New Leaf — Психологічний центр

Особливості розладів особистості групи B

15 хв читанняРозлади і психіатрія

До групи B, яку ще називають кластером B, належать чотири розлади особистості: дисоціальний (антисоціальний), межовий, істеричний (гістріонний) і нарцисичний розлад особистості.

Визначення

Розлади особистості — це стійкі, глибоко закорінені в людині способи думати, відчувати й поводитися, які помітно розходяться з нормами її культури та суспільства. Жити з цим важко передусім самій людині, а страждають і її стосунки, і робота, і життя загалом. До цього кластера належить і нарцисичний розлад; приблизно зрозуміти, наскільки виражені такі риси у вас, допомагає тест на нарцисичні риси.

Розлади групи B об'єднані в один кластер, оскільки мають спільні риси. Для них характерні:

  • бурхливі емоції, імпульсивність, звичка все драматизувати

  • стосунки з людьми важко надовго зберегти рівними й міцними

  • високий рівень внутрішнього стресу і страждань

Діагностичний і статистичний посібник із психічних розладів, 5-те видання (DSM-5), ділить усі розлади особистості на три великі групи:

  • Кластер A — параноїдний, шизоїдний і шизотиповий; їх описують як дивні й ексцентричні

  • Кластер B: дисоціальне (антисоціальне), прикордонне, істеричне (гістріонне), нарцисичне (емоційно нестабільні та драматичні)

  • Кластер C — уникаючі, залежні й обсесивно-компульсивні розлади: група «тривожних і боязких»

За оцінкою Національного інституту психічного здоров'я США (NIMH), той чи інший розлад особистості мають приблизно 9,1% людей. Із трьох кластерів найрідше трапляється група B — за оцінками, близько 1,5%.

Якщо розібратися, чим розлади групи B схожі та чим відрізняються, людей із такими діагнозами стає легше розуміти, а стигми довкола цих станів, які часто тлумачать хибно, — меншає.

На таку поведінку не варто заплющувати очі — це сигнал біди.

Розлади особистості групи B: основні ознаки

Антисоціальний розлад особистості

  • Нехтування правилами

  • Ігнорування прав інших людей

  • Брехливість

  • Маніпуляції

  • Агресивність

Межовий розлад особистості

  • Сильні, інтенсивні емоції

  • Страх бути покинутим

  • Нестабільні стосунки

  • Проблеми із самоідентичністю

Істеричний розлад особистості

  • Драматична, театральна поведінка

  • Провокаційна або надмірно сексуалізована поведінка

  • Потреба постійно бути в центрі уваги

Нарцисичний розлад особистості

  • Почуття власної переваги або особливої значущості

  • Нестача емпатії

  • Потреба в постійному захопленні

  • Використання інших у своїх інтересах

  • Підвищена чутливість до критики та відмови

Портрет жінки в різкому червоному світлі на темному тлі

Що спільного у розладів особистості групи B?

Кожна група розладів особистості об'єднується схожими характеристиками.

Найчастіше в розладів групи B збігаються ось такі риси:

  • Схильність до драми, надлишок емоцій, непередбачувані вчинки

  • Здорові й міцні стосунки вибудовуються насилу

  • Особливості, через які людина живе в сильному стресі й гірше, ніж могла б

  • Імпульсивні вчинки, зокрема такі, що шкодять самій людині

  • Підібрати терапію, яка справді допоможе, непросто

  • Нерідко поруч є ще й інші психічні розлади

За даними Національного інституту психічного здоров'я США (NIMH), те, як часто трапляються розлади особистості, не залежить від раси або статі — помітного впливу ці чинники не мають.

Антисоціальний розлад особистості

В основі антисоціального розладу особистості — стійка зневага до прав інших людей або пряме їх порушення; починається це ще в дитинстві й тягнеться все життя. Поставити діагноз може тільки лікар. А приблизно зрозуміти, наскільки у вас виражені психопатичні риси, можна за тестом на психопатію (LSRP): 26 тверджень, близько 5 хвилин, і результат — лише орієнтир, а не діагноз.

Цей стан також неформально називають:

  • психопатія

  • соціопатія

  • дисоціальний розлад особистості

Ні «психопатія», ні «соціопатія» не є офіційними термінами, і їхній зміст часто перекручують. Офіційна назва — антисоціальний розлад особистості — описує цей стан точніше й менше таврує людину.

