Коротко
Гіперсомнія — це надмірна сонливість: людину вдень постійно хилить на сон або вона спить значно довше звичного, але сон не повертає бадьорості. Це симптом або розлад сну, за яким стоїть причина: недосип, ліки, хвороба, нарколепсія чи депресія.

Гіперсомнія (надмірна сонливість) — це стан, за якого людину вдень постійно хилить на сон або вона спить значно довше звичного, але сон не повертає бадьорості й не минає після звичайного відпочинку. Це не риса характеру і не «любов поспати», а симптом або окремий розлад сну, за яким завжди стоїть причина: хронічний недосип, ліки, соматична хвороба, нарколепсія чи депресія.
Нижче — які бувають гіперсомнії за міжнародними класифікаціями, чим надмірна сонливість відрізняється від втоми, апатії й недосипу, як вона пов'язана з депресією, чим її вимірюють і з чого почати, якщо постійно хочеться спати.
Що таке гіперсомнія і чим вона відрізняється від звичайної сонливості
Національна служба здоров'я Великої Британії (NHS) описує гіперсомнію просто: людина раз у раз засинає протягом дня, регулярно дрімає і при цьому може довго спати вночі. Там само підкреслено, що це не те саме, що постійна втома. Втомлена людина хоче відпочити, людина з гіперсомнією бореться з тим, щоб не заснути.
У гіперсомнії два обличчя, які часто трапляються разом: надмірна денна сонливість і надто тривалий нічний сон. МКХ-11 описує групу гіперсомнічних розладів як скаргу на денну сонливість, яку не пояснює інше порушення сну: перерваний нічний сон, збитий циркадний ритм чи проблеми з диханням уві сні. Поруч класифікація називає дратівливість, проблеми з увагою, брак мотивації й енергії, пригніченість, утому і незграбність. Отже, сонливість б'є не лише по бадьорості, а й по настрою, роботі та стосункам.
Наскільки це поширено, залежить від того, що рахувати. У телефонному опитуванні Моріса Оайона та колег (2012), яке охопило 15 929 дорослих американців, на надмірну сонливість поскаржилися 27,8 % учасників. Коли дослідники додали вимогу, щоб сонливість траплялася щонайменше тричі на тиждень упродовж трьох місяців попри нормальну тривалість сну, частка впала до 4,7 %, а критерії гіперсомнічного розладу виконували 1,5 % опитаних. Найчастіше поруч траплялися розлади настрою і вживання психоактивних речовин.
Частину денної сонливості пояснює внутрішній годинник: у «сов» і «жайворонків» пік бадьорості припадає на різний час доби. Як працюють циркадні ритми і хронотип, ми розповідали окремо. Гіперсомнія ж — це сонливість, яка тримається тижнями й місяцями і заважає жити незалежно від хронотипу.
Види гіперсомнії: що кажуть МКХ-11 і класифікація розладів сну
У МКХ-11 гіперсомнії зібрано в розділі 07 «Порушення сну і неспання», у групі гіперсомнічних розладів (коди 7A20–7A2Z). У медицині сну їх називають гіперсомніями центрального походження. За оглядом Лінн Тротті та Ізабель Арнульф (2021), до цієї групи належать нарколепсія 1 і 2 типів, ідіопатична гіперсомнія, синдром Клейне–Левіна, а також гіперсомнія через хворобу, ліки чи речовини, гіперсомнія при психічних розладах і синдром недостатнього сну.
