Гіперсомнія: що це, види, причини і зв'язок із депресією

Гіперсомнія (надмірна сонливість) — це стан, за якого людину вдень постійно хилить на сон або вона спить значно довше звичного, але сон не повертає бадьорості й не минає після звичайного відпочинку. Це не риса характеру і не «любов поспати», а симптом або окремий розлад сну, за яким завжди стоїть причина: хронічний недосип, ліки, соматична хвороба, нарколепсія чи депресія.

Нижче — які бувають гіперсомнії за міжнародними класифікаціями, чим надмірна сонливість відрізняється від втоми, апатії й недосипу, як вона пов'язана з депресією, чим її вимірюють і з чого почати, якщо постійно хочеться спати.

Що таке гіперсомнія і чим вона відрізняється від звичайної сонливості

Національна служба здоров'я Великої Британії (NHS) описує гіперсомнію просто: людина раз у раз засинає протягом дня, регулярно дрімає і при цьому може довго спати вночі. Там само підкреслено, що це не те саме, що постійна втома. Втомлена людина хоче відпочити, людина з гіперсомнією бореться з тим, щоб не заснути.

У гіперсомнії два обличчя, які часто трапляються разом: надмірна денна сонливість і надто тривалий нічний сон. МКХ-11 описує групу гіперсомнічних розладів як скаргу на денну сонливість, яку не пояснює інше порушення сну: перерваний нічний сон, збитий циркадний ритм чи проблеми з диханням уві сні. Поруч класифікація називає дратівливість, проблеми з увагою, брак мотивації й енергії, пригніченість, утому і незграбність. Отже, сонливість б'є не лише по бадьорості, а й по настрою, роботі та стосункам.

Наскільки це поширено, залежить від того, що рахувати. У телефонному опитуванні Моріса Оайона та колег (2012), яке охопило 15 929 дорослих американців, на надмірну сонливість поскаржилися 27,8 % учасників. Коли дослідники додали вимогу, щоб сонливість траплялася щонайменше тричі на тиждень упродовж трьох місяців попри нормальну тривалість сну, частка впала до 4,7 %, а критерії гіперсомнічного розладу виконували 1,5 % опитаних. Найчастіше поруч траплялися розлади настрою і вживання психоактивних речовин.

Частину денної сонливості пояснює внутрішній годинник: у «сов» і «жайворонків» пік бадьорості припадає на різний час доби. Як працюють циркадні ритми і хронотип, ми розповідали окремо. Гіперсомнія ж — це сонливість, яка тримається тижнями й місяцями і заважає жити незалежно від хронотипу.

Види гіперсомнії: що кажуть МКХ-11 і класифікація розладів сну

У МКХ-11 гіперсомнії зібрано в розділі 07 «Порушення сну і неспання», у групі гіперсомнічних розладів (коди 7A20–7A2Z). У медицині сну їх називають гіперсомніями центрального походження. За оглядом Лінн Тротті та Ізабель Арнульф (2021), до цієї групи належать нарколепсія 1 і 2 типів, ідіопатична гіперсомнія, синдром Клейне–Левіна, а також гіперсомнія через хворобу, ліки чи речовини, гіперсомнія при психічних розладах і синдром недостатнього сну.

Код МКХ-11	Розлад	Головна ознака
7A20.0	Нарколепсія, тип 1	Нестача гіпокретину (орексину) і катаплексія — раптова слабкість м'язів від сильних емоцій
7A20.1	Нарколепсія, тип 2	Непереборна потреба спати без катаплексії, рівень гіпокретину в нормі
7A21	Ідіопатична гіперсомнія	Щоденна сонливість без іншої причини, тривалий сон і важке пробудження
7A22	Синдром Клейне–Левіна	Повторні епізоди сну по 16–20 годин на добу, між ними — норма
7A23	Гіперсомнія внаслідок соматичного стану	Травма голови, хвороба Паркінсона, ендокринні та інші хвороби
7A24	Гіперсомнія через ліки або речовини	Седативна дія ліків чи алкоголю, відміна стимуляторів
7A25	Гіперсомнія, пов'язана з психічним розладом	Найтиповіша для депресії й депресивної фази біполярного розладу
7A26	Синдром недостатнього сну	Хронічний недосип; сонливість минає, коли людина висипається

