New Leaf — Психологічний центр
Нейропсихологія

Таблиці Шульте онлайн: тест на увагу і темп роботи за класичною методикою

Таблиці Шульте — класична проба на увагу і темп роботи: на кожній таблиці треба якомога швидше знайти по порядку числа від 1 до 25. Тут ви пройдете класичний варіант із пʼяти різних таблиць 5×5 — безкоштовно, без реєстрації, на телефоні чи компʼютері, приблизно за пʼять хвилин. Тест засікає час кожної таблиці й за опублікованими формулами рахує три показники: ефективність роботи, впрацьовуваність і психічну стійкість. Це самоспостереження, а не діагностика: онлайн-норм для таблиць Шульте не існує, тож порівнювати варто себе із собою.

  • 5 таблиць 5×5
  • ~5 хв
  • безкоштовно
  • конфіденційно
  • на основі методики «Таблиці Шульте»

Як виконувати

На екрані — таблиця 5×5 із числами від 1 до 25, розкиданими без порядку. Знайдіть і натисніть їх по черзі: 1, 2, 3 … 25.

  • Працюйте якомога швидше, але намагайтеся не помилятися.
  • Таймер зупиняється, щойно ви натиснете 25.
  • Натиснули не те число — воно не зарахується, а таймер піде далі. Просто шукайте потрібне.
  • Таблиць пʼять, і в кожній числа стоять по-іншому. Між таблицями можна перепочити — пауза в час не входить.

Проходьте всі таблиці на одному пристрої й у спокійну хвилину, коли вас ніщо не відволікає.

Готові почати?

  • 5 таблиць 5×5 · ~5 хв
  • Безкоштовно й анонімно
  • Результат одразу з поясненням

Відповіді залишаються лише у вашому браузері — на сервер вони не передаються, доступ до них маєте тільки ви. Незавершений тест зберігається на цьому пристрої до 7 днів, готовий результат — 24 години, далі дані видаляються автоматично.

Людмила Сердюк

Матеріал перевірила

Людмила Сердюк

Психотерапевт, співзасновниця центру New Leaf, доктор психологічних наук, професор

Що таке таблиці Шульте

Таблиці Шульте — класична психологічна проба: у квадраті 5×5 без порядку розкидано числа від 1 до 25, і їх треба якнайшвидше знайти по черзі. Методика прийшла з психології праці, а в радянській патопсихології її описала С. Я. Рубінштейн.

числа в кожній таблиці 5×5, розкидані без порядку
1–25
у класичному варіанті, у кожній свій порядок чисел
5 таблиць
перше видання посібника Рубінштейн з описом проби
1970
ефективність, впрацьовуваність і стійкість
3 показники
  • За С. Я. Рубінштейн, проба показує психічний темп — швидкість, з якою погляд шукає потрібне, — і обсяг уваги до того, що людина бачить.
  • В. М. Блейхер та І. В. Крук у книжці, виданій у Києві 1986 року, описували її як пробу на темп сенсомоторних реакцій і особливості уваги: чи людина швидко виснажується, чи, навпаки, повільно входить у роботу.
  • Таблиці однакові за складністю й майже не запамʼятовуються, тому пробу можна повторювати.
  • Хто дав таблицям імʼя, достовірно невідомо: класичні посібники не називають ні автора, ні року створення.

В інтернеті таблиці Шульте частіше подають як тренажер для уваги й швидкочитання. Що з цього підтверджено, а що ні, — розбираємо нижче.

Чи можна порівняти свій час із нормою

Коротка відповідь: з онлайн-нормою — ні, бо її не існує. Ми не знайшли жодного дослідження, яке встановило б норми для таблиць Шульте на екрані компʼютера чи телефона, тому результат тут не має оцінок «норма / не норма» і балів.

Звідки береться «30–50 секунд»

Єдине первинне число дає С. Я. Рубінштейн: психічно здорові молоді люди витрачають на таблицю від 30 до 50 секунд, найчастіше 40–42 секунди. Але це дані для великих паперових таблиць 50 × 50 см, які ставили за 70–75 см від обличчя: людина показувала кожне число указкою і називала його вголос. Скільки людей обстежили, у книжці не сказано.

