Кардіоневроз (невроз серця): коли серце болить від тривоги

Третя кардіограма за місяць знову без відхилень. Кардіолог каже, що серце в нормі, і радить менше нервувати. А ввечері, щойно ви лягаєте, воно знову гупає десь у горлі, і рука сама тягнеться до зап'ястя порахувати удари. Для такого стану в нас досі вживають слово «кардіоневроз».

Нижче про те, коли біль у грудях є приводом негайно викликати швидку, що стоїть за старою назвою з погляду сучасної психіатрії й психотерапії, чому тривога справді відчувається в грудях, чим кардіоневроз відрізняється від панічної атаки та хвороби серця і що допомагає з психологічного боку.

Спершу серце: коли біль у грудях не можна списувати на нерви

Ця стаття про психологічний бік проблеми. Але порядок дій тут один: біль у грудях, сильне серцебиття чи відчуття «перебоїв», які з'явилися вперше, спершу оцінює лікар.

[!WARNING] Викликайте швидку: 103 або 112 Телефонуйте одразу, не чекаючи, чи минеться, якщо:

• біль або дискомфорт у грудях з'явився раптово і не минає: тисне, стискає чи пече;
• біль віддає в ліву чи праву руку, шию, щелепу, спину або живіт;
• біль у грудях супроводжується холодним потом, нудотою, запамороченням чи задишкою;
• ви знепритомніли або відчуваєте, що от-от знепритомнієте.

Навіть якщо діагноз «кардіоневроз» вам уже ставили, новий чи незвичний біль — привід для виклику.

Якщо швидка не потрібна, а відчуття повторюються, почніть із сімейного лікаря або кардіолога. Він вирішить, що потрібно саме у вашому випадку: кардіограма, добовий запис ритму, ультразвук серця чи аналізи крові. Обстежуватися «на все» без показань не треба. Пропускати перший крок теж не варто.

Друге правило менш очевидне: тривога не захищає від хвороб серця. У Монреалі обстежили 441 пацієнта, які звернулися в приймальне відділення кардіологічної лікарні з болем у грудях. Приблизно кожен четвертий мав панічний розлад, і 44 % із цих людей уже мали задокументовану ішемічну хворобу серця. Тривожний розлад і хворе серце нерідко живуть в одній людині. Тому навіть після кількох років «кардіоневрозу» біль, який змінив характер, силу або почав з'являтися при навантаженні, знову веде до лікаря.

Що таке кардіоневроз простими словами

«Кардіоневроз», «невроз серця», «нейроциркуляторна дистонія», вегето-судинна дистонія — усе це слова радянської і пострадянської медицини. Ними позначали ситуацію, знайому кожному терапевтові: людина скаржиться на серце, а обстеження хвороби не знаходить. Слова прижилися, їх досі пишуть у висновках, і пацієнти шукають в інтернеті саме їх.

У Міжнародній класифікації хвороб десятого перегляду (МКХ-10) серцевий невроз справді згадано, але не як окрему хворобу. Він стоїть у переліку рубрики F45.3, соматоформної вегетативної дисфункції, поруч із синдромом Да Кости та нейроциркуляторною астенією. Опис рубрики влучний: людина відчуває симптоми так, ніби їх спричиняє хвороба органа, а обстеження цієї хвороби не підтверджує. Синдром Да Кости названо на честь американського лікаря Джейкоба Да Кости, який у 1871 році описав у солдатів Громадянської війни «подразнене серце» (irritable heart): серцебиття, біль у грудях і задишку, причин яких у самому серці не знаходили.

МКХ-11, яка прийшла на зміну десятому перегляду, об'єднала соматоформні розлади в один діагноз — розлад тілесного дистресу (bodily distress disorder). Тепер його визначають не через те, чого лікар не знайшов, а через те, що є: виснажливі тілесні симптоми і надмірна увага до них, яку не знімають ні обстеження, ні пояснення лікаря. Серед причин змін автори називали й таку: пацієнти чули в слові «соматоформний» натяк, ніби їхні симптоми несправжні і «в голові». В американській класифікації DSM-5 близьке поняття називається розладом із соматичними симптомами.

