Сенс життя: що про нього знає психологія

Питання «навіщо все це» рідко з'являється на рівному місці. Його ставлять собі після втрати близької людини, розлучення чи звільнення, на межі вікових етапів, коли діти виросли, а кар'єра склалася, або в часи, коли звичний світ руйнується. Хтось відповідає на нього роками, хтось раптом виявляє, що давно живе на автоматі.

Філософія століттями сперечається, у чому сенс життя. Психологія ставить інше запитання: як люди переживають відчуття сенсу, як його втрачають і знаходять знову і що воно змінює в їхньому житті. Розповідаємо, що сказав про сенс Віктор Франкл, із чого складається це відчуття, чим відрізняються наявність сенсу і його пошук, як сенс пов'язаний зі щастям і здоров'ям, що відбувається після важких втрат і що допомагає, коли життя здається порожнім.

Віктор Франкл і логотерапія: воля до сенсу

Найвідоміше ім'я в психології сенсу — австрійський психіатр і психотерапевт Віктор Франкл, який жив у 1905–1997 роках. Основи свого підходу він уперше опублікував 1938 року, а сам напрям згодом назвали Третьою віденською школою психотерапії. Після звільнення з нацистських концтаборів Франкл за дев'ять днів 1946 року продиктував книгу, яка пізніше вийшла англійською під назвою «Man's Search for Meaning».

Центральна ідея логотерапії полягає в тому, що пошук сенсу є головною рушійною силою людини. Франкл спирався на три поняття: свободу волі, волю до сенсу і сенс життя. Свобода волі означає, що навіть в обмежених обставинах людина має вибір і відповідає за нього. Воля до сенсу — внутрішнє прагнення знайти, навіщо жити й діяти. Якщо цю потребу не вдається реалізувати, людина переживає гнітюче відчуття безглуздості й порожнечі, яке Франкл назвав екзистенційним вакуумом.

Важлива деталь, яку підкреслює Інститут Віктора Франкла у Відні: логотерапевт не пропонує людині готового сенсу. Його завдання — допомогти побачити можливості для сенсу у власному житті. Серед технік логотерапії — сократичний діалог, парадоксальна інтенція та дерефлексія, тобто перенесення уваги з надмірного самоспостереження на зовнішні справи й людей. Якщо вам близький цей підхід, у нашому центрі можна пройти логотерапію — консультації, побудовані на ідеях Франкла.

Три шляхи до сенсу за Франклом

Франкл вважав, що сенс не вигадують, а відкривають, втілюючи особисто важливі цінності. Він описав три групи таких цінностей.

• Творчі цінності — те, що людина створює і дає світові: робота, справа, творчість, захоплення з відчутним результатом.
• Цінності переживання — те, що людина отримує від світу: любов, близькі стосунки, краса природи й мистецтва.
• Цінності ставлення — те, як людина ставиться до обставин, яких не може змінити: хвороби, втрати, страждання.

Третій шлях Франкл вважав особливо важливим. Навіть коли зовнішні можливості обмежені, у людини лишається свобода обрати, як прожити те, що з нею відбувається. Логотерапія виходить із того, що за будь-яких обставин життя зберігає сенс, хоча знайти його буває дуже важко. Докладно про стан, коли звичні опори втрачено, ми писали в статті про екзистенційну кризу.

Із чого складається відчуття сенсу: зрозумілість, мета і значущість

Сучасні дослідники розкладають відчуття сенсу на три складові. Психологи Френк Мартела і Майкл Стегер у 2016 році запропонували розрізняти їх і вивчати окремо.

Перша складова — зрозумілість: відчуття, що життя узгоджене і в ньому можна розібратися, події пов'язані між собою, а не хаотичні. Друга — мета: наявність головних цілей і напрямку, до якого людина рухається. Третя — значущість: переконання, що твоє життя цінне саме по собі і його варто прожити.

Ці складові не завжди збігаються. Людина може мати чіткі цілі на роботі й водночас не розуміти, як її життя складається в ціле. Або глибоко відчувати цінність стосунків із близькими, але не бачити напрямку на найближчі роки. Тому на питання «чи є в мене сенс» корисно відповідати не загалом, а за кожною складовою окремо.

Мати сенс і шукати сенс: два різні стани

У 2006 році Майкл Стегер із колегами створив опитувальник сенсу життя, який сьогодні широко використовують у дослідженнях. У ньому 10 тверджень, поділених на дві шкали по п'ять: одна вимірює наявність сенсу, друга — пошук сенсу. Людина оцінює кожне твердження від 1 до 7 балів.

Сама будова опитувальника відображає важливу думку: мати сенс і шукати його — не протилежні полюси однієї шкали, а два окремі виміри. Людина може відчувати, що її життя осмислене, і водночас активно шукати глибшого розуміння. А може не відчувати сенсу й не шукати його взагалі.

