Залежності

Тест на лудоманію (PGSI): скринінг ігрової залежності від азартних ігор

Безкоштовний онлайн-тест на лудоманію за Індексом тяжкості проблемного гемблінгу (PGSI) — дев’ятьма оцінюваними запитаннями Канадського індексу проблемного гемблінгу, який Ферріс і Вінн опублікували 2001 року для національних опитувань і який МОЗ України рекомендує як скринінг у клінічному протоколі «Ігрова залежність (лудоманія)». Це тест про гру на гроші — ставки, казино, слоти, лотереї (розлад унаслідок азартних ігор, МКХ-11 6C50); залежність від відеоігор — інший стан (6C51), і для нього потрібен інший інструмент. 9 запитань про останні 12 місяців, близько 2 хвилин, анонімно; результат рахується за авторськими категоріями — без проблем, низький ризик, помірний ризик, проблемна гра. Це орієнтир для розмови з фахівцем, а не діагноз: розлад встановлює лише психіатр.

9 питань
~2 хв
безкоштовно
конфіденційно
на основі PGSI

Готові почати?

9 питань · ~2 хв
Безкоштовно й анонімно
Результат одразу з поясненням

Відповіді залишаються лише у вашому браузері — на сервер вони не передаються, доступ до них маєте тільки ви. Незавершений тест зберігається на цьому пристрої до 7 днів, готовий результат — 24 години, далі дані видаляються автоматично.

Матеріал перевірила

Людмила Сердюк

Психотерапевт, співзасновниця центру New Leaf, доктор психологічних наук, професор

Що вимірює тест PGSI

Індекс тяжкості проблемного гемблінгу (PGSI) — це дев’ять оцінюваних запитань Канадського індексу проблемного гемблінгу (CPGI), який Джекі Ферріс і Гарольд Вінн розробили в 1997–2001 роках на замовлення Канадського центру з проблем зловживання психоактивними речовинами. Мета була не клінічна, а популяційна: коротко й точно оцінити, скільки людей грає з ризиком, — тому запитання прості, а рамка одна: останні 12 місяців.

рік публікації індексу (Ferris & Wynne): 2001
запитань про останні 12 місяців: 9
дорослих у канадській валідаційній вибірці: 3 120
внутрішня узгодженість шкали: α = 0,84

ставки понад те, що можна дозволити собі програти
потреба грати на більші суми
повернення, щоб відіграти програне
позики або продаж речей заради гри
відчуття, що з грою є проблема
шкода здоров’ю, стрес або тривога
критика з боку близьких
фінансові проблеми для себе чи сім’ї
провина через гру

У клінічному протоколі МОЗ України «Ігрова залежність (лудоманія)» (наказ № 1201, 2024) PGSI названо рекомендованим інструментом скринінгу; той самий індекс використовують національні опитування Канади, Великої Британії та Австралії. Валідованої української адаптації поки не опубліковано, тому запитання перекладено в New Leaf з оригіналу 2001 року.

Лудоманія: коли гра стає розладом

Одразу про головне: цей тест — про гру на гроші. Ставки на спорт, онлайн-казино, слоти, покер, лотереї — усе, де ризикують грошима. Захоплення відеоіграми — інший стан із власним кодом у класифікації, і для нього потрібен інший інструмент.

Азартні ігри і відеоігри — два різні розлади

Міжнародна класифікація хвороб МКХ-11 описує розлад унаслідок азартних ігор (код 6C50) через три ознаки, які мають бути разом: порушений контроль над грою, пріоритет гри над іншими інтересами та щоденними справами і продовження або нарощування гри попри негативні наслідки. Розлад унаслідок відеоігор має окремий код 6C51 і ту саму структуру, але інший об’єкт — «цифрові ігри». В українській мові «ігрова залежність» означає і те, й інше, тому в законі й у протоколі МОЗ уживають слово «лудоманія». Про відеоігри й гаджети — окрема стаття інтернет-залежність і залежність від гаджетів.