Ідіопатична гіперсомнія — найзагадковіша в цьому переліку. За оглядом Тротті й Арнульф, діагноз потребує щоденної сонливості впродовж щонайменше трьох місяців і об'єктивного підтвердження: людина засинає на денному тесті в середньому за 8 хвилин і швидше або спить щонайменше 11 годин на добу. Часто до цього додаються довгий денний сон, що не освіжає, і так зване сп'яніння від сну — дуже важке пробудження. Причина розладу досі невідома.

Синдром Клейне–Левіна трапляється рідко, переважно в підлітків і частіше в хлопців: типовий епізод триває близько десяти днів, а між епізодами сон, настрій і мислення повертаються до норми. Нарколепсію першого типу вирізняє катаплексія, іноді разом із сонним паралічем і яскравими образами на межі сну, а другого типу — ті самі напади сонливості без катаплексії.

Апное сну до цієї групи не належить: обструктивне апное (7A41) класифікація відносить до порушень дихання уві сні. Проте саме його лікар виключає одним із перших, а для остаточного діагнозу більшості гіперсомнічних розладів МКХ-11 вимагає нічного дослідження сну та денного тесту засинання.

Окремий пункт, 7A25, описує гіперсомнію, пов'язану з психічним розладом, і за МКХ-11 вона найтиповіша для депресії та депресивної фази біполярного розладу. Тому коли довгий сон і денна важкість прийшли разом із пригніченим настроєм і втратою інтересу, одного невролога може бути замало. Консультація психіатра онлайн допоможе оцінити, чи не є сонливість симптомом депресії, і вирішити, які обстеження сну потрібні паралельно.

Гіперсомнія, втома, апатія і недосип: у чому різниця

У побуті всі ці стани описують однаково: «весь час хочеться спати». Але природа в них різна, і на сон вони реагують по-різному.

Стан	Що відчуває людина	Чи допомагає довший сон	Що зазвичай стоїть за ним
Гіперсомнія	Непереборна потреба спати вдень, засинання в невідповідних ситуаціях, важке пробудження	Ні, навіть довгий сон не відновлює	Нарколепсія, ідіопатична гіперсомнія, ліки, хвороби, депресія
Недосип	Сонливість, що слабшає у вихідні й відпустку	Так, кілька повноцінних ночей знімають її	Режим, змінна робота, малі діти, гаджети допізна
Втома	Брак сил і виснаження, хоча заснути вдень не виходить	Частково: допомагає відпочинок, а не сон	Перевантаження, вигорання, соматичні хвороби
Апатія	Байдужість, нічого не хочеться, хоча сили начебто є	Ні, бо проблема в мотивації	Депресія, тривале виснаження, неврологічні стани
Тривале лежання при депресії	Багато годин у ліжку, але сну там не більшає	Ні, вставати дедалі важче	Депресія, так звана клінофілія

Найпростіша перевірка — подивитися, що буде після кількох ночей повноцінного сну. МКХ-11 описує синдром недостатнього сну саме так: у вихідні й під час відпустки людина спить помітно довше, а коли сну стає досить, сонливість зникає. Якщо ж і після відпустки ви засинаєте над тарілкою чи за кермом, справа не в режимі.

Протилежна скарга — коли не вдається заснути або сон постійно уривається. Безсоння теж може давати денну сонливість: в опитуванні працівників, яке провели Джонс і Гокінг (1997), вона була слабко, але значуще пов'язана з хропінням і паузами в диханні, з безсонням і з надто коротким часом у ліжку. Чому виникає безсоння і як повернути собі здоровий сон, ми розбирали в окремій статті.

Із втомою гіперсомнію плутають найчастіше. Хронічна втома при вигоранні — це передусім брак сил і емоційне виснаження, а не непереборна потреба заснути, хоча одне нерідко супроводжує інше. Апатія ж стосується бажань: людина могла б діяти, але не хоче. Про неї є окрема стаття «Апатія: чому нічого не хочеться».