За класифікацією DSM-5 офіційний діагноз можна поставити лише людині, старшій за 18 років, і тільки тоді, коли схожа поведінка простежувалася в неї ще до 15 років.

Ознаки та симптоми

Найчастіше антисоціальний розлад особистості проявляється так:

  • схильність до обману та маніпуляцій

  • агресія по відношенню до тварин і людей

  • руйнування чужого майна

  • часте порушення правил і законів

  • схильність до брехні та шахрайства

  • дратівливість і конфліктність

  • нехтування власною та чужою безпекою

  • безвідповідальність

  • перекладання провини за свої вчинки на інших

  • відсутність емпатії

За DSM-5, у людей з антисоціальним розладом особистості нерідко бувають і супутні психічні стани:

  • тривожні розлади

  • депресивні розлади

  • залежність або зловживання психоактивними речовинами

  • СДУГ — синдром дефіциту уваги та гіперактивності

Можливі причини

Часто з'ясовується, що такий самий розлад мав хтось із батьків людини з цим діагнозом. А серед чоловіків він поширений найбільше — помітно більше, ніж серед жінок.

Ризик антисоціального розладу особистості вищий у тих, хто пережив несприятливі події в дитинстві — наприклад, насильство чи зневагу; це показало дослідження 2019 року в Comprehensive Psychiatry (DOI: 10.1016/j.comppsych.2019.04.001).

Імовірність такого розладу можуть підвищувати й соціально-економічні чи соціокультурні обставини — скажімо, бідність або міграція.

«На розвиток цього розладу впливають і гени, і середовище, — каже Елінор Бонік, ліцензований сімейний і системний терапевт із Лос-Анджелеса (Каліфорнія), яка працює з людьми, що мають розлади особистості. — Але не кожна поведінка, що лише виглядає як антисоціальна, нею і є: інколи людина просто так захищається, це її стратегія виживання.»

Межовий розлад особистості

При межовому розладі особистості (МРО) людину постійно розгойдує: нестабільність у стосунках з оточуючими поєднується з мінливим уявленням про себе, а вчинки часто бувають імпульсивними.

За даними дослідження 2018 року, межовий розлад трапляється приблизно в 1,7% людей загалом. Жінкам цей діагноз ставлять частіше, ніж чоловікам і людям інших гендерних груп.

Основні ознаки межового розладу особистості включають:

  • сильний страх, що його покинуть, — навіть коли загроза існує лише в уяві

  • імпульсивні вчинки, якими людина може зашкодити собі чи іншим

  • гостру реакцію на будь-які зміни довкола

  • бурхливі й нестійкі стосунки з тими, хто поруч

  • непевність у тому, хто ти є, хитке відчуття свого «я»

  • відчуття порожнечі всередині, спустошеність

  • часті спалахи гніву і труднощі з його контролем

  • періоди тривоги чи депресії

  • дисоціація — помітні збої у сприйнятті реальності

  • різкі зміни у ставленні до людей і подій

  • повторювані випадки самоушкодження та спроби суїциду

Самоушкодження є одним із частих проявів МРО. Дослідження 2019 року показало: до 10% людей із цим діагнозом можуть загинути від суїциду, навіть коли отримують терапію.

Якщо думки про суїцид з'явилися у вас чи в когось із близьких, ви не сам на сам із цим — допомогу можна отримати просто зараз.

В Україні по підтримку можна зателефонувати на одну з цих гарячих ліній:

  • Кризова підтримка — 0 800 33 20 29: безкоштовно, анонімно, цілодобово. Психологи тут уміють говорити з тими, хто думає про самогубство; телефонувати можуть усі українці, а не лише ветерани

  • «Людина в біді» — 0 800 210 160: анонімно й цілодобово, телефонують і дорослі, і діти

  • Якщо небезпека для життя є вже зараз — набирайте 103 (швидка) або 112

допомога в Україні

Крім того, є онлайн-чати й консультації психологів — їх нерідко можна знайти на сайтах благодійних організацій і центрів психологічної підтримки.

Якщо ви зараз за кордоном, телефони гарячих ліній і служб підтримки своєї країни можна знайти через міжнародну мережу Befrienders Worldwide.

Головне — не залишатися з цим наодинці й попросити про допомогу. Вислухати й підтримати фахівці готові будь-коли.

Можливі причини

Елінор Бонік зауважує, що за МРО часто стоїть важке дитинство: травматичне, нестабільне, поруч із дорослими, які не розуміли дитину або нехтували нею.

