Восьмикласник раптом просить підвозити його до школи, хоча два роки ходив пішки з друзями. Третьокласниця щоранку скаржиться на живіт, а в суботу про біль ніхто не згадує. Саме так булінг у школі зазвичай і виглядає в очах батьків: дитина мовчить, а вдома змінюються дрібниці.
У статті — як розпізнати цькування за поведінкою дитини, як про нього заговорити, що робити крок за кроком і в які строки школа тепер зобов’язана реагувати за правилами МОН, що діють з 11 серпня 2026 року.
Визначення
Булінг у школі (цькування) — це насильство, яке повторюється в межах шкільного колективу: дитину ображають, висміюють, ізолюють, б’ють, відбирають чи псують її речі або надсилають їй погрози, а захиститися сама вона не може. Систематичним за оновленими правилами МОН вважають насильство, що сталося двічі або частіше протягом 12 місяців.
Як зрозуміти, що дитину цькують у школі
Чекати, що дитина прийде й скаже «мене цькують», здебільшого марно. Їй соромно, вона боїться, що після втручання дорослих стане гірше, або вважає, що сама в чомусь винна. Тому цькування частіше видають зміни, які батьки бачать удома, ніж слова. Загальну картину явища ми розбирали в статті що таке булінг і як він впливає на дітей і дорослих, а тут зосередимося на тому, що помічають батьки школяра.
Перший сигнал часто тілесний. У метааналізі австралійських дослідників під керівництвом Софі Мур (165 праць) діти, яких цькували, мали вдвічі вищі шанси на психосоматичні скарги; окремо зростала ймовірність болю в животі, головного болю й проблем зі сном. Показовий тут не сам біль, а його розклад: він з’являється в неділю ввечері чи в понеділок уранці й зникає на канікулах. Спершу покажіть дитину педіатрові, щоб виключити фізичну причину. Якщо обстеження нічого не знаходить, а скарги прив’язані до шкільних днів, ідеться, найімовірніше, про психосоматику, і час придивитися до того, що відбувається в класі.
В Україні
В українському опитуванні HBSC 2022/2023 (23 612 підлітків 11–17 років) 29 % сказали, що за останні місяці їх хоча б раз ображали чи принижували в закладі освіти, а 13 % — що це траплялося регулярно, двічі-тричі на місяць або частіше. Майже кожен п’ятий (19 %) визнав, що сам брав участь у цькуванні. Відчувають велику довіру до своїх учителів лише 45 % підлітків, тож розраховувати, що дитина сама піде до класного керівника, не варто.
| Радше звичайні шкільні труднощі | Привід придивитися уважніше |
|---|---|
| Не хоче до школи після канікул, але за тиждень втягується | Просить лишитися вдома саме в дні певних уроків, екскурсій чи фізкультури |
| Іноді болить живіт, незалежно від днів тижня | Біль з’являється перед школою й минає у вихідні |
| Посварився з другом, за кілька днів помирилися | Друзі зникли, на дні народження не кличуть, у класний чат не додають |
| Губить речі через неуважність | Речі зіпсовані чи «загублені», зникають гроші, а пояснити дитина не може |
| Втомлюється після уроків | Повертається голодною, бо до їдальні не ходить |
| Дратується через домашнє завдання | Змінює дорогу додому, чекає, поки клас розійдеться, приходить перед самим дзвоником |
Одна ознака з правого стовпчика ще нічого не доводить. Кілька, що тримаються два-три тижні, — достатня підстава спокійно поговорити з дитиною, а потім і зі школою.
Коли дитина вже замкнулася, погано спить чи відмовляється ходити на уроки, підтримка фахівця потрібна паралельно з діями батьків. Професійна допомога дитині при булінгу починається з того, що в неї з’являється доросла людина поза школою й сім’єю, якій можна розповісти все без страху когось засмутити.
