Сусідський малюк уже сидить, а ваш поки що лише впевнено тримає голову. Подруга розповідає, що її донька в пів року «сказала мама». Порівняння з іншими дітьми наздоганяють навіть найспокійніших батьків, і разом із ними приходить запитання: а чи все гаразд із нашим?
Зібрали орієнтири першого року за даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, Американської академії педіатрії та програми CDC «Learn the Signs. Act Early.»: що зазвичай уміє малюк від першого до дванадцятого місяця, як правильно читати ці «норми», які ознаки варто показати лікарю, як рахувати вік недоношеної дитини і що справді допомагає розвитку.
Визначення
Розвиток дитини по місяцях (вікові віхи першого року) — це навички в русі, звуках, спілкуванні та пізнанні, які більшість малюків опановує до певного віку і за якими батьки разом із педіатром стежать, щоб вчасно помітити, чи потрібна дитині підтримка.
Як читати віхи розвитку: діапазони, а не точні дати
Більшість таблиць в інтернеті подають навички як дату в календарі: «сидить у шість місяців», «ходить у рік». Насправді кожна навичка має широке вікове вікно, і здорові діти потрапляють у різні його частини. Добре це видно з дослідження ВООЗ, у якому за 816 малюками з Гани, Індії, Норвегії, Оману та США спостерігали щомісяця впродовж першого року і раз на два місяці впродовж другого.
Сидіти без опори здорові діти в цьому дослідженні починали від 3,8 до 9,2 місяця, а ходити самостійно — від 8,2 до 17,6 місяця. Це межі між першим і дев'яносто дев'ятим перцентилями, тобто вони охоплюють майже всіх здорових дітей. Різниця в дев'ять місяців між двома малюками, які пішли самі, — звичайна картина, а не привід для тривоги.
Близько 90% дітей опановували п'ять із шести досліджуваних рухових навичок в однаковій послідовності. А от повзати рачки, тобто на долонях і колінах, 4,3% малюків так і не почали: вони одразу переходили до інших способів пересування, і це теж варіант норми.
Друге важливе джерело — чек-листи CDC, які у 2022 році переглянула робоча група Американської академії педіатрії. До них увійшли лише ті навички, які до певного віку опановують щонайменше 75% дітей і які легко помітити в повсякденному житті. Раніше чимало переліків спиралося на середній вік, коли навичку має лише половина однолітків, і це підштовхувало батьків і лікарів до стратегії «почекаємо, само прийде». Нова логіка інша: якщо малюк не робить того, що вже вміють троє з чотирьох дітей його віку, це привід поговорити з лікарем, а не відкладати розмову.
Важливо розуміти й межі таких переліків. Автори оновлення прямо пишуть, що списки віх, на відміну від інструментів скринінгу та обстеження, не валідизовані. Таблиця допомагає помітити, про що варто спитати, а висновок про розвиток роблять фахівці за стандартизованими методиками: до року це педіатр і за потреби лікарі вузького профілю, а для старших дітей, приблизно з трьох років, ще й нейропсихолог під час нейропсихологічної діагностики дитини.
Зручно стежити за розвитком за чотирма напрямами, як це роблять у CDC: соціально-емоційний (контакт, емоції, реакція на близьких), мовлення і спілкування, пізнавальний (увага, дослідження предметів, прості задачі) і рух. Напрями не завжди йдуть урівень, а в кожної дитини свій темперамент і свій ритм. Тому дивитися варто на загальну динаміку: чи з'являються нові вміння від місяця до місяця.
