Андрогінність: що це, психологічний тип за Сандрою Бем і андрогінна зовнішність

Андрогінність — це поєднання в одній людині рис, які культура традиційно вважає «чоловічими» й «жіночими»: скажімо, рішучості й незалежності разом із теплотою та чуйністю. У психології під цим словом найчастіше мають на увазі психологічну андрогінність — профіль особистості, за якого людина описує себе високими балами водночас за шкалою маскулінності й за шкалою фемінності. Науковим поняттям андрогінність стала завдяки американській психологині Сандрі Бем, яка 1974 року запропонувала опитувальник для її вимірювання. У побуті ж «андрогінною» частіше називають зовнішність чи стиль. Розберемо обидва значення, як андрогінність вимірюють, що дослідження кажуть про її переваги, де межі поняття — і чим воно відрізняється від інтерсексу, гендерної ідентичності та орієнтації.

Що таке андрогінність простими словами

Слово складене з двох давньогрецьких: «анер» (у родовому відмінку «андрос») — чоловік і «гіне» — жінка. Найвідоміший ранній образ дав Платон у діалозі «Бенкет»: там Арістофан розповідає міф про перших людей, кожна з яких була подвійною — з двох чоловічих половин, двох жіночих або з чоловічої й жіночої. Істот третього роду він і називає андрогінами. За міфом, Зевс розрізав усіх навпіл, і відтоді кожна половина шукає свою пару — образ, що досі живе в розмовах про «другу половинку».

Сьогодні слово вживають щонайменше у трьох значеннях, і їх варто тримати окремо. Перше — психологічне: поєднання в характері рис, які суспільство приписує різним статям. Друге — зовнішність і стиль, за якими важко одразу віднести людину до «чоловічого» чи «жіночого» образу. Третє — самоназва частини людей, які описують так власну гендерну ідентичність; це вже зовсім інша тема, про неї — у розділі про розмежування. Ці значення не обов'язково збігаються: дуже «жіночна» на вигляд людина може мати андрогінний профіль рис, і навпаки.

Що ж тоді вважати маскулінним і фемінним? В опитувальниках маскулінними називають риси, яких культура очікує переважно від чоловіків: готовність брати лідерство, конкурентність, домінантність, самостійність. Фемінними — ті, яких очікує від жінок: співчуття, ніжність, теплоту, поступливість. Це опис очікувань, що складаються в соціальну роль чоловіка чи жінки, а не біології: обидва набори рис трапляються в людей будь-якої статі.

І ще одне застереження. Схоже слово «андрогенний» походить від андрогенів — чоловічих статевих гормонів. Вислів «андрогенне обличчя» в пошуку здебільшого є помилкою написання замість «андрогінне»; гормональні питання — тема ендокринолога, а не психології особистості.

Одна шкала чи дві: чому ідея Бем стала переворотом

Перші опитувальники маскулінності–фемінності ставили чоловіка й жінку на протилежні кінці однієї лінійки. Так побудована, наприклад, п'ята шкала опитувальника MMPI: що більше в людини «чоловічого», то менше, за самою конструкцією, «жіночого». Поєднати обидва набори рис у такій моделі неможливо, а відхилення від «свого» полюса легко прочитати як проблему.

Сандра Бем 1974 року запропонувала інше: виміряти маскулінність і фемінність двома незалежними шкалами. Тоді людина може отримати високі бали за обома — такий профіль Бем і назвала андрогінним. Її гіпотеза полягала в тому, що багато людей можуть бути водночас наполегливими й поступливими, інструментальними й експресивними — залежно від того, чого вимагає ситуація. Гнучкість, а не відповідність статі, у цій логіці стає ознакою доброї адаптації.

Майже одночасно до того самого висновку дійшла група Джанет Спенс. У дослідженні 1975 року вона разом із Робертом Гельмрейхом і Джой Стапп дала студентам опитувальник PAQ із 55 біполярних характеристик. «Чоловічі» й «жіночі» самооцінки виявилися не протилежностями: у чоловіків і жінок вони навіть позитивно корелювали, і обидві пов'язувалися з вищою самооцінкою. Звідси й сенс перевороту: норма перестала означати «бути якомога ближче до свого полюса».