Пошук сенсу сам по собі не є ознакою проблеми. Для багатьох людей це нормальна частина розвитку, особливо в періоди змін: після школи, під час зміни професії, після народження дітей або виходу на пенсію.

Чи справді більшості людей бракує сенсу

Про сучасну людину часто говорять як про таку, що переживає «кризу сенсу». Дані показують іншу картину. Психологині Саманта Гайнцельман і Лора Кінг у 2014 році зібрали результати великих опитувань і досліджень і дійшли висновку, що життя більшості людей радше осмислене, ніж порожнє.

В опитуванні Gallup 2007 року, яке охопило 132 країни і понад 137 тисяч людей, на запитання, чи має їхнє життя важливу мету або сенс, у середньому ствердно відповіли 91 відсоток. Навіть у країнах із найнижчими показниками таких відповідей було понад 60 відсотків. У 122 дослідженнях з опитувальником Стегера, у яких узяли участь понад 27 тисяч людей, лише в 10 середній бал наявності сенсу опинився нижче середини шкали. Вище середини оцінювали своє життя навіть люди, які мають тяжкі хвороби чи залежності.

Ці дані варто читати обережно. Відповідь «так» на одне запитання ще не говорить про глибину переживання, а висновки авторів викликали наукову дискусію. Проте вони добре показують: якщо людині зараз здається, що життя втратило сенс, це здебільшого стан, а не незмінна властивість людини чи епохи.

Сенс і щастя: у чому різниця

Сенс і щастя часто сприймають як синоніми, але це різні переживання. У дослідженні психолога Роя Баумайстера та його колег, у якому взяли участь 397 дорослих, щастя й осмисленість були пов'язані між собою, проте далеко не повністю.

Задоволення потреб і бажань робило людей щасливішими, але майже не впливало на відчуття сенсу. Щастя було зосереджене на теперішньому, а сенс поєднував минуле, теперішнє і майбутнє. Щастя частіше було пов'язане з тим, щоб отримувати, а сенс — із тим, щоб віддавати. Більше тривог і стресу поєднувалося з вищою осмисленістю, але нижчим щастям: осмислене життя не обов'язково легке.

Особливу роль відіграють стосунки. Більшість людей, пояснюючи, що робить їхнє життя осмисленим, називають родину й друзів. Час, проведений із близькими, був пов'язаний саме з відчуттям сенсу, а батьки тим сильніше відчували осмисленість, чим більше часу присвячували турботі про дітей. Дослідження кореляційне, тож воно не доводить, що турбота «створює» сенс, але добре пояснює, чому сенс рідко знаходять наодинці.

Сенс і здоров'я: що показують довгострокові дослідження

Відчуття мети в житті пов'язане не лише з настроєм. В американському дослідженні MIDUS за понад 6 тисячами дорослих спостерігали 14 років. Що вищим було відчуття мети, то нижчим був ризик померти за цей час: кожне стандартне відхилення за шкалою мети відповідало на 15 відсотків нижчому ризику. Результат зберігався з урахуванням віку, статі, освіти, стосунків з іншими людьми та емоційного стану, а також не залежав від того, чи людина вже вийшла на пенсію.

Важливо правильно розуміти цей результат. Це спостережне дослідження, тож воно показує зв'язок, а не доводить, що мета в житті сама подовжує життя. Крім того, дослідники вимірювали лише одну складову сенсу — мету. І все ж такі дані пояснюють, чому психотерапевти не вважають питання сенсу абстрактною філософією.

Коли сенс руйнується: втрата і пошук нового розуміння

Дослідниця Кристал Парк описала, як люди відновлюють сенс після важких подій. У кожного є глобальний сенс — загальні переконання про світ, себе й власні цілі. Коли стається травма, втрата чи тяжка хвороба, подія не вкладається в цю картину. Розбіжність між подією і картиною світу викликає глибокий дистрес і запускає спроби знайти пояснення.

Людина може по-новому зрозуміти саму подію або змінити свої переконання й цілі так, щоб пережите знайшло в них місце. Проте, за висновком огляду, якість таких зусиль і знайдених пояснень може важити не менше, ніж їхня кількість. Нескінченне прокручування питання «чому це сталося зі мною» ще не є осмисленням, воно може лише виснажувати.

Для людей, які живуть в умовах війни, втрачають домівки, близьких чи звичний уклад, це питання дуже практичне. Якщо відчуття порожнечі після втрати не слабшає місяцями, а думки ходять по колу, варто не залишатися з цим наодинці. З такими переживаннями працює онлайн-психотерапія: фахівець допомагає прожити втрату і поступово вибудувати нове розуміння того, що сталося.

