеріїв впродовж певного періоду часу.
Оцінка таких симптомів як повторювані спогади, гіперзбудженість, відособленість та інших.
Врахування історії травматичної події та її впливу на психологічний стан людини.
Виключення можливості інших психічних розладів, які викликають схожі симптоми.
Відверта бесіда з пацієнтом у сприятливому середовищі для вивчення його переживань та емоційного стану.

Діагностика ПТСР є критично важливою, щоб надати своєчасну допомогу і уникнути хронізації розладу. Фахівці використовують міжнародні критерії (наприклад, DSM-5), клінічне інтерв’ювання, психометричні тести, аналіз історії травмуючої події та оцінку симптомів, характерних саме для ПТСР: повторні спогади, флешбеки, емоційна віддаленість, підвищена чутливість до подразників та гіперзбудженість. Раннє виявлення ПТСР дозволяє застосовувати ефективні методи роботи: психотерапію, когнітивно-поведінкові підходи, EMDR, медикаментозне лікування, соціальну підтримку — усе, щоб зменшити вплив ПТСР на життя людини.

Якщо ви стали учасником або свідком травмуючої події, ви можете перевірити себе на можливість розвитку ПТСР за допомогою таких запитань:

Чи сняться вам сюжети, які нагадують про цю подію?
Чи виникають раптові спогади про неї, коли ви цього не хочете?
Чи стабільний у вас настрій?
Чи помітили ви за собою гіперзбудженість і дратівливість?
Чи відчуваєте ви провину за те, що стали учасником або свідком травмуючої події?
Чи лякаєтеся несподіваних звуків, образів або запахів, перебуваючи у постійному напруженні?
Чи часто ви "відключаєтеся" від реальності у присутності інших людей?
Чи змінили ви якісь звички, щоб уникнути спогадів про неприємну подію?
Чи почали більше палити і вживати алкоголь після цієї події?

Якщо ви відповіли “так” на половину і більше цих запитань, вам потрібна психологічна діагностика від кваліфікованих фахівців, тому що цей стан нікуди не дінеться, а буде поступово ускладнюватися.

Відмінності ПТСР від інших схожих розладів

Оскільки ПТСР може бути схожим на інші психічні розлади за своїми ознаками, особливо, на ті, які також виникають внаслідок стресових ситуацій, важливо знати основні відмінності між цими станами. Вони проявляються в етіології (причинах), характерних симптомах, фобіях, часі виникнення перших симптомів, а також в їх тривалості та інтенсивності.

ПТСР завжди спричинений конкретною подією або серією подій, у той час як такі стани, як загальний тривожний і депресивний розлади можуть розвиватися без явної травми. Характерними симптомами ПТСР є повторювані спогади, кошмари, гіперзбудливість та інші, які менш характерні для інших психологічних проблем.

ПТСР часто супроводжується фобіями, пов’язаними з травматичною подією та ризиком її повторення. Інші розлади мають більш загальний характер виникнення і не мають прив’язки до конкретної ситуації. Симптоми можуть розвиватися відразу після травматичної події або протягом кількох місяців після неї. Інші розлади розвиваються більш поступово, і симптоми переважно мають хронічний характер.

Симптоми ПТСР дуже інтенсивні. Вони значно впливають на повсякденну діяльність людини. Інші розлади, особливо на початку свого розвитку, такого впливу не мають. Усі ці відмінності допомагають фахівцям правильно поставити діагноз і визначити оптимальний підхід до лікування.

Для правильної постановки діагнозу фахівець зазвичай використовує диференційну діагностику, яка дозволяє визначити ПТСР шляхом виключення інших розладів, які мають подібні ознаки. Серед таких захворювань, які варто виключити при діагностуванні, можна назвати:

тривожні розлади;
депресивні стани;
гострий стресовий розлад, що зазвичай минає протягом перших чотирьох тижнів після травматичної події;
різні типи розладів особистості;
адаптаційні порушення, які не підпадають під критерії посттравматичного стресового розладу;
органічні ураження головного мозку та інші неврологічні патології;
соматоформні захворювання;
залежність від алкоголю чи наркотичних речовин, яка не пов’язана безпосередньо з психотравмою.

Щоб правильно встановити діагноз, фахівці використовують комплексний підхід. Він включає докладне клінічне інтерв’ю, вивчення індивідуальної історії життя пацієнта та, за потреби, психометричні тести.

Причини виникнення ПТСР

Посттравматичний стресовий розлад не з’являється випадково його розвиток пов’язаний із впливом травматичних подій та особистими особливостями людини. Найбільш поширеними чинниками, що можуть призвести до ПТСР є:

участь у бойових діях або переживання воєнних подій;
серйозні фізичні травми внаслідок аварій, зсувів грунту, природних катастроф чи нещасних випадків;
сексуальне насильство, пов'язане з важкими емоційними і фізичними наслідками;
широкомасштабні катастрофи, наприклад, землетруси, повені чи пожежі;
серйозні дитячі травми, які впливають на психічне здоров'я;
смерть близької людини, особливо, якщо вона несподівана чи пов'язана з насильством;
спостереження за травмуючими подіями, які несуть загрозу здоров'ю і життю.

