Серотонін: чи справді це «гормон щастя» і що наука каже про його зв'язок із депресією

«Просто бракує серотоніну, з'їж банан» — так часто пояснюють поганий настрій, втому чи осінню хандру. Серотонін давно став героєм поп-психології: його називають гормоном щастя, радять «підняти» шоколадом і прогулянками, а депресію описують як його нестачу. Лабораторії навіть пропонують аналіз крові на серотонін.

Наука за останні роки суттєво переглянула цю картину. У статті розбираємо, де і навіщо виробляється серотонін, що насправді показали дослідження про його зв'язок із депресією, чому аналіз крові тут нічого не скаже і що справді підтримує настрій. Ми психологи, а не лікарі, тому в тексті немає назв препаратів і доз: питання ліків вирішує лише лікар.

Серотонін як нейромедіатор: чому «гормон щастя» — неточна назва

Хімічна назва серотоніну — 5-гідрокситриптамін, у наукових текстах його скорочують до 5-HT. У мозку він працює як нейромедіатор: передає сигнали між нейронами через понад десяток різних типів рецепторів. Від того, на який рецептор і в якій ділянці мозку діє серотонін, залежить результат, тому однієї «функції серотоніну» не існує.

Назва «гормон щастя» з'явилася в популярних текстах і закріпилася завдяки рекламі. Вона створює враження, що серотонін — це щось на зразок пального для радості: більше пального — більше щастя. Насправді серотонін не виробляє задоволення, а допомагає регулювати емоційні реакції, сон, апетит і ще десятки процесів. Чим він відрізняється від дофаміну, який пов'язаний із бажанням і мотивацією, ми розповідали окремо.

Коли людина каже «мені бракує серотоніну», вона зазвичай описує не біохімію, а свій стан: пригніченість, втому, тривогу, байдужість. Саме з описом стану, а не з аналізом крові, варто звертатися по психологічну допомогу онлайн чи очно, бо за схожими відчуттями можуть стояти дуже різні причини.

Де виробляється серотонін і чому кишківник не «живить» мозок

Більша частина серотоніну в організмі, приблизно 90–95 %, утворюється в кишківнику, у клітинах його слизової оболонки. Там він регулює скорочення кишки, секрецію й місцеві реакції, тобто працює як гормон і місцевий сигнал. Із кишківника серотонін потрапляє в кров, де його накопичують тромбоцити: самі вони серотонін не синтезують, а лише зберігають і використовують для згортання крові.

Мозок виробляє власний серотонін, і це лише мала частка загального обсягу. Його синтезують нейрони кількох невеликих ядер стовбура мозку, звідки довгі відростки розходяться майже по всій центральній нервовій системі.

Між цими двома «запасами» немає прямого обміну. Серотонін із крові не проходить через гематоенцефалічний бар'єр, захисний фільтр між кров'ю і тканиною мозку. Тому здоровий кишківник не означає автоматично «щасливий мозок», а серотонін, з'їдений із бананом, до нейронів не дістається.

Функції серотоніну: настрій, сон, апетит і емоційні реакції

Серотонінова система мозку бере участь у регуляції настрою й емоційних реакцій: вона впливає на те, наскільки гостро людина реагує на загрозу, неприємність чи несправедливість. Але це регуляція, а не кнопка: зміни серотоніну не перетворюють сумного на щасливого.

Друга важлива функція стосується сну. Із серотоніну в шишкоподібній залозі утворюється мелатонін, гормон, що сигналізує організму про ніч. Світло гальмує його вироблення, темрява — посилює. Тому режим сну й денного світла пов'язаний із серотоніновою системою безпосередньо, а не лише через загальне самопочуття.

Серотонінові шляхи гіпоталамуса беруть участь і в регуляції апетиту: впливають на те, скільки й коли людина їсть. На периферії серотонін керує роботою кишківника й бере участь у згортанні крові. Саме через таку кількість ролей будь-які ліки, що діють на серотонін, мають не лише бажані, а й побічні ефекти.

Теорія «депресія — нестача серотоніну»: звідки вона взялася

Гіпотезу про зв'язок депресії із серотоніном сформулювали в 1960-х роках, і вона виросла не з вимірювань у людей із депресією, а з дії перших ліків. Деякі препарати змінювали активність серотоніну й водночас покращували настрій, і з цього зробили зворотний висновок: якщо ліки підвищують серотонін, то депресію, мабуть, спричиняє його нестача.