Гіперсомнія при депресії: коли сон стає симптомом

Серед розладів, що супроводжують надмірну сонливість у загальній популяції, найчастіші саме психічні, передусім депресія. Ів Довільє та колеги (2013) наголошують, що зв'язок тут двобічний: депресія посилює сонливість, а гіперсомнії центрального походження, особливо нарколепсія, часто йдуть разом із депресивними симптомами. За оглядом Планте (2017), до 20–35 % людей з ідіопатичною гіперсомнією мають супутні психічні симптоми, найчастіше депресивні.

Класично депресію пов'язують із безсонням, але в частини людей картина протилежна. За оглядом Тротті й Арнульф, при атиповій депресії людина скаржиться на довгий сон і важке пробудження, а настрій і бадьорість поліпшуються ближче до вечора. При біполярному розладі кілька днів короткого сну без сонливості змінюються днями, коли людина проводить у ліжку до 15 годин із пригніченим настроєм і без сил. При сезонному афективному розладі взимку подовжується сон, з'являються апатія і знижений настрій.

Якщо сонливість тягнеться тижнями разом зі зниженим настроєм, не варто чекати, поки вдасться «відіспатися». Перший крок може бути простим: психологічна допомога онлайн дасть змогу розібратися, що відбувається, а фахівець порадить, до якого лікаря звернутися паралельно.

Тут є важлива клінічна деталь. МКХ-11 зазначає, що при гіперсомнії, пов'язаній з психічним розладом, людина відчуває сон неякісним і невідновлювальним, може бути дуже зосереджена на своїй сонливості, але денний тест засинання часто цього не підтверджує. Метааналіз Девіда Планте (2017) показав, що середня схильність до денного засинання в людей із психіатричною гіперсомнією близька до норми, і лише приблизно в кожного четвертого середній час засинання на тесті коротший за 8 хвилин.

Це не означає, що людина перебільшує. Важкість, невідновлювальний сон і брак сил цілком реальні, просто механізм інший, ніж при нарколепсії. Каплан і Гарві (2009) поставили питання, чи не є гіперсомнія при розладах настрою радше проблемою часу в ліжку, ніж часу сну: людина може значно довше лежати в ліжку, не спавши більше. Тротті й Арнульф називають такий стан клінофілією. Каплан і Гарві також припускають, що гіперсомнія не лише супроводжує розлади настрою, а й може підтримувати їх.

На практиці це виглядає так. Коли день здається непосильним, ліжко стає місцем, де від нього можна сховатися. Що довше людина лежить, то менше в її житті подій, які приносять задоволення чи відчуття впораності, і то важче підвестися наступного ранку. Так сон перетворюється на спосіб уникання, а пригніченість — на звичний фон.

Сонливість при депресії рідко ходить сама: поруч зазвичай знижений настрій і ангедонія, тобто втрата здатності радіти тому, що раніше тішило. За оглядом Тротті й Арнульф, гіперсомнія при розладах настрою може бути маркером тяжчого перебігу і гіршої відповіді на лікування, тому про неї важливо прямо сказати лікарю.

Як оцінюють сонливість: шкали, щоденник сну і полісомнографія

Найвідоміший інструмент — Епвортська шкала сонливості, яку австралійський лікар Мюррей Джонс описав у 1991 році. Людина оцінює, наскільки ймовірно, що вона задрімає у восьми звичайних ситуаціях: за читанням, перед телевізором, пасажиром в авто тощо. Уже в першому дослідженні сума балів відрізняла здорових людей від пацієнтів з апное, нарколепсією та ідіопатичною гіперсомнією. Згодом Джонс і Гокінг показали, що в людей без розладів сну результат лежить у межах від 0 до 10, тож понад 10 балів вважають надмірною денною сонливістю.