| Код МКХ-11 | Розлад | Головна ознака |
|---|---|---|
| 7A20.0 | Нарколепсія, тип 1 | Нестача гіпокретину (орексину) і катаплексія — раптова слабкість м'язів від сильних емоцій |
| 7A20.1 | Нарколепсія, тип 2 | Непереборна потреба спати без катаплексії, рівень гіпокретину в нормі |
| 7A21 | Ідіопатична гіперсомнія | Щоденна сонливість без іншої причини, тривалий сон і важке пробудження |
| 7A22 | Синдром Клейне–Левіна | Повторні епізоди сну по 16–20 годин на добу, між ними — норма |
| 7A23 | Гіперсомнія внаслідок соматичного стану | Травма голови, хвороба Паркінсона, ендокринні та інші хвороби |
| 7A24 | Гіперсомнія через ліки або речовини | Седативна дія ліків чи алкоголю, відміна стимуляторів |
| 7A25 | Гіперсомнія, пов'язана з психічним розладом | Найтиповіша для депресії й депресивної фази біполярного розладу |
| 7A26 | Синдром недостатнього сну | Хронічний недосип; сонливість минає, коли людина висипається |
Ідіопатична гіперсомнія — найзагадковіша в цьому переліку. За оглядом Тротті й Арнульф, діагноз потребує щоденної сонливості впродовж щонайменше трьох місяців і об'єктивного підтвердження: людина засинає на денному тесті в середньому за 8 хвилин і швидше або спить щонайменше 11 годин на добу. Часто до цього додаються довгий денний сон, що не освіжає, і так зване сп'яніння від сну — дуже важке пробудження. Причина розладу досі невідома.
Синдром Клейне–Левіна трапляється рідко, переважно в підлітків і частіше в хлопців: типовий епізод триває близько десяти днів, а між епізодами сон, настрій і мислення повертаються до норми. Нарколепсію першого типу вирізняє катаплексія, іноді разом із сонним паралічем і яскравими образами на межі сну, а другого типу — ті самі напади сонливості без катаплексії.
Апное сну до цієї групи не належить: обструктивне апное (7A41) класифікація відносить до порушень дихання уві сні. Проте саме його лікар виключає одним із перших, а для остаточного діагнозу більшості гіперсомнічних розладів МКХ-11 вимагає нічного дослідження сну та денного тесту засинання.
Окремий пункт, 7A25, описує гіперсомнію, пов'язану з психічним розладом, і за МКХ-11 вона найтиповіша для депресії та депресивної фази біполярного розладу. Тому коли довгий сон і денна важкість прийшли разом із пригніченим настроєм і втратою інтересу, одного невролога може бути замало. Консультація психіатра онлайн допоможе оцінити, чи не є сонливість симптомом депресії, і вирішити, які обстеження сну потрібні паралельно.
Гіперсомнія, втома, апатія і недосип: у чому різниця
У побуті всі ці стани описують однаково: «весь час хочеться спати». Але природа в них різна, і на сон вони реагують по-різному.
| Стан | Що відчуває людина | Чи допомагає довший сон | Що зазвичай стоїть за ним |
|---|---|---|---|
| Гіперсомнія | Непереборна потреба спати вдень, засинання в невідповідних ситуаціях, важке пробудження | Ні, навіть довгий сон не відновлює | Нарколепсія, ідіопатична гіперсомнія, ліки, хвороби, депресія |
| Недосип | Сонливість, що слабшає у вихідні й відпустку | Так, кілька повноцінних ночей знімають її | Режим, змінна робота, малі діти, гаджети допізна |
| Втома | Брак сил і виснаження, хоча заснути вдень не виходить | Частково: допомагає відпочинок, а не сон | Перевантаження, вигорання, соматичні хвороби |
| Апатія | Байдужість, нічого не хочеться, хоча сили начебто є | Ні, бо проблема в мотивації | Депресія, тривале виснаження, неврологічні стани |
| Тривале лежання при депресії | Багато годин у ліжку, але сну там не більшає | Ні, вставати дедалі важче | Депресія, так звана клінофілія |
Найпростіша перевірка — подивитися, що буде після кількох ночей повноцінного сну. МКХ-11 описує синдром недостатнього сну саме так: у вихідні й під час відпустки людина спить помітно довше, а коли сну стає досить, сонливість зникає. Якщо ж і після відпустки ви засинаєте над тарілкою чи за кермом, справа не в режимі.
Протилежна скарга — коли не вдається заснути або сон постійно уривається. Безсоння теж може давати денну сонливість: в опитуванні працівників, яке провели Джонс і Гокінг (1997), вона була слабко, але значуще пов'язана з хропінням і паузами в диханні, з безсонням і з надто коротким часом у ліжку. Чому виникає безсоння і як повернути собі здоровий сон, ми розбирали в окремій статті.
