Дивергентне мислення: що це, чим відрізняється від конвергентного і як його міряють

Попросіть людину за хвилину назвати столицю Португалії, і правильна відповідь буде одна. Попросіть її за ту саму хвилину придумати, що можна зробити зі старою газетою, і відповідей набереться стільки, скільки вистачить уяви: розпалити багаття, загорнути склянки перед переїздом, скласти капелюх від сонця. Перше завдання перевіряє, чи знаходить людина точну відповідь. Друге показує, наскільки широко розходиться її думка. Саме цей розбіжний рух психологи називають дивергентним мисленням. Розберемо, звідки взялося поняття, як його вимірюють і що насправді означає бал у тесті.

Що таке дивергентне мислення

Дивергентне мислення — це здатність породжувати багато різних варіантів розв'язання відкритої задачі, в якої немає єдиної правильної відповіді. Словник Американської психологічної асоціації (APA) описує його як творче мислення, коли людина розв'язує задачу чи ухвалює рішення способами, що відходять від звичних або заздалегідь вивчених.

Слово «дивергентний» походить від новолатинського divergere, тобто «розходитися в різні боки». Образ влучний: думка стартує з однієї точки й розбігається віялом. Протилежне поняття, «конвергентний», описує зворотний рух, коли багато шляхів сходяться до одного центру.

Варто одразу сказати, чим дивергентне мислення не є. Це не синонім творчості загалом і не особливий «тип людини», а пізнавальна операція, до якої кожен вдається щодня: коли вигадує вечерю з напівпорожнього холодильника або шукає третій спосіб пояснити дитині дроби. Серед інших видів мислення воно вирізняється напрямом пошуку: не звужує поле можливостей, а розширює його.

Звідки поняття: Джой Пол Гілфорд

1950 року психолог Джой Пол Гілфорд виголосив президентську промову в APA під назвою «Creativity» і закликав колег нарешті всерйоз досліджувати творчість. Після цього виступу пішли хвилі досліджень про риси творчих людей, механізми творчого мислення і середовище, яке його підтримує.

Розрізнення, яке прославило Гілфорда, виросло з його моделі структури інтелекту. Він розкладав інтелект на операції, зміст і продукти, а серед операцій поставив поруч «дивергентне продукування», тобто здатність видавати нові розв'язки, і «конвергентне продукування», тобто вміння дати правильну відповідь або обрати найкраще рішення. Спершу модель налічувала 120 окремих здібностей, згодом їх стало 150. Визначення обох понять словник APA приписує Гілфордові й датує 1967 роком.

Сама модель перевірки часом не витримала: словник APA називає її доказову базу слабкою, а значну частину тверджень вважає спростованою дослідженнями Джона Горна. Проте поділ на дивергентне й конвергентне пережив свою «батьківську» теорію і став одним із найуживаніших у психології творчості.

Команда Гілфорда в Південній Каліфорнії розробила й цілу батарею тестів. Учасники писали якнайбільше слів із заданою літерою, вигадували назви до сюжету оповідання або перелічували наслідки неймовірної ситуації, наприклад якби людям більше не треба було спати.

Дивергентне і конвергентне мислення

Конвергентне мислення APA визначає як послідовний логічний аналіз уже наявних варіантів, щоб знайти правильний або найімовірніше вдалий. Класичний приклад — задача на закономірність: у ряду фігур бракує однієї, і підходить лише одна. Так побудований наш тест на логіку з матрицями: кожне його завдання має єдину відповідь, тож він показує конвергентний бік мислення, а не дивергентний.

Дивергентне завдання влаштоване навпаки. Правильних відповідей багато, а цінується не влучання в ключ, а широта й несподіваність. Проте реальна творчість потребує обох режимів. Спершу треба наробити варіантів, потім відсіяти непридатні й довести до ладу найкращий. Роджер Біті з колегами описують це як поділ праці в мозку: одні системи підкидають ідеї-кандидати, інші перевіряють, чи відповідають вони умовам задачі.