Психіатри Філіп Коуен і Майкл Браунінг у 2015 році зазначали, що за майже пів століття серотонінова гіпотеза так і не отримала чіткого підтвердження. Проте в масовій свідомості вона закріпилася як факт, зокрема завдяки рекламі ліків. За опитуваннями, 80 % і більше людей вважають доведеним, що депресію спричиняє «хімічний дисбаланс».

Ця ідея здається втішною: якщо винна молекула, то ніхто не винен і все вирішує таблетка. Але вона має і зворотний бік. Людина, яка вважає свій стан суто хімічним, може недооцінювати те, що здатна змінити сама, і бачити в психотерапії щось другорядне.

Огляд 2022 року: що показали дані

У липні 2022 року британська психіатриня Джоанна Монкрифф із колегами опублікувала парасольковий огляд, тобто огляд оглядів, у журналі Molecular Psychiatry. Автори зібрали 17 досліджень, які різними способами перевіряли, чи пов'язана депресія зі зниженою активністю серотоніну.

Результати виявилися такими:

• рівень продукту розпаду серотоніну в рідинах організму не відрізнявся в людей із депресією і без неї;
• рівень серотоніну в плазмі крові не був пов'язаний із депресією, а нижчі показники радше відповідали прийому антидепресантів;
• дані про рецептори й білок-переносник серотоніну виявилися слабкими й суперечливими;
• штучне тимчасове зниження серотоніну не викликало депресії в більшості здорових людей;
• варіанти гена переносника серотоніну не були пов'язані з депресією у вибірках понад 115 тисяч людей.

Висновок авторів звучав різко: переконливих доказів, що депресію спричиняє знижена активність серотоніну, немає. Огляд широко обговорювали в медіа, і часто його переказували як «антидепресанти не працюють». Але цього питання огляд не вивчав зовсім.

Відповідь критиків: як серотонін пов'язаний із депресією насправді

Через рік у тому самому журналі вийшла відповідь понад 30 психіатрів і нейронауковців під керівництвом Саміра Джаухара. Вони назвали висновки огляду перебільшеними і вказали на дані, які до нього не увійшли. Зокрема, у людей із депресією рівень триптофану, речовини, з якої організм синтезує серотонін, у плазмі знижений, особливо в тих, хто не приймає ліків.

Того ж року вийшло дослідження з позитронно-емісійною томографією, яка дає змогу побачити роботу мозку. У 17 людей у депресивному епізоді, які не приймали ліків, мозок вивільняв менше серотоніну у відповідь на стимул, ніж у 20 здорових учасників. Вибірка мала, і автори обережні з висновками, але результат показує, що серотонінова система в депресії не «ні до чого».

До чого ж дійшла наука? Найточніше, мабуть, формулювання Коуена і Браунінга: порушення роботи серотоніну за певних обставин може сприяти депресії, але воно не є ні необхідною, ні достатньою умовою. Серотонінова система залучена в депресію в частини людей, проте пояснити депресію нестачею однієї речовини неможливо. Стрес, втрати, виснаження, конфлікти, генетична вразливість і тілесні хвороби переплітаються по-різному в кожному випадку.

Для людини в депресії з цього випливає важлива річ: шукати в собі «зламану молекулу» марно. Розібратися, що саме підтримує пригнічений стан, допомагає розмова з фахівцем — на консультації психотерапевта в Києві або онлайн, якщо так зручніше.

Антидепресанти і серотонін: чому ліки можуть допомагати без «нестачі»

Якщо депресію не спричиняє брак серотоніну, чому ліки, що на нього діють, допомагають частині людей? Дослідники звертають увагу на розрив у часі. Рівень серотоніну змінюється протягом годин після першої дози, а покращення настрою настає через тижні. Отже, справа не в тому, що ліки «доливають» потрібну речовину.

За однією з провідних гіпотез, яку описують Кетрін Гармер і колеги, антидепресанти змінюють те, як мозок обробляє емоційну інформацію: людина починає трохи менше помічати загрозливе й негативне. Ці зрушення з'являються рано, ще до помітного покращення настрою, а далі вже змінений погляд на події поступово впливає на самопочуття.

Антидепресанти допомагають не всім і мають побічні ефекти. У частини людей вони, наприклад, приглушують емоції загалом, про що ми писали у статті про апатію. Тому рішення про початок, зміну чи припинення лікування ухвалює лише лікар. Самостійно кидати ліки не можна, навіть якщо ви прочитали, що «теорія серотоніну не підтвердилася».