Тож за старим словом сучасний фахівець зазвичай бачить один із трьох станів, а часто їх поєднання:

• панічний розлад, у якому напади страху «йдуть» переважно через серце: калатання, біль у грудях, відчуття, що серце от-от зупиниться;
• кардіофобія, або тривога, спрямована на серце: стійкий страх за серце між нападами, прислуховування до нього, перевірки, уникання навантажень; це різновид тривоги за здоров'я, близький до іпохондрії;
• розлад тілесного дистресу, коли на перший план виходять самі тілесні симптоми і виснаження від них.

Слово «невроз» сучасні класифікації, МКХ-11 і DSM-5, як діагноз уже не використовують, але в Україні воно живе і в медичних висновках, і в назвах послуг. З таким висновком людині доречніше звернутися не до ще одного кардіолога, а до психотерапевта при неврозі: працювати доведеться зі страхом і звичками, які його підживлюють, а не з серцевим м'язом.

Чому серце болить від тривоги: замкнене коло

Біль від тривоги не уявний. Коли мозок вирішує, що поруч загроза, наднирники викидають адреналін і норадреналін. Серце б'ється частіше й сильніше, і людина, яка роками не помічала свого серця, раптом відчуває кожен удар у грудях, горлі, скронях. М'язи грудної клітки напружуються, і з'являється колючий або ниючий біль у точці, на яку можна показати пальцем.

Друга ланка — дихання. Налякане тіло дихає частіше й глибше, ніж треба, і вуглекислого газу в крові стає менше. Звідси поколювання в пальцях, запаморочення, тиск у грудях і дивне відчуття «не можу вдихнути на повні груди». Людина намагається вдихнути ще глибше, і стає тільки гірше.

Третю ланку детально описав психолог Георг Айферт у своїй моделі кардіофобії (1992). У стресі люди з кардіофобією переводять увагу на серце, сприймають його роботу як загрозу і продовжують вважати себе хворими навіть після кількох нормальних обстежень. Щоб заспокоїтися, вони шукають запевнень, часто ходять до лікарів і уникають усього, що, як їм здається, може «зачепити» серце. Кожен із цих кроків дає полегшення сьогодні і закріплює страх на завтра.

На першій консультації це звучить приблизно так: «Я вже сама чую, коли воно пропускає удар. Сиджу й рахую. Сходами піднімаюся повільно, у маршрутці сідаю ближче до дверей — раптом стане погано».

Розірвати таке коло самотужки важко саме тому, що кожна «захисна» дія виглядає розумно: хто ж не перевірить пульс, коли боїться за серце? Тут потрібен погляд збоку, і почати можна з психологічної допомоги онлайн, не чекаючи п'ятого візиту до кардіолога.

Уникання навантажень має ще й тілесну ціну. Що менше людина рухається, то швидше б'ється серце навіть від невеликого зусилля, наприклад від трьох поверхів сходами. І це сприймається як новий доказ хвороби.

Комусь легше почати з розмови наживо, у кабінеті, де поруч людина, а не екран. Особливо коли страх давно не відпускає з дому без тонометра. Тоді варто шукати психотерапевтів у Києві, які працюють із тривогою і тілесними симптомами.

Як проявляється кардіоневроз

Тілесні прояви ви вже впізнали: серцебиття, «перебої» чи «завмирання» серця, колючий або ниючий біль у лівій половині грудей, нестача повітря, запаморочення, пітливість, тремтіння, слабкість. Біль часто з'являється на тлі хвилювання, а не під час фізичного зусилля, і може триматися від кількох секунд до кількох годин. Проте жодна з цих ознак сама по собі не доводить, що серце здорове. Це встановлює лише обстеження.