Скільки людей це стосується

Гра сама собою — не розлад. За метааналізом 380 вибірок із 68 країн, за останній рік грали на гроші 46,2 % дорослих у світі, 8,7 % грали з ознаками ризику, а 1,41 % — проблемно; найвищу частку проблемної гри дають онлайн-казино і слоти — 15,8 % серед тих, хто в них грає. За даними ВООЗ, на кожну людину з грою високого ризику припадає в середньому шість інших, яких це зачіпає, — зазвичай тих, хто не грає. Репрезентативних даних про поширеність саме розладу в Україні немає; опитування Центру Разумкова в червні 2024 року показало лише, що 8,5 % дорослих грали в онлайн-казино чи робили ставки на спорт, — це частка гравців, а не хворих.

Що є в Україні, крім тесту

Азартні ігри в Україні легальні з 2020 року, і той самий закон дає інструмент захисту — самообмеження. За статтею 16 закону № 768-IX людина може заборонити собі участь в азартних іграх на строк від шести місяців до трьох років, подавши заяву будь-якому ліцензованому організатору або регулятору — нині це державне агентство PlayCity, заяву можна подати онлайн на pc.gov.ua. Заява, подана одному організатору, діє для всіх, а відкликати її не можна. Грати дозволено лише з 21 року.

Для вас це означає

результат тесту — не ярлик «лудоман», а мова, якою можна описати, що саме відбувається з грою, і перший крок до розмови з фахівцем.

Про механізм гри, супутні розлади й лікування докладно — у статті ігрова залежність (лудоманія): коли гра стає розладом.

Як проходити тест

Дев’ять запитань, близько 2 хвилин. Усі вони — про останні 12 місяців і про будь-яку гру на гроші.

1
Згадайте всі види гри на гроші
Ставки на спорт і кіберспорт, онлайн-казино й слоти, ігрові автомати, покер, лотереї та миттєві розіграші — рахується все, де ви ризикували грошима за останній рік.
2
Оцініть частоту в кожному запитанні
Чотири варіанти відповіді: «ніколи», «іноді», «більшу частину часу», «майже завжди». Відповідайте про те, як було насправді, а не як хотілося б.
3
Не пропускайте запитань
Деякі з них можуть здаватися такими, що вас не стосуються, — тоді «ніколи» теж є відповіддю. Автори просять лише бути якомога точнішими.

Правильних відповідей немає, результат бачите лише ви.
Якщо за останні 12 місяців ви не грали на гроші взагалі, результат буде 0 — і це нормально.
Тест про гру на гроші, а не про відеоігри.

Що означає результат

Результат — проста сума дев’яти відповідей: «ніколи» — 0, «іноді» — 1, «більшу частину часу» — 2, «майже завжди» — 3, тобто від 0 до 27 балів. Категорії — авторські, з оригінального звіту 2001 року:

Чотири категорії за сумою. Автори розділили гравців на групи без ознак проблемної гри, низького ризику, помірного ризику та проблемної гри; саме ці межі використовують Комісія з азартних ігор Великої Британії, канадський центр CAMH і клінічний протокол МОЗ України.
Нуль — це два різні випадки. Нуль отримує і той, хто за рік не грав узагалі, і той, хто грав часто, але без жодного з дев’яти наслідків; автори радять розрізняти ці групи, і ми пишемо про це в тлумаченні результату.
Про межі між категоріями сперечаються. Перевірка на даних понад 25 000 канадських гравців (Currie та ін., 2013) показала, що категорії «низький» і «помірний ризик» розрізняються слабко, а стабільність категорії за 14 місяців помірна (0,63), і запропонувала посунути межу між ними. На цій сторінці — авторські категорії; якщо ваш бал близький до межі, важливіша не назва категорії, а те, які саме відповіді її дали.