Із втомою гіперсомнію плутають найчастіше. Хронічна втома при вигоранні — це передусім брак сил і емоційне виснаження, а не непереборна потреба заснути, хоча одне нерідко супроводжує інше. Апатія ж стосується бажань: людина могла б діяти, але не хоче. Про неї є окрема стаття «Апатія: чому нічого не хочеться».
Гіперсомнія при депресії: коли сон стає симптомом
Серед розладів, що супроводжують надмірну сонливість у загальній популяції, найчастіші саме психічні, передусім депресія. Ів Довільє та колеги (2013) наголошують, що зв'язок тут двобічний: депресія посилює сонливість, а гіперсомнії центрального походження, особливо нарколепсія, часто йдуть разом із депресивними симптомами. За оглядом Планте (2017), до 20–35 % людей з ідіопатичною гіперсомнією мають супутні психічні симптоми, найчастіше депресивні.
Класично депресію пов'язують із безсонням, але в частини людей картина протилежна. За оглядом Тротті й Арнульф, при атиповій депресії людина скаржиться на довгий сон і важке пробудження, а настрій і бадьорість поліпшуються ближче до вечора. При біполярному розладі кілька днів короткого сну без сонливості змінюються днями, коли людина проводить у ліжку до 15 годин із пригніченим настроєм і без сил. При сезонному афективному розладі взимку подовжується сон, з'являються апатія і знижений настрій.
Якщо сонливість тягнеться тижнями разом зі зниженим настроєм, не варто чекати, поки вдасться «відіспатися». Перший крок може бути простим: психологічна допомога онлайн дасть змогу розібратися, що відбувається, а фахівець порадить, до якого лікаря звернутися паралельно.
Тут є важлива клінічна деталь. МКХ-11 зазначає, що при гіперсомнії, пов'язаній з психічним розладом, людина відчуває сон неякісним і невідновлювальним, може бути дуже зосереджена на своїй сонливості, але денний тест засинання часто цього не підтверджує. Метааналіз Девіда Планте (2017) показав, що середня схильність до денного засинання в людей із психіатричною гіперсомнією близька до норми, і лише приблизно в кожного четвертого середній час засинання на тесті коротший за 8 хвилин.

Це не означає, що людина перебільшує. Важкість, невідновлювальний сон і брак сил цілком реальні, просто механізм інший, ніж при нарколепсії. Каплан і Гарві (2009) поставили питання, чи не є гіперсомнія при розладах настрою радше проблемою часу в ліжку, ніж часу сну: людина може значно довше лежати в ліжку, не спавши більше. Тротті й Арнульф називають такий стан клінофілією. Каплан і Гарві також припускають, що гіперсомнія не лише супроводжує розлади настрою, а й може підтримувати їх.
На практиці це виглядає так. Коли день здається непосильним, ліжко стає місцем, де від нього можна сховатися. Що довше людина лежить, то менше в її житті подій, які приносять задоволення чи відчуття впораності, і то важче підвестися наступного ранку. Так сон перетворюється на спосіб уникання, а пригніченість — на звичний фон.
Сонливість при депресії рідко ходить сама: поруч зазвичай знижений настрій і ангедонія, тобто втрата здатності радіти тому, що раніше тішило. За оглядом Тротті й Арнульф, гіперсомнія при розладах настрою може бути маркером тяжчого перебігу і гіршої відповіді на лікування, тому про неї важливо прямо сказати лікарю.
Як оцінюють сонливість: шкали, щоденник сну і полісомнографія
Найвідоміший інструмент — Епвортська шкала сонливості, яку австралійський лікар Мюррей Джонс описав у 1991 році. Людина оцінює, наскільки ймовірно, що вона задрімає у восьми звичайних ситуаціях: за читанням, перед телевізором, пасажиром в авто тощо. Уже в першому дослідженні сума балів відрізняла здорових людей від пацієнтів з апное, нарколепсією та ідіопатичною гіперсомнією. Згодом Джонс і Гокінг показали, що в людей без розладів сну результат лежить у межах від 0 до 10, тож понад 10 балів вважають надмірною денною сонливістю.