Як вимірюють андрогінність: опитувальник Бем і чотири типи

Оригінальний Статево-рольовий опитувальник Бем (BSRI) містить 60 характеристик: 20 «маскулінних», 20 «фемінних» і 20 нейтральних, які лише розбавляють список. Характеристику вважали фемінною, якщо оцінювачі обох статей визнали її помітно бажанішою для жінки, ніж для чоловіка, і навпаки. Людина оцінює, наскільки кожне слово її описує, за семибальною шкалою. 1981 року Бем уклала коротку форму з 30 пунктів, по 10 на шкалу; пізніше з'явилися ще стисліші версії, як-от іспанська на 12 пунктів.

Опитувальник PAQ групи Спенс працює за тим самим принципом двох окремих шкал. Сьогодні обидва інструменти частіше описують не як виміри «маскулінності» й «фемінності» взагалі, а як інструментальність (орієнтація на дію, мету, самостійність) та експресивність (орієнтація на стосунки й почуття інших). У пострадянській практиці BSRI часто називають опитувальником «Маскулінність–фемінність» Сандри Бем.

Спочатку Бем рахувала андрогінність як баланс — малу різницю між двома балами. Але тоді однаково «андрогінними» виходили і людина з високими балами за обома шкалами, і людина з низькими. Спенс із колегами запропонували ділити результати за медіанами обох шкал, і з'явився четвертий тип — недиференційований. Цей спосіб підрахунку став стандартним:

Тип	Маскулінна (інструментальна) шкала	Фемінна (експресивна) шкала	Як людина себе описує
Андрогінний	вище медіани	вище медіани	і рішуча, і чуйна; може наполягати й поступатися залежно від ситуації
Маскулінний	вище медіани	нижче медіани	насамперед незалежна, наполеглива, орієнтована на мету
Фемінний	нижче медіани	вище медіани	насамперед тепла, уважна до почуттів інших, турботлива
Недиференційований	нижче медіани	нижче медіани	рідко приписує собі і ті, і ті риси з опитувальника

Важливий нюанс: медіана — це статистика конкретної вибірки. Коли дослідники беруть медіани з різних груп або з нормативних даних Бем, та сама людина може потрапити в різні типи. Тому тип за BSRI — це робоча категорія для дослідження, а не характеристика на все життя.

Чи робить андрогінність щасливішою: що показали дослідження

Гіпотеза Бем звучала переконливо: ширший репертуар поведінки — краща адаптація. Щоб її перевірити, дослідники зіставляли тип із показниками благополуччя, і довкола цього склалися три конкурентні пояснення.

Бернард Вітлі 1983 року звів у метааналізі 35 досліджень, де благополуччя вимірювали самооцінкою — найпоширенішим показником у цій галузі. Найкраще дані узгодилися не з моделлю андрогінності, а з моделлю маскулінності: самооцінку передбачала насамперед інструментальна складова. Інакше кажучи, частина переваги андрогінних людей пояснюється тим, що в їхньому профілі висока інструментальність. Вітлі також показав, що сила зв'язку залежала від того, яким опитувальником міряли риси і яким — самооцінку.

Самооцінка — лише один із багатьох показників благополуччя, і вона сама по собі нічого не каже про андрогінність. Якщо цікаво, де ви зараз, орієнтир дає тест на самооцінку за шкалою Розенберга — він вимірює загальне ставлення до себе, а не гендерні риси.

Новіші роботи додають нюансів. У дослідженні Сельми Корлат і колег (2022) взяли участь 999 австрійських підлітків із середнім віком близько 14 років. Андрогінні хлопці й дівчата мали найвищий рівень благополуччя в школі за всіма п'ятьма його вимірами, недиференційовані — найнижчий, а між маскулінними й фемінними різниці не виявилося. Автори дійшли висновку, що в підлітковому віці й у шкільному контексті фемінні риси важать не менше за маскулінні. Чесний підсумок такий: універсального правила «андрогінність дорівнює здоров'ю» немає, результат залежить від віку, середовища і того, що саме вимірюють.

Теорія гендерної схеми: чому Бем відійшла від ідеалу андрогінності

1981 року Бем запропонувала пояснення, звідки взагалі береться «статева типізація». За її теорією гендерної схеми, дитина засвоює готову культурну схему «чоловіче — жіноче» й починає сортувати через неї все довкола: риси, заняття, речі, власні вчинки. Людина з вираженою статевою типізацією — це та, для якої ця лінза особливо зручна й постійно ввімкнена; вона оцінює себе за нею майже автоматично. Для андрогінних людей гендер — лише один із багатьох способів упорядковувати досвід.