Водночас ліки — не єдиний і не завжди перший шлях. Всесвітня організація охорони здоров'я наголошує, що при легкій депресії антидепресанти не потрібні, а першим вибором є психологічні методи: поведінкова активація, когнітивно-поведінкова й інтерперсональна терапія, терапія розв'язання проблем. Детально про те, як побудована психотерапія депресії, ми розповідаємо на окремій сторінці. За потреби ми можемо направити вас до лікаря-психіатра, з яким співпрацюємо, і допомогти домовитися про прийом.

Аналіз крові на серотонін: що він показує насправді

Деякі лабораторії пропонують аналіз «на серотонін» людям зі зниженим настроєм чи втомою. Але кров відображає не мозок, а кишківник і тромбоцити. Як ми бачили, серотонін у плазмі з депресією не пов'язаний, тож аналіз крові не може ні підтвердити, ні виключити депресію.

Лабораторні тести, пов'язані із серотоніном, мають іншу мету. Аналіз сечі на продукт його розпаду призначають, щоб виявити рідкісні нейроендокринні пухлини травного тракту, які виробляють надлишок серотоніну. На результат такого аналізу впливають навіть банани, ананаси, волоські горіхи й томати, з'їдені напередодні.

З тієї ж причини не існує «норми серотоніну для жінок» чи чоловіків, яка показувала б, чи все гаразд із настроєм. Лабораторні референтні значення стосуються зовсім інших питань.

«Мені бракує серотоніну»: що стоїть за такими відчуттями

Діагнозу «нестача серотоніну» не існує ні в міжнародних класифікаціях, ні в клінічній практиці. За тим, що в побуті так називають, найчастіше стоять депресія, тривожний стан, виснаження, наслідки стресу або тілесні причини. Розрізнити їх допомагають кілька запитань.

Перш ніж шукати «нестачу серотоніну», дайте собі чесні відповіді:

1. Чи тримаються знижений настрій або втрата інтересу понад два тижні майже щодня?
2. Чи змінилися сон, апетит, енергія, здатність зосередитися?
3. Чи заважає стан роботі, навчанню, стосункам?
4. Чи перевіряли ви в лікаря тілесні причини: роботу щитоподібної залози, анемію, побічну дію ліків?
5. Чи пов'язаний спад з алкоголем або іншими речовинами?
6. Чи з'являються думки про смерть або самоушкодження?

Якщо на перші три запитання відповідь «так», варто пройти тест на депресію PHQ-9 і обговорити результат із фахівцем. Окрема ознака, на яку варто звернути увагу, — ангедонія, тобто втрата здатності радіти тому, що раніше тішило. Як відрізнити звичайний спад від депресії, ми докладно розбирали у статті «Хандра чи депресія». Якщо ж відповідь «так» на шосте запитання, допомога потрібна негайно.

Банани, шоколад, індичка: чи можна «наїсти» серотонін

Популярні списки «продуктів для серотоніну» спираються на дві ідеї: деякі продукти містять серотонін, а інші — триптофан, з якого він синтезується. Обидві не працюють так, як обіцяють.

Канадський дослідник Саймон Янг, який десятиліттями вивчав серотонін, пише прямо: банани справді містять серотонін, але через гематоенцефалічний бар'єр серотонін із їжі не проходить. З триптофаном складніше: очищений триптофан підвищує серотонін у мозку, а продукти з триптофаном — ні. У білковій їжі триптофан конкурує з іншими амінокислотами за транспорт у мозок і програє. Тож ідея, що індичка підніме настрій, за словами Янга, на жаль, хибна.

Шоколад може покращити настрій на кілька хвилин, бо він смачний і пов'язаний із приємними спогадами. До серотоніну це майже не має стосунку. А добавки «для серотоніну» без лікаря приймати не варто: вони можуть взаємодіяти з ліками й підвищувати ризик серотонінового синдрому.

Що справді підтримує настрій і серотонінову систему

Хоча «наїсти» серотонін неможливо, деякі буденні речі впливають і на серотонінову систему, і на настрій. Найкраще їх вивчено не як засоби «підняти серотонін», а як те, що допомагає людям із депресією або знижує ризик її розвитку.