Молодші школярі й підлітки показують це по-різному
Дитина 7–10 років ще погано називає словами те, що з нею відбувається. Цькування прослизає в грі (ляльки «не беруть у компанію» одну з них), у малюнках, у сльозах перед сном, у проханні посидіти поруч увечері, хоча вона давно засинала сама. Інколи вона повторює вдома образливе прізвисько, ніби перевіряє, як ви відреагуєте.
Підліток, навпаки, усе приховує. «Все нормально» стає відповіддю на будь-яке запитання, телефон лежить екраном донизу, різко зростає дратівливість. Насторожує, коли дитина виходить із класних чатів або після кожного повідомлення в телефоні надовго замовкає. Якщо цькування перейшло в мережу, там свої правила збереження доказів, і про них ідеться в статті про кібербулінг.
Оновлений Порядок реагування сам перелічує прояви, на які школа зобов’язана зважати: замкнутість, тривожність, агресивність, різка зміна поведінки, ізоляція від колективу, пригнічений стан, самоушкодження, фізичні травми, вимагання грошей чи речей, відмова відвідувати заклад. Перелік не вичерпний, і окрема ознака ще не доводить булінгу. Зате з ним можна прийти до класного керівника й сказати: ось що я бачу вдома, і ось що з офіційного списку збігається.
Як поговорити з дитиною, щоб вона розповіла
Пряме «тебе ображають?» майже завжди отримує «ні». Краще працюють запитання, на які не відповіси одним словом: з ким ти сидиш на перерві; з кого в класі найчастіше сміються; чи є в школі місце, куди ти намагаєшся не заходити; яку одну річ ти змінив би в класі, якби міг. Підлітки легше говорять поруч, а не навпроти: у машині, на прогулянці із собакою, коли руки зайняті спільною справою.
З молодшими допомагає гра. Попросіть показати іграшками, як минула велика перерва, або намалювати клас і розставити, хто з ким дружить. Дитина, яка малює себе в кутку окремо від усіх, уже дещо вам сказала.
Коли дитина нарешті розповідає, вона має почути підтримку, а не розслідування. ЮНІСЕФ радить батькам сказати чотири речі: що ви їй вірите; що добре, що вона розповіла; що вона не винна; що ви зробите все можливе, аби знайти допомогу. Запитання «а що ти зробив, що до тебе чіпляються?» переносить провину на постраждалого. Це віктимблеймінг, навіть якщо ви хотіли лише розібратися.
Далі — домовленість. Дитина боїться, що ви підете до школи й «усе зіпсуєте», тому скажіть, що саме збираєтеся робити, і запитайте, що її найбільше лякає. Деталі залиште на її вибір: коли піти до вчителя, чи бути їй присутньою, що відповісти однокласникам. Рішення про безпеку не обговорюються: якщо були удари, погрози чи вимагання грошей, ви дієте одразу, навіть коли дитина просить нікого не чіпати.
Буває, що підліток місяцями мовчить удома, але відкривається дорослому, який не належить ні до школи, ні до родини. Для нього це спосіб розібратися із соромом і страхом, не відчуваючи, що підводить батьків.
Онлайн-формат тут часто зручніший за кабінет: психологічна допомога підліткам онлайн дає змогу говорити зі своєї кімнати й нікому в класі не пояснювати, куди ходиш після уроків.
Що робити батькам, якщо дитину цькують у школі: покроковий план
Перший порив — піти до школи того ж дня, знайти кривдника або написати його батькам. З двома останніми краще не поспішати. Розмови з дитиною, яка цькує, і з її родиною — завдання школи, а ваша спроба «поговорити по-дорослому» дає іншій стороні привід перетворити історію на конфлікт батьків. Сили варто вкласти в послідовність кроків, яку потім важко проігнорувати.
- Записуйте з першого епізоду. Дата, час, місце (урок, перерва, роздягальня, дорога додому), хто що сказав чи зробив, хто бачив, що було далі. Скриншоти з датами, фото зіпсованих речей, а якщо є травми — огляд лікаря з довідкою. Записувати варто навіть тоді, коли епізод поки один: повторність потім рахують саме від нього.
