Пазли для дітей онлайн
Безкоштовна онлайн-гра для дітей трьох–шести років: скласти знайому картинку з частин. Перед першою картинкою гра питає: «На скільки шматочків розрізати картинку? Торкнися однієї з карток.» — і показує п’ять варіантів: 4, 6, 9, 12 або 16. Варіант, який пасує вікові дитини, уже підсвічено, але обрати можна будь-який, а з дев’яти шматочків це справжні пазли із «зубчиками». На дошці видно всю картинку — бліду, ніби намальовану олівцем, — а поруч лежать її шматочки. Дитина перетягує шматочок пальцем на його місце, а коли картинка зібрана, вона «оживає», і голос називає її: «Це кораблик!» Тексту для дитини на екрані немає: завдання пояснює голос, а поруч сидить цуценя Бублик, яке радіє кожному шматочку на своєму місці.
- Обрати, зі скількох шматочків скласти картинку
- Послухати, що треба зробити
- Перетягнути шматочок на його місце на картинці
- для дітей 3–6 років
- українською · з озвучкою
- безкоштовно
- кілька хвилин на гру
Звук увімкнеться після натисканнязручніше горизонтально
- Гра відкриється на весь екран
- Вийти з гри — кнопка вгорі зліва біля гри · або Esc
Для батьків
Як грати
- 1
Над кнопкою «Грати» дорослий один раз обирає, скільки років дитині: браузер запам’ятає вибір, а гра підсвітить кількість шматочків, з якої зручно почати (змінити вік можна там само). Далі гра питає: «На скільки шматочків розрізати картинку? Торкнися однієї з карток.» Кожен варіант — маленька картинка, розрізана на 4, 6, 9, 12 чи 16 частин, з невеликою цифрою під нею. Рекомендований за віком варіант — у жовтій рамці, але дитина чи дорослий можуть торкнутися будь-якого, і гра почнеться. Потім голос каже: «Перетягни кожен шматочок на його місце на блідій картинці». На дошці — вся картинка, бліда, як підказка, і тонкі контури місць.
- 2
Дитина бере шматочок пальцем і відпускає над дошкою — шматочок «притягується» на своє місце, навіть якщо його відпустили трохи збоку: точність тут не потрібна. Якщо дитина ще не вміє перетягувати, досить торкнутися шматочка (навколо нього з’явиться жовта рамка), а потім — його місця на дошці.
- 3
Правильно — шматочок стає на місце, голос коротко хвалить: «Так, на місці!», «Ось так!», «Підходить!» Не те місце — шматочок м’яко повертається, і голос радить: «Спробуй інше місце». Слова «ні» гра не каже. Якщо той самий шматочок знову ліг не туди, його місце на дошці підсвічується зеленим, а після третьої спроби шматочок сам стає на місце. Коли картинка зібрана, шви між шматочками зникають, картинка підстрибує, і голос називає її.
- 4
Чотири й шість шматочків — прямі частини із заокругленими кутами: вони лежать обабіч дошки такого самого розміру, як їхні місця, тож дитина порівнює шматочок із місцем один до одного. Дев’ять, дванадцять і шістнадцять — справжні пазли із «зубчиками»: виступ одного шматочка входить у виїмку сусіднього. Такі шматочки лежать поруч із дошкою трохи меншими, а щойно дитина бере шматочок, він виростає до свого справжнього розміру.
- 5
У правому верхньому куті є маленька кнопка «змінити» — вона знову відкриває вибір: якщо обрати ту саму кількість, картинка продовжиться з того місця, де була, а якщо іншу — ця сама картинка почнеться знову з новою кількістю шматочків. Вибір діє до кінця гри: наступного разу гра знову запропонує варіант за віком. За одну гру дитина збирає п’ять картинок одного набору — тварини, транспорт або наші друзі, — а кожна наступна гра бере інший набір. Велика фіолетова кнопка з динаміком ліворуч угорі повторює завдання, а якщо дитина довго нічого не робить, голос сам м’яко нагадує, що треба зробити. Часу на відповідь не обмежено, очок немає — лише листочки вгорі показують, скільки картинок уже зібрано. Наприкінці голос пропонує рухову перерву: помахати руками, як метелик крильцями.
