Циклотимія: що це, симптоми, критерії DSM-5 і МКХ-11 та відмінність від біполярного розладу

Циклотимія (циклотимічний розлад) — це хронічний розлад настрою біполярного спектра, за якого людина щонайменше два роки (дитина чи підліток — щонайменше рік) переживає численні періоди легкого піднесення й легкого спаду, що не досягають ні манії, ні великої депресії. Збоку такі «гойдалки» часто виглядають як складний характер, а сама людина роками пояснює їх обставинами. Нижче — як циклотимію визначають DSM-5 і МКХ-11, як вона проявляється, звідки взялося поняття, де межа між циклотимним темпераментом, акцентуацією і розладом, з чим її плутають, чим її вимірюють і що допомагає.

Визначення: що кажуть DSM-5 і МКХ-11

Класифікації формулюють циклотимію трохи по-різному, але ядро в них спільне. За DSM-5-TR, як його викладає довідник MSD, потрібні щонайменше два роки (у дітей і підлітків — один рік), упродовж яких у людини знову і знову з'являються гіпоманіакальні та депресивні симптоми. Вони присутні принаймні половину цього часу, а проміжків без симптомів довших за два місяці поспіль не буває. Жоден підйом при цьому не відповідає критеріям гіпоманіакального чи маніакального епізоду, а жоден спад — критеріям великого депресивного. Перед діагнозом лікар виключає вплив речовин і тілесні причини, як-от гіпертиреоз.

МКХ-11 дає циклотимічному розладу код 6A62 і в одному пункті формулює м'якше: гіпоманіакальні симптоми можуть сягати рівня повного гіпоманіакального епізоду — головне, щоб в історії не було маніакальних чи змішаних епізодів, а спади ніколи не дотягували до депресивного епізоду. Обов'язкова умова в обох системах — помітне страждання або порушення в особистому, сімейному, навчальному чи професійному житті. У попередній редакції, МКХ-10, циклотимія мала код F34.0 і стояла в групі стійких розладів настрою поруч із дистимією.

Поширеність циклотимії протягом життя MSD оцінює в діапазоні від менш ніж 1% до 2,5%, у жінок і чоловіків приблизно однаково. Водночас Анна Ван Метер і Ерік Янгстром зауважують, що це, можливо, найпоширеніша форма біполярного спектра — і одна з тих, що діагностують найрідше.

Порівняння із сусідніми діагнозами показує головне: циклотимія відрізняється не силою фаз, а їхньою частотою і тривалістю.

Ознака	Циклотимія	Біполярний розлад II	Біполярний розлад I	Дистимія
Часова рамка	≥ 2 роки, симптоми більшу частину часу	окремі епізоди	окремі епізоди	≥ 2 роки, більшість днів
Піднесені стани	гіпоманіакальні симптоми, манії немає	гіпоманія триває від кількох днів	манія від тижня або змішаний епізод	немає
Спади	легші за депресивний епізод	хоча б один депресивний епізод від 2 тижнів	зазвичай чергуються з маніями	тривалий пригнічений настрій
Рівні періоди	не довші за 2 місяці	між епізодами бувають тривалими	між епізодами бувають тривалими	бувають, але знижений настрій переважає

Докладно про фази, типи й лікування біполярного розладу ми розповідаємо в окремій статті. Для циклотимії важливо інше: Перуджі та колеги наполягають, що це самостійна форма біполярності, а не просто «м'якша» версія, і хронічність у ній важить не менше, ніж сила симптомів.

Від дистимії циклотимію відрізняють підйоми. При дистимії настрій роками залишається зниженим, а гіпоманіакальних станів в історії людини немає взагалі.

Як проявляється циклотимія

Циклотимію називають «гойдалками настрою», але коливається не лише настрій. Разом із ним змінюються енергія, сон, самооцінка й товариськість. Саме так Хагоп Акіскал і колеги описали циклотимний темперамент, коли валідизували опитувальник TEMPS-A: лабільний настрій зі швидкими зсувами, нестійкі енергія, самооцінка й соціальна активність — і поруч гостре сприйняття, сильні емоції, романтичність.

У період підйому людині вистачає менше сну, з'являються ідеї, упевненість, балакучість, бажання братися за нові справи. Перуджі наголошує, що при циклотимії такий підйом частіше виглядає не як радісна ейфорія, а як дратівливість, розгальмованість та імпульсивні рішення. Спад — це пригніченість, згаслий інтерес, утома; у циклотимічній депресії нерідко більше сну й апетиту і відчуття «свинцевої» важкості в тілі.