- Поговоріть із класним керівником. Приходьте з фактами із записів, без оцінок на кшталт «у вас не клас, а звіринець». Просіть конкретний план: хто з дорослих стежить за перервами, де сидить дитина, з ким вона йде на фізкультуру, коли ви зідзвонитеся знову.
- Подайте письмову заяву на ім’я директора. Повідомити усно чи анонімно теж можна, проте заява з вхідним номером доводить, що школа знала. Як її скласти, пояснюємо нижче.
- Беріть участь у роботі комісії. Дитину вислуховують за участі практичного психолога чи соціального педагога, ви можете бути поруч. Попросіть копію рішення: які заходи, хто за них відповідає, у які строки.
- Якщо реакції немає, йдіть вище. До засновника школи, служби у справах дітей, а за загрози життю чи здоров’ю — одразу до поліції.
Як написати заяву про булінг
Служба освітнього омбудсмена проаналізувала судовий реєстр і з’ясувала: у 2021 році суди повернули на доопрацювання майже 10 % справ про булінг, у 2022-му — майже 19 %. Частина кривдників лишилася без покарання через неналежно подані факти й докази. Тому заява — документ, від якого залежить усе подальше, і писати її варто сухо, як протокол.
У заяві обов’язково вказують прізвище, ім’я та по батькові, адресу проживання, дату й підпис, інакше звернення можуть повернути. Далі — ваш статус (законний представник постраждалої дитини чи свідок), коли почалося цькування, і кожен епізод окремим абзацом: «Подія 1», «Подія 2» з датою, часом, місцем, діями, свідками, наслідками й тим, кому ви вже повідомляли. Замість «однокласник гнобить мою дитину» пишуть, що саме сталося: «9 жовтня на перерві після другого уроку учень 6-Б класу виштовхнув сина з черги в їдальні й обізвав його при трьох однокласниках». Наприкінці перелічують додатки: скриншоти, фото, медичну довідку.
Заяву складають у двох примірниках. На вашому секретар ставить вхідний номер і дату: за новими правилами повідомлення реєструють у день надходження. Цей аркуш — головний аргумент, якщо доведеться скаржитися далі.
І про вас самих. Батьки в такій ситуації часто розриваються між люттю на кривдника і почуттям провини, що не помітили раніше. Обидва почуття зрозумілі, але дитині зараз потрібен поруч дорослий, який тримається рівно.
Якщо на це бракує сил, почніть із пошуку психолога для себе. Кілька розмов допомагають пройти засідання комісії без зривів і не переносити власну тривогу на дитину.
Що зобов’язана зробити школа після вашої заяви
З 11 серпня 2026 року діє оновлений Порядок реагування на випадки булінгу (наказ МОН № 961 від 18 червня 2026 року). Для батьків головна зміна — чіткі строки. Крім того, школа тепер реагує на будь-які ознаки насильства в колективі, не чекаючи, поки воно стане систематичним.
Повідомлення реєструють у день надходження і розглядають протягом однієї доби. Якщо ознаки насильства підтверджуються, керівник має невідкладно його зупинити й повідомити батьків, а поліцію та службу у справах дітей письмово поінформувати не пізніше ніж через три години. Засідання комісії для цього чекати не потрібно. Саму комісію скликають не пізніше ніж через три робочі дні: вона з’ясовує обставини, визначає, якої допомоги потребує дитина, призначає заходи й відповідальних, а потім стежить, чи вони спрацювали, і змінює їх, якщо ні.
Комісія не вирішує, чи був булінг. Факт булінгу встановлює лише суд, а завдання комісії — безпека дитини й допомога всім учасникам. Тож відповідь «комісія булінгу не встановила» не означає, що нічого не сталося.
