New Leaf — Психологічний центр

Соціальна психологія

Соціальна психологія простими словами — як група, авторитет і суспільство впливають на людину. Конформізм, стереотипи, упередження та знамениті експерименти.

54 терміни
  • Термін

    Лукізм

    Лукізм — це упереджене ставлення й дискримінація людей через зовнішність: про розум, характер чи професійність судять за привабливістю, вагою чи зростом. Дослідження фіксують і «бонус краси», і штраф за непривабливість — в оцінках, ставленні та заробітку.

    Читати
  • Термін

    Віктимність

    Віктимність — це підвищена ймовірність стати жертвою злочину, насильства чи кривди через обставини, становище людини або наслідки пережитого раніше. Вона описує ризик, а не провину: відповідальність за насильство завжди несе кривдник.

    Читати
  • Термін

    Шеймінг

    Шеймінг — це присоромлення: висміювання чи осуд людини за тіло, зовнішність, сексуальність, вік або вибір, щоб вона відчула сором. Найвідоміші види — бодішеймінг і слатшеймінг; за даними досліджень, такий осуд не мотивує змінитися, а шкодить психічному й фізичному здоров'ю.

    Читати
  • Термін

    Кенселінг

    Кенселінг, або культура скасування (cancel culture), — це масова публічна відмова в підтримці людині, бренду чи організації через слова або вчинки, які спільнота вважає неприйнятними. «Закенселити» означає засудити когось у мережі й закликати інших відмовитися від нього.

    Читати
  • Термін

    Тролінг

    Тролінг — це навмисна провокація в мережі: образливі, абсурдні чи підбурювальні повідомлення, які пишуть, щоб викликати сильну емоційну реакцію, посварити учасників або зірвати обговорення, найчастіше заради власної розваги. Того, хто так робить, називають тролем.

    Читати
  • Термін

    Мізантропія

    Мізантроп — це людина, яка стійко не довіряє людям загалом і вважає людство переважно поганим, а мізантропія — сама ця узагальнено негативна установка. Це не діагноз, а світоглядна позиція, що часто виростає з повторних розчарувань у людях.

    Читати
  • Термін

    Інцел

    Інцел (від англ. involuntary celibate — «вимушено цнотливий») — це людина, найчастіше молодий чоловік, яка хоче стосунків, але роками не може їх знайти й пояснює це несправедливим устроєм світу. Так само називають онлайн-субкультуру, де самотність часто переходить у фаталізм і ворожість до жінок.

    Читати
  • Термін

    Дегуманізація

    Дегуманізація (розлюднення) — це сприйняття іншої людини чи групи як «не зовсім людей», коли їм відмовляють у суто людських рисах: розумі, моралі, почуттях. Цей механізм соціального сприйняття трапляється і в повсякденні, і в пропаганді, де знімає моральні бар'єри перед жорстокістю.

    Читати
  • Термін

    Віктимблеймінг

    Віктимблеймінг — це перекладання відповідальності за насильство, злочин чи інше лихо з кривдника на людину, яка постраждала: «сама винна», «навіщо туди пішла». Це соціально-психологічне явище, а не діагноз; його підживлюють віра у справедливий світ і бажання відчувати контроль.

    Читати
  • Термін

    Гомофобія

    Гомофобія — це упереджене, негативне ставлення до гомосексуальності та до лесбійок, геїв і бісексуальних людей: від неприязні й образливих жартів до дискримінації та насильства. Це соціальна установка, а не клінічна фобія, тому науковці називають її сексуальним упередженням.

    Читати
  • Термін

    Філофобія

    Філофобія — це стійкий страх закохатися й емоційно прив'язатися до іншої людини: людина хоче близькості, але щойно стосунки стають важливими, відчуває тривогу й відступає. Це описовий термін, а не діагноз із DSM-5-TR чи МКХ-11.

    Читати
  • Термін

    Вразливість

    Вразливість — це готовність бути емоційно відкритим, коли результат не гарантований: показати почуття, визнати помилку чи попросити про допомогу, ризикуючи оцінкою або відмовою. У клінічній психології так називають і схильність тяжче реагувати на стрес — її описує модель «вразливість — стрес».

    Читати
  • Термін

    Сексизм

    Сексизм — це упередження, стереотипи й дискримінація за ознакою статі: переконання, що людина через свою стать заслуговує на менше довіри, прав і можливостей, і вчинки, що з цього випливають. Найчастіше мішенню стають жінки, але сексистські очікування зачіпають і чоловіків.

    Читати
  • Термін

    Ксенофобія

    Ксенофобія — це упереджене ставлення до людей, яких сприймають як «чужих» за походженням, мовою, культурою чи вірою: недовіра, неприязнь чи ворожість. Попри назву, це не тривожний розлад, а соціальна установка.