Здебільшого люди з цим діагнозом пережили в дитинстві:

  • фізичне або сексуальне насильство

  • емоційна або фізична зневага

  • ворожі та конфліктні стосунки в сім'ї

  • ранню втрату одного з батьків

МРО також може поєднуватися з іншими психічними розладами, такими як:

  • біполярний розлад

  • зловживання психоактивними речовинами, зокрема алкоголем

  • харчові розлади

  • посттравматичний стресовий розлад (ПТСР)

  • інші розлади особистості

Допомога та підтримка в Україні

З межовим розладом особистості та супутніми станами в Україні можна отримати фахову допомогу психологів і психотерапевтів. У нашому центрі консультації проходять онлайн — це виручає, коли дістатися до очної допомоги складно.

Допомога є і в державних чи приватних клініках, і в благодійних організаціях: там проводять психотерапію, збирають групи підтримки, допомагають у гострій кризі. Комусь підійде й терапевтична група: там навички стосунків тренують разом з іншими учасниками.

Не відкладайте звернення по допомогу: коли підтримка приходить вчасно, шанси відновитися й почати жити краще помітно вищі.

Істеричний розлад особистості

Істеричний розлад особистості (ІРЛ), який іноді називають драматичним, впізнають за постійним прагненням привертати увагу та надлишком емоцій; виглядати це може дуже по-різному. Назва дісталася йому від застарілого поняття «істерія», але зміст тепер вкладають інший. Ідеться не про «примхи»: це стійкий патерн, за якого без чужої уваги людина почувається невидимою і нічого не вартою — і тому, сама того не помічаючи, домагається уваги будь-якою ціною.

Ознаки та симптоми

Про істеричний розлад особистості можна говорити, якщо в людини є п'ять або більше ознак із цього списку:

  • дискомфорт і відчуття, що тебе не визнають, щойно увага переходить до інших

  • сексуальна чи зухвала поведінка там, де вона недоречна за культурними нормами (наприклад, на роботі)

  • різкі та поверхневі зміни настрою й емоцій

  • використання зовнішності для привернення уваги

  • перебільшені й театральні вираження почуттів

  • легка схильність до навіювання під впливом інших людей і обставин

  • переконаність, що їхні стосунки з іншими ближчі та інтимніші, ніж насправді

Збоку люди з ІРЛ нерідко здаються фліртуючими, чарівними й сповненими енергії. Та щойно вони опиняються не в центрі уваги, як будь-якими способами намагаються її повернути.

До типових проявів пошуку уваги належать:

  • вигадування історій

  • неконтрольований плач

  • спалахи гніву

Можливі причини

Жінкам ІРЛ ставлять частіше, ніж чоловікам, — можливо, тому, що до жіночої сексуальності суспільство ставиться набагато суворіше.

Фахівці пов'язують істеричний розлад особистості і зі спадковими, і з набутими факторами. Нерідко в основі симптомів лежать травми, а самі прояви розладу працюють як адаптивні механізми копінгу.

Також важливу роль відіграють стилі виховання. Ризик розвитку ІРЛ підвищується, якщо батьки:

  • не вміли встановлювати кордони

  • демонстрували драматичну, нестабільну або недоречну сексуальну поведінку

  • мали в анамнезі розлади особистості або інші психічні захворювання

Нарцисичний розлад особистості

В основі нарцисичного розладу особистості (НРЛ) — перебільшене почуття власної важливості; до нього додаються потреба, щоб тобою захоплювалися, і відсутність емпатії до інших.

Про «нарцисизм» нині говорять усі кому не лінь, але сам НРЛ — досить рідкісний стан. DSM-5 наводить для США оцінки поширеності НРЛ від 0 до 6,2%, причому 50-75% діагнозів припадає на чоловіків. Однак ці дані застаріли і засновані на критеріях DSM-4.

Ознаки та симптоми

Найхарактерніші ознаки нарцисичного розладу особистості включають:

  • грандіозність і схильність до перебільшень

  • захоплення фантазіями про велике кохання, владу або успіх

  • відчуття власного права і привілеїв

  • потреба в надмірному захопленні з боку оточуючих

  • переконаність, що ти «особливий», і бажання спілкуватися лише з людьми високого статусу

  • використання інших заради своєї вигоди

  • відсутність емпатії

  • заздрість до інших

  • зарозуміла поведінка і ставлення

  • переоцінка своїх досягнень і здібностей

«Люди з НРЛ часто дуже вразливі, тому що їхня самооцінка вкрай низька і чутлива до реальної або уявної критики та поразок», - зазначає Елінор Бонік.