Дитина має право бути вислуханою, і її позицію фіксують у матеріалах розгляду. Розмова відбувається за участі батьків та психолога або соціального педагога; за вашою письмовою згодою дитину можуть вислухати без вас, і підліткові так інколи легше. Примирення з кривдником можливе лише за добровільної згоди дитини й батьків і коли немає ризику повторення. Діти, які постраждали від булінгу або цькували інших, мають право на соціально-психологічну реабілітацію.
Чого розумно вимагати від школи? Покарання одного учня рідко змінює клас, бо цькування тримається на мовчазній підтримці групи. Огляд Кембриджського інституту кримінології, що об’єднав 100 оцінювань шкільних антибулінгових програм, показав: у середньому такі програми зменшують кількість тих, хто цькує, приблизно на 18–19 %, а тих, кого цькують, — на 15–16 %. Ефект скромний, але реальний. Тому просіть про роботу з усім класом, а не лише про «бесіду з хуліганом».
| Так має бути | Привід скаржитися далі |
|---|---|
| Заяву зареєстрували в день подання, на вашому примірнику є номер | Заяву «не приймають» або радять «не роздмухувати» |
| Протягом доби з вами зв’язалися | Минув тиждень, а ви нічого не знаєте |
| Комісію скликали за три робочі дні, дитину вислухали з психологом | Пропонують «помирити дітей» без згоди вашої дитини |
| Є письмове рішення: заходи, відповідальні, строки | Усе обмежилося загальною «бесідою» з класом |
| Через кілька тижнів заходи переглянули | Вашій дитині радять перейти в інший клас, а кривдника не чіпають |
Якщо школа не реагує
Скаргу на бездіяльність подають засновникові школи. Зазвичай це управління чи департамент освіти місцевої ради, і до скарги варто додати копію вашої зареєстрованої заяви та відповідь школи, якщо вона була. Директор сам під підозрою? Тоді повідомлення одразу надсилають засновникові або органу управління освітою, минаючи заклад. До служби у справах дітей і до поліції можна звертатися паралельно, не чекаючи, чим закінчиться розгляд у школі, а на бездіяльність закладу — скаржитися освітньому омбудсмену.
Порадитися, як підтримати дитину, можна на дитячій лінії «Ла Страда-Україна»: 116 111 з мобільного або 0 800 500 225 з будь-якого телефону. Повідомлення про насильство щодо дитини приймає урядова лінія 1547, а якщо небезпека просто зараз — поліція за номером 102. Безоплатну правничу допомогу зі скаргами й заявами надають за номером 0 800 213 103 (у будні з 8:00 до 18:00).
Якщо дитину цькує вчитель
Кривдником буває й дорослий. Уповноважений Верховної Ради з прав людини окремо згадує випадки, коли працівники освіти переходять межу дозволеного й застосовують до учнів силу чи цькування. Оновлені правила поширюються на весь шкільний колектив, тож для вчителя діє та сама процедура: записи, заява, комісія.
Межу між вимогливістю і приниженням добре видно на прикладах. Низька оцінка за невиконане завдання, зауваження за запізнення, вимога переписати роботу — частина навчання, хай навіть неприємна. Прізвиська, висміювання перед класом, коментарі про зовнішність чи родину, демонстративне ігнорування піднятої руки, погрози «зробити так, що не здаси» — це вже насильство.
Працівник, щодо якого надійшло повідомлення, не може входити до комісії, яка розглядає цей випадок. Якщо скаржитися доводиться на директора, заяву подають засновникові. На час розгляду можна просити, щоб дитину оцінював інший учитель або щоб її перевели в паралельну групу.
Хто відповідає за булінг за законом
Булінг учасника освітнього процесу — адміністративне правопорушення за статтею 173-4 Кодексу про адміністративні правопорушення. Покарання — штраф 850–1700 грн (50–100 неоподатковуваних мінімумів) чи громадські роботи від 20 до 40 годин. Якщо цькували групою або повторно протягом року після стягнення, штраф зростає до 1700–3400 грн, а громадські роботи — до 40–60 годин.