    Читати
  • Термін

    Шовінізм

    Шовінізм — це переконаність у вищості своєї нації, держави чи іншої групи, поєднана зі зневагою до інших і виправданням нерівного ставлення до них. Це установка, а не діагноз: психологи відрізняють шовінізм від патріотизму й вимірюють його складники — націоналізм, сліпий патріотизм, колективний нарцисизм.

    Читати
  • Термін

    Фемінність

    Фемінність (жіночність) — це сукупність рис, поведінки й норм, які певна культура вважає типово жіночими: теплота, турботливість, емоційна виразність, очікування щодо зовнішності й стосунків. Це не біологічна властивість: фемінні риси бувають у людей будь-якої статі, а їхній зміст змінюється з епохою і культурою.

    Читати
  • Термін

    Маскулінність

    Маскулінність — це сукупність рис, моделей поведінки, ролей і норм, які певна культура в певну епоху вважає «чоловічими» й очікує від чоловіків. Це соціальне поняття, а не біологічна стать: уявлення про маскулінність різняться між країнами й змінюються з часом.

    Читати
  • Термін

    Андрогінність

    Андрогінність — це поєднання в одній людині рис, які культура вважає «чоловічими» й «жіночими», наприклад рішучості й теплоти. У психології так називають профіль особистості з високими балами і за маскулінністю, і за фемінністю, який описала Сандра Бем 1974 року; у побуті — зовнішність чи стиль без чітких статевих маркерів.

    Читати
  • Термін

    Амок

    Амок — це раптовий епізод некерованої руйнівної агресії проти людей і предметів, якому часто передує період похмурої задуми, а після якого настають виснаження й амнезія. Колись його вважали культурально-специфічним синдромом Південно-Східної Азії, а сьогодні розглядають як рідкісний крайній наслідок різних психічних станів і тяжкого стресу.

    Читати
  • Термін

    Дзеркальні нейрони

    Дзеркальні нейрони — це клітини, які розряджаються і тоді, коли особина сама виконує дію, і тоді, коли бачить таку саму дію в іншого. Прямо їх зареєстрували в премоторній корі макак; у людей прямих даних дуже мало, а роль цих клітин у розумінні дій та емпатії лишається предметом наукової суперечки.

    Читати
  • Термін

    Дилема в'язня

    Дилема в'язня — класична задача теорії ігор про ситуацію, у якій кожному учаснику окремо вигідно діяти проти іншого, а разом обидва отримують гірший результат, ніж дала б взаємна довіра. Вона описує не риси характеру, а структуру ситуації, яка штовхає людей до взаємної зради.

    Читати
  • Термін

    Стигматизація

    Стигматизація — це процес, у якому людині через одну рису (діагноз, вагу, вік чи походження) приписують негативний ярлик, а за ним стереотипи, відокремлення й дискримінацію. Його результат — стигма: суспільне тавро, що знецінює людину й обмежує її можливості.

    Читати
  • Термін

    Соціальні норми

    Соціальні норми — це спільні для групи чи суспільства правила й очікування щодо того, як люди зазвичай поводяться і як слід поводитися в певній ситуації. Їх підтримують схвалення й осуд оточення, а в широкому значенні до них зараховують також звичаї, мораль і закони.

    Читати
  • Термін

    Міжособистісні стосунки

    Міжособистісні стосунки — це відносно стійкі зв'язки між двома чи більше людьми, у яких учасники впливають на думки, почуття й вчинки одне одного: від знайомства й співпраці до дружби, шлюбу та родинної близькості. Вони тримаються на взаємних потребах, почуттях і регулярній взаємодії.

    Читати

Словник психології

Про категорію «Соціальна психологія»

Соціальна психологія — галузь психології, що вивчає, як реальна чи уявна присутність інших людей змінює наші думки, почуття й вчинки. Її предмет лежить на перетині особистості й суспільства: група, роль, норма, перше враження, спільне рішення. Тут зібрано поняття, якими вона пояснює повсякдення: чому ми піддаємося тиску групи, звідки беруться стереотипи й упередження, як натовп змінює поведінку і що насправді показали знамениті експерименти з підкорення та влади ситуації. Класику розбираємо чесно — з поправкою на сучасну критику.

Що вивчає соціальна психологія як наука

Як окрема дисципліна соціальна психологія оформилася на початку XX століття. 1908 року вийшов «Вступ до соціальної психології» Вільяма Мак-Дугалла, майже одночасно з підручником Едварда Росса, — обох традиційно називають серед тих, хто ввів галузь у науковий обіг. Ще 1898 року Норман Тріплетт помітив, що велогонщики їдуть швидше в парі, ніж наодинці; його лабораторну перевірку часто вважають одним із перших контрольованих досліджень галузі.

Згодом Курт Левін запропонував теорію поля: поведінка залежить водночас від особи та її середовища, а група — динамічне ціле, з чого виросла групова динаміка. Сьогодні до предмета соціальної психології належать соціальна перцепція й атрибуція, атитюди, соціальна ідентичність, ролі, статус і норми, міжособистісні стосунки, атракція та конфлікт.