Друга впізнавана риса — реактивність. Людина з циклотимним складом швидко спалахує захватом від доброї новини і так само непропорційно падає від дрібної критики чи уявної зневаги. Чутливість до відкидання розгойдує самооцінку, а страх розлуки може тримати в стосунках, які завдають болю. Серед зовнішніх поштовхів Перуджі називає й зміну сезонів чи часових поясів, вимушену бездіяльність, алкоголь та інші речовини.

Типова картина — не драматичні зриви, а постійна нерівність: людина кілька днів горить новим проєктом і майже не спить, а потім кидає його й ледве встає зранку. Складність у тому, що для неї самої це і є «звичайне я»: спади вона пов'язує з неприємними подіями, а підйоми вважає характером. MSD перелічує, чим це обертається з роками: нерівна історія навчання й роботи, часті переїзди, повторні розриви стосунків, епізодичне зловживання алкоголем. Коли перепади настрою роками розхитують роботу, сон і близькі стосунки, варто показати їх фахівцеві, а не списувати на вдачу.

Звідки взялося поняття: від Кальбаума до Акіскала

Слово «циклотимія» ввів німецький психіатр Карл Людвіг Кальбаум у 1882 році — для відносно доброякісної форми маніакально-депресивного захворювання з депресивними, гіпоманіакальними і змішаними фазами. Поширив поняття його співробітник Евальд Геккер у статті 1898 року. Історики психіатрії Бетге, Сальваторе і Бальдессаріні показують, що синдром Кальбаума — Геккера дожив до DSM-IV у діагнозах біполярного розладу II типу і циклотимії, а клінічний метод обох авторів вплинув на Еміля Крепеліна.

У XX столітті поняття роздвоїлося. Ернст Кречмер у книзі «Будова тіла і характер» (1921) описав циклотимний темперамент — товариський, теплий, із настроєм між веселістю і смутком — і вважав, що від здорових людей такого складу до маніакально-депресивного психозу тягнеться неперервний ряд. Так «циклотимія» стала водночас назвою хвороби і назвою варіанта норми.

Третю лінію розвинув Акіскал: циклотимний темперамент він бачив як ґрунт біполярного спектра, на якому легше виростають повноцінні епізоди. Цю лінію продовжує італійський психіатр Джуліо Перуджі з колегами: вони пропонують розуміти циклотимію як перебільшений циклотимний темперамент із раннім початком, крайньою реактивністю настрою й чутливістю до стосунків. Ван Метер і Янгстром підсумовують парадокс: поняттю понад століття, а дослідники його досі майже обходять.

Темперамент, акцентуація чи розлад: де межа

Для практика це ключове питання, і класифікації самі не проводять межу остаточно. МКХ-11 включає в рубрику 6A62 терміни «циклотимна особистість» і «циклоїдна особистість», а МКХ-10 відносила до F34.0 ще й «афективний розлад особистості». Тобто те, що колись описували як склад характеру, класифікація вважає розладом, коли воно стійке і шкодить. Ван Метер і Янгстром перелічують щонайменше чотири способи розуміти циклотимію: підтип біполярного розладу, стиль темпераменту, діатез або продром тяжчих епізодів — і навіть рису характеру без прямого зв'язку з патологією.

Робоча логіка така. Циклотимний темперамент — природна мінливість настрою й енергії, до якої людина пристосувалася; у роботі про TEMPS-A Акіскал підкреслював, що афективні риси бувають і вразливістю, і ресурсом. Циклотимна акцентуація в типології Карла Леонгарда — загострена риса, «слабке місце» характеру, яке дає збій під стресом, що влучає саме в нього; докладно про цю типологію — у статті про акцентуацію характеру. Розлад починається там, де нестабільність тримається роками, займає більшу частину часу і спричиняє страждання чи порушення в житті.

З цього випливає практичне правило: «такий у мене характер» — не аргумент проти консультації, а слово «розлад» — не вирок. Межу визначає не яскравість підйомів, а ціна коливань: зруйновані стосунки, покинуте навчання чи робота, виснаження. Перуджі зауважує, що в більшості людей із циклотимією перепади давно стали звичним станом, тому розпитувати треба не лише про поганий настрій, а й про періоди, коли все давалося надто легко.

Циклотимія, пограничний розлад, лабільність і СДУГ: як не сплутати

Нестійкий настрій трапляється при багатьох станах, і циклотимію найчастіше плутають із трьома з них.

Пограничний розлад особистості. МКХ-11 описує його як наскрізну нестабільність стосунків, образу себе й афектів з імпульсивністю, відчайдушними спробами уникнути покинутості, самоушкодженнями й хронічною порожнечею; настрій там різко реагує на події. Проблема в тому, що чутливість до відкидання і страх розлуки властиві й циклотимному темпераменту. Тому Перуджі пише, що межа між цими діагнозами здебільшого «проходить в очах клініциста». Орієнтир для оцінки — чи йдуть разом із настроєм зміни енергії, сну й активності, тобто гіпоманіакальні симптоми. Детальніше про пограничний розлад особистості — в окремій статті; обидва стани можуть існувати в однієї людини.