Зазвичай вони чарівні, вміють бути помітними й намагаються тримати поруч тих, хто підживлюватиме їхню самооцінку.

Іншим поруч із ними нерідко буває боляче — людині з нарцисичним розладом просто бракує емпатії та співчуття.

Можливі причини

Дослідження 2021 року називають серед причин НРЛ одразу кілька чинників:

  • генетичну схильність

  • агресивні риси характеру

  • негативний досвід розвитку, наприклад травми або насильство

  • дитяче відторгнення

  • крихке або вразливе его в дитинстві

  • надмірну похвалу з боку вихователів

Жоден із цих чинників сам собою не «створює» розлад — ідеться про поєднання вродженої чутливості з досвідом, у якому дитину або знецінювали, або, навпаки, підносили без реальної опори. Самооцінка тоді виростає нестабільною і потребує постійного зовнішнього підживлення.

Методи лікування

Які методи лікування розладів особистості кластера B працюють найкраще, наука поки достеменно не знає. Та впоратися із симптомами й жити краще допомагають найрізноманітніші підходи.

Основні методи включають:

  • медикаментозну терапію

  • психотерапію (розмовну терапію)

Поведінкові методики, зокрема:

  • когнітивно-поведінкова терапія (КПТ)

  • діалектична поведінкова терапія (ДПТ)

  • терапія прийняття та відповідальності

Також важливо лікувати супутні стани — тривогу, депресію, залежності.

Поради від Елінор Бонік:

  • Будьте терплячі та цінуйте свої позитивні якості

  • Працюйте над навичками спілкування

  • Вчіться виражати свої потреби

  • Встановлюйте особисті кордони

  • Шукайте свій вид терапії й свої способи справлятися з труднощами

  • Оточіть себе людьми, на яких можна спертися: близькими, друзями, терапевтами, сусідами, духовними наставниками тощо.

Успіх лікування, вважає вона, тримається на такому:

Одужувати часом доводиться довго й тяжко, але полегшення можливе, а жити краще цілком реально навчитися.

Те, що допомогло одній людині, іншій може й не підійти. Тож програму лікування краще складати під себе — разом із кваліфікованим фахівцем або з цілою командою фахівців.

Якщо у вас з'являються думки про суїцид або ви відчуваєте, що можете собі зашкодити, допомога є завжди. Зателефонуйте на гарячу лінію психологічної підтримки або зверніться до фахівця.

Якщо у вас є один із цих розладів, знайте — є способи впоратися і поліпшити стан. Психотерапія, а за потреби й медикаменти можуть допомогти стати стійкішими та вибудувати здорові стосунки.

На одужання підуть і час, і сили, але воно можливе. Підтримка поруч, і ви ніколи не самотні.

Джерела

  • American Psychiatric Association, 2013 — критерії розладів особистості та поділ на кластери A/B/C у DSM-5.
  • Lenzenweger M. F. та ін., 2007 — епідеміологія розладів особистості в національному дослідженні NCS-R: кластер B — близько 1,5% населення (Biological Psychiatry, 62(6)). DOI: 10.1016/j.biopsych.2006.09.019 · PMID: 17217923.
  • Дослідження етіології антисоціального розладу особистості, 2019 — роль несприятливого дитячого досвіду (Comprehensive Psychiatry, 92). DOI: 10.1016/j.comppsych.2019.04.001.
  • Gunderson J. G. та ін., 2018 — сучасний науковий огляд межового розладу особистості: поширеність, механізми, терапія (Nature Reviews Disease Primers, 4). DOI: 10.1038/nrdp.2018.29 · PMID: 29795363.
  • Огляд розладів особистості в довіднику MSD Manuals — класифікація, ознаки та підходи до лікування.

Часто задавані питання

Які розлади особистості входять до групи B і що їх обʼєднує?

У кластер B входять чотири стани — антисоціальний, межовий, істеричний і нарцисичний розлади особистості. Спільне в них — бурхливі емоції, імпульсивність і драматизм у поведінці; стосунки з людьми важко втримати стабільними, внутрішнього напруження багато, є схильність шкодити собі, і часто поруч виявляються інші психічні стани.

