Сапіосексуальність: чому приваблює інтелект, що кажуть дослідження і чи це справді орієнтація

«Мене заводить, коли він сперечається зі мною і виграє». «Я закохалася в те, як вона пояснює складні речі». «Красивих багато, а от той, з ким цікаво говорити до ранку, один». Слово для цього досвіду з'явилося недавно, звучить науково і викликає протилежні реакції: одні впізнають у нім себе, інші вважають його модним способом сказати «я розумний і люблю розумних». Ідеться про сапіосексуальність.

Термін поширився в 2010-х із застосунків для знайомств, де його додали до списку орієнтацій поруч із гетеро-, бі- і асексуальністю. Саме звідси пішла плутанина: чи це справді орієнтація, чи вподобання, чи просто снобізм у гарній обгортці. Психологія на це питання встигла відповісти, і відповідь виявилася цікавішою за суперечки в коментарях: інтелект справді приваблює майже всіх, але лише для небагатьох він є головним, і працює це не так лінійно, як здається.

У цій статті ми розберемо, що означає термін і які ознаки описують сапіосексуали, що показало єдине психометричне дослідження цього явища, чому інтелект приваблює з погляду еволюції та психології спілкування, звідки береться ефект «занадто розумного» партнера, чи є сапіосексуальність орієнтацією і як вона співвідноситься з демісексуальністю.

Що таке сапіосексуальність простими словами

Більшість людей скажуть, що розум партнера для них важливий. Сапіосексуальність про інше: про те, що розум є головним і первинним джерелом потягу, а зовнішність, тіло і статус відходять на другий план або взагалі не спрацьовують без нього. Сапіосексуал може не помітити дуже красиву людину, доки та не заговорить, і навпаки, відчути раптовий потяг до людини «звичайної» зовнішності через її аргумент у дискусії, пояснення, жарт або спосіб думати.

Слово зібране з латинського sapiens, «розумний», і звичного «-сексуальність», за аналогією з іншими термінами про потяг. У професійних класифікаціях його немає, і це важливо: сексуальна орієнтація в психології визначає, до людей якого гендеру спрямований потяг, а сапіосексуальність описує, яка риса людини цей потяг запускає. Тому коректніше говорити про неї як про вподобання або тип потягу, який може існувати в людини будь-якої орієнтації. Коли людині важко зрозуміти власну модель потягу, розібратися в ній без ярликів допомагає розмова із сексологом.

Важливо не плутати сапіосексуальність зі загальною повагою до освіченості або з бажанням мати «партнера свого рівня». Друге про соціальну сумісність і зрозуміле кожному. Перше про тіло: ідеться саме про збудження і бажання, які запускаються інтелектуальним контактом.

Ознаки сапіосексуала

Строгих критеріїв не існує, але люди, які так себя називають, описують схожі речі.

• перше побачення для вас це передусім розмова, і якщо вона «не пішла», зовнішність не рятує;
• вас збуджує спостерігати, як людина думає: розв'язує задачу, будує аргумент, пояснює складне простими словами;
• суперечка з розумним співрозмовником може бути привабливішою за флірт, а хороший аргумент проти вашої позиції викликає не роздратування, а інтерес;
• потяг може згаснути миттєво, якщо людина сказала щось, що здалося вам поверховим або дурним, навіть якщо вона дуже вам подобалася до цього;
• вас не приваблюють образи з реклами й соцмереж, побудовані лише на зовнішності, і ви не розумієте, що в них знаходять інші;
• ви закохувалися в голос, у текст, у лекцію, у листування задовго до того, як побачили людину;
• у стосунках найболючіше для вас не зникнення сексу, а зникнення цікавих розмов.

Як і з іншими описами потягу, жоден пункт не є тестом. Для сапіосексуальності існує психометричний опитувальник, розроблений дослідниками, але і він вимірює ступінь вираженості риси, а не ставить діагноз, якого тут не може бути.

Що показало єдине психометричне дослідження

Довгий час про сапіосексуальність говорили лише в застосунках і колонках. У 2018 році австралійські психологи під керівництвом Жиля Жиньяка вперше перевірили її як наукове поняття. У дослідженні взяли участь 383 людини, переважно молоді, середнього віку близько 25 років. Учасників просили оцінити, наскільки сексуально привабливою і наскільки бажаною як партнер для тривалих стосунків була б людина з інтелектом на різних рівнях, від 1-го до 99-го процентиля. Паралельно вони заповнювали новий опитувальник сапіосексуальності і проходили об'єктивні тести інтелекту.