Соціальний вплив: конформізм, підкорення і влада ситуації

На початку 1950-х Соломон Аш показав, що близько 75% учасників хоча б раз повторили за одностайною групою очевидно хибну відповідь про довжину лінії. Так Аш виміряв силу конформізму, а заразом з’ясувалося: досить одного однодумця, щоб тиск більшості різко ослаб.

Стенлі Мілгрем на початку 1960-х у Єльському університеті вивчав підкорення авторитету: у базовому варіанті 65% учасників дійшли до максимальних «450 В», хоча понад двадцять версій досліду показали, як сильно результат залежить від умов. Стенфордський тюремний експеримент Філіпа Зімбардо (1971) довго вважали доказом того, що роль і влада роблять студентів жорстокими наглядачами, але аналіз архівів показав: їхню поведінку значною мірою зрежисували.

Соціальне сприйняття: стереотипи, упередження, атрибуція

Соціальна перцепція працює швидко й переважно непомітно, тому дає систематичні збої. Ефект ореолу переносить одну помітну рису на оцінку всіх інших якостей, а фундаментальна помилка атрибуції змушує пояснювати чужі вчинки характером, а власні — обставинами. Термін «стереотип» у сучасному значенні увів журналіст Волтер Ліппман у книзі «Громадська думка» (1922), назвавши стереотипи «картинками в наших головах». Стереотип — це думка, упередження — почуття, дискримінація — вже вчинок.

Група і натовп: що змінюється, коли нас багато

Сама присутність інших покращує прості, завчені дії й погіршує складні — це соціальна фасилітація. Там, де внесок кожного не видно, зусилля падають: соціальну лінь першим зафіксував агроном Максиміліан Рінгельман ще у 1880-х. Після обговорення група нерідко зсувається до крайнішої позиції, а згуртований колектив, що жертвує критикою заради одностайності, потрапляє в пастку, яку називають груповим мисленням.

Класичний погляд на великі зібрання задав Гюстав Лебон у «Психології натовпів» (1895), але сучасна психологія натовпу бачить інше: люди не втрачають особистості, а формують спільну ідентичність, з якої частіше виростає взаємодопомога, ніж хаос. Приховану структуру симпатій і антипатій у малій групі вимірює соціометрія, яку запропонував Якоб Морено.

Студентам зручно йти від класичних експериментів до понять, що їх пояснюють, а далі — до сусідніх галузей психології. Практикам знадобляться сторінки про конфлікт, референтну групу, стигматизацію й соціальну ідентичність: кожна містить визначення, приклади і перевірені джерела.

Часті питання

Що таке соціальна психологія простими словами?

Це наука про те, як інші люди впливають на нас, а ми на них. Вона пояснює, чому людина в групі поводиться інакше, ніж наодинці, як складається перше враження, звідки беруться стереотипи, як виникають симпатія, довіра й конфлікт. Свої висновки соціальна психологія будує на експериментах і систематичних спостереженнях, а не на життєвих порадах чи особистому досвіді автора.

Чим соціальна психологія відрізняється від соціології?

Соціологія вивчає суспільство як систему: інститути, класи, міграцію, поведінку великих груп населення. Соціальна психологія дивиться на ту саму реальність з боку окремої людини — як вона сприймає інших, піддається впливу й ухвалює рішення в групі. Межа між ними рухлива: обидві користуються опитуваннями й вибірками, а у фаховому іспиті до магістратури з психології їх поєднано в одному тесті.

Хто вважається засновником соціальної психології?

Єдиного засновника немає. Одним із перших контрольованих дослідів галузі часто називають експеримент Нормана Тріплетта з велогонщиками 1898 року. 1908 року вийшов «Вступ до соціальної психології» Вільяма Мак-Дугалла, а майже одночасно — підручник Едварда Росса: їх вважають тими, хто ввів дисципліну в науковий обіг. Важливу теоретичну рамку згодом дав Курт Левін із теорією поля.

Які методи використовує соціальна психологія?

Головний інструмент — експеримент, лабораторний чи польовий: дослідник змінює одну умову й порівнює поведінку груп. Поряд працюють спостереження, анкетування й інтерв’ю, контент-аналіз текстів і повідомлень, а для малих груп — соціометрія, яка показує, хто кого обирає і кого відкидає. Висновки перевіряють на добре дібраних вибірках і в повторних дослідженнях.

Де можуть працювати фахівці із соціальної психології?

Знання соціальної психології потрібні там, де важливі групи й комунікація: в управлінні персоналом і організаційному консультуванні, у школах і соціальних службах, у дослідженнях громадської думки, маркетингу й медіа, у роботі з конфліктами. Частина фахівців іде в науку й викладання. Щоб консультувати людей, потрібна вища психологічна освіта і практична підготовка під супервізією.