Наскільки поширені розлади особистості групи B?

Той чи інший розлад особистості має приблизно девʼять людей зі ста, а група B серед кластерів найменша — близько півтора відсотка. Раса й стать на поширеність суттєво не впливають, а що краще суспільство розуміє ці стани, то менше стигми довкола людей із такими діагнозами.

Чому виникають розлади особистості групи B?

Тут сходяться гени й середовище. Найсильніше впливає важке дитинство — насильство, зневага, нестабільна чи конфліктна атмосфера в сімʼї або коли дитина рано втратила когось із батьків. У нарцисичного розладу серед імовірних причин є дві протилежні: відторгнення в дитинстві і, навпаки, надмірна похвала від вихователів.

Психопатія і соціопатія — це офіційні діагнози?

Ні, обидва терміни неофіційні, і зміст їх часто перекручують. У DSM-5 цей стан має назву «антисоціальний розлад особистості» — так точніше, і людину це менше таврує. Офіційно діагноз можна поставити тільки після вісімнадцяти років і лише тоді, коли схожа поведінка була помітна ще до пʼятнадцяти.

Чи можна допомогти людині з розладом особистості групи B?

Так. Хоча наукових даних про лікування цих станів поки недостатньо, полегшення можливе. Допомагають психотерапія, зокрема когнітивно-поведінкова та діалектична поведінкова терапія, а за потреби — медикаментозна підтримка й робота із супутніми станами. Шлях буває тривалим, тому персональну програму важливо підбирати з кваліфікованим фахівцем.

Чим межовий розлад особистості відрізняється від біполярного розладу?

Їх часто плутають через «гойдалки» настрою, але механіка різна. Біполярний розлад іде епізодами: депресія, манія чи гіпоманія тримаються днями, тижнями або місяцями й часто починаються без жодного зовнішнього приводу. А при межовому розладі емоції перемикаються значно швидше — буває, кілька разів на день, — і майже завжди їх запускає щось у стосунках: реальне чи уявне відкидання, конфлікт, критика. Розрізнити ці стани може лише фахівець, і це важливо, бо лікування суттєво відрізняється.

Чи можна мати окремі риси розладу групи B без самого діагнозу?

Так, і це дуже поширено. Драматичність, потреба в увазі, імпульсивність чи болюча реакція на критику трапляються в багатьох людей — особливо у стресі. Про розлад особистості йдеться лише тоді, коли ці патерни стійкі роками, проявляються в більшості сфер життя, помітно шкодять стосункам і роботі та завдають страждань самій людині чи оточенню. Тому не варто «діагностувати» себе чи близьких за списком ознак — риси характеру і розлад розділяє великий діапазон норми.

Як поводитися близьким людини з розладом особистості групи B?

Найкорисніша стратегія — стабільність і чіткі межі. Домовляйтеся про правила і дотримуйтеся їх послідовно, не підтримуйте маніпулятивні сценарії, але й не карайте людину зневагою за симптоми, які вона поки не контролює. Уникайте діагнозів-ярликів у сварках («ти просто нарцис») — це лише поглиблює конфлікт. Заохочуйте до терапії і, якщо стосунки виснажують, зверніться по підтримку самі: робота з власними межами у близьких таких людей часто не менш важлива, ніж терапія самої людини.

Хто діагностує розлад особистості і чи можна визначити його тестом?

Офіційний діагноз ставить лише лікар-психіатр або клінічний психолог після ґрунтовного обстеження: клінічного інтервʼю, збору анамнезу, спостереження за стійкістю патернів у часі. Онлайн-тести й опитувальники можуть лише орієнтовно показати вираженість окремих рис — це привід для розмови з фахівцем, а не вирок. Самодіагностика тут особливо оманлива: окремі ознаки перетинаються між різними розладами, і навіть досвідчені клініцисти розмежовують їх обережно.

Стаття має інформаційний характер і не замінює консультацію фахівця. Діагноз розладу особистості може встановити лише лікар-психіатр чи клінічний психолог після обстеження. Матеріал підготовлено психологічним центром New Leaf.

Якщо описане нагадує вас чи близьку людину, дбайливо розібратися в ситуації допоможе фахівець.

5.0

73 відгуки — середня оцінка центру New Leaf

Відгуки в Google

Потрібна допомога психолога?

Наші фахівці допоможуть вам розібратися із запитом. Розкажіть, що турбує, — і ми підберемо психолога саме під вас.