Емоційна лабільність. Швидка зміна емоцій — ознака, яка трапляється при багатьох станах і сама по собі діагнозом не є. Про те, чим емоційна лабільність відрізняється від біполярних розладів, ми писали окремо. Циклотимію від неї відрізняють тривалість у роки, фазовість і гіпоманіакальні періоди.

СДУГ. У дітей і підлітків, за оглядом Ван Метер і Янгстрома, циклотимію найчастіше приймають за СДУГ або депресію: дратівливість, неспокій, мінливість настрою й розсіяність є і там, і там, а СДУГ ще й часто супроводжує біполярні розлади. Однією з найкращих відмінних ознак автори вважають знижену потребу у сні: дитина мало спить і не почувається втомленою.

Перебіг і ризики

Циклотимія зазвичай починається рано, у дитинстві чи юності, і тримається роками. «Рівних» днів у людей із нею менше, ніж у тих, хто має біполярний розлад I чи II типу з тривалими ремісіями. За даними, які зводять Ван Метер і Янгстром, приблизно третина людей із циклотимією згодом отримує діагноз біполярного розладу I або II типу. Серед депресивних дітей і підлітків із циклотимним темпераментом до біполярного розладу перейшли 64% — проти 15% у тих, хто такого темпераменту не мав.

Друга група ризиків — супутні стани. Перуджі та колеги описують часте поєднання циклотимії з тривожними розладами, порушеннями контролю імпульсів, зловживанням алкоголем і речовинами; за їхньою оцінкою, циклотимічна основа може бути в 30–50% пацієнтів, які звертаються з депресією, тривогою чи імпульсивністю. У людей із циклотимним темпераментом частіше трапляються й суїцидальні думки. Якщо з'являються думки про смерть чи самоушкодження, по допомогу треба звертатися негайно — до психіатра, на лінію кризової підтримки або в екстрену службу.

Окремий ризик — лікувати «лише депресію». MSD і Перуджі наголошують, що антидепресанти при циклотимії призначають обережно: у частини людей вони провокують гіпоманіакальні чи змішані стани й роблять коливання частішими. Тому рішення про будь-які ліки ухвалює лише психіатр, який бачить повну картину підйомів і спадів, а змінювати схему самостійно не варто.

Як вимірюють циклотимію: скринінги, шкала темпераменту, щоденник

Єдиного «тесту на циклотимію» не існує. Діагноз ставить психіатр після клінічної бесіди, збору анамнезу й виключення інших причин. Опитувальники лише допомагають помітити біполярний спектр і структурувати розмову.

Інструмент	Автори, рік	Що вимірює	Що варто знати
MDQ, опитувальник розладів настрою	Гіршфельд та ін., 2000	ознаки підйому, 13 запитань «так/ні»	у психіатричних амбулаторіях чутливість 0,73, специфічність 0,90
HCL-32, чек-лист гіпоманії	Ангст та ін., 2005	32 ознаки гіпоманії за самооцінкою	відрізняв БАР від депресії з чутливістю 80%, але специфічністю 51%; I і II тип не розрізняє
TEMPS-A, циклотимна шкала	Акіскал та ін., 2005	циклотимний темперамент як стійку рису	внутрішня узгодженість 0,88 (альфа Кронбаха); оцінює рису, а не розлад
Щоденник (графік) настрою	клінічна практика	настрій, енергію, сон і події день за днем	показує ритм, який людина не може точно відновити з пам'яті

Онлайн-версія MDQ є серед тестів на нашому сайті, але будь-який скринінг — не діагноз. Циклотимію в опитувальниках легко пропустити: за спостереженням Перуджі, люди з нею часто скаржаться лише на спади й ледве усвідомлюють підйоми, а легкі злети і вони, і близькі вважають характером. Ван Метер і Янгстром додають, що ретроспективні звіти про симптоми за рік чи два ненадійні. Тому і позитивний, і негативний результат — лише привід для розмови з фахівцем.

Що допомагає жити з циклотимією

Основа допомоги, за MSD і Перуджі, — психоосвіта: зрозуміти природу своїх коливань, навчитися помічати ранні ознаки фази й будувати життя з урахуванням темпераменту. MSD радить, зокрема, гнучкий графік роботи й кар'єру, сумісну з емоційною чутливістю. Група Елі Антуша в Парижі розробила для циклотимії окрему групову програму з шести щотижневих двогодинних занять: природа розладу, відстеження коливань і сигналів тривоги, планування «позитивних» рутин, чутливість до відкидання й потреба догоджати, думки, що розкручують підйоми й спади, міжособистісні конфлікти.