Розвиток дитини по місяцях: таблиця
У таблиці зібрано орієнтири CDC для 2, 4, 6, 9 і 12 місяців і опис першого місяця від Американської академії педіатрії. «Що зазвичай уміє» означає навички, які до кінця періоду має більшість дітей. Для недоношених малюків звіряйтеся зі скоригованим віком: як його порахувати, пояснюємо нижче.
| Вік | Що зазвичай уміє малюк | Коли варто показати фахівцю |
|---|---|---|
| 1 місяць | Роздивляється обличчя з відстані 20–30 см, реагує на гучні звуки, тримає кулачки стиснутими, на животі повертає голову вбік | Не здригається від гучних звуків, зовсім не затримує погляд на обличчі зблизька |
| 2 місяці | Усміхається у відповідь, заспокоюється на руках, стежить за вами очима, видає звуки, крім плачу, на животі піднімає голову | Не усміхається у відповідь, не стежить поглядом, не реагує на гучні звуки |
| 3–4 місяці | Гулить і «відповідає» звуками, повертає голову на голос, посміюється, тримає голову на руках у дорослого, спирається на передпліччя | Не гулить, не повертається на голос, не тримає голову у вертикальному положенні, не втримує вкладену в руку іграшку |
| 5–6 місяців | Сміється вголос, пищить, упізнає знайомих, тягнеться до іграшки, перевертається з живота на спину, на животі спирається на прямі руки | Не сміється і не пищить, не тягнеться до предметів, не перевертається |
| 7–9 місяців | Сидить без опори і сідає сам, лепече «ма-ма-ма», «ба-ба-ба», озирається на ім'я, насторожено ставиться до незнайомих, перекладає предмет з руки в руку | Не сидить без опори, не лепече, не реагує на своє ім'я, не цікавиться людьми й іграми |
| 10–12 місяців | Підтягується, щоб стати, ходить уздовж меблів, махає «па-па», кличе маму чи тата словом «мама», «тато» або своїм, розуміє «ні», шукає сховану іграшку | Не стоїть біля опори, не робить жестів, не має жодного «свого» слова, втратив уже набуті навички |
Позначка в останньому стовпці — не діагноз і не привід панікувати. Це питання, яке варто поставити педіатру на найближчому огляді, а якщо ознака тримається або вас щось насторожує, то й раніше.
Буває й навпаки: малюк розвивається за віком, а батьків виснажують постійні перевірки «чи все гаразд» і порівняння з чужими дітьми. Тоді допомога дитячого психолога онлайн потрібна передусім дорослим: фахівець допоможе відділити реальні сигнали від тривоги, підкаже, як гратися й спілкуватися з малюком у його темпі, і підтримає вас у цей непростий рік.
Коли звернутися до фахівця: червоні прапорці до року
Є ознаки, які варто показати лікарю незалежно від того, скільки малюкові місяців. Найважливіша з них — втрата навичок: дитина перестала гулити, усміхатися, тягнутися до іграшок або сідати, хоча вже вміла. Британська настанова NICE радить направляти до профільних фахівців дітей, у яких зникають уже набуті мовні, соціальні чи рухові навички.
Також не відкладайте розмову з лікарем, якщо малюк:
- не реагує на гучні звуки чи голоси поруч;
- здається дуже скутим, із напруженими м'язами, або, навпаки, дуже млявим, «як ганчір'яна лялька»;
- тягнеться лише однією рукою або активно рухає тільки одним боком тіла;
- постійно косить одним чи обома очима (у перші тижні очі іноді «розбігаються», і це нормально);
- не шукає контакту: не дивиться в обличчя, не усміхається у відповідь, не радіє близьким;
- не має кількох навичок свого віку з таблиці вище.
Перший крок — педіатр або сімейний лікар, який спостерігає малюка. Американська академія педіатрії радить стежити за розвитком на кожному плановому огляді, а у 9 місяців додатково проводити стандартизований скринінг розвитку. Якщо виникають сумніви, лікар має або провести такий скринінг, або одразу направити дитину до профільних фахівців, наприклад дитячого невролога, аудіолога чи офтальмолога.
Підготуйтеся до розмови: запишіть, що саме вас непокоїть і відколи, зніміть коротке відео, якщо ознака з'являється не щодня, і візьміть таблицю з позначками. Ви бачите малюка найчастіше, тож ваші спостереження — важлива частина оцінки, а не «перебільшення».