Для батьків головне тут — вік кривдника. Поки йому немає 16 років, штраф чи громадські роботи призначають його батькам або особам, які їх замінюють; з 16 років підліток відповідає сам. Директор, який не повідомив поліцію про випадок, теж ризикує штрафом. А якщо кривдникові вже виповнилося 16 і під час цькування дитині завдали тілесних ушкоджень, його дії можуть кваліфікувати за статтями Кримінального кодексу.
Якщо цькує ваша дитина
Дзвінок класного керівника зі словами «ваш син цькує однокласника» батьки зазвичай зустрічають запереченням. Реакція природна, але дитина швидко засвоює, що вдома її покриють. Спершу вислухайте факти від школи, потім версію дитини, і лише тоді робіть висновки.
ЮНІСЕФ наголошує: дитина, яка цькує, не «погана від природи». За такою поведінкою часто стоять бажання вписатися в компанію, потреба в увазі, невміння впоратися зі злістю чи заздрістю, а інколи — насильство, яке вона бачить удома або переживає сама. Нерідко та сама дитина в одному колективі цькує, а в іншому цькують її.
Що робити. Назвати конкретний вчинок і його наслідки для іншої дитини, без ярликів на кшталт «ти жорстокий». Запропонувати уявити себе на місці того, з кого сміялися. Домовитися про вибачення і про те, як відшкодувати зіпсоване. Наслідки мають бути ненасильницькими й зрозумілими: тимчасово менше часу в телефоні чи в компанії, де все почалося, з датою, коли правило переглянете. Крик і ремінь вчать саме того, від чого ви хочете відучити: сильніший має право тиснути на слабшого.
Подивіться чесно й на домашню атмосферу: як дорослі говорять про сусідів, учителів, людей іншої зовнішності. Якщо агресія проривається не лише в школі, варто розібратися, звідки вона береться, і тут стане в пригоді матеріал про контроль агресії. І не забувайте про закон: до 16 років за булінг, який чинить ваша дитина, відповідаєте ви.
Чи варто переводити дитину в іншу школу
Переведення — не поразка, але й не перший крок. Коли школа виконує процедуру, заходи працюють і дитині поступово стає безпечніше, зміна колективу забирає в неї друзів, які лишилися, і закріплює думку «проблема в мені, тому мене прибрали». Інша річ, коли цькування триває місяцями попри скарги, кривдника захищає адміністрація, є загроза здоров’ю або дитина сама просить піти й має на це підстави.
Якщо вирішили переводити, подайте це дитині як рішення про захист, а не втечу. Заздалегідь познайомтеся з новим класним керівником, розкажіть про пережите рівно стільки, скільки погодиться дитина, і подбайте, щоб у новому класі в неї швидко з’явилася хоча б одна знайома людина — через гурток, секцію чи спільну поїздку.
Після цькування самооцінка відновлюється не за тиждень. Новий старт без підтримки може даватися важче, ніж ви розраховуєте, тож перші місяці на новому місці варто тримати руку на пульсі.
Що цькування робить із психікою і коли потрібен психолог
У тому самому метааналізі Мур і колег досвід цькування був пов’язаний із більш ніж удвічі вищими шансами на депресію. Важлива деталь — залежність від частоти: у дітей, яких цькували «іноді», шанси були в 1,8 раза вищими, ніж у тих, кого не чіпали, а в тих, кого цькували часто, — у 3,3 раза. Схожий зв’язок автори знайшли з тривожністю, самоушкодженнями й суїцидальними думками. Тож кожен тиждень, на який вдається скоротити цькування, має значення.
Наслідки тримаються й тоді, коли дитина вже змінила школу чи кривдника перевели: вона уникає компаній, болісно реагує на сміх за спиною, не вірить, що дорослі захистять. У підлітків це легко сплутати з характером або перехідним віком. Як відрізнити звичайний смуток від депресії у підлітків, ми розбирали окремо.