Офлайнове завдання
Розріжте стару листівку чи картинку з журналу спершу на дві, потім на три-чотири прямі частини й складіть їх разом — спочатку поклавши поруч цілу таку саму картинку як підказку. Називайте, що на шматочку: «Тут колесо, а тут віконце — де вони на картинці?» Справжні картонні пазли з великими деталями — саме те заняття, з яким працювало дослідження про користь пазлів, тож гра на екрані — лише розминка перед ними.
Що це тренує
- складає картинку з 4–16 частин
- знаходить місце шматочка за його зображенням
- чує назви знайомих предметів і тварин
Що тренує
Гра тренує три вузькі навички, які видно в самій грі. Перша — складати ціле з частин: від чотирьох великих частин до шістнадцяти. Друга — знаходити місце частини за її зображенням: дитина порівнює шматочок із блідою картинкою на дошці — де тут вітрило, а де хвилі, де колесо, а де віконце; з дев’яти шматочків місце підказує ще й форма «зубчиків». Третя — слова: зібрана картинка щоразу отримує назву («кораблик», «машинка», «зайчик», «слоник», а наших друзів — на ім’я: «Це Куся!»), і назва звучить саме тієї миті, коли дитина дивиться на готову картинку.
Для трьох років вікова матриця наших ігор (для молодшого віку вона спирається на програму «Українське дошкілля») називає виокремлення фігури з тла, словниковий запас і перетягування великих цілей, а складання й обертання простих фігур відносить до чотирьох років. Обертання в грі свідомо немає в жодному віці: усі шматочки лежать правильним боком догори, і дитина вчиться лише знаходити місце.
Про самі пазли є й окреме дослідження. У 53 родинах за дітьми спостерігали вдома, коли їм було від двох до чотирьох років; ті, хто грався пазлами, у чотири з половиною роки краще впоралися із завданням на уявне перетворення фігур — і це з урахуванням освіти й доходу батьків (Developmental Psychology, 2012, DOI 10.1037/a0025913). Метааналіз 20 досліджень із дітьми до восьми років показав, що просторові навички загалом добре піддаються тренуванню (Frontiers in Psychology, 2020, DOI 10.3389/fpsyg.2020.01938). Але перше дослідження стосувалося звичайних, картонних пазлів, тож це не доказ, що саме екранна гра дасть такий ефект. Гра не обіцяє «розвитку мислення» чи «підготовки до школи» — лише навички, названі вище.
Картинки в грі
У грі 15 знайомих картинок у трьох наборах. За одну гру дитина збирає п’ять картинок одного набору в довільному порядку, а наступна гра бере інший набір. Повертати шматочки не треба.
Тварини: рибка, слоник, зайчик, їжачок, жирафа.
Транспорт: кораблик, машинка, потяг, літак, трактор.
Наші друзі — персонажі ігор New Leaf: Куся, Тедді, Сирник, Бублик і Дракоша.
Кожна картинка — ціла сцена, де щось своє видно в усіх кутах, тож навіть шістнадцять шматочків не бувають «порожнім небом».
Для якого віку
Гра розрахована на дітей трьох–шести років і підлаштовується під вік, обраний перед грою: на екрані вибору вона підсвічує кількість шматочків, з якої зручно почати. У три роки — 4 великі прямі шматочки, у чотири — 6 прямих, у п’ять — 9, у шість — 12, і це вже справжні пазли із «зубчиками». Якщо вік не обрано, підсвічено 4. Це підказка для початку, а не норма: діти одного віку складають пазли дуже по-різному. Якщо картинки збираються легко й швидко — оберіть більше шматочків, якщо дитина засмучується — менше; шістнадцять — варіант для тих, кому дванадцять уже легко.
Трирічна дитина може спершу гратися разом із дорослим: покажіть на бліду картинку й запитайте, де в шматочку колесо чи віконце. Дворічній дитині гра підійде лише разом із дорослим. А якщо дитині захочеться чогось нового, спробуйте лабіринти для дітей: там героя ведуть доріжками до мети.