Результати виявилися несподіваними в двох місцях. Перше: у середньому найпривабливішим виявився не максимальний, а дев'яностий процентиль інтелекту, що відповідає IQ близько 120; від 120 до 135 привабливість трохи знижувалася. Тобто «розумніший за 90% людей» бажаніший, ніж «розумніший за 99%». Друге: ця крива стосується середньої людини. Високий бал за опитувальником сапіосексуальності, понад 4 з 5, показали 8,1% учасників, а дуже високий, понад 4,5, лише 1,3%. Саме ці люди і є сапіосексуалами в строгому сенсі: для них інтелект не один із важливих факторів, а головний.

Третій висновок розвіює один стереотип. Власний інтелект учасників не був пов'язаний із сапіосексуальністю: кореляція між об'єктивними тестами і балом опитувальника виявилася нульовою. Розумні люди не частіше є сапіосексуалами, ніж решта, а сапіосексуали не обов'язково розумні. Водночас бажаність інтелекту в партнері зростала сильніше, коли йшлося про тривалі стосунки, ніж коли лише про сексуальну привабливість: для «серйозних» намірів розум цінують більше.

Чому інтелект приваблює: еволюція, ресурси, розмова

Той факт, що розум подобається майже всім, психологія пояснює кількома шарами. Перший еволюційний. У межах теорії статевого добору інтелект партнера читається як сигнал здатності здобувати ресурси, розв'язувати проблеми й дбати про потомство, і огляд науки про вибір партнера 2019 року описує його серед рис, які стабільно цінують у різних культурах. Велике повторне дослідження вподобань у 45 країнах на понад 14 тисячах людей підтвердило, що базові статеві відмінності в тому, чого шукають у партнері, універсальні, хоча й змінюються з рівнем гендерної рівності.

Другий шар психологія спілкування. Ми закохуємося не в абстрактний IQ, а в розмову, і тут працює давно описаний механізм саморозкриття. Метааналіз досліджень показав три ефекти одразу: люди, які відкриваються, подобаються більше; ми більше відкриваємося тим, хто нам подобається; і ми починаємо симпатизувати тим, кому відкрилися. Розумний співрозмовник запускає цей цикл швидше за інших: із ним хочеться говорити довше, відкриватися глибше, і симпатія наростає. Для сапіосексуала цей канал стає головним, а для решти людей одним із кількох.

Третій шар нейробіологічний. Антропологиня Гелен Фішер описала три окремі системи мозку, що беруть участь у коханні: жагу, романтичний потяг і прив'язаність. Романтичний потяг, на відміну від жаги, спрямований на конкретну людину і живиться її унікальністю, а інтелект є однією з найбільш «унікалізуючих» рис: спосіб думати неможливо підробити або скопіювати. Тому для багатьох людей саме розум перетворює абстрактну привабливість на потяг до цієї конкретної людини.

Парадокс «занадто розумного» партнера

Якщо розум приваблює, чому ж привабливість падає після дев'яностого процентиля? Частину відповіді дає серія з шести експериментів 2015 року про психологічну дистанцію. Коли чоловіки оцінювали жінку, яка була «далеко», гіпотетичну, описану на папері, розумніша за них жінка приваблювала їх більше. Коли ж та сама розумніша жінка опинялася поруч і перевершувала їх у реальному завданні, потяг зменшувався, і чоловіки навіть сідали від неї далі. Автори пояснюють це тим, що на відстані ми оцінюємо партнера за абстрактною схемою «розумний це добре», а поруч вмикається порівняння із собою і загроза самооцінці.

Це не означає, що чоловіки «бояться розумних». Це означає, що для більшості людей цінність інтелекту в партнері має поріг: достатньо розумний, щоб було цікаво і надійно, але не настільки, щоб поруч почуватися дурнем. Сапіосексуали, судячи з даних, є саме тими, у кого цього порогу немає або він дуже високий: чим розумніша людина, тим сильніший потяг, без зниження на вершині. І саме це, а не любов до розумних узагалі, відрізняє їх від решти.

Чи сапіосексуальність орієнтація

Коротка відповідь психології: ні, у строгому сенсі. Сексуальна орієнтація описує, до якого гендеру спрямовані потяг і закоханість, і дослідження показують, що вона розподілена як спектр, а не як набір коробок. Сапіосексуальність не відповідає на питання «до кого», вона відповідає на питання «через що». Гетеросексуальна жінка, гей, бісексуальна людина можуть однаково бути сапіосексуалами. Тому в наукових текстах її називають вподобанням, рисою або типом потягу.