0–0Без ознак проблемної гри
За останній рік ви або не грали на гроші взагалі, або грали без жодного з наслідків, про які питає тест, — навіть якщо грали часто. Це дві різні ситуації: у першій ризику немає, у другій він залежить від того, скільки часу й грошей іде на гру. Нуль — не «довідка» на майбутнє, а знімок останнього року. Якщо гра тримає вас більше, ніж хотілося б, або на неї йде дедалі більше, зверніть увагу на два запитання — чи повертаєтеся відігратися і чи ставите більше, ніж можете дозволити собі програти, — і повторіть тест за кілька місяців.
1–2Низький ризик
На більшість запитань ви відповіли «ніколи», але одне-два вже трапляються «іноді». Серйозних наслідків, найімовірніше, ще не було, і це не діагноз і не привід для паніки. Це радше найкращий момент подивитися на гру чесно: скільки насправді йде на неї грошей, чи буває бажання відігратися, як ви почуваєтеся після програшу. Ризик зростає, коли гра забирає багато часу й грошей, а поруч є борги, самотність, стрес або пригнічений настрій. Якщо помічаєте, що гра стала способом заспокоїтися чи втекти від напруги, варто обговорити це з психологом — не заради «лікування», а щоб знайти інші опори раніше, ніж гра стане єдиною.
3–7Помірний ризик
У ваших відповідях уже є «більшу частину часу» або «майже завжди», або одразу кілька «іноді»: гра вже почала коштувати вам чогось — грошей, спокою, довіри близьких — або от-от почне. Це ще не «залежність» і не діагноз, але вже не той рівень, який минає сам, — і саме тому зараз зручний момент для змін. Найкорисніший крок — консультація психотерапевта, який працює із залежною поведінкою: разом подивитися, що дає гра і чим це замінити. За потреби можна закрити собі доступ до гри — за законом заяву про самообмеження подають на строк від пів року до трьох років; як це зробити, описано нижче на сторінці. Якщо поруч є пригнічений настрій або тривога, варто пройти й відповідні тести нижче.
8–27Проблемна гра (ознаки залежності)
Наслідки гри у вашому житті вже є, і контроль над нею, можливо, втрачено. Це не діагноз — його може встановити лише психіатр — і не вирок вам як людині: ігровий розлад лікується, і чим раніше почати, тим менше встигнуть постраждати гроші, стосунки й здоровʼя. Перший крок — не відкладати розмову з психотерапевтом, який працює із залежною поведінкою; якщо поруч пригнічений настрій, до роботи долучається психіатр. Паралельно варто закрити собі доступ до гри: за законом заяву про самообмеження подають на строк від пів року до трьох років, вона діє для всіх організаторів і не відкликається — як це зробити, описано нижче на сторінці. Якщо ж зараз важко настільки, що зʼявляються думки завдати собі шкоди, — не залишайтеся з цим наодинці: цілодобова лінія психологічної підтримки 0 800 33 20 29 або 103.

Для масштабу: у британському національному опитуванні 2025 року 86,4 % дорослих мали 0 балів, 7,8 % — 1–2, 3,5 % — 3–7 і 2,3 % — 8 і більше. У валідаційному дослідженні PGSI виявляв проблемну гру за критеріями DSM-IV із чутливістю 83 % і специфічністю 100 %. Це скринінг, а не діагноз: розлад унаслідок азартних ігор (МКХ-11, 6C50) встановлює лише лікар-психіатр після клінічної оцінки.

Інші тести, які можуть бути корисними

Гра рідко приходить сама: за метааналізом популяційних досліджень, серед людей з ігровим розладом 37,9 % мають розлад настрою, 37,4 % — тривожний розлад, 57,5 % — розлад вживання психоактивних речовин. Тому поруч із PGSI варто подивитися на суміжні стани.

Тест на депресію (PHQ-9)
9 запитань про настрій за останні два тижні. Якщо гра — спосіб утекти від пригніченості чи безнадії, цей скринінг покаже, чи є що лікувати окремо.
Тест на стрес (PSS-10)
10 запитань про те, наскільки некерованим і перевантаженим здавалося життя за останній місяць. Стрес і втрата нерідко стоять за загостренням гри — цей тест покаже їхній рівень.
Тест на алкоголізм (AUDIT)
Алкоголь і гра часто йдуть поруч — розлад вживання речовин має понад половина людей з ігровим розладом. Якщо поряд зі ставками є й випивка, пройдіть і цей скринінг.