Щоденник настрою — робочий інструмент і для людини, і для лікаря: щодня коротко фіксувати настрій, енергію, години сну й важливі події. За кілька місяців він показує ритм, який неможливо відновити з пам'яті, і допомагає вчасно помітити початок фази. Поруч — регулярний сон і денний ритм: порушення циркадних ритмів у людей із циклотимією, за Перуджі, особливо часті.

Контрольованих досліджень психотерапії при циклотимії мало. У рандомізованому дослідженні Джованні Фави та колег (2011) 62 людини з циклотимічним розладом отримували або послідовну комбінацію КПТ і терапії благополуччя, або звичайне клінічне ведення — по десять 45-хвилинних сесій раз на два тижні. У групі психотерапії покращення було більшим і зберігалося через рік і через два роки. Мета такої роботи — не «вирівняти» характер, а зменшити ціну коливань: помічати ранні ознаки фази, розбиратися з чутливістю до відкидання, змінювати звички, що підсилюють підйоми й спади.

Медикаментозне лікування — компетенція психіатра. Рішення про стабілізатор настрою, за MSD, залежить від балансу між порушеннями в житті й тими перевагами, які людина відчуває в підйомах; рандомізованих досліджень ліків саме при циклотимії, як зазначали Ван Метер і Янгстром в огляді 2012 року, не було.

Міфи і факти про циклотимію

Насправді	Поширений міф
Це розлад біполярного спектра з чіткими критеріями тривалості	Циклотимія — просто складний характер
Хронічність робить її не менш виснажливою, ніж епізодичні форми	Це «легкий БАР», через який не варто хвилюватися
Підйом часто виглядає як дратівливість та імпульсивність	У підйомі людина завжди щаслива
Скринінг лише підказує, про що говорити з психіатром	Онлайн-тест може підтвердити циклотимію
Антидепресанти без продуманої схеми можуть посилити коливання	Якщо переважають спади, досить антидепресанта

Джерела

• Baethge C., Salvatore P., Baldessarini R. J. Cyclothymia, a circular mood disorder. History of Psychiatry, 2003; 14(55 Pt 3): 377–399. DOI: 10.1177/0957154X030143008 · PMID: 14621693.
• World Health Organization. ICD-10 Version 2019. F34.0 Cyclothymia.
• World Health Organization. ICD-11 for Mortality and Morbidity Statistics (2025-01): 6A62 Cyclothymic disorder; для порівняння — 6A60, 6A61, 6A72, 6D11.5. МКХ-11
• Coryell W. Циклотимічний розлад. Довідник MSD для фахівців, 2026. MSD Manuals
• Van Meter A. R., Youngstrom E. A. Cyclothymic disorder in youth: why is it overlooked, what do we know and where is the field headed? Neuropsychiatry (London), 2012; 2(6): 509–519. DOI: 10.2217/npy.12.64 · PMID: 23544035 · PMC: PMC3609426.
• Perugi G., Hantouche E., Vannucchi G. Diagnosis and Treatment of Cyclothymia: The "Primacy" of Temperament. Current Neuropharmacology, 2017; 15(3): 372–379. DOI: 10.2174/1570159X14666160616120157 · Повний текст
• Akiskal H. S., Akiskal K. K., Haykal R. F., Manning J. S., Connor P. D. TEMPS-A: progress towards validation of a self-rated clinical version of the Temperament Evaluation of the Memphis, Pisa, Paris, and San Diego Autoquestionnaire. Journal of Affective Disorders, 2005; 85(1–2): 3–16. DOI: 10.1016/j.jad.2004.12.001 · PMID: 15780671.
• Hirschfeld R. M., Williams J. B., Spitzer R. L. та ін. Development and validation of a screening instrument for bipolar spectrum disorder: the Mood Disorder Questionnaire. American Journal of Psychiatry, 2000; 157(11): 1873–1875. DOI: 10.1176/appi.ajp.157.11.1873 · PMID: 11058490.
• Angst J., Adolfsson R., Benazzi F. та ін. The HCL-32: towards a self-assessment tool for hypomanic symptoms in outpatients. Journal of Affective Disorders, 2005; 88(2): 217–233. DOI: 10.1016/j.jad.2005.05.011 · PMID: 16125784.
• Fava G. A., Rafanelli C., Tomba E., Guidi J., Grandi S. The sequential combination of cognitive behavioral treatment and well-being therapy in cyclothymic disorder. Psychotherapy and Psychosomatics, 2011; 80(3): 136–143. DOI: 10.1159/000321575 · PMID: 21372621.