Варто пам’ятати, що виникнення ПТСР залежить і від індивідуальних особливостей людини та її способів боротьби із стресом. ПТСР розвивається не у всіх, хто стикається з травмуючими подіями, тому у кожному конкретному випадку необхідно враховувати унікальні обставини, особистість людини та фактори ризику в її оточенні.

Слід враховувати, що розвиток посттравматичного стресового розладу значною мірою залежить від індивідуальних факторів ризику. До них відносять:

спадкову схильність до тривожних чи депресивних станів, а також випадки психічних захворювань у родині;
пережиті травматичні події у дитинстві чи в подібних за характером ситуаціях;
високий рівень емоційної вразливості, невротичність та недостатні навички подолання стресу;
соціальну ізоляцію або відсутність підтримки з боку близьких;
хронічні соматичні захворювання чи фізичні обмеження;
особливості будови та роботи головного мозку;
зміни у префронтальній корі, амігдалі та гіпокампі, які відповідають за регуляцію емоцій і пам’яті;
властивості нервової системи та рівень психологічної стійкості;
глибину переживання жаху, безпорадності та наявність дисоціативних реакцій;
генетична схильність до тривожності або депресій та випадки психічних захворювань у сім'ї;
культурні установки та соціальні стереотипи щодо того, як «слід» реагувати на травму;
порушення гормональної рівноваги, зокрема підвищений рівень кортизолу та норадреналіну;
хронічні запальні процеси та зниження імунної реактивності;
зміни у функціонуванні серцево-судинної системи та нейрохімічних механізмах мозку.

Усі ці чинники можуть як збільшувати ризик розвитку ПТСР, так і ускладнювати його перебіг. Саме тому перед початком терапії спеціалісти зазвичай проводять комплексне обстеження, щоб визначити оптимальну стратегію лікування.

Чим саме загрожує ПТСР?

Посттравматичний стресовий розлад несе серйозні ризики як для психічного, так і для фізичного здоров’я. Він може позначатися на повсякденному функціонуванні людини, її здатності працювати, навчатися та підтримувати стосунки. Серед основних небезпечних наслідків виділяють:

збільшення ризику серцевих захворювань, гіпертензії та імунодепресії;
розвиток депресії, тривожних розладів та інших психічних проблем;
підвищена вірогідність появи суїцидальних думок і поведінки, якщо немає можливості вчасно отримати необхідну психологічну підтримку;
проблеми у міжособистісних стосунках, конфлікти та самоізоляція від рідних і близьких;
уникнення різних видів соціальної взаємодії, громадських заходів та соціально значимих подій;
порушення у здатності концентруватися та виконувати робочі або навчальні завдання, що призводить до зниження успішності, проблем у робочому колективі або втрати робочого місця;
психосоматичні симптоми - болі у м'язах, головні болі, розлади травлення та інші психосоматичні прояви.

Цим негативним наслідкам можна запобігти, тільки вчасно розпочавши лікування ПТСР.

Як подолати ПТСР?

Лікування посттравматичного стресового розладу (ПТСР) вимагає комплексного підходу, який включає наступне:

поведінкова терапія - зосереджується на зміні негативних звичок і допомагає пацієнту розвивати більш адаптивні стратегії боротьби із стресом;
когнітивна терапія - робота з деструктивними думками і переконаннями, пов'язаними з травмою, та заміна їх на більш позитивні;
EMDR (Eye Movement Desensibilization and Reprocessing) - що означає десенсибілізацію та опрацювання травми за допомогою руху очей та фокусування на травматичних спогадах;
фармакотерапія - призначення антидепресантів та протианксіозних препаратів допомагає контролювати тривожність і депресію;
розуміння і підтримка з боку родини та друзів, створення безпечної і підтримуючої атмосфери;
вивчення релаксаційних технік, таких як глибоке дихання, йога і медитація;
забезпечення регулярного і повноцінного сну, здорового харчування та позитивних емоцій від улюблених видів діяльності для стабілізації емоційного балансу;
участь у груповій терапії - можливість отримати підтримку від людей, які також пережили травматичні події і готові поділитися досвідом.

Подолання ПТСР – це дуже індивідуальний процес, тому підходи до різних людей можуть відрізнятися. Фахівці New Leaf готові прийти на допомогу, щоб ви могли відновити своє психологічне здоров’я і покращити якість життя.

Автор статті:
Людмила Сердюк

Бажаєте записатися на консультацію психолога?

ПТСР (Посттравматичний Стресовий Розлад): сутність, ознаки та діагностика