Межа між режимами не завжди очевидна. 1962 року психолог Сарнофф Меднік запропонував тест віддалених асоціацій: людина отримує три слова й шукає четверте, яке поєднується з кожним. Меднік вважав, що суть творчості саме в умінні зшивати далекі поняття. Але кожне завдання тесту має одну правильну відповідь, тому за будовою воно ближче до конвергентних задач.

Окремо про латеральне мислення. Словник APA зазначає, що його часто вживають як синонім дивергентного. Походження в них, однак, різне. Дивергентне мислення — науковий конструкт, який вимірюють тестами. Латеральне — практичний підхід британського психолога Едварда де Боно: навмисне переглядати базові припущення й міняти кут зору на задачу. Його прийомам присвячено окрему сторінку.

Обидва поняття належать до ширшої теми — креативності, де важить не лише кількість ідей, а й те, наскільки вони нові й доречні водночас.

Як вимірюють дивергентне мислення

Найпростіший інструмент — завдання на альтернативні використання. За обмежений час треба назвати якнайбільше способів ужити звичайний предмет не за призначенням. Гілфорд мав власну версію під назвою «незвичні використання», а словник APA ілюструє методику якраз газетою: нею можна розпалити вогонь або обгорнути речі, пакуючи коробку.

Ширшу батарею створив Елліс Пол Торренс. Його тести творчого мислення з'явилися 1966 року й мають словесну та образну частини: треба, наприклад, перелічити наслідки дії на інтригуючому малюнку, запропонувати, як удосконалити іграшку, або вписати криву лінію в незвичний рисунок. За словником APA, ці тести оцінюють творчий потенціал дітей і дорослих.

Відповіді зазвичай оцінюють за чотирма показниками. Уявімо, що за три хвилини людина написала про газету: «розпалити багаття, загорнути склянки, капелюх від сонця, паперовий човник, утеплити чоботи, мухобійка».

• Швидкість (побіжність) — кількість придатних ідей. Тут їх шість.
• Гнучкість — кількість різних категорій. Тут паливо, пакування, одяг, іграшка й побутовий інструмент.
• Оригінальність — наскільки рідкісна ідея серед відповідей інших людей. «Розпалити багаття», імовірно, напишуть багато хто, а «утеплити чоботи» трапиться рідше.
• Розробленість — скільки деталей додано. «Капелюх, складений утричі й підвернутий по краю» отримає більше, ніж просто «капелюх».

Кожен показник має підводні камені. Рідкісність ідеї залежить від розміру вибірки і від того, скільки ідей видала сама людина: хто пише більше, той частіше натрапляє на «унікальне» випадково. Тому багато дослідників просять навчених експертів оцінити творчу якість відповідей. У дослідженні Біті 2018 року четверо оцінювачів ставили кожній ідеї бал від 1 до 5, зважаючи на незвичність, віддаленість і дотепність. Інший шлях — автоматичний підрахунок семантичної відстані: програма обчислює, наскільки далека за змістом відповідь від слова-завдання.

Результат залежить і від інструкції. Прохання «назвіть якомога більше» збільшує кількість ідей, а прохання «будьте творчими» підвищує їхню якість. Автори великого метааналізу підсумували це так: дослідники отримують те, про що просять.

Що показує бал, а чого не показує

Бал у таких тестах відображає потенціал, а не досягнення. Високий бал означає, що людина легко генерує різноманітні ідеї в лабораторному завданні, але не гарантує, що вона напише роман чи запатентує винахід. У вибірці групи Біті оцінки творчого мислення тісно пов'язувалися з тим, що люди повідомляли про власні творчі заняття й досягнення в мистецтві та науці (r = 0,54). Проте загалом, за словами тих самих авторів, такі тести передбачають реальні творчі здобутки помірно.