Очікування обстежень і невизначеність даються батькам нелегко. Якщо тривога за малюка не відпускає, заважає спати чи радіти спільному часу, підтримку варто отримати й для себе: психологічна допомога онлайн доступна без потреби кудись їхати з немовлям.
Розвиток дитини в 1 місяць
Перші тижні малюк переважно спить, їсть і звикає до нового світу, але до кінця місяця стає помітно уважнішим. За описом Американської академії педіатрії, він найкраще фокусує погляд на відстані 20–30 сантиметрів: приблизно стільки між вашим обличчям і його очима, коли ви тримаєте дитину на руках. Людське обличчя й контрастні чорно-білі візерунки цікавлять його найбільше.
Слух у цьому віці вже повністю сформований: дитина реагує на гучні звуки й може повертатися до знайомих голосів. Рухи ще різкі й рефлекторні, кулачки здебільшого стиснуті, без підтримки голова відкидається назад, а лежачи на животі малюк повертає її з боку на бік. Очі іноді «розбігаються» або ненадовго сходяться, і в першому місяці це нормально. А ще немовля вже впізнає запах маминого молока.
Що можна робити: розмовляти й співати, тримати обличчя близько, кілька разів на день викладати малюка на животик, коли він не спить і ви поруч.
Розвиток дитини в 2 місяці
До двох місяців з'являється те, на що чекають усі батьки, — усмішка у відповідь на ваш голос чи вашу усмішку. Малюк заспокоюється, коли з ним говорять або беруть на руки, дивиться вам в обличчя і, схоже, радіє, коли ви підходите до ліжечка.
Він видає перші звуки, крім плачу, реагує на гучні звуки, стежить за вами поглядом, коли ви рухаєтеся кімнатою, і кілька секунд розглядає іграшку. Лежачи на животі, піднімає голову, рухає обома руками й обома ногами, час від часу розкриває долоньки.
Якщо малюк не усміхається у відповідь, не стежить очима за вами чи не реагує на гучні звуки, розкажіть про це педіатру, не чекаючи наступного планового огляду.
Розвиток дитини в 3–4 місяці
Між першим і четвертим місяцями немовля змінюється, мабуть, найпомітніше. Багато вроджених рефлексів згасають, і рухи стають дедалі довільнішими. На другому-третьому місяці малюк починає «відповідати» вам тихим гулінням і подовгу захоплено роздивляється власні руки.
Розвиток дитини в 3 місяці — перехідний етап: частина навичок четвертого місяця вже може з'явитися, частина ще ні, і обидва варіанти нормальні. До чотирьох місяців більшість малюків гулить («ооо», «ааа»), відповідає звуками на ваші слова й повертає голову на голос. Дитина сама усміхається, щоб привернути вашу увагу, і тихенько посміюється, хоча справжнього сміху ще немає.
У русі до четвертого місяця малюк тримає голову рівно, коли ви носите його стовпчиком, а лежачи на животі, спирається на лікті чи передпліччя. Він тягне руки до рота, махає рукою в бік іграшки й утримує брязкальце, яке ви вклали йому в долоню. А голодний відкриває рот, щойно побачить груди чи пляшечку.
Розвиток дитини в 5–6 місяців
Друге півріччя малюк зустрічає справжнім співрозмовником. До шести місяців він сміється вголос, пищить від задоволення, «фиркає», висунувши язик, і по черзі з вами обмінюється звуками, наче веде діалог. Він упізнає знайомих людей і з цікавістю розглядає себе в дзеркалі.
Руки стають головним інструментом пізнання: дитина тягнеться до іграшки, яку хоче взяти, і все досліджує ротом. Лежачи на животі, вона спирається на прямі руки, перевертається з живота на спину, а сидячи з вашою допомогою, підпирається долонями. Під час годування може стиснути губи, показуючи, що більше не хоче.