Звідси парадокс, який Бем сама визнала. Ідея андрогінності все одно спирається на категорії «маскулінне» й «фемінне», лише пропонує мати обидві. У книжці «Лінзи гендеру» (1993) Бем описала три культурні лінзи: андроцентризм (чоловіче як норма), гендерну поляризацію (поділ усього на чоловіче й жіноче) і біологічний есенціалізм (сприйняття цих поділів як природних). Метою для неї стало вже не «поєднати дві половини», а зменшити саму вагу поділу — щоб риса «турботливість» чи «рішучість» перестала мати стать.

Межі поняття: що критикують в опитувальнику Бем

Опитувальник понад п'ятдесят років лишається найвідомішим інструментом у цій галузі, і саме тому його слабкі місця добре вивчені:

• Пункти віддзеркалюють свою епоху. Характеристики відбирали за тим, що вважалося бажаним для чоловіка чи жінки на початку 1970-х, тобто за тогочасними стереотипами. Відтоді ролі змінилися: жінки приписують собі більше традиційно «маскулінних» рис, а сучасні вибірки часто взагалі не показують статевих відмінностей за цими шкалами.
• Опитувальник міряє вужче, ніж обіцяє назва. Шкали фактично оцінюють інструментальність і експресивність, а не маскулінність і фемінність як цілісне самовідчуття. Самі пункти «маскулінний» і «фемінний» із пізнішої редакції прибрали, бо вони поводилися інакше, ніж решта.
• Структура нестабільна. Факторний аналіз нерідко дає не два, а три фактори, і їх склад різниться між вибірками.
• Культурна специфічність. Перелік складено в американському середовищі; для інших країн потрібні адаптація й перевірка, тому й з'являються національні версії.
• Це не діагностика. Тип за опитувальником описує самоопис рис на час тестування. Він не вказує ні на розлад, ні на ідентичність, ні на орієнтацію.

Як андрогінність стикується з іншими моделями особистості

Найближча за духом ідея належить Юнгу: він описував у кожній психіці контрсексуальну постать — аніму й анімус, несвідомий «протилежний» бік. Схожість очевидна: обидва підходи визнають, що «чоловіче» й «жіноче» співіснують в одній людині. Але різниця принципова. Юнг говорить про несвідомі архетипи, а Бем — про свідомий самоопис, який можна виміряти опитувальником. До того ж модель Юнга критикують за той самий гендерний есенціалізм, від якого Бем згодом відмовилася.

У сучасній соціальній психології дві осі BSRI найчастіше пов'язують з агентністю й спільністю — двома базовими вимірами, за якими люди оцінюють себе й інших: наскільки людина діяльна й упевнена і наскільки тепла та орієнтована на стосунки. Андрогінність при цьому — не окрема риса на кшталт тих, що описує «Велика п'ятірка», а профіль за двома осями. Плутати її з екстраверсією чи доброзичливістю не варто, навіть якщо за змістом ці виміри частково перегукуються.

Андрогінна зовнішність і стиль

Коли в пошуку питають про андрогінну зовнішність, мають на увазі образ, у якому немає яскравих стереотипних маркерів однієї статі: коротка або, навпаки, «нетипова» стрижка, прямий силует, одяг унісекс, мінімум макіяжу, нейтральна палітра. Андрогінною жінкою чи андрогінним чоловіком називають людину, чий вигляд поєднує риси, що зазвичай «закріплені» за різними статями; у побуті саме таких людей найчастіше й називають андрогінами. Що саме вважати таким маркером, визначає культура, і ця межа рухається: речі, колись суто чоловічі, як-от брюки в жіночому гардеробі, давно стали звичайними.

З психологічною андрогінністю зовнішність пов'язана слабше, ніж здається: вигляд — це те, як людину бачать інші, а профіль рис — те, як вона описує власну поведінку. Строгий костюм і коротка стрижка нічого не кажуть про чуйність, а сукня — про рішучість. Андрогінний стиль так само не свідчить ні про гендерну ідентичність, ні про орієнтацію: це насамперед спосіб самовираження, і довкола нього не варто будувати висновків про особисте життя людини.

Для підлітків і молодих дорослих експерименти з образом — звичайна частина пошуку себе, і андрогінний стиль тут нічим не відрізняється від будь-якого іншого. Інша справа, якщо власна зовнішність викликає тривалий сором, тривогу чи бажання сховатися від людей. Тоді про це варто поговорити з психологом — незалежно від того, який у людини стиль.

Андрогінність, інтерсекс, гендерна ідентичність і орієнтація: у чому різниця

Ці поняття часто зливаються в одне, хоча описують різні рівні людського досвіду.

