Гештальт-терапія простими словами: цикл контакту, механізми переривання — ретрофлексія, дефлексія, конфлюенція, еготизм, профлексія, а також незавершений гештальт і парадоксальна теорія змін.
Парадоксальна теорія змін — положення, яке 1970 року сформулював психіатр Арнольд Бейссер: зміна настає тоді, коли людина стає тим, ким вона є, а не тоді, коли намагається стати тим, ким вона не є. Боротьба з власною тривогою чи соромом утримує обидві сторони конфлікту, а повне визнання своєї теперішньої позиції дає опору, з якої рух стає можливим.
ЧитатиНезавершений гештальт — це ситуація зі значущою людиною, у якій потреба не дійшла до завершення, а почуття не було виражене й прожите. Вона продовжує забирати увагу й енергію і дається взнаки в теперішніх стосунках, доки потреба не буде визнана й названа.
ЧитатиЦикл контакту — це опис того, як у людини визріває потреба, доходить до дії й задоволення, а потім відпускається, звільняючи місце наступній. У першоджерелі гештальт-терапії описано чотири фази контакту, а звичне коло із семи стадій запровадив Джозеф Зінкер 1977 року.
ЧитатиПрофлексія — описаний у гештальт-підході спосіб перервати контакт: людина робить іншому те, чого хотіла б для себе, замість того щоб прямо попросити. Потреба лишається невисловленою, а турбота назовні непомітно перетворюється на рахунок, про який інший не здогадується.
ЧитатиЕготизм — це механізм переривання контакту в гештальт-терапії: усе готове до завершальної дії, але людина не відпускає контроль і спостереження за собою. Автори терміна описували його як заклопотаність власними межами замість того, з чим відбувається контакт; у помірній формі така обачність нормальна.
ЧитатиКонфлюенція — це злиття, стан без межі між собою та іншим, у якому людина не відрізняє власних почуттів, потреб і оцінок від чужих. У гештальт-терапії це механізм переривання контакту, і він має також здорову форму: без злиття неможливі довіра, близькість і засвоєння досвіду.
ЧитатиДефлексія — це механізм переривання контакту в гештальт-терапії: людина уникає прямого контакту або усвідомлення, відвертаючись убік — жартом, багатослів'ям, зміною теми, розмовою про щось замість звертання до когось. Термін увели Ервінг і Міріам Полстери 1973 року.
ЧитатиРетрофлексія — механізм переривання контакту в гештальт-терапії: людина робить собі те, що первісно адресувала іншим, і підставляє себе замість середовища як мішень поведінки. У неї два боки — стримування дії та розвертання її на себе; проблемою вона стає лише тоді, коли застигає й перестає бути вибором.
ЧитатиІнтроекція — це несвідоме засвоєння чужих установок, цінностей і правил, які людина потім носить у собі як внутрішній голос. Для дитини це нормальна частина розвитку, а труднощі виникають, коли неперевірене «мушу» керує дорослим через сором і провину.
ЧитатиФріц Перлз (1893–1970) — німецько-американський психіатр, засновник гештальт-терапії, який створив її разом із дружиною Лаурою Перлз і філософом Полом Ґудменом. Йому належать акцент на «тут і тепер», поняття незавершеного гештальту й техніка «порожнього стільця».
ЧитатиГештальтпсихологія — наукова школа психології сприйняття, заснована 1912 року Вертгеймером, Кьолером і Коффкою. Вона доводить, що ми сприймаємо світ цілісними формами, а не сумою окремих відчуттів, і вивчає закони, за якими мозок організовує сприйняття. Це не гештальт-терапія Перлза.
ЧитатиПроекція — це психологічний захисний механізм, за якого людина несвідомо приписує іншим власні неприйнятні почуття, бажання чи риси. Наприклад, роздратована людина скаржиться, що всі довкола вороже налаштовані, а той, кого вабить до зради, стає ревнивим і підозріливим.
ЧитатиГештальт-терапія виросла з гештальтпсихології, психоаналізу й екзистенційної філософії, а її засновником вважають Фріца Перлза. У центрі підходу — контакт: як людина помічає свою потребу, доходить до дії та завершує її. Коли на якійсь зі стадій цього циклу рух зупиняється, говорять про механізми переривання контакту — інтроекцію, проекцію, ретрофлексію, дефлексію, конфлюенцію, еготизм і профлексію. Кожен із них у помірній дозі нормальний і навіть корисний; проблемою він стає тоді, коли вмикається автоматично й завжди. Тут зібрані ключові поняття підходу — від стадій циклу контакту до парадоксальної теорії змін, за якою людина змінюється не тоді, коли змушує себе стати іншою, а коли дозволяє собі бути тим, ким є.
Портрети постатей — Wikimedia Commons. Зигмунд Фрейд — Max Halberstadt, суспільне надбання · Карл Ґустав Юнг — ETH-Bibliothek Zürich, суспільне надбання · Абрахам Маслоу — William Carter, суспільне надбання · Карл Роджерс — CC0 · Лев Виготський — суспільне надбання · Беррес Ф. Скіннер — Silly rabbit, CC BY 3.0 · Альберт Бандура — Albert Bandura, CC BY-SA 4.0 · Віктор Франкл — Franz Vesely, CC BY-SA 3.0 DE · Карен Хорні — Wikimedia Commons, CC BY-SA 3.0 · Еріх Фромм — Müller-May / Rainer Funk, CC BY-SA 3.0 DE · Ганс Айзенк — Sirswindon, CC BY 3.0 · Якоб Морено — Tiago M. Peixoto, Attribution · Дональд Віннікотт — Wellcome Collection, CC BY 4.0 · Мелані Кляйн — Douglas Glass / Wellcome Collection, CC BY 4.0 · П'єр Жане — Bibliothèque interuniversitaire de santé (BIU Santé), Licence Ouverte · Реймонд Кеттелл — Cattell family, CC BY-SA 3.0 · Джеймс Енджелл — Los Angeles Times, CC BY 4.0 · Носсрат Пезешкіан — Manije Peseschkian, CC BY-SA 3.0 DE · Альфред Адлер — Deutsche Gesellschaft für Individualpsychologie e.V., CC BY-SA 3.0 DE · Аарон Бек — Liber Brunensis, 1942 (фотограф невідомий), суспільне надбання · Жак Лакан — Foto Moisio, суспільне надбання · Ганс Сельє — Jean-Paul Rioux, CC BY-SA 4.0 · Альберт Елліс — фотограф невідомий, 1966, суспільне надбання · Ролло Мей — University of San Diego, 1977, суспільне надбання · Деніел Канеман — nrkbeta, CC BY-SA 2.0 · Мартін Селігман — U.S. Department of Defense, D. Myles Cullen, суспільне надбання · Філіп Зімбардо — Celina Strzelecka, CC BY-SA 4.0 · Вільгельм Райх — Ludwig Gutmann, суспільне надбання · Ірвін Ялом — Masangina, CC BY-SA 3.0 · Отто Кернберг — AcademiadeMedicina, CC BY 4.0 · Бессел ван дер Колк — Cross Cultures TV, CC BY 3.0 · Пол Екман — Paul Ekman Group, LLC, CC BY-SA 3.0 · Деніел Гоулман — World Economic Forum, CC BY-SA 2.0 · Джон Готтман — Tkunovsky, CC0 · Говард Гарднер — Ehirsh, суспільне надбання · Стенлі Мілгрем — Unknown author, суспільне надбання · Блюма Зейгарник — Andrey Zeigarnik, суспільне надбання · Ернст Кречмер — Martha Conrad, суспільне надбання