Для гіперсомнії при депресії та біполярному розладі Каплан і колеги (2019) розробили індекс тяжкості гіперсомнії (HSI). Він оцінює власне симптоми і те, наскільки вони засмучують і заважають жити. Найкраще відділяв людей із гіперсомнією від решти поріг у 10 балів.

Інструмент	Що показує	Як і де застосовують
Епвортська шкала сонливості (Джонс, 1991)	Імовірність задрімати у 8 повсякденних ситуаціях; понад 10 балів — надмірна сонливість	Самооцінка, скринінг на прийомі
Індекс тяжкості гіперсомнії, HSI (Каплан та ін., 2019)	Симптоми гіперсомнії і пов'язані з ними страждання та обмеження	Розроблений для людей з розладами настрою
Щоденник сну й актиграфія	Скільки часу людина проводить у ліжку і скільки реально спить	Вдома; актиграф — браслет, що реєструє рухи
Полісомнографія і тест множинної латентності сну	Будова нічного сну; як швидко людина засинає вдень і чи з'являються ранні фази швидкого сну	Лабораторія сну, за направленням лікаря

Тест множинної латентності сну проводять удень після нічної полісомнографії: людині кілька разів пропонують задрімати й вимірюють, за скільки хвилин вона засинає. Щоб зафіксувати дуже довгий сон, актиграф носять щонайменше тиждень, хоча для цього метод ще недостатньо перевірений. Опитувальники ж дають лише орієнтир. Якщо поряд зі сонливістю тримається пригнічений настрій, корисно пройти тест на депресію PHQ-9: одне з його запитань стосується саме надмірної сонливості.

Що робити, якщо постійно хочеться спати: шлях до діагнозу

NHS радить звернутися до лікаря, якщо ви часто засинаєте вдень або сонливість впливає на життя. Сімейний лікар розпитає про фізичне й психічне здоров'я та ліки, може попросити вести щоденник сну і направити до фахівця з розладів сну. Лікування залежить від причини. Іноді призначають засоби, що підтримують бадьорість, але підбирає їх лише лікар.

До візиту корисно кілька тижнів вести щоденник: коли лягли й прокинулися, скільки дрімали вдень, скільки випили кави й алкоголю, які ліки приймали. Попросіть близьких розповісти, чи хропете ви і чи бувають паузи в диханні. Ці записи допоможуть лікареві побачити закономірність.

Поки причину не з'ясовано, допомагають прості речі, яких радить дотримуватися NHS: лягати в один і той самий час, обмежити алкоголь і каву, зробити спальню тихою, не працювати допізна. Ліки, що викликають сонливість, не скасовуйте самостійно, а обговоріть із лікарем. Режим не вилікує нарколепсію чи апное, але допоможе почуватися краще.

Окремо про безпеку: не сідайте за кермо, якщо вас хилить на сон. У Великій Британії людина з діагностованою гіперсомнією зобов'язана повідомити про неї службу, що видає посвідчення водія, і їй можуть заборонити керувати автомобілем.

Якщо разом зі сонливістю з'являються думки про смерть чи самогубство, телефонуйте на кризову лінію 0 800 33 20 29 (цілодобово, безкоштовно) або до екстрених служб.

Межі поняття: що не є гіперсомнією

Сам по собі довгий сон ще не розлад. За оглядом Тротті й Арнульф, сон від 9 годин на добу, що завдає страждань або заважає жити, трапляється в 1,6 % людей. Вирішальні тут страждання й обмеження, а не кількість годин: людина, яка спить 9 годин і почувається бадьорою, гіперсомнії не має.

Гіперсомнію не можна підтвердити онлайн-тестом: опитувальник показує, що сонливість висока, але не пояснює чому, адже апное, ліки, депресія і нарколепсія дають схожі бали. Межі мають і лабораторні тести. Тротті й Арнульф зазначають, що досі незрозуміло, чи є ідіопатична гіперсомнія і нарколепсія другого типу різними розладами, чи вони перекриваються. За Планте, засинання швидше ніж за 8 хвилин буває приблизно в 60 % людей з ідіопатичною гіперсомнією і, як уже сказано, у чверті людей із психіатричною, тож денний тест погано розмежовує ці групи.