Розвиток дитини в 5 місяців — проміжна точка: хтось уже перевертається, хтось лише пробує. Деякі діти в дослідженні ВООЗ починали сидіти без опори вже в 3,8 місяця, але для більшості це ще попереду. Тож якщо в пів року малюк сам не сидить, це ще не тривожний знак: у переліку CDC самостійне сидіння стоїть лише на дев'ятому місяці.
Розвиток дитини в 7–9 місяців
Ближче до дев'яти місяців багато батьків помічають, що малюк, який раніше охоче йшов на руки до всіх, тепер насторожено ставиться до незнайомих, тримається за маму чи тата і плаче, коли ви виходите з кімнати. Це не регрес і не «розбалуваність», а ознака того, що дитина відрізняє своїх людей. Як із цього виростає надійний зв'язок із близькими, пояснює теорія прив'язаності.
У мовленні з'являється лепет, тобто ланцюжки складів на кшталт «ма-ма-ма» чи «ба-ба-ба», а ще перші жести: малюк піднімає руки, щоб його взяли. Він озирається, коли його кличуть на ім'я, показує обличчям радість, сум, злість і подив, сміється, граючись у «ку-ку», шукає ложку чи іграшку, яка впала й зникла з поля зору, і стукає двома предметами один об одного.
Розвиток дитини в 8 місяців часто вражає саме рухами: багато дітей уже сідають самі, перекладають іграшку з руки в руку, підгрібають до себе шматочки їжі пальцями. До дев'яти місяців більшість малюків сидить без опори. А от повзати рачки хтось починає вже в п'ять місяців, хтось лише після року, а дехто й зовсім пропускає цей етап.
Розвиток дитини в 10–12 місяців
Наприкінці першого року малюк стає справжнім партнером у грі: грається з вами в «ладусі», махає «па-па», кличе маму чи тата словом «мама», «тато» або власним особливим словом. Він розуміє «ні»: на мить зупиняється чи припиняє дію, коли ви це кажете.
Мислення теж робить стрибок. Дитина шукає іграшку, яку ви сховали під пелюшку в неї на очах, і кладе предмети в посудину, наприклад кубик у чашку. У психології вміння шукати сховану річ називають сталістю об'єкта і вважають одним із ключових досягнень раннього когнітивного розвитку: малюк розуміє, що річ існує, навіть коли її не видно.
У русі до року більшість дітей підтягується, щоб стати, ходить уздовж меблів, тримаючись за них, бере дрібні шматочки їжі великим і вказівним пальцями та п'є з відкритої чашки, яку ви тримаєте. Перші самостійні кроки в переліку CDC стоять лише на 15-му місяці, а вікно для самостійної ходьби за даними ВООЗ сягає майже півтора року. Тож малюк, який у рік ще не ходить сам, найчастіше просто не поспішає.
Якщо ж до року немає ні лепету, ні жестів, ні жодного «свого» слова, поговоріть із лікарем і прочитайте, як проявляється затримка мовлення у дітей і що допомагає її вчасно помітити.
Недоношена дитина: як рахувати скоригований вік
Якщо малюк народився раніше терміну, порівнювати його з таблицею за датою народження некоректно: тижні, яких йому забракло в утробі, він «доростає» вже після пологів. Тому для недоношених дітей рахують скоригований вік.
Як це зробити: відніміть від 40 тижнів термін, на якому народилася дитина, і отримаєте кількість тижнів недоношеності. Потім відніміть їх від фактичного віку малюка в тижнях. Приклад Американської академії педіатрії: дитина народилася на 32-му тижні, тобто на 8 тижнів раніше. Коли їй виповниться 4 місяці (16 тижнів), її скоригований вік становитиме 2 місяці, і навички варто звіряти саме з орієнтирами двох місяців.
Академія радить користуватися скоригованим віком упродовж перших двох років. Як саме стежити за розвитком недоношеного малюка і як часто приходити на огляди, скаже лікар, який його спостерігає.