Критики додають методологічні застереження. Психолог Марк Ранко звертає увагу, що в нейровізуалізаційних дослідженнях часто беруть один тест, а то й одне завдання, хоча результати одного тесту не переносяться автоматично на інші. Дослідник Арне Дітріх вважає це поняття радше збірною назвою для кількох різних процесів і застерігає від спокуси прийняти одну рису творчості за все явище.

Дивергентне мислення і IQ

Чи означає високий інтелект більше ідей? Найповніша відповідь на сьогодні — метааналіз Анне Гервіг і колег 2021 року: 112 досліджень, 849 коефіцієнтів кореляції, 34 610 учасників. Загальний зв'язок між інтелектом і дивергентним мисленням склав r = 0,25, тобто слабкий або помірний. У попередньому метааналізі Кім 2005 року він становив 0,17, що відповідає лише 3 % спільної мінливості. Різницю автори пояснюють тим, що в новій роботі кореляції виправлено на похибку вимірювання.

Зв'язок міцнішає до 0,31–0,37, коли тест проводять як іспит, просять учасників бути творчими й оцінюють саме оригінальність. Найслабшим він виявився для простої кількості ідей (0,20). Не мало значення, яку грань інтелекту вимірювали: загальний фактор, плинний чи кристалізований інтелект. А зв'язок із запасом знань автори трактують як підтвердження давньої думки Медніка: для нових комбінацій потрібен матеріал.

Популярна гіпотеза порогу стверджує, що понад IQ 120 інтелект уже майже не додає творчості. Перевірки дали змішані результати, а в даних Кім кореляції нижче й вище цієї позначки (0,235 і 0,201) статистично не відрізнялися. Що саме вимірює коефіцієнт інтелекту і чого він не показує, — окрема тема.

Що відбувається в мозку

Під час завдань на альтернативні використання разом працюють три великі мережі мозку. Мережа пасивного режиму активна, коли ми поринаємо в думки, згадуємо минуле чи уявляємо майбутнє. Мережа виконавчого контролю відповідає за робочу пам'ять і перемикання між завданнями. Мережа значущості, за інтерпретацією дослідників, допомагає перемикатися між ними. У багатьох завданнях мережі пасивного режиму й контролю поводяться як антагоністи, а у творчому мисленні співпрацюють: перша постачає кандидатів, друга оцінює їх і підганяє під умову.

2018 року група Біті перевірила, чи можна за таким узором зв'язків передбачити творчі здібності конкретної людини. Модель, побудована на даних 163 учасників, передбачала якість ідей тих, кого не було серед навчальних даних. Потім її перевірили на двох незалежних групах з Австрії (39 і 54 особи) та на 405 учасниках із Китаю, чий мозок сканували в стані спокою. Зв'язки виявилися помірними, у внутрішній перевірці r = 0,30, тож ідеться про статистичну закономірність, а не «сканер таланту».

Штучний інтелект і тести на дивергентне мислення

Коли з'явилися чат-боти, постало питання, хто кращий у таких тестах: людина чи модель. Кент Губерт, Кім Ава і Дар'я Забеліна 2024 року порівняли 151 дорослого з GPT-4 у трьох завданнях: вигадати використання виделки й мотузки, перелічити наслідки неймовірних подій (люди перестали спати, люди ходять на руках) і назвати десять якомога різніших слів. Кожен сеанс моделі давав стільки відповідей, скільки дала відповідна людина, а оригінальність рахувала програма за семантичною відстанню. GPT-4 виявився оригінальнішим в усіх трьох завданнях, а його відповіді були детальнішими.

Самі автори застерігають від гучних висновків. Семантична відстань міряє незвичність, а не доречність: оригінальна ідея може виявитися нездійсненною. Люди давали ширший спектр відповідей, тобто виявляли більшу гнучкість. Модель не має власної волі й нічого не створює, доки її не попросять. Нарешті, це знову вимірювання потенціалу, а не досягнень. Тож такі тести схоплюють лише вузький зріз творчості.

Чи можна натренувати дивергентне мислення

Чарівного тренажера немає, але дослідження підказують кілька принципів.