Є й оцінна таблиця для дітей 10–12 років (А. Ю. Козирева), але її склали для варіанта з чотирма таблицями і без опису вибірки. А числа на кшталт «норма — 25–30 секунд» чи шкали з пʼятьма рівнями, які трапляються на сайтах-тренажерах, нам не вдалося простежити до жодного методичного джерела.

Чому паперову норму не можна переносити на екран

  • Інший спосіб роботи. Натиснути пальцем чи мишкою — не те саме, що показати число указкою і вимовити вголос. Досліджень, які порівнювали б паперовий та екранний варіанти, ми не знайшли.
  • Інші розмір і відстань. Телефон, ноутбук і великий монітор дають різний час навіть одній людині.
  • Так застерігали класики патопсихології. В. М. Блейхер та І. В. Крук писали, що не можна користуватися таблицями своєї лабораторії, спираючись на норми, отримані з іншими таблицями, — норму треба відпрацьовувати саме для своїх.

Як порівнювати чесно

із самим собою. Проходьте таблиці на тому самому пристрої й у схожих умовах — і дивіться, як змінюються ваш час і ваші показники.

Як проходити таблиці Шульте

Проба займає близько пʼяти хвилин і повторює класичну процедуру, тільки замість указки — ваш палець або мишка.

  1. 1

    Налаштуйтеся

    Оберіть спокійну хвилину, коли ніщо не відволікає, і пристрій, на якому таблицю видно цілком.

  2. 2

    Шукайте числа по порядку

    Натискайте числа від 1 до 25 по черзі якомога швидше, але намагайтеся не помилятися.

  3. 3

    Не зупиняйтеся через помилку

    Хибне натискання не зараховується: таймер іде далі, а тест записує помилку для цієї таблиці. Просто шукайте потрібне число.

  4. 4

    Пройдіть усі пʼять таблиць

    У кожній числа розташовані по-іншому. Між таблицями можна перепочити — пауза в час не входить.

  5. 5

    Прочитайте результат

    Тест покаже, скільки часу забрала кожна таблиця, порахує три показники і пояснить, що вони означають.

  • Усі таблиці й повторні спроби проходьте на одному пристрої: час на телефоні й на компʼютері порівнювати не можна.
  • Результат змінюється від дня до дня: на нього впливають сон, утома й тривога.
  • З практикою час зменшується — це ефект тренування саме цього завдання.

Як читати результат: ЕР, ВР і ПС

Після пʼяти таблиць тест рахує три показники, а за двома з них — впрацьовуваністю і стійкістю — описує, як змінювався ваш темп. Можливі чотири картини.

  • Рівний темп

    ВР і ПС не більші за 1,0: ви швидко ввійшли в роботу і не сповільнилися під кінець. За Рубінштейн і Блейхером, так найчастіше працюють здорові люди — рівно або навіть прискорюючись.

  • Повільне входження в роботу

    ВР більша за 1,0, ПС — ні: перша таблиця забрала більше часу, далі темп вирівнявся. Рубінштейн називала це повільним впрацюванням.

  • Помітна втома під кінець

    ПС більша за 1,0, ВР — ні: ближче до кінця темп упав. У класичних описах таке сповільнення повʼязують із втомлюваністю.

  • Нерівний темп

    Обидва показники більші за 1,0: темп «гуляв» від таблиці до таблиці. Блейхер радив у такому разі розібратися, що за цим стоїть, — утома чи запізніле входження в роботу.

Як рахуються показники

Час на кожну таблицю позначимо Т1…Т5. Формули — за «Альманахом психологічних тестів» (1995), де їх наведено за А. Ю. Козиревою.

  • Ефективність роботи (ЕР) = (Т1 + Т2 + Т3 + Т4 + Т5) / 5 — ваш середній час на одну таблицю. Що менший цей час, то швидше ви працювали.
  • Впрацьовуваність (ВР) = Т1 / ЕР. Менше 1,0 — ви швидко ввійшли в роботу; що вище за 1,0, то більше вам потрібно підготовки до основної роботи.
  • Психічна стійкість, або витривалість (ПС) = Т4 / ЕР. Менше 1,0 — стійкість добра; що вище за 1,0, то важче втримати темп до кінця.

Інших меж, крім «менше чи більше 1,0», у джерелах немає, тому ми не ділимо показники на рівні й не ставимо балів.