Що допомагає розвитку малюка
Найпотужніший «розвивальний засіб» першого року — не картки й не спеціальні іграшки, а ваша відповідь. У Центрі розвитку дитини Гарвардського університету це називають «подачею і відповіддю» (serve and return): малюк белькоче, жестикулює чи плаче, а дорослий відгукується поглядом, словом чи обіймами. За поясненням центру, такі обміни будують і зміцнюють нейронні зв'язки в мозку дитини, на яких тримаються спілкування і соціальні навички.
Для дітей до року ВООЗ у рекомендаціях щодо фізичної активності, малорухливої поведінки та сну радить:
- кілька разів на день давати малюкові рухатися, особливо в грі на підлозі, а малюкам, які ще не повзають, — щонайменше 30 хвилин на животику протягом дня, коли вони не сплять;
- не тримати дитину пристебнутою у візку, кріслі чи переносці довше години поспіль;
- не вмикати екрани: до року екранний час не рекомендований, а коли малюк спокійно сидить чи лежить, краще читати йому й розповідати.
На практиці це прості речі. Коментуйте вголос, що робите, повторюйте за малюком звуки й чекайте на його «відповідь», давайте час на підлозі й безпечні предмети для дослідження. Дорогі «розвивашки» для цього не потрібні: усе необхідне дитина отримує у звичайних щоденних обмінах із близькими.
Відповідати на «подачу» щохвилини важко, коли ви самі виснажені. Якщо після пологів вам постійно сумно, тривожно чи порожньо, а відпочинок не допомагає, прочитайте про ознаки післяпологової депресії і поговоріть про свій стан із лікарем або психологом. Якщо з'являються думки зашкодити собі чи малюкові, телефонуйте 103 або 112: це цілодобово й безкоштовно.
Після року: що далі
Перший рік — лише початок шляху. Що зазвичай уміє дитина в рік, півтора, два і до п'яти років, ми зібрали в статті про розвиток дитини за віком, побудованій на тих самих орієнтирах CDC.
Коли малюкові виповниться рік, свої спостереження можна впорядкувати за допомогою тесту на затримку розвитку у дитини. Це самоперевірка для батьків дітей від 1 до 5 років, а не діагноз, і її результат зручно взяти з собою на прийом до педіатра.
Джерела
- Zubler J. M., Wiggins L. D., Macias M. M. та ін. Evidence-Informed Milestones for Developmental Surveillance Tools. Pediatrics, 2022; 149(3): e2021052138. DOI: 10.1542/peds.2021-052138 · PMID: 35132439 · Повний текст
- WHO Multicentre Growth Reference Study Group. WHO Motor Development Study: windows of achievement for six gross motor development milestones. Acta Paediatrica Supplement, 2006; 450: 86–95. DOI: 10.1111/j.1651-2227.2006.tb02379.x · PMID: 16817682 · Таблиці та графіки ВООЗ
- American Academy of Pediatrics. Corrected Age For Preemies. HealthyChildren.org, 2018 · Матеріал AAP
- Center on the Developing Child, Harvard University. Serve and Return · Матеріал центру
- Lipkin P. H., Macias M. M.; Council on Children With Disabilities, Section on Developmental and Behavioral Pediatrics. Promoting Optimal Development: Identifying Infants and Young Children With Developmental Disorders Through Developmental Surveillance and Screening. Pediatrics, 2020; 145(1): e20193449. DOI: 10.1542/peds.2019-3449 · PMID: 31843861.
- World Health Organization. Guidelines on physical activity, sedentary behaviour and sleep for children under 5 years of age. Geneva: WHO, 2019. ISBN: 9789241550536.
- National Institute for Health and Care Excellence. Autism spectrum disorder in under 19s: recognition, referral and diagnosis (CG128). 2011, оновлено 2017.
- American Academy of Pediatrics. Caring for Your Baby and Young Child: Birth to Age 5 (матеріали про розвиток у 1, 3, 7 і 12 місяців на HealthyChildren.org).
