New Leaf — Психологічний центр

Покоління Z на роботі: що знає психологія і як працювати із зумерами

15 хв читанняHR і командаРобота і кар'єра

«Не тримаються за роботу». «Щотижня чекають на фідбек». «Пишуть у месенджер, хоча можна просто подзвонити». Так керівники говорять про молодших колег, і майже тими самими словами двадцять років тому говорили про міленіалів. Тепер мова про покоління Z. Найстаршим зумерам уже близько тридцяти, і чимало з них самі керують людьми.

Дослідники, які вивчають вік на роботі, до таких розмов ставляться насторожено. Група організаційних психологів на чолі з Кортом Рудольфом у 2021 році написала, що доказів існування поколінь як окремих груп «у кращому разі обмаль». Двадцятитрирічний новачок і п'ятдесятирічна керівниця, звісно, хочуть від роботи не зовсім одного й того самого. Але причини цієї різниці науковці радять шукати у віці, етапі кар'єри та обставинах, а не в році народження.

Визначення

Покоління Z (зумери, Gen Z) — це люди, народжені приблизно з кінця 1990-х до початку 2010-х років, перше покоління, яке з дитинства росло зі смартфонами, соцмережами й постійним доступом до інтернету.

Що таке покоління Z простими словами

Покоління — умовна група людей, які народилися в один період і дорослішали за схожих обставин: ті самі технології, кризи, новини. Межі між такими групами здебільшого проводили соціологи, маркетологи й журналісти, і проводили їх по-різному. Офіційно зафіксовані роки має лише одне покоління: американських бебі-бумерів Бюро перепису населення США прив'язало до сплеску народжуваності 1946–1964 років. Для всіх наступних, як визнає Pew Research Center, таких чітких порогів немає.

У 2019 році Pew запропонував робочу межу. Міленіали — це народжені у 1981–1996 роках, а кожен, хто з'явився на світ із 1997-го, належить уже до нового покоління. Перший iPhone вийшов у 2007 році, коли найстаршим із них було десять, тож мобільний інтернет для цих людей не новинка, а звичне середовище. Назву центр обрав за даними пошуку: запит «Generation Z» явно випереджав інші варіанти, як-от iGeneration. Слово «зумери» — гра слів, протиставлення бумерам.

Інші дослідники рахують інакше. Компанія Deloitte у щорічному опитуванні молоді відносить до зумерів народжених у 1995–2010 роках, а у вибірку 2026 року взяла лише повнолітніх, 1995–2007 років народження. Метааналіз Девіда Костанци з колегами (2012) показав, що межі одних і тих самих поколінь у різних дослідженнях розходилися на 3–9 