Про кардіоневроз більше говорить поведінка, ніж біль. Людина міряє пульс на зап'ясті чи шиї, носить у сумці тонометр, вмикає на розумному годиннику сповіщення про пульс, не ходить нікуди сама, тримає телефон напоготові, відмовляється від спорту, сауни, кави, іноді від сексу. Окремий сюжет — пошук симптомів о третій ночі. Він майже завжди закінчується найгіршим сценарієм.

Межа між звичайною турботою про здоров'я і колом кардіоневрозу проходить не через сам симптом. Важить те, що людина з ним робить.

Звичайна увага до серця	Коло кардіоневрозу
Помітили серцебиття після сходів і за хвилину забули	Після сходів міряєте пульс і чекаєте нападу
Кардіолог сказав, що серце в нормі, і ви повірили	Полегшення на день-два, потім знову хочеться ЕКГ
Спорт, сауна, кава без страху	Уникаєте навантажень, щоб «не перевантажити серце»
Годинник рахує пульс, але ви туди не дивитеся	Перевіряєте пульс десятки разів на день
Поколювання в грудях швидко забувається	Будь-яке відчуття в грудях запускає думку про інфаркт

Якщо страх за серце накочує нападами, з різким піком і відчуттям, що зараз помрете, варто окремо оцінити саме панічні симптоми. Тест на панічні атаки за шкалою PDSS-SR дає орієнтир на сьогодні, а не діагноз.

Кардіоневроз, панічна атака і хвороба серця: у чому різниця

Від хвороби серця кардіоневроз відрізняє лікар, а не відчуття. Звична логіка «болить ліворуч — серце, коле в точці — нерви» помиляється в обидва боки, тому орієнтир один: обстеження за показаннями і висновок кардіолога. Завдання психотерапевта інше: помітити, що нормальні результати вже є, а страх лишився.

З панічною атакою плутанини більше, бо вони часто йдуть разом. Панічна атака — це хвиля сильного страху з бурею тілесних відчуттів, яка за лічені хвилини сягає піку, а потім спадає. Кардіоневроз ширший за окремий напад: це те, що відбувається з людиною між нападами або взагалі без них.

Панічна атака	Кардіоневроз (страх за серце)
Напад: страх наростає за хвилини і спадає	Фон: тривога за серце триває тижнями і місяцями
Страх померти, збожеволіти, втратити контроль	Страх саме за серце: інфаркт, зупинка, аритмія
Між нападами людина боїться нового нападу	Між епізодами прислуховується, міряє, обстежується
Може бути без думок про серце	Увага постійно прикута до грудей

Буває і третій варіант. Людина з реальною хворобою серця, наприклад після інфаркту чи з діагностованою аритмією, боїться свого серця значно більше, ніж того вимагає стан. Автори МКХ-11 прямо передбачили таку ситуацію: якщо хвороба є, але увага до симптомів явно надмірна, з цим теж працюють. Робиться це разом із кардіологом, а не замість нього.

Чому слова «серце здорове» не заспокоюють

Парадокс кардіоневрозу в тому, що найкраща новина від кардіолога діє, як знеболювальне з коротким ефектом. Полегшення триває кілька годин чи днів, потім з'являється нове відчуття і з ним сумнів: «А раптом на кардіограмі не встигли зловити? А якщо лікар щось пропустив?» Айферт описував саме це: віра в хворобу серця зберігається попри повторні нормальні обстеження.

Медицина часто підтримує це коло, сама того не бажаючи. У тому самому монреальському дослідженні кардіологи приймального відділення не розпізнали панічний розлад у 98 % пацієнтів, які його мали. А у швейцарському аналізі 1341 звернення з некардіальним болем у грудях психіатричний діагноз отримали лише 5,6 % людей. Автори прямо пишуть, що панічні й тривожні розлади розглядали рідко. Людина йде з лікарні з висновком «серцевої причини не виявлено» і без жодного пояснення, що ж тоді з нею.