Часто задавані питання
Що має вміти дитина в 3 місяці?
Три місяці — перехідний етап між орієнтирами CDC для двох і чотирьох місяців. Зазвичай малюк уже усміхається у відповідь, стежить за вами очима, піднімає голову на животі й починає гулити, а до чотирьох місяців тримає голову рівно на руках у дорослого. Якщо частини навичок чотирьох місяців ще немає, але нові поступово з'являються, це варіант норми.
Що має вміти дитина в 4 місяці?
До чотирьох місяців більшість дітей гулить, повертає голову на голос, усміхається, щоб привернути увагу, і тихенько посміюється. У русі малюк тримає голову без підтримки, коли його носять стовпчиком, спирається на передпліччя на животі й тягне руки та іграшки до рота.
Коли дитина починає сидіти?
За даними ВООЗ, сидіти без опори здорові діти починають у дуже широкому вікні — від 3,8 до 9,2 місяця. У переліку CDC самостійне сидіння стоїть на дев'ятому місяці: до цього віку так сидять щонайменше троє з чотирьох малюків.
Коли дитина починає агукати?
Перші звуки, крім плачу, з'являються до двох місяців, а на другому-третьому місяці малюк починає «відповідати» тихим гулінням, тобто агукати. До чотирьох місяців гулить більшість дітей, а до дев'яти вони вже лепечуть ланцюжками складів на кшталт «ба-ба-ба».
Коли дитина впізнає маму?
По-своєму майже одразу: у перший місяць немовля найбільше цікавиться людським обличчям, повертається до знайомих голосів і впізнає запах маминого молока. До двох місяців воно помітно радіє, коли ви підходите, до шести впізнає знайомих людей, а ближче до дев'яти насторожено ставиться до чужих.
Чи страшно, якщо дитина не повзає?
Ні, якщо інші рухові навички розвиваються. У дослідженні ВООЗ 4,3% здорових дітей так і не повзали рачки, а в оновлених чек-листах CDC повзання серед віх немає. Важливіше, щоб малюк загалом рухався, сідав, ставав біля опори й цікавився світом.
Коли дитина починає ходити?
Вікно дуже широке: за даними ВООЗ, самостійно ходити здорові діти починають від 8,2 до 17,6 місяця. У рік більшість ходить уздовж меблів, тримаючись за них, а кілька самостійних кроків за переліком CDC очікують до 15 місяців.
Як рахувати вік недоношеної дитини?
Відніміть від 40 тижнів термін, на якому малюк народився, а отриману кількість тижнів — від його фактичного віку. Наприклад, дитина, яка народилася на 32-му тижні, у 4 місяці має скоригований вік 2 місяці. Американська академія педіатрії радить орієнтуватися на скоригований вік перші два роки.
До кого звертатися, якщо дитина відстає в розвитку?
Перший крок — педіатр або сімейний лікар: він оцінить малюка й за потреби направить до профільних фахівців. Якщо вам як батькам потрібна підтримка або порада, як гратися й спілкуватися з малюком, допоможе дитячий психолог. Нейропсихологічну діагностику проводять пізніше, приблизно з трьох років.
Чи можна пришвидшити розвиток дитини?
Підганяти малюка не потрібно. Розвиток найкраще підтримують звичайні речі: розмови, відповідь на звуки й погляди малюка, гра на підлозі й час на животику. Екрани дітям до року ВООЗ не рекомендує.
Стаття має інформаційний характер і не замінює огляду педіатра чи консультації фахівця. Вікові орієнтири описують більшість дітей, а не кожну окрему дитину, тож якщо вас щось непокоїть у розвитку малюка, обговоріть це з лікарем. Матеріал підготовлено психологічним центром New Leaf.
Психологи нашого центру консультують батьків малюків щодо розвитку, тривоги за дитину й адаптації до батьківства онлайн та очно в Києві.
74 відгуки — середня оцінка центру New Leaf