Психологиня Ліза Даймонд показала, що романтичне кохання і сексуальне бажання спираються на різні, хоч і пов'язані, системи, і одна може вести за собою іншу. Сапіосексуальність, судячи з усього, живе ближче до романтичного полюса: інтелект спершу викликає інтерес і захоплення, і вже вони тягнуть за собою бажання. Це також пояснює, чому сапіосексуалів часто звинувачують у снобізмі: збоку виглядає, ніби людина «оцінює» партнерів за розумом, тоді як зсередини це просто те, на що відгукується тіло.

Критика терміна має і раціональне зерно. Слово стало ярликом у профілях знайомств, де його ставлять не тому, що вимірили свій потяг, а тому, що воно звучить престижно. Коли «сапіосексуал» означає «я не буду розмовляти з тими, кого вважаю дурнішими», ідеться вже не про потяг, а про зневагу, і це окрема тема для психолога, а не сексолога.

Сапіосексуальність і демісексуальність: у чому різниця

Ці два слова часто стоять поруч, і не випадково: обидва описують людей, яким «швидкі» знайомства даються погано. Але механізми різні. Демісексуальність означає, що потяг виникає лише після глибокого емоційного зв'язку; поки зв'язку нема, нема і потягу, хоч би яким розумним чи красивим був співрозмовник. Сапіосексуальність означає, що потяг запускає інтелект, і це може статися швидко, з першої розмови чи навіть із першого тексту.

Вони можуть поєднуватися: людина, якій потрібні і глибокий зв'язок, і інтелектуальна спорідненість, часто впізнає себя в обох описах. Спільний практичний висновок для обох груп полягає в тому, що формат знайомств за фотографією їм підходить гірше, ніж середовища, де людину можна почути: навчання, професійні спільноти, дискусійні клуби, спільні проєкти.

Сапіосексуали в стосунках: що працює і де пастки

Стосунки сапіосексуала тримаються на розмові, і це його сила. Пари, у яких є інтелектуальна взаємність, зазвичай мають чим підтримувати інтерес десятиліттями: спільні книги, суперечки, проєкти. Дослідження підтримання сексуального бажання в тривалих стосунках показують, що новизна, спільна цікавість і відчуття, що партнер продовжує дивувати, належать до головних чинників, які не дають бажанню згаснути, а саме їх сапіосексуальна пара виробляє природно.

Пастки теж специфічні. Перша: інтелектуальна конкуренція, коли суперечка перестає бути грою і стає змаганням за статус у парі; тут корисно пам'ятати про ефект «занадто розумного» партнера, який працює і всередині стосунків. Друга: зневага. Людина, чий потяг зав'язаний на інтелекті, може почати знецінювати партнера за помилку, повільність або інші інтереси, а зневага є одним із найнадійніших передвісників розриву. Третя: ігнорування тіла. Якщо для одного з партнерів розмова є прелюдією, а для іншого лише розмовою, виникає розбіжність очікувань, яку треба проговорити словами, а не образами. Коли такі розбіжності стають хронічними, із ними працює сімейний психолог, і різниця в тому, що кожного заводить, є однією з найчастіших і найкраще розв'язуваних тем на парній терапії.

Для тих, хто шукає партнера, дані дають кілька простих порад. Обирайте середовища, де людей чують, а не лише бачать. Не сприймайте власну вибірковість як дефект: потреба в інтелектуальному зв'язку така ж легітимна, як будь-яка інша. І перевіряйте, чи не перетворилася вона на бар'єр: якщо жодна людина роками не виявляється «достатньо розумною», питання може бути вже не в потягу, а в страху близькості, який маскується під високі стандарти.

Коли варто замислитися

Сапіосексуальність не потребує ні лікування, ні виправдання. Але є три ситуації, у яких із нею варто прийти до фахівця. Перша: вибірковість стала ізоляцією, і людина роками сама, бо «нема з ким поговорити», хоча насправді уникає близькості й використовує інтелект як фільтр і щит. Друга: у парі потяг згас, і людина пояснює це тим, що партнер «порозумнішав недостатньо» або «став нецікавим», хоча за цим може стояти конфлікт, образа або вигорання стосунків. Третя: інтелектуальна зневага до партнера або до людей загалом, яка руйнує стосунки й дружбу. У всіх трьох випадках корисна індивідуальна психотерапія, де можна розібрати, що саме стоїть за «я люблю лише розумних».