Для гіперсомнії при депресії та біполярному розладі Каплан і колеги (2019) розробили індекс тяжкості гіперсомнії (HSI). Він оцінює власне симптоми і те, наскільки вони засмучують і заважають жити. Найкраще відділяв людей із гіперсомнією від решти поріг у 10 балів.
| Інструмент | Що показує | Як і де застосовують |
|---|---|---|
| Епвортська шкала сонливості (Джонс, 1991) | Імовірність задрімати у 8 повсякденних ситуаціях; понад 10 балів — надмірна сонливість | Самооцінка, скринінг на прийомі |
| Індекс тяжкості гіперсомнії, HSI (Каплан та ін., 2019) | Симптоми гіперсомнії і пов'язані з ними страждання та обмеження | Розроблений для людей з розладами настрою |
| Щоденник сну й актиграфія | Скільки часу людина проводить у ліжку і скільки реально спить | Вдома; актиграф — браслет, що реєструє рухи |
| Полісомнографія і тест множинної латентності сну | Будова нічного сну; як швидко людина засинає вдень і чи з'являються ранні фази швидкого сну | Лабораторія сну, за направленням лікаря |
Тест множинної латентності сну проводять удень після нічної полісомнографії: людині кілька разів пропонують задрімати й вимірюють, за скільки хвилин вона засинає. Щоб зафіксувати дуже довгий сон, актиграф носять щонайменше тиждень, хоча для цього метод ще недостатньо перевірений. Опитувальники ж дають лише орієнтир. Якщо поряд зі сонливістю тримається пригнічений настрій, корисно пройти тест на депресію PHQ-9: одне з його запитань стосується саме надмірної сонливості.
Що робити, якщо постійно хочеться спати: шлях до діагнозу
NHS радить звернутися до лікаря, якщо ви часто засинаєте вдень або сонливість впливає на життя. Сімейний лікар розпитає про фізичне й психічне здоров'я та ліки, може попросити вести щоденник сну і направити до фахівця з розладів сну. Лікування залежить від причини. Іноді призначають засоби, що підтримують бадьорість, але підбирає їх лише лікар.

До візиту корисно кілька тижнів вести щоденник: коли лягли й прокинулися, скільки дрімали вдень, скільки випили кави й алкоголю, які ліки приймали. Попросіть близьких розповісти, чи хропете ви і чи бувають паузи в диханні. Ці записи допоможуть лікареві побачити закономірність.
Поки причину не з'ясовано, допомагають прості речі, яких радить дотримуватися NHS: лягати в один і той самий час, обмежити алкоголь і каву, зробити спальню тихою, не працювати допізна. Ліки, що викликають сонливість, не скасовуйте самостійно, а обговоріть із лікарем. Режим не вилікує нарколепсію чи апное, але допоможе почуватися краще.
Окремо про безпеку: не сідайте за кермо, якщо вас хилить на сон. У Великій Британії людина з діагностованою гіперсомнією зобов'язана повідомити про неї службу, що видає посвідчення водія, і їй можуть заборонити керувати автомобілем.
Якщо разом зі сонливістю з'являються думки про смерть чи самогубство, телефонуйте на кризову лінію 0 800 33 20 29 (цілодобово, безкоштовно) або до екстрених служб.
Межі поняття: що не є гіперсомнією
Сам по собі довгий сон ще не розлад. За оглядом Тротті й Арнульф, сон від 9 годин на добу, що завдає страждань або заважає жити, трапляється в 1,6 % людей. Вирішальні тут страждання й обмеження, а не кількість годин: людина, яка спить 9 годин і почувається бадьорою, гіперсомнії не має.