Чому ПС рахують за четвертою таблицею

у первинному варіанті методики таблиць було чотири, і четверта була останньою. Пʼятитабличний варіант зберіг формулу з Т4. Пояснення цьому ми не знайшли, але й не «виправляємо» опубліковану формулу — рахуємо так, як її друкують.

Це опис однієї спроби, а не діагноз: на темп впливають сон, утома, тривога і навіть пристрій.

Інші тести на увагу і памʼять

Таблиці Шульте показують темп і стійкість роботи тут і зараз. Якщо запитання ширше, ось що ще можна перевірити.

  • Тест на РДУГ / СДУГ у дорослих (ASRS)

    Якщо неуважність, неорганізованість і непосидючість супроводжують вас роками, а не лише сьогодні, — офіційний скринер ВООЗ із 18 запитань. Таблиці Шульте СДУГ не виявляють.

  • Тест на памʼять

    Інтерактивні завдання «цифровий ряд» і «кубики Корсі»: скільки цифр і позицій ви втримуєте в памʼяті; якщо вказати вік, тест порівняє результат із даними досліджень.

  • Тест на вигорання (CBI)

    Якщо втома не лише під кінець таблиць, а щодня й давно, перевірте ознаки вигорання: Копенгагенський опитувальник окремо оцінює особисте, робоче вигорання і вигорання від роботи з людьми.

  • Тест на логіку

    24 фігурні матриці: не швидкість, а вміння помічати закономірності — без обмеження часу.

Чи допомагають таблиці Шульте розвинути увагу і швидкочитання

З практикою ви справді знаходитимете числа швидше. Але це вміння саме таблиць, а не «прокачана» увага.

Що кажуть дослідження

  • Про тренування мозку. Великий огляд Д. Саймонса з колегами (2016) дійшов висновку: такі вправи покращують виконання саме натренованих завдань, рідше — схожих і майже не впливають на повсякденне мислення.
  • Про швидкочитання. Огляд К. Рейнера з колегами (2016) показав, що читання впирається в компроміс між швидкістю і розумінням: подвоїти чи потроїти темп, не втративши змісту, навряд чи вийде. Швидкість читання визначає передусім мовна навичка.
  • Про «розширення поля зору». Досліджень, які б показали, що таблиці Шульте розширюють кут зору чи пришвидшують читання, ми не знайшли.

Тож таблиці варто сприймати як спосіб поспостерігати за своїм темпом, а не як ліки від неуважності.

Що справді допомагає, якщо важко зосередитися

Спершу варто подивитися на те, що щодня забирає увагу. За даними метааналізів, навіть короткочасний недосип помітно погіршує увагу, а тривога зменшує обсяг робочої памʼяті. Тому сон, паузи й робота з тривогою часто дають більше, ніж будь-який тренажер.

Якщо ж труднощі із зосередженням тримаються тижнями й заважають роботі, навчанню чи стосункам, це привід поговорити з фахівцем. Психолог допоможе розібратися, що стоїть за скаргами — стрес, тривога чи виснаження; у Позитивній психотерапії, у якій працює наш центр, це розмова про баланс між тілом, справою, стосунками й сенсом.

А щоб зрозуміти, як працюють увага й памʼять саме у вас, звертайтеся до нейропсихолога для дорослих: він оцінить їх за спеціальними пробами і за потреби складе план занять.

Часті запитання

1Скільки секунд — норма для таблиці Шульте?

Онлайн-норми не існує: жодне дослідження не встановило її для екранного варіанта. Для паперових таблиць С. Я. Рубінштейн наводила 30–50 секунд на таблицю, найчастіше 40–42, але це дані для великих таблиць, указки і називання чисел уголос, тож напряму з екраном їх не порівняєш. Чесніше порівнювати себе із собою — на тому самому пристрої.

2Що означають ЕР, ВР і ПС?

ЕР, ефективність роботи, — ваш середній час на одну таблицю. ВР, впрацьовуваність, показує, як перша таблиця співвідноситься з цим середнім, а ПС, психічна стійкість, — як четверта. Для ВР і ПС опубліковано одне правило: менше 1,0 — добре, а що вище за 1,0, то більше часу потрібно на розгін або то помітніша втома.

3Чому психічну стійкість рахують за четвертою таблицею, а не за пʼятою?