Найзручніше грати на планшеті в горизонтальному положенні — шматочки розраховані на дитячий палець саме на такому екрані. На комп’ютері шматочки можна перетягувати мишкою. На телефоні гра теж працює, але все буде меншим, а на телефоні, який тримають вертикально, 12 і 16 шматочків гра замінює на 9, щоб кожен шматочок лишався досить великим для пальця.
Що каже дитячий психолог
Трирічні діти складають картинки в різному темпі: одна дитина одразу бачить, де вітрило, інша довго тримає шматочок біля дошки й приміряє, — і те, й інше нормально. У грі немає таймера й рахунку на екрані: не те місце означає лише, що шматочок повернеться, а голос спокійно підкаже. Не поспішайте класти шматочок замість дитини — краще покажіть на бліду картинку й запитайте: «Де тут колесо?» А коли картинка складеться, порадійте разом і назвіть її вголос. ВООЗ (2019) радить дітям 3–4 років не більше години сидячого екранного часу на добу — і що менше, то краще, — тож однієї-двох ігор поспіль цілком досить, а далі нехай буде рухова перерва, яку пропонує сама гра.
Якщо дитина кидає пазл зі сльозами, щойно шматочок не стає на місце з першого разу, і так буває з будь-якою новою справою, варто обговорити це з дитячим психологом у Києві.
Якщо помітили труднощі
Помилки в грі — нормальна частина навчання, а не обстеження: те, як дитина складає пазли на екрані, нічого не діагностує. Якщо дитина мружиться, низько нахиляється до екрана чи тре очі, варто спершу перевірити зір в офтальмолога.
Якщо ж і вдома, з картонними пазлами чи кубиками, дитина раз у раз не може знайти місце навіть для половинки картинки — хоча ви граєте разом і показуєте на підказку, — порадьтеся з дитячим нейропсихологом: нейропсихологічна діагностика дитини допоможе зрозуміти, як у неї складаються просторові уявлення, увага й інші навички.
А якщо дитина майже не дивиться на картинку, швидко кидає будь-яке заняття або засмучується, щойно щось не виходить, — з увагою й умінням доводити справу до кінця працюють на заняттях із нейрокорекції для дітей.
Часті запитання
1Скільки триває одна гра?
П’ять картинок без обмеження часу на відповідь: із чотирма шматочками — кілька хвилин, із шістнадцятьма — довше. Якщо гра затягнулася (8 хвилин для трьох-чотирьох років і коли вік не обрано, 14 — для п’яти-шести), вона сама завершиться після поточної картинки й запропонує рухову перерву.
2Як зробити гру складнішою для 5–6 років?
Над кнопкою «Грати» оберіть вік дитини — 5 чи 6 років; якщо вік уже обрано, торкніться «змінити» поруч із ним. Тоді на екрані вибору буде підсвічено 9 чи 12 шматочків — справжні пазли із «зубчиками», а обрати можна й 16. Кількість шматочків можна змінити й посеред гри — маленькою кнопкою «змінити» в правому верхньому куті.
3Дитина ще не вміє перетягувати пальцем. Чи зможе вона грати?
Так. Можна торкнутися шматочка, а потім місця на дошці — шматочок сам перелетить туди. Гра приймає обидва способи.
4Чому шматочки не можна повертати?
Обертання фігур — окрема, складніша навичка, яку вікова матриця наших ігор відносить до чотирьох років. У грі її свідомо немає в жодному віці: усі шматочки лежать правильним боком догори, і дитина вчиться знаходити місце за малюнком, а з дев’яти шматочків — ще й за формою.
5Що буде, якщо покласти шматочок не туди?
Він спокійно повернеться, а голос порадить спробувати інше місце. Після другої помилки місце підсвітиться, після третьої шматочок стане туди сам. Можна пограти разом: показати на бліду картинку й запитати, що зображено на шматочку.
6Навіщо на дошці бліда картинка?
Це підказка: так дитина бачить, куди що класти, і вчиться порівнювати частину з цілим.
7Чи потрібен звук?
Так: завдання, похвалу й назви картинок промовляє голос, тексту для дитини на екрані немає. Навушники не потрібні, досить увімкнути звук на пристрої.
8Чи замінить гра справжні пазли?