Гіперсомнію не можна підтвердити онлайн-тестом: опитувальник показує, що сонливість висока, але не пояснює чому, адже апное, ліки, депресія і нарколепсія дають схожі бали. Межі мають і лабораторні тести. Тротті й Арнульф зазначають, що досі незрозуміло, чи є ідіопатична гіперсомнія і нарколепсія другого типу різними розладами, чи вони перекриваються. За Планте, засинання швидше ніж за 8 хвилин буває приблизно в 60 % людей з ідіопатичною гіперсомнією і, як уже сказано, у чверті людей із психіатричною, тож денний тест погано розмежовує ці групи.
Класифікації теж розходяться. За Планте, ICSD-3 Американської академії медицини сну відокремлює гіперсомнію, пов'язану з психічним розладом, від інших гіперсомній центрального походження, тоді як психіатричний посібник DSM-5 дозволяє діагностувати гіперсомнолентний розлад як супутній до депресії. Тому одна людина в різних системах може отримати різні діагнози, і розмова між сомнологом та психіатром стає особливо важливою.
Міфи і факти про гіперсомнію
| Насправді | Поширений міф |
|---|---|
| Гіперсомнія — розлад або симптом із конкретною причиною; «просто зібратися» людина не може | Гіперсомнія — це лінь або любов поспати |
| Якщо сонливість минає після кількох повноцінних ночей, це недосип; при гіперсомнії довгий сон не відновлює | Досить відіспатися у вихідні |
| Стійка денна сонливість — привід обстежитися: причиною бувають апное, ліки, хвороби, депресія | Сонливість удень — звичайна втома, минеться сама |
| При депресії сонливість реальна, навіть якщо денний тест засинання в нормі | Якщо тест не показав сонливості, людина перебільшує |
| Епвортська шкала — лише скринінг; діагноз ставить лікар після обстеження | Онлайн-тест на сонливість ставить діагноз |
| Ідіопатична гіперсомнія найчастіше починається в пізньому підлітковому чи ранньому дорослому віці | Гіперсомнія буває лише в літніх людей |
Джерела
- World Health Organization. ICD-11 for Mortality and Morbidity Statistics (2025-01): 07 Sleep-wake disorders — Hypersomnolence disorders, 7A20–7A2Z; для порівняння — 7A41. · МКХ-11
- Trotti L. M., Arnulf I. Idiopathic Hypersomnia and Other Hypersomnia Syndromes. Neurotherapeutics, 2021; 18(1):20–31. DOI: 10.1007/s13311-020-00919-1 · PMID: 32901432 · Повний текст
- NHS. Excessive daytime sleepiness (hypersomnia). Переглянуто 23.06.2023. · NHS
- Ohayon M. M., Dauvilliers Y., Reynolds C. F. 3rd. Operational definitions and algorithms for excessive sleepiness in the general population: implications for DSM-5 nosology. Archives of General Psychiatry, 2012; 69(1):71–79. DOI: 10.1001/archgenpsychiatry.2011.1240 · PMID: 22213791 · PMCID: PMC3298734
- Johns M. W. A new method for measuring daytime sleepiness: the Epworth sleepiness scale. Sleep, 1991; 14(6):540–545. DOI: 10.1093/sleep/14.6.540 · PMID: 1798888
- Johns M., Hocking B. Daytime sleepiness and sleep habits of Australian workers. Sleep, 1997; 20(10):844–849. DOI: 10.1093/sleep/20.10.844 · PMID: 9415943
- Kaplan K. A., Plante D. T., Cook J. D., Harvey A. G. Development and validation of the Hypersomnia Severity Index (HSI): a measure to assess hypersomnia severity and impairment in psychiatric disorders. Psychiatry Research, 2019; 281:112547. DOI: 10.1016/j.psychres.2019.112547 · PMID: 31494450 · PMCID: PMC6961815
- Kaplan K. A., Harvey A. G. Hypersomnia across mood disorders: a review and synthesis. Sleep Medicine Reviews, 2009; 13(4):275–285. DOI: 10.1016/j.smrv.2008.09.001 · PMID: 19269201
- Plante D. T. Sleep propensity in psychiatric hypersomnolence: a systematic review and meta-analysis of multiple sleep latency test findings. Sleep Medicine Reviews, 2017; 31:48–57. DOI: 10.1016/j.smrv.2016.01.004 · PMID: 26883161 · PMCID: PMC4945489
- Dauvilliers Y., Lopez R., Ohayon M., Bayard S. Hypersomnia and depressive symptoms: methodological and clinical aspects. BMC Medicine, 2013; 11:78. DOI: 10.1186/1741-7015-11-78 · PMID: 23514569 · PMCID: PMC3621400
Часто задавані питання
Що таке гіперсомнія простими словами?