Що допомагає при лудоманії

Ігровий розлад лікується, і починати можна не з «сили волі», а з трьох речей одночасно: психотерапії, обмеження доступу до гри й порядку в грошах.

Психотерапія

Кокранівський огляд 14 досліджень показав, що психотерапія помітно зменшує тяжкість ігрової поведінки одразу після курсу; стійкість ефекту через рік вивчена значно гірше, тому важливіші не короткі «курси», а підтримка, яка триває. У Позитивній психотерапії, у якій працює наш центр, гра розглядається не як ворог, а як спосіб отримати те, чого бракує в інших сферах життя — у тілі, діяльності, стосунках і сенсі; коли ці сфери наповнюються, потреба в грі слабшає. Якщо за грою стоять депресія чи тривога, до роботи долучається психіатр.

Самообмеження і доступ до грошей

Огляд 19 досліджень самовиключення показав, що після внесення до реєстру частка людей із патологічною грою падає з 61–95 % до 13–26 %, хоча 8–59 % порушують заборону, — тому самообмеження працює як частина плану, а не замість нього. Практичні кроки поруч: прибрати збережені платіжні дані з сайтів, передати контроль над картками довіреній людині, не брати нових кредитів, щоб «відігратися».

Якщо грає близька людина

Тест проходить сам гравець, але допомога потрібна й родині: закон дозволяє членам сім’ї першого ступеня споріднення ініціювати обмеження гравця на строк до шести місяців, якщо витрати на гру перевищують його доходи або є значні борги, а власна консультація допомагає не тонути разом. У New Leaf із цим запитом працює психолог при співзалежності.

Із самою грою у New Leaf працює психотерапевт онлайн — онлайн і в Києві.

Часті запитання

1Чи ставить тест PGSI діагноз «лудоманія»?

Ні. PGSI — скринінг для популяційних опитувань, а не діагностичний інструмент; так пишуть і його автори, і протокол МОЗ України. Діагноз «розлад унаслідок азартних ігор» (МКХ-11, 6C50) ставить лише лікар-психіатр після клінічної оцінки. Результат тесту — орієнтир для розмови з фахівцем.

2Це тест про азартні ігри чи про відеоігри?

Тільки про гру на гроші: ставки, казино, слоти, покер, лотереї. Залежність від відеоігор у МКХ-11 має окремий код 6C51 і інший об’єкт, тому PGSI її не вимірює. Якщо ваша історія про відеоігри чи стрічку соцмереж, цей тест дасть 0 балів і нічого не скаже.

3Чому запитання лише про останні 12 місяців?

Так побудований оригінал: автори просять думати про останні 12 місяців, і саме за цей період встановлюють категорії. Рік — достатній строк, щоб побачити не одиничний епізод, а патерн, і водночас не змішувати нинішній стан із тим, що було давно. Для діагнозу за МКХ-11 теж зазвичай потрібно, щоб ознаки трималися близько 12 місяців.

4Що означає результат 0 балів?

Або ви не грали на гроші за останній рік, або грали — навіть часто — без жодного з дев’яти наслідків, про які запитує тест. Автори радять розрізняти ці дві групи, бо вони дуже різні. Нуль не гарантує, що ризику немає назавжди: якщо гра забирає дедалі більше часу й грошей, повторіть тест за кілька місяців.

5Чи є валідована українська версія PGSI?

Станом на 2026 рік адаптації з опублікованими психометричними показниками на українській вибірці немає. Український переклад пунктів є в посібнику ЗСУ 2022 року, а протокол МОЗ № 1201 рекомендує PGSI як інструмент скринінгу і задає українські назви варіантів відповіді. На цій сторінці — переклад New Leaf з оригіналу 2001 року, звірений із цими джерелами.

6«Низький ризик» — це вже залежність?

Ні. Низький ризик означає, що на одне-два запитання ви відповіли не «ніколи», але негативних наслідків, найімовірніше, ще не було. Автори застерігають: ризик зростає, якщо ви багато граєте і водночас маєте інші чинники вразливості — борги, самотність, депресію. Це категорія, у якій найлегше щось змінити самостійно.