Поняття	Про що йдеться	Що з цього не випливає
Психологічна андрогінність	Риси особистості: високі бали і за інструментальністю, і за експресивністю	Стать, ідентичність чи орієнтація людини
Андрогінна зовнішність	Як людину бачать інші: стиль, зачіска, силует	Риси характеру чи внутрішнє самовідчуття
Інтерсекс-варіації	Вроджені особливості хромосомної, гонадної чи анатомічної статі	Психологічний профіль чи стиль
Гендерна ідентичність	Внутрішнє відчуття себе чоловіком, жінкою чи поза цими категоріями	Певний стиль чи набір рис
Сексуальна орієнтація	До кого виникає романтичний і сексуальний потяг	Риси характеру чи зовнішність

Окремо про слово «гермафродит». У міфі Платона андрогін справді був істотою двох статей, тому слова «андрогін» і «гермафродит» довго плутали, але в біологічному значенні щодо людей обидва застаріли. Міжнародний консенсус 2006 року запропонував називати відповідні вроджені стани порушеннями статевого розвитку (disorders of sex development, DSD), бо старі назви пацієнти сприймали як принизливі, а лікарів і батьків вони плутали. У громадському вжитку поширене слово «інтерсекс». Психологічна андрогінність до цієї біологічної теми стосунку не має.

Так само андрогінність не тотожна гендерній ідентичності. Якщо невідповідність між тим, ким людина себе відчуває, і статтю, приписаною при народженні, завдає їй страждання, йдеться про гендерну дисфорію. Це питання для уважної розмови з фахівцем, а не для опитувальника рис.

Міфи і факти про андрогінність

Насправді	Поширений міф
Андрогінність — профіль рис, а не окрема стать	Андрогіни — це «третя стать»
Профіль рис і зовнішність можуть не збігатися	Андрогінну людину видно з першого погляду
Андрогінність не визначає сексуальну орієнтацію	Андрогінні люди завжди гомосексуальні
Перевага андрогінних підтверджується не завжди; багато пояснює інструментальність	Андрогінність гарантує психологічне здоров'я
Андрогени — гормони, «андрогенний» — інше слово	Андрогінність — це надлишок чоловічих гормонів

Джерела

• Платон. Бенкет (промова Арістофана, 189c–193d).
• Bem S. L. The measurement of psychological androgyny. Journal of Consulting and Clinical Psychology, 1974; 42(2):155–162. DOI: 10.1037/h0036215 · PMID: 4823550.
• Spence J. T., Helmreich R., Stapp J. Ratings of self and peers on sex role attributes and their relation to self-esteem and conceptions of masculinity and femininity. Journal of Personality and Social Psychology, 1975; 32(1):29–39. DOI: 10.1037/h0076857 · PMID: 1206468.
• Bem S. L. Gender schema theory: A cognitive account of sex typing. Psychological Review, 1981; 88(4):354–364. DOI: 10.1037/0033-295X.88.4.354.
• Whitley B. E. Jr. Sex role orientation and self-esteem: A critical meta-analytic review. Journal of Personality and Social Psychology, 1983; 44(4):765–778. DOI: 10.1037/0022-3514.44.4.765 · PMID: 6842364.
• Bem S. L. The Lenses of Gender: Transforming the Debate on Sexual Inequality. New Haven: Yale University Press, 1993.
• Hughes I. A., Houk C., Ahmed S. F., Lee P. A.; LWPES/ESPE Consensus Group. Consensus statement on management of intersex disorders. Archives of Disease in Childhood, 2006; 91(7):554–563. DOI: 10.1136/adc.2006.098319 · PMID: 16624884 · PMC: PMC2082839.
• Carver L. F., Vafaei A., Guerra R., Freire A., Phillips S. P. Gender differences: examination of the 12-item Bem Sex Role Inventory (BSRI-12) in an older Brazilian population. PLoS ONE, 2013; 8(10):e76356. DOI: 10.1371/journal.pone.0076356 · Повний текст
• Kachel S., Steffens M. C., Niedlich C. Traditional masculinity and femininity: validation of a new scale assessing gender roles. Frontiers in Psychology, 2016; 7:956. DOI: 10.3389/fpsyg.2016.00956 · Повний текст
• Korlat S., Holzer J., Schultes M.-T. та ін. Benefits of psychological androgyny in adolescence: the role of gender role self-concept in school-related well-being. Frontiers in Psychology, 2022; 13:856758. DOI: 10.3389/fpsyg.2022.856758 · Повний текст