Звернутися до дитячого чи підліткового психолога варто, якщо:
- сон, апетит чи настрій порушені два тижні й довше;
- дитина відмовляється ходити до школи або боїться виходити з дому;
- з’явилися нові страхи, нічні кошмари, повернулися звички, які вона давно переросла;
- вона говорить про себе «я нікчема», «зі мною щось не так»;
- є самоушкодження або думки про смерть;
- цькування закінчилося, а тривога й замкнутість лишилися.
Наші дитячі й підліткові психологи працюють із наслідками цькування в межах Позитивної психотерапії. Спершу шукають, на що дитина може спертися: друга, улюблену справу, дорослого, якому вона довіряє. Лише потім торкаються болючих епізодів. З молодшими працюють через гру й малюнок, з підлітками — через розмову й конкретні навички: як відповісти, коли кличуть прізвиськом, як попросити допомоги й не почуватися «ябедою». Батьків залучають до кількох зустрічей, щоб удома і в школі дитина чула одне й те саме. Якщо пригніченість чи тривога не слабшають попри цю роботу, за потреби ми можемо направити вас до лікаря-психіатра, з яким співпрацюємо, і допомогти домовитися про прийом.
Якщо дитина каже, що не хоче жити
Навіть кинуті між іншим «краще б мене не було» чи «не хочу жити» — привід відкласти все інше. Будьте поруч, спокійно розпитайте, що дитина відчуває, і не обіцяйте нікому про це не казати. Дитяча лінія «Ла Страда-Україна» працює цілодобово, безкоштовно й анонімно: 116 111 з мобільного або 0 800 500 225 з будь-якого телефону. Про насильство щодо дитини можна повідомити на урядову лінію 1547, до поліції — за номером 102, а якщо життю загрожує небезпека просто зараз — телефонуйте 103 або 112. Усі номери зібрано на сторінці кризової допомоги.
Джерела
- Moore S. E., Norman R. E., Suetani S., Thomas H. J., Sly P. D., Scott J. G. Consequences of bullying victimization in childhood and adolescence: A systematic review and meta-analysis. World Journal of Psychiatry, 2017; 7(1):60–76. DOI: 10.5498/wjp.v7.i1.60 · PMID: 28401049 · Повний текст
- UNICEF Parenting. Bullying: What is it and how to stop it · Порадник для батьків
- Міністерство юстиції України. Реагування на випадки булінгу (цькування): що змінилося. Портал «Судова влада України», 18.09.2026 · Роз’яснення
- Служба освітнього омбудсмена України. Як писати заяву про булінг, 10.04.2024 · Роз’яснення
- Gaffney H., Ttofi M. M., Farrington D. P. Effectiveness of school-based programs to reduce bullying perpetration and victimization: An updated systematic review and meta-analysis. Campbell Systematic Reviews, 2021; 17(2):e1143. DOI: 10.1002/cl2.1143 · PMID: 37131921 · PMCID: PMC8356322
- Здоров’я та поведінкові орієнтації учнівської молоді: аналітичний звіт за результатами опитування українських підлітків у 2022/2023 роках (HBSC). Український інститут соціальних досліджень ім. О. Яременка, ЮНІСЕФ в Україні, Київ, 2024.
- Кодекс України про адміністративні правопорушення, стаття 173-4 «Булінг (цькування) учасника освітнього процесу» (доповнено Законом України від 18.12.2018 № 2657-VIII).
- Порядок реагування на випадки булінгу (цькування), затверджений наказом МОН від 28.12.2019 № 1646, у редакції наказу МОН від 18.06.2026 № 961 (чинний з 11.08.2026).
- Уповноважений Верховної Ради України з прав людини. Булінг: як запобігти й куди звертатися за допомогою?
Часто задавані питання
Як зрозуміти, що дитину цькують у школі?