Що	Що відомо	Наскільки це доведено
Денне світло	Обмін серотоніну в мозку вищий у сонячні періоди; світлотерапію застосовують при сезонній депресії	Помірно
Фізична активність	Рух посилює роботу серотонінової системи й зменшує симптоми депресії	Помірно, якість досліджень різна
Сталий режим сну	Серотонін — попередник мелатоніну; ВООЗ радить регулярний сон і харчування	Непрямо
Зв'язок із близькими	ВООЗ рекомендує підтримувати контакт із друзями й родиною	Рекомендація ВООЗ
Психотерапія	Перший вибір лікування легкої і помірної депресії	Добре доведено
Банани, індичка, продукти з триптофаном	На серотонін у мозку не впливають	Спростовано
Добавки для «підвищення серотоніну»	Взаємодіють із ліками, можуть викликати серотоніновий синдром	Лише за рішенням лікаря

Цікаво, що зв'язок працює в обидва боки. Янг описує дані, за якими настрій, викликаний у лабораторії, змінював синтез серотоніну в мозку. Тобто не лише серотонін впливає на настрій, а й настрій на серотонін. Чи пов'язаний ефект психотерапії саме з цим механізмом, поки невідомо, але приклад добре показує, що психіка і біохімія не існують окремо.

Серотоніновий синдром: чому «більше» не означає «краще»

Якщо серотонін так корисний, чи не варто його «додати»? Тут проходить важлива межа безпеки. Серотоніновий синдром — потенційно небезпечна для життя реакція на надлишок серотонінової активності. Найчастіше він виникає, коли людина одночасно приймає кілька засобів, що діють на серотонін: ліки, деякі добавки чи наркотичні речовини.

Симптоми розвиваються за хвилини або години: збудження, тремтіння, прискорене серцебиття, підвищення тиску й температури, діарея, посіпування м'язів. У такому разі потрібна невідкладна медична допомога. Американська медична енциклопедія MedlinePlus окремо наголошує: не припиняйте прийом призначених ліків самостійно, а обговоріть це з лікарем.

Коли варто звернутися до фахівця

Зверніться до психолога, психотерапевта чи лікаря, якщо:

• знижений настрій або байдужість тримаються майже щодня понад два тижні;
• змінилися сон, апетит, енергія, з'явилися труднощі з концентрацією;
• стан заважає працювати, вчитися, спілкуватися з близькими;
• ви помічаєте, що дедалі частіше вживаєте алкоголь, щоб стало легше;
• з'являються думки про смерть або самоушкодження.

Останній пункт — привід звернутися по допомогу негайно. Контакти служб, які працюють цілодобово, зібрані на сторінці кризової допомоги.

Депресія добре піддається лікуванню, і її не потрібно пояснювати браком однієї речовини, щоб отримати допомогу. Психолог чи психотерапевт допоможе зрозуміти, що підтримує ваш стан, і разом із вами складе план змін.

Джерела

• Moncrieff J, Cooper RE, Stockmann T, Amendola S, Hengartner MP, Horowitz MA. The serotonin theory of depression: a systematic umbrella review of the evidence. Molecular Psychiatry, 2023; 28(8):3243–3256. DOI: 10.1038/s41380-022-01661-0 · PMID: 35854107 · Повний текст
• Young SN. How to increase serotonin in the human brain without drugs. Journal of Psychiatry & Neuroscience, 2007; 32(6):394–399. PMID: 18043762 · Повний текст
• Всесвітня організація охорони здоров'я. Depressive disorder (depression): інформаційний бюлетень. Сторінка ВООЗ
• MedlinePlus Medical Encyclopedia. Serotonin syndrome. Сторінка MedlinePlus
• Jauhar S, Arnone D, Baldwin DS та ін. A leaky umbrella has little value: evidence clearly indicates the serotonin system is implicated in depression. Molecular Psychiatry, 2023; 28(8):3149–3152. DOI: 10.1038/s41380-023-02095-y · PMID: 37322065
• Cowen PJ, Browning M. What has serotonin to do with depression? World Psychiatry, 2015; 14(2):158–160. DOI: 10.1002/wps.20229 · PMID: 26043325
• Erritzoe D, Godlewska BR, Rizzo G та ін. Brain serotonin release is reduced in patients with depression: a 11C-Cimbi-36 positron emission tomography study with a d-amphetamine challenge. Biological Psychiatry, 2023; 93(12):1089–1098. DOI: 10.1016/j.biopsych.2022.10.012 · PMID: 36635177
• Harmer CJ, Duman RS, Cowen PJ. How do antidepressants work? New perspectives for refining future treatment approaches. Lancet Psychiatry, 2017; 4(5):409–418. DOI: 10.1016/S2215-0366(17)30015-9 · PMID: 28153641
• Terry N, Margolis KG. Serotonergic mechanisms regulating the GI tract: experimental evidence and therapeutic relevance. Handbook of Experimental Pharmacology, 2017; 239:319–342. DOI: 10.1007/164_2016_103 · PMID: 28035530
• MedlinePlus Medical Encyclopedia. 5-HIAA urine test (стаття 003612).