7Що робити, якщо результат 8 балів і більше?

Не залишатися з цим наодинці. Такий результат означає, що наслідки гри вже є і контроль, можливо, втрачено, — це підстава звернутися до психотерапевта, а за наявності пригніченого настрою — і до психіатра. Паралельно варто обмежити доступ до гри й грошей: заява про самообмеження, передача карток довіреній людині. Якщо з’являються думки про самоушкодження, зателефонуйте на цілодобову кризову лінію 0 800 33 20 29 або 103.

8Як працює самообмеження в Україні?

За статтею 16 закону про азартні ігри людина подає заяву про самообмеження на строк від шести місяців до трьох років — будь-якому ліцензованому організатору, регулятору PlayCity або онлайн на pc.gov.ua. Заява, подана одному організатору, діє для всіх на території України, а відкликати її не можна. Членам сім’ї першого ступеня споріднення закон дозволяє ініціювати обмеження гравця на строк до шести місяців, якщо витрати на гру перевищують його доходи або є значні борги.

9Чи можна пройти тест за близьку людину?

PGSI — самозвіт: запитання про власні відчуття, провину й позики, тому за іншого його не пройти чесно. Якщо грає партнер чи родич, покажіть цю сторінку без тиску або запропонуйте пройти тест разом. Для себе в такій ситуації є інший шлях — консультація психолога, який працює зі співзалежністю.

10Чи безкоштовний і анонімний тест? Чи можна проходити повторно?

Так: відповіді не зберігаються на сервері й нікому не передаються, результат ви бачите одразу після дев’ятого запитання. Повторювати тест варто не раніше ніж за кілька місяців — він запитує про останні 12 місяців, тому швидкі зміни в балах малоймовірні. Якщо ж ви щось змінили — обмежили доступ, почали терапію, — повторний результат покаже динаміку.

Ferris J., Wynne H. The Canadian Problem Gambling Index: Final Report. Ottawa: Canadian Centre on Substance Abuse; 2001 (звіт розміщено Greo Evidence Insights). · Currie S. R., Hodgins D. C., Casey D. M. Validity of the Problem Gambling Severity Index interpretive categories. Journal of Gambling Studies, 2013; 29(2): 311–327. DOI: 10.1007/s10899-012-9300-6 · PMID: 22426971. · Holtgraves T. Evaluating the problem gambling severity index. Journal of Gambling Studies, 2009; 25(1): 105–120. DOI: 10.1007/s10899-008-9107-7 · PMID: 18704661. · МОЗ України. Наказ від 10.07.2024 № 1201 «Новий клінічний протокол медичної допомоги. Ігрова залежність (лудоманія)». · Кокун О. М., Мороз В. М., Пішко І. О., Лозінська Н. С. Діагностика схильності військовослужбовців до ігрової залежності. К.: 7БЦ, 2022 (§ 6.3). · Закон України від 14.07.2020 № 768-IX «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», ст. 16. · Поширеність: Tran L. T. та ін. The prevalence of gambling and problematic gambling: a systematic review and meta-analysis. Lancet Public Health, 2024; 9(8): e594–e613. DOI: 10.1016/S2468-2667(24)00126-9 · PMID: 39025095; WHO. Gambling: fact sheet, 2 December 2024. · Коморбідність і ризики: Lorains F. K., Cowlishaw S., Thomas S. A. Addiction, 2011; 106(3): 490–498 · PMID: 21210880; Karlsson A., Håkansson A. Journal of Behavioral Addictions, 2018; 7(4): 1091–1099 · PMID: 30427214; Armoon B. та ін. Journal of Gambling Studies, 2023; 39(2): 751–777 · PMID: 36693983. · Лікування і самовиключення: Cowlishaw S. та ін. Psychological therapies for pathological and problem gambling. Cochrane Database of Systematic Reviews, 2012; 11: CD008937 · PMID: 23152266; Kotter R. та ін. Journal of Gambling Studies, 2019; 35(2): 367–394 · PMID: 29721719. · Класифікація: ICD-11 MMS, 6C50 Gambling disorder / 6C51 Gaming disorder.