Часті міфи про сапіосексуальність

Міф перший: «сапіосексуали розумніші за інших». Дослідження показало нульову кореляцію між власним інтелектом і сапіосексуальністю. Міф другий: «це просто снобізм». Снобізм про статус і зневагу; сапіосексуальність про потяг, і люди з високим балом за опитувальником не обов'язково зневажають когось. Міф третій: «усі люблять розумних, отже, усі сапіосексуали». Інтелект справді приваблює більшість, але лише близько 1–8% людей роблять його головним джерелом потягу. Міф четвертий: «розумних жінок бояться». Дані складніші: на відстані розумніша жінка приваблює чоловіків більше, поруч ефект залежить від того, чи загрожує вона їхній самооцінці. Міф п'ятий: «це орієнтація». Психологія описує сапіосексуальність як вподобання, що може існувати в людини будь-якої орієнтації.

Найкорисніше, що дає дослідження сапіосексуальності, стосується не 1,3% людей із високим балом, а всіх інших: воно показує, що інтелект приваблює майже кожного, що для тривалих стосунків його цінують більше, ніж для сексу, і що межа між «розумний» і «занадто розумний» проходить там, де починається загроза самооцінці, а не там, де закінчується IQ.

Джерела

• Intelligence — Словник Американської психологічної асоціації: словникова стаття про інтелект як здатність до навчання, розуміння й адаптації.
• Gignac G. E., Darbyshire J., Ooi M. Some people are attracted sexually to intelligence: a psychometric evaluation of sapiosexuality. Intelligence, 2018; 66:98–111. DOI: 10.1016/j.intell.2017.11.009 · Повний текст
• Fisher H. E., Aron A., Mashek D., Li H., Brown L. L. Defining the brain systems of lust, romantic attraction, and attachment. Archives of Sexual Behavior, 2002; 31(5):413–419. DOI: 10.1023/A:1019888024255 · Анотація
• Sexual health — Національна служба здоров'я Великої Британії: матеріали для пацієнтів про сексуальне здоров'я і стосунки.
• Park L. E., Young A. F., Eastwick P. W. (Psychological) distance makes the heart grow fonder: effects of psychological distance and relative intelligence on men's attraction to women. Personality and Social Psychology Bulletin, 2015; 41(11):1459–1473. DOI: 10.1177/0146167215599749 · PMID: 26302755.
• Buss D. M., Schmitt D. P. Mate preferences and their behavioral manifestations. Annual Review of Psychology, 2019; 70:77–110. DOI: 10.1146/annurev-psych-010418-103408 · PMID: 30230999.
• Walter K. V., Conroy-Beam D., Buss D. M. та ін. Sex differences in mate preferences across 45 countries: a large-scale replication. Psychological Science, 2020; 31(4):408–423. DOI: 10.1177/0956797620904154 · PMID: 32196435.
• Collins N. L., Miller L. C. Self-disclosure and liking: a meta-analytic review. Psychological Bulletin, 1994; 116(3):457–475. DOI: 10.1037/0033-2909.116.3.457 · PMID: 7809308.
• Diamond L. M. What does sexual orientation orient? A biobehavioral model distinguishing romantic love and sexual desire. Psychological Review, 2003; 110(1):173–192. DOI: 10.1037/0033-295X.110.1.173 · PMID: 12529061.
• Savin-Williams R. C. An exploratory study of the categorical versus spectrum nature of sexual orientation. The Journal of Sex Research, 2014; 51(4):446–453. DOI: 10.1080/00224499.2013.871691 · PMID: 24559054.
• Mark K. P., Lasslo J. A. Maintaining sexual desire in long-term relationships: a systematic review and conceptual model. The Journal of Sex Research, 2018; 55(4–5):563–581. DOI: 10.1080/00224499.2018.1437592 · PMID: 29521522.
• Toates F. An integrative theoretical framework for understanding sexual motivation, arousal, and behavior. The Journal of Sex Research, 2009; 46(2–3):168–193. DOI: 10.1080/00224490902747768 · PMID: 19308842.
• Birnbaum G. E., Reis H. T. Evolved to be connected: the dynamics of attachment and sex over the course of romantic relationships. Current Opinion in Psychology, 2019; 25:11–15. DOI: 10.1016/j.copsyc.2018.02.005 · PMID: 29486255.