Розділяйте генерацію й оцінку. Під час мозкового штурму ідеї висловлюють вільно, без негайної критики, і саме так цей прийом визначає словник APA. Відбирати найкраще варто пізніше, коли список уже є.

Не зупиняйтеся на перших відповідях. У дослідженнях оригінальність людських ідей зростає з часом: спершу на думку спадає найзвичніше, цікавіше з'являється далі.

Свідомо міняйте категорію. Якщо всі ідеї про газету стосуються пакування, спитайте себе, чим вона може бути в грі, у ремонті чи в мистецтві. Так ви працюєте саме над гнучкістю.

Формулюйте завдання чесно: коли потрібна якість, а не кількість, кажіть про це прямо. І поповнюйте запас знань, бо оригінальна комбінація складається з того, що вже є в пам'яті.

Міфи і факти про дивергентне мислення

Насправді	Поширений міф
Це одна складова творчості: ідеї ще треба відібрати й довести до ладу	Дивергентне мислення і креативність — одне й те саме
Творчі завдання спираються і на вільну генерацію, і на контроль та оцінку	Креативні люди не вміють мислити логічно
Зв'язок з IQ слабкий або помірний, у середньому r = 0,25	Що вищий IQ, то більше й кращих ідей
Цю операцію використовують у навчанні, роботі й побуті	Дивергентне мислення потрібне лише художникам
Бал показує потенціал, реальні досягнення він передбачає помірно	Високий бал у тесті гарантує творчий успіх

Джерела

• APA Dictionary of Psychology: divergent thinking, convergent thinking, creative thinking, structure of intellect model, ARP tests, alternate-uses test, Unusual Uses Test, Torrance Tests of Creative Thinking, brainstorming, lateral thinking (визначення; модель структури інтелекту та її критика; тести Гілфорда і Торренса).
• Guilford J. P. Creativity. American Psychologist, 1950; 5(9):444–454. DOI: 10.1037/h0063487 · PMID: 14771441 (президентська промова в APA).
• Simonton D. K. Creativity. Noba Textbook Series: Psychology. Noba (тест віддалених асоціацій Медніка; чотири показники завдання на незвичні використання)
• Paul E. S., Stokes D. Creativity. Stanford Encyclopedia of Philosophy, 2023 (промова Гілфорда як старт галузі; критика психометрії творчості в роботах Ранко і Дітріха).
• Gerwig A., Miroshnik K., Forthmann B., Benedek M., Karwowski M., Holling H. The Relationship between Intelligence and Divergent Thinking — A Meta-Analytic Update. Journal of Intelligence, 2021; 9(2):23. DOI: 10.3390/jintelligence9020023 · PMID: 33923940 · Повний текст (112 досліджень, 34 610 учасників, r = 0,25; модератори; дані Кім 2005 і гіпотеза порогу)
• Beaty R. E., Benedek M., Silvia P. J., Schacter D. L. Creative Cognition and Brain Network Dynamics. Trends in Cognitive Sciences, 2016; 20(2):87–95. DOI: 10.1016/j.tics.2015.10.004 · PMID: 26553223 · PMC: PMC4724474 (співпраця мереж пасивного режиму, контролю і значущості).
• Beaty R. E., Kenett Y. N., Christensen A. P. та ін. Robust prediction of individual creative ability from brain functional connectivity. PNAS, 2018; 115(5):1087–1092. DOI: 10.1073/pnas.1713532115 · PMID: 29339474 · PMC: PMC5798342 (163 учасники; зовнішні вибірки 39, 54 і 405 осіб; експертне оцінювання ідей).
• Hubert K. F., Awa K. N., Zabelina D. L. The current state of artificial intelligence generative language models is more creative than humans on divergent thinking tasks. Scientific Reports, 2024; 14:3440. DOI: 10.1038/s41598-024-53303-w · PMID: 38341459 · Nature (151 учасник і GPT-4; три завдання; обмеження семантичної відстані)