Найчастіше про це свідчать не слова, а зміни: ранкові болі в животі чи голові, які минають у вихідні, небажання йти саме на певні уроки, зіпсовані або «загублені» речі, зникнення друзів і запрошень. Підлітки ще й замикаються, виходять із класних чатів, стають дратівливими. Одна ознака нічого не доводить, але кілька, що тримаються два-три тижні, — привід для спокійної розмови.
Що робити, якщо дитину булять у школі?
Вислухайте дитину, скажіть, що вірите їй і що вона не винна. Почніть записувати кожен епізод із датою та свідками, поговоріть із класним керівником про конкретний план безпеки, а потім подайте письмову заяву директору у двох примірниках. Якщо були удари, погрози чи вимагання грошей, дійте того ж дня.
Куди звертатися, якщо школа не реагує на булінг?
До засновника закладу, тобто управління чи департаменту освіти, до служби у справах дітей, до поліції і до освітнього омбудсмена. Якщо в насильстві підозрюють директора, заяву одразу подають засновникові. Юристи безоплатної правничої допомоги підкажуть, як скласти скаргу.
Як правильно написати заяву про булінг?
На ім’я директора, з вашими ПІБ, адресою, підписом і датою. Кожен епізод описують окремо: дата, час, місце, що саме сталося, хто бачив, які наслідки і кому ви вже повідомляли. Оцінки й емоції краще замінити фактами, а до заяви додати скриншоти, фото й медичні довідки, якщо вони є.
Скільки часу має школа, щоб відреагувати на заяву?
Повідомлення реєструють у день надходження й розглядають протягом доби. Якщо є ознаки насильства, керівник невідкладно вживає заходів, а поліцію та службу у справах дітей письмово повідомляє не пізніше ніж через три години. Комісію скликають протягом трьох робочих днів.
Що буде за булінг у школі?
За статтею 173-4 КУпАП — штраф від 850 до 1700 грн або громадські роботи, а за групове чи повторне цькування — до 3400 грн. Якщо кривдникові немає 16 років, відповідають його батьки. Директорові, який не повідомив поліцію, теж загрожує штраф.
Що робити, якщо дитину цькує вчитель?
Діяти так само, як і з учнем: фіксувати епізоди й подавати письмову заяву директору. Працівник, на якого скаржаться, не може входити до комісії, що розглядає випадок. Якщо кривдник — сам директор, звертаються до засновника школи.
Що робити, якщо моя дитина цькує інших?
Не захищати її автоматично: спершу вислухати факти від школи, потім дитину. Назвати конкретний вчинок і його наслідки, домовитися про вибачення й ненасильницькі обмеження з датою перегляду. З’ясувати, що стоїть за агресією, допомагає психолог, а відповідальність до 16 років лягає на батьків.
Чи варто переводити дитину в іншу школу через булінг?
Не як перший крок: якщо школа діє за процедурою і ситуація покращується, переведення може закріпити в дитини відчуття, що проблема в ній. Переводити варто, коли цькування триває попри скарги, є загроза здоров’ю або адміністрація захищає кривдника. Новий старт краще супроводити підтримкою психолога.
Коли дитині потрібен психолог після булінгу?
Якщо два тижні й довше порушені сон, апетит чи настрій, дитина боїться школи, з’явилися нові страхи, самоушкодження або думки про смерть. А ще тоді, коли цькування вже закінчилося, а тривога й замкнутість лишилися. Якщо з’явилися думки про смерть, дитину варто розпитати про них того ж дня й не залишати саму.
Стаття має інформаційний характер і не замінює консультацію фахівця. Якщо ваша дитина переживає цькування або його наслідки не минають, зверніться по кваліфіковану психологічну допомогу. Матеріал підготовлено психологічним центром New Leaf.
Дитячі й підліткові психологи нашого центру допомагають дітям, які пережили цькування, повернути відчуття безпеки, а батькам — скласти план дій удома і зі школою.
73 відгуки — середня оцінка центру New Leaf