Гіперсомнія — це надмірна сонливість: людину вдень постійно хилить на сон або вона спить значно довше звичного, але прокидається не відпочилою. На відміну від звичайної втоми, вона не минає після вихідних чи відпустки. За нею завжди стоїть причина: хронічний недосип, ліки, соматична хвороба, нарколепсія або депресія.
Як зрозуміти, що в тебе гіперсомнія?
Насторожити мають три речі: ви регулярно засинаєте вдень у невідповідних ситуаціях, довгий нічний сон не повертає бадьорості, а сонливість тримається тижнями й заважає роботі чи стосункам. Орієнтиром слугує Епвортська шкала сонливості, де понад 10 балів вважають надмірною денною сонливістю. Проте опитувальник лише показує проблему, а причину встановлює лікар після обстеження.
Яка причина постійної сонливості?
Причин багато, і першою лікар перевіряє найпростішу — хронічний недосип: тоді сонливість минає, щойно людина кілька ночей поспить досхочу. Далі виключають апное сну, побічну дію ліків чи алкоголю, ендокринні й інші соматичні хвороби, травми голови, депресію і біполярний розлад. Рідше причиною стають первинні розлади сну, як-от нарколепсія чи ідіопатична гіперсомнія.
Скільки сплять при гіперсомнії?
Єдиної цифри немає. При одних формах людина спить звичну кількість годин, але засинає вдень, при інших — дуже довго. Одним із критеріїв ідіопатичної гіперсомнії є щонайменше 11 годин сну на добу, а при синдромі Клейне–Левіна під час епізодів сплять по 16–20 годин. Водночас сон від 9 годин, після якого людина бадьора й нічого не втрачає, розладом не вважають.
Який лікар лікує гіперсомнію?
Почати варто із сімейного лікаря: він розпитає про сон, здоров'я та ліки й за потреби направить до сомнолога або невролога, які проводять обстеження сну. Якщо сонливість прийшла разом із пригніченим настроєм, втратою інтересу чи відчуттям безнадії, до цієї команди варто долучити психіатра або психотерапевта, адже гіперсомнія буває симптомом депресії.
Чи буває гіперсомнія при депресії?
Так. Класично депресію пов'язують із безсонням, але частина людей, навпаки, довго спить, важко прокидається і почувається розбитою, особливо при атиповій депресії, біполярному чи сезонному афективному розладі. Іноді йдеться не про зайвий сон, а про довгі години в ліжку без сну. Таку сонливість варто обговорити з лікарем, бо вона може свідчити про тяжчий перебіг.
Як лікують гіперсомнію?
Лікування залежить від причини, тому спершу її шукають: виключають апное сну, побічну дію ліків, соматичні хвороби, нарколепсію і депресію. Іноді лікар призначає засоби, що підтримують бадьорість, але добирати їх самостійно не можна. Допомагають і прості кроки: стабільний режим сну, менше алкоголю й кави, тиха спальня. Якщо причина в настрої, лікують насамперед депресію.
Чим небезпечна гіперсомнія?
Сама сонливість рідко буває небезпечною, ризиковані її наслідки й причини. Людина, яку хилить на сон, може задрімати за кермом чи на роботі, стає дратівливою, гірше зосереджується, втрачає енергію й мотивацію. Крім того, за сонливістю можуть стояти апное сну, депресія чи інші хвороби, які потребують власного лікування. Тому стійку денну сонливість варто обстежити, а не терпіти.
73 відгуки — середня оцінка центру New Leaf