Тренінг: Як розвивати стійкість у керівній позиції

Організм платить не за сам стрес, а за постійне пристосування до нього. Кожна мобілізація має ціну, і якщо між мобілізаціями немає повноцінного повернення до спокою, ціна накопичується непомітно: спершу зникає легкість, потім якість сну, потім здатність радіти результату. Людина при цьому продовжує працювати — і саме тому вважає, що все гаразд. Стійка людина відрізняється від витривалої не тим, що витримує більше, а тим, що швидше й повніше повертається до норми.

У керівника цей механізм має власну специфіку. По-перше, його навантаження здебільшого не фізичне, а відповідальне: рішення ухвалено вранці, а тривога за його наслідки триває тижнями, і формально «робочий день закінчився» нічого не змінює. По-друге, керівник несе ще й емоційне навантаження команди — вислуховує, витримує, стабілізує, — і ця частина роботи ніде не обліковується. По-третє, він майже позбавлений звичного людського способу розвантаження: поскаржитися вниз означає злякати команду, поскаржитися вгору — виглядати таким, що не витягує.

Тому стійкість керівника будується не на силі волі, а на конструкції: де саме в тижні лежить справжнє відновлення, які завдання не можна ставити поспіль, кому в житті цієї людини можна сказати «мені важко» без наслідків для позиції.