Класифікації теж розходяться. За Планте, ICSD-3 Американської академії медицини сну відокремлює гіперсомнію, пов'язану з психічним розладом, від інших гіперсомній центрального походження, тоді як психіатричний посібник DSM-5 дозволяє діагностувати гіперсомнолентний розлад як супутній до депресії. Тому одна людина в різних системах може отримати різні діагнози, і розмова між сомнологом та психіатром стає особливо важливою.

Міфи і факти про гіперсомнію

Насправді	Поширений міф
Гіперсомнія — розлад або симптом із конкретною причиною; «просто зібратися» людина не може	Гіперсомнія — це лінь або любов поспати
Якщо сонливість минає після кількох повноцінних ночей, це недосип; при гіперсомнії довгий сон не відновлює	Досить відіспатися у вихідні
Стійка денна сонливість — привід обстежитися: причиною бувають апное, ліки, хвороби, депресія	Сонливість удень — звичайна втома, минеться сама
При депресії сонливість реальна, навіть якщо денний тест засинання в нормі	Якщо тест не показав сонливості, людина перебільшує
Епвортська шкала — лише скринінг; діагноз ставить лікар після обстеження	Онлайн-тест на сонливість ставить діагноз
Ідіопатична гіперсомнія найчастіше починається в пізньому підлітковому чи ранньому дорослому віці	Гіперсомнія буває лише в літніх людей

Джерела

• World Health Organization. ICD-11 for Mortality and Morbidity Statistics (2025-01): 07 Sleep-wake disorders — Hypersomnolence disorders, 7A20–7A2Z; для порівняння — 7A41. · МКХ-11
• Trotti L. M., Arnulf I. Idiopathic Hypersomnia and Other Hypersomnia Syndromes. Neurotherapeutics, 2021; 18(1):20–31. DOI: 10.1007/s13311-020-00919-1 · PMID: 32901432 · Повний текст
• NHS. Excessive daytime sleepiness (hypersomnia). Переглянуто 23.06.2023. · NHS
• Ohayon M. M., Dauvilliers Y., Reynolds C. F. 3rd. Operational definitions and algorithms for excessive sleepiness in the general population: implications for DSM-5 nosology. Archives of General Psychiatry, 2012; 69(1):71–79. DOI: 10.1001/archgenpsychiatry.2011.1240 · PMID: 22213791 · PMCID: PMC3298734
• Johns M. W. A new method for measuring daytime sleepiness: the Epworth sleepiness scale. Sleep, 1991; 14(6):540–545. DOI: 10.1093/sleep/14.6.540 · PMID: 1798888
• Johns M., Hocking B. Daytime sleepiness and sleep habits of Australian workers. Sleep, 1997; 20(10):844–849. DOI: 10.1093/sleep/20.10.844 · PMID: 9415943
• Kaplan K. A., Plante D. T., Cook J. D., Harvey A. G. Development and validation of the Hypersomnia Severity Index (HSI): a measure to assess hypersomnia severity and impairment in psychiatric disorders. Psychiatry Research, 2019; 281:112547. DOI: 10.1016/j.psychres.2019.112547 · PMID: 31494450 · PMCID: PMC6961815
• Kaplan K. A., Harvey A. G. Hypersomnia across mood disorders: a review and synthesis. Sleep Medicine Reviews, 2009; 13(4):275–285. DOI: 10.1016/j.smrv.2008.09.001 · PMID: 19269201
• Plante D. T. Sleep propensity in psychiatric hypersomnolence: a systematic review and meta-analysis of multiple sleep latency test findings. Sleep Medicine Reviews, 2017; 31:48–57. DOI: 10.1016/j.smrv.2016.01.004 · PMID: 26883161 · PMCID: PMC4945489
• Dauvilliers Y., Lopez R., Ohayon M., Bayard S. Hypersomnia and depressive symptoms: methodological and clinical aspects. BMC Medicine, 2013; 11:78. DOI: 10.1186/1741-7015-11-78 · PMID: 23514569 · PMCID: PMC3621400