Бо так цю формулу опубліковано. Вона походить із варіанта методики з чотирма таблицями, де четверта була останньою, а в пʼятитабличному варіанті її залишили без змін. Пояснення цьому ми не знайшли, але й не міняємо опубліковану формулу самостійно.

4Чи можна проходити таблиці Шульте на телефоні?

Так, пробу можна пройти на телефоні, планшеті чи компʼютері. Але результати з різних пристроїв між собою не порівнюйте: розмір екрана, відстань і спосіб натискання змінюють час. Усі пʼять таблиць і повторні спроби краще проходити на одному пристрої.

5Як часто можна тренуватися на таблицях Шульте?

Науково обґрунтованого режиму тренувань немає: поради на кшталт «стільки-то таблиць на день» нам не вдалося простежити до джерел. Класичні посібники лише зазначають, що пробу можна повторювати, бо таблиці однакові за складністю й майже не запамʼятовуються. Памʼятайте: з практикою час зменшується, і це ефект тренування самого завдання.

6Чи покажуть таблиці Шульте СДУГ?

Ні. Таблиці Шульте — проба на темп і стійкість роботи, а не скринінг СДУГ чи будь-якого іншого розладу, і онлайн-норм для неї немає. Якщо неуважність та імпульсивність супроводжують вас багато років і заважають у різних сферах життя, краще пройти окремий скринінг і поговорити з фахівцем.

7Що робити, якщо натиснути не те число?

Нічого особливого: хибне натискання не зараховується, таймер іде далі, а тест записує помилку для цієї таблиці. Просто знайдіть потрібне число і продовжуйте.

8Чому результат відрізняється від дня до дня?

Бо темп роботи залежить від стану: недосип, утома, тривога чи відволікання помітно впливають на увагу. До того ж з кожною спробою ви звикаєте до завдання і шукаєте швидше. Тому одна спроба — знімок моменту, а не постійна характеристика.

9Хто придумав таблиці Шульте?

Точно невідомо. С. Я. Рубінштейн писала, що методику запозичено з психології праці, але автора й року не називала, а поширену версію про німецького психіатра Вальтера Шульте нам не вдалося підтвердити жодним джерелом. Надійно відомо інше: у радянській клінічній психології таблиці застосовували вже на початку 1960-х.

10Чи підходять таблиці Шульте дітям?

Класичну пробу використовували і з дітьми: Рубінштейн описувала її для школярів із другого класу. Але норм для екранного варіанта немає, а відома оцінна таблиця для дітей 10–12 років складена для паперового варіанта з чотирма таблицями. Тому дитячий результат тут — теж лише спостереження; якщо турбує увага дитини, краще звернутися до дитячого нейропсихолога.

Методика: таблиці Шульте (автора не встановлено). Джерела: Рубинштейн С. Я. Экспериментальные методики патопсихологии и опыт применения их в клинике. М., 1970; перевид.: Экспериментальные методики патопсихологии. М.: ЭКСМО-Пресс, 1999. С. 53–56. Блейхер В. М., Крук И. В. Патопсихологическая диагностика. К.: Здоровʼя, 1986. Блейхер В. М., Крук И. В., Боков С. Н. Клиническая патопсихология. М.–Воронеж: МПСИ, 2002. С. 25, 61–63. Методика «Таблицы Шульте» // Альманах психологических тестов. М.: КСП, 1995. С. 112–116. Козырева А. Ю. Лекции по педагогике и психологии творчества. Пенза, 1994. С. 279–280. Lim J., Dinges D. F. A meta-analysis of the impact of short-term sleep deprivation on cognitive variables. Psychological Bulletin. 2010; 136(3): 375–389. Moran T. P. Anxiety and working memory capacity: A meta-analysis and narrative review. Psychological Bulletin. 2016; 142(8): 831–864. Rayner K., Schotter E. R., Masson M. E. J., Potter M. C., Treiman R. So much to read, so little time: How do we read, and can speed reading help? Psychological Science in the Public Interest. 2016; 17(1): 4–34. Simons D. J., Boot W. R., Charness N. et al. Do «brain-training» programs work? Psychological Science in the Public Interest. 2016; 17(3): 103–186. Закон України «Про авторське право і суміжні права» № 2811-IX від 01.12.2022, ст. 7.