Як шукати сенс: що допомагає за даними досліджень

Відчуття сенсу можна посилити. Метааналіз 33 рандомізованих досліджень 2021 року показав, що низка програм помітно підвищує відчуття сенсу, причому деякі з них короткі й не потребують участі фахівця. Найсильніший ефект порівняно з відсутністю втручання дали програми усвідомленості, а наративні програми, у яких людина працює з власною життєвою історією, виявилися найкращими порівняно з іншими активними методами. Результати досліджень суттєво різнилися, тож універсального рецепта немає.

На основі цих даних і ідей Франкла можна виділити кілька орієнтирів:

• розібратися, які цінності для вас справді важливі, і перевірити, чи є для них місце в щоденному житті;
• осмислити власну історію: записати, що допомогло пройти через складні періоди і чого вони навчили;
• інвестувати час у близькі стосунки, які найчастіше називають джерелом сенсу;
• знаходити можливість віддавати: допомагати, навчати, піклуватися;
• ставити невеликі цілі, які рухають у бажаному напрямку, а не чекати одного великого відкриття.

У Позитивній психотерапії Носсрата Пезешкіана, методі, у якому працює наш центр, сенс розглядають не окремо, а як одну з чотирьох сфер життя. Модель балансу описує тіло і здоров'я, діяльність і роботу, контакти й стосунки, а також майбутнє, мету й сенс. За логікою цієї моделі, коли людина роками вкладає всі сили в одну сферу, наприклад у роботу, інші виснажуються, і це позначається й на відчутті сенсу. Одне з питань, яке ставлять на етапі розширення цілей, звучить так: чим би ви хотіли займатися, коли проблем, які треба розв'язати, більше не залишиться? Докладніше про метод можна прочитати в огляді основ Позитивної психотерапії.

Коли варто звернутися до психотерапевта

Питання про сенс саме по собі не потребує терапії, і часто людина знаходить відповідь самостійно чи в розмовах із близькими. Проте звернутися по допомогу варто, якщо:

• відчуття порожнечі й безглуздості тримається тижнями чи місяцями і не слабшає;
• після втрати, травми чи різких змін у житті не вдається знайти опору;
• думки постійно крутяться навколо питання «навіщо» і виснажують, а не проясняють;
• зникли інтерес і сили до справ і людей, які раніше були важливими;
• життя здається настільки безнадійним, що з'являються думки, що жити не варто.

В останньому випадку не відкладайте розмову з фахівцем і не залишайтеся з цими думками наодинці. Подивитися на власні ресурси й те, які сфери життя зараз потребують уваги, допоможе Вісбаденський тест за методом Позитивної психотерапії. Він не ставить діагнозу, але може стати добрим початком розмови з психотерапевтом.

Джерела

• Viktor Frankl Institut Wien. What is Logotherapy / Existential Analysis? · Biography. Інститут Віктора Франкла у Відні. viktorfrankl.org
• Rahgozar S, Giménez-Llort L. Foundations and applications of logotherapy to improve mental health of immigrant populations in the third millennium. Frontiers in Psychiatry, 2020; 11:451. DOI: 10.3389/fpsyt.2020.00451 · PMID: 32581861 · frontiersin.org
• Hill PL, Turiano NA. Purpose in life as a predictor of mortality across adulthood. Psychological Science, 2014; 25(7):1482–1486. DOI: 10.1177/0956797614531799 · PMID: 24815612 · Повний текст
• World Association for Positive and Transcultural Psychotherapy. About PPT method. Всесвітня асоціація Позитивної і транскультурної психотерапії. positum.org
• Martela F, Steger MF. The three meanings of meaning in life: distinguishing coherence, purpose, and significance. The Journal of Positive Psychology, 2016; 11(5):531–545. DOI: 10.1080/17439760.2015.1137623
• Steger MF, Frazier P, Oishi S, Kaler M. The Meaning in Life Questionnaire: assessing the presence of and search for meaning in life. Journal of Counseling Psychology, 2006; 53(1):80–93. DOI: 10.1037/0022-0167.53.1.80
• Heintzelman SJ, King LA. Life is pretty meaningful. American Psychologist, 2014; 69(6):561–574. DOI: 10.1037/a0035049 · PMID: 24490907
• Baumeister RF, Vohs KD, Aaker JL, Garbinsky EN. Some key differences between a happy life and a meaningful life. The Journal of Positive Psychology, 2013; 8(6):505–516. DOI: 10.1080/17439760.2013.830764
• Park CL. Making sense of the meaning literature: an integrative review of meaning making and its effects on adjustment to stressful life events. Psychological Bulletin, 2010; 136(2):257–301. DOI: 10.1037/a0018301 · PMID: 20192563
• Manco N, Hamby S. A meta-analytic review of interventions that promote meaning in life. American Journal of Health Promotion, 2021; 35(6):866–873. DOI: 10.1177/0890117121995736 · PMID: 33626890