Ні. Дослідження про користь пазлів стосувалося звичайних, картонних. Екранні пазли — зручна розминка в дорозі чи в черзі, а вдома краще скласти справжні.
9Якою мовою гра?
Українською. Назви картинок — «кораблик», «літак», «зайчик» — короткі й прості, їх легко засвоїти й у двомовній родині.
Ігри за віком
Добірки для кожного віку з порадами для батьків і програма підготовки до школи.
Інші ігри
Скоромовки для дітей: гра з голосом і збірка за звуками
Безкоштовна гра зі скоромовками для дітей трьох–шести років. Голос промовляє скоромовку, дитина відповідає, що в ній було, а потім каже її разом із голосом — спершу повільно, потім швидше. Текстових інструкцій на екрані немає, поруч дракончик Дракоша, а нижче на сторінці — усі 30 скоромовок гри за звуками, щоб повторювати їх і без екрана.
Читання по складах: гра для дітей 4–6 років
Безкоштовна гра для дітей чотирьох–шести років — перші кроки до читання по складах. Голос називає слово цілим, а дитина відповідає дотиком: у чотири роки рахує оплески, у п’ять читає написаний склад і шукає картинку, назва якої з нього починається, у шість дописує частину, якої бракує. Текстових інструкцій на екрані немає — усе пояснює голос, а поруч сидить ведмедик Тедді, який радіє кожній відповіді.
Графічний диктант: малювання по клітинках
Безкоштовний графічний диктант онлайн для дітей чотирьох–шести років — малювання по клітинках під диктовку голосу. На екрані аркуш у клітинку й крапка, з якої починається лінія. Голос диктує по одному кроку: «Дві клітинки вправо», «Одна клітинка вниз», — а дитина натискає стрілку цього напрямку, і лінія росте. Коли лінія замикається, малюнок розфарбовується, і голос називає, що вийшло: «Це рибка!» Тексту для читання на екрані немає, а поруч стоїть хлопчик Марко, який радіє кожному малюнку.
Склад числа: числові будиночки
Безкоштовна онлайн-гра «Числові будиночки», у якій діти чотирьох–шести років вивчають склад числа. Склад числа — це те, з яких двох менших чисел воно складається: п’ять — це один і чотири або два і три; так цю тему називають у підручниках першого класу. На даху будиночка — число, а кожен поверх має два віконця, які разом дають стільки ж. Одне віконце вже заповнене, друге чекає зі знаком питання. Голос питає повністю: «У віконці три. Скільки треба додати до трьох, щоб разом було п’ять?» — і дитина торкається картки з крапками чи цифрою. Усе пояснює голос, тексту для читання на екрані немає, а поруч сидить цуценя Бублик, яке радіє кожному добудованому поверху.
Лабіринти для дітей
Безкоштовна онлайн-гра для дітей трьох–шести років: провести героя пальцем доріжкою лабіринту до його мети. Голос просить: «Допоможи цуценяті дійти до кісточки!» — і дитина веде цуценя пальцем між зеленими живоплотами до кісточки. Так само бджілка летить до квітки, зайчик іде до морквинки, кораблик пливе до маяка, ракета — до зірки, а білочка біжить до горішка. Гра росте разом із дитиною: у три роки в лабіринті 9–16 широких клітинок, а в шість — 64–80, та ще й зірочки, які треба зібрати по дорозі. Тексту для дитини на екрані немає: усе пояснює голос, а поруч стоїть хлопчик Марко, який радіє кожному пройденому лабіринту.
Знайди відмінності для дітей
Безкоштовна онлайн-гра для дітей трьох–шести років: дві картинки поруч майже однакові — треба знайти, чим вони різняться. Голос каже: «Знайди три місця, де картинки різні» — і дитина порівнює на двох картинках галявину, кухню, зоопарк, море, парк чи вулицю: де зник предмет, де він змінив колір, де дивиться в інший бік. Гра росте разом із дитиною: трирічній — по три великі відмінності в кожній парі, шестирічній — по шість-сім, дрібніших і тонших. Тексту для дитини на екрані немає: усе пояснює голос, а поруч стоїть дівчинка Ліна з книжкою, яка радіє кожній знайденій відмінності.