Через це некардіальний біль у грудях недооцінюють. В іранському дослідженні 2024 року люди з болем у грудях несерцевого походження мали удвічі вищу тривожність за шкалою Бека, ніж пацієнти з болем через хворобу серця: 17,2 бала проти 8,8. Якість життя в них теж була нижчою: 55 балів проти 76. Тобто «нічого серйозного» в кардіологічному сенсі зовсім не означає «нічого серйозного» для життя людини.

Тому краще ще в кабінеті кардіолога почути не тільки «ви здорові», а й пояснення, звідки симптоми і куди йти далі. Як невротичні стани загалом говорять мовою тіла, ми докладно розбирали в статті про невроз.

Як позбутися кардіоневрозу: що допомагає з психологічного боку

Найповніше дані з цього питання зібрав Кокранівський огляд 2015 року: 17 рандомізованих досліджень, 1006 людей із болем у грудях при нормальних коронарних судинах. Після психологічної допомоги скарг на біль у перші три місяці ставало менше (відносний ризик 0,70), і ефект зберігався від трьох до дев'яти місяців. Автори оцінюють користь як помірну. Найчастіше в цих дослідженнях вивчали когнітивно-поведінкові програми, ще одним можливим варіантом названо гіпнотерапію. Чесно кажучи, досліджень поки мало, і вони дуже різні.

Якщо прибрати назви методів, робота зазвичай складається з кількох частин:

• Пояснення механізму. Людина розуміє, як адреналін, дихання й увага створюють відчуття в грудях, і замість «помираю» з'являється інше пояснення.
• Менше перевірок. Поступово рідшають вимірювання пульсу, кардіограми «про всяк випадок» і нічні пошуки симптомів.
• Спокійніше дихання. Не «глибокий вдих», а повільніший і довший видих, щоб не розганяти гіпервентиляцію; що з популярних порад про блукаючий нерв має докази, ми розбирали окремо.
• Повернення руху. Узгодивши з кардіологом, людина поступово повертає ходьбу, сходи, спорт.
• Те, що стоїть за страхом. Модель Айферта враховує минулий досвід розлук і зіткнення з хворобами серця, тому в терапії нерідко спливає смерть батька від інфаркту чи довга хвороба когось близького.

Окремо про інтероцептивну експозицію: назва складна, ідея проста. Фахівець разом із клієнтом навмисно викликає ті відчуття, яких той боїться: кілька хвилин бігу на місці, щоб серце забилося швидше, дихання через вузьку трубочку, обертання на кріслі. Мозок отримує досвід, якого йому бракувало: серце калатає, а інфаркту немає. У лікуванні панічного розладу цей метод давно усталений і дедалі частіше застосовується там, де людина боїться власних тілесних відчуттів. Робити це варто лише після того, як кардіолог виключив хворобу серця, і під керівництвом фахівця, а не за роликом з інтернету.

У New Leaf із тривогою за серце працюють психологи й психотерапевти різних напрямів, зокрема Позитивної психотерапії. Спершу ми разом розбираємо, як саме коло працює у вашому випадку: що його запускає, які перевірки його тримають, від чого ви вже відмовилися. Далі — план маленьких кроків між сесіями, від рідших вимірювань пульсу до першої за довгий час прогулянки без тонометра.

Якщо ж тривога заважає працювати, спати й виходити з дому, а напади повторюються знову і знову, за потреби ми можемо направити вас до лікаря-психіатра, з яким співпрацюємо, і допомогти домовитися про прийом.

Що можна зробити самому вже зараз

Самодопомога не замінює ні кардіолога, ні психотерапевта, але дає точку опори, поки ви чекаєте на консультацію.

• Ліміт на перевірки. Домовтеся із собою, наприклад, міряти пульс лише за призначенням лікаря, а сповіщення про пульс на годиннику вимкнути, якщо їх ніхто не призначав.
• Видих довший за вдих. Коли накриває, повільно рахуйте: вдих на чотири, видих на шість. Повернути увагу з грудей у кімнату допомагають техніки заземлення.
• Щоденник епізодів. Записуйте, коли з'явилося відчуття, що йому передувало, що ви зробили і чим усе скінчилося. За кілька тижнів часто видно зв'язок зі стресом, недосипом, кавою, новинами.
• Рух щодня. Якщо лікар не заборонив, звичайна ходьба потроху повертає довіру до власного тіла.
• Без нічного гуглення. Симптоми, знайдені в інтернеті о третій ночі, майже завжди звучать страшніше, ніж є насправді.

Коли звертатися до психолога

Звертатися варто, якщо кардіолог уже виключив хворобу серця, а страх лишився. Особливо якщо:

• тривога за серце триває тижнями і повертається після кожного «все в нормі»;
• перевірки пульсу й тиску, пошук симптомів і візити до лікарів забирають помітну частину дня;
• ви відмовилися від спорту, поїздок, сауни чи близькості, бо боїтеся за серце;
• напади страху повторюються, а між ними ви чекаєте наступного;
• через страх погіршився сон, робота чи стосунки.

Кардіоневроз часто ходить поруч з іншими тілесними проявами тривоги, тому загальну картину допоможе побачити стаття про психосоматику. Чим раніше коло назване й зрозуміле, тим менше воно встигає забрати з життя.

Джерела

• Kisely S. R., Campbell L. A., Yelland M. J., Paydar A. Psychological interventions for symptomatic management of non-specific chest pain in patients with normal coronary anatomy. Cochrane Database of Systematic Reviews, 2015; (6):CD004101. DOI: 10.1002/14651858.CD004101.pub5 · PMID: 26123045 · Повний текст
• Zarean E., Samani Z. B., Kheiri S., Torkian S. Comparing depression, anxiety, and quality of life in individuals with cardiac and non-cardiac chest pain. Frontiers in Psychiatry, 2024; 14:1302715. DOI: 10.3389/fpsyt.2023.1302715 · PMID: 38293590 · Повний текст
• Wertli M. M., Dangma T. D., Müller S. E. та ін. Non-cardiac chest pain patients in the emergency department: Do physicians have a plan how to diagnose and treat them? A retrospective study. PLoS One, 2019; 14(2):e0211615. DOI: 10.1371/journal.pone.0211615 · PMID: 30707725 · Повний текст
• NHS. Chest pain. 2023 · Сторінка NHS
• World Health Organization. International Statistical Classification of Diseases and Related Health Problems, 10th Revision (ICD-10), Version 2019: F45.3 Somatoform autonomic dysfunction.
• Gureje O., Reed G. M. Bodily distress disorder in ICD-11: problems and prospects. World Psychiatry, 2016; 15(3):291–292. DOI: 10.1002/wps.20353 · PMID: 27717252.
• Da Costa J. M. On irritable heart; a clinical study of a form of functional cardiac disorder and its consequences. The American Journal of the Medical Sciences, 1871; 121:2–52. DOI: 10.1097/00000441-187101000-00001.
• Eifert G. H. Cardiophobia: a paradigmatic behavioural model of heart-focused anxiety and non-anginal chest pain. Behaviour Research and Therapy, 1992; 30(4):329–345. DOI: 10.1016/0005-7967(92)90045-i · PMID: 1616469.
• Fleet R. P., Dupuis G., Marchand A. та ін. Panic disorder in emergency department chest pain patients: prevalence, comorbidity, suicidal ideation, and physician recognition. The American Journal of Medicine, 1996; 101(4):371–380. DOI: 10.1016/S0002-9343(96)00224-0 · PMID: 8873507.
• Boettcher H., Brake C. A., Barlow D. H. Origins and outlook of interoceptive exposure. Journal of Behavior Therapy and Experimental Psychiatry, 2016; 53:41–51. DOI: 10.1016/j.jbtep.2015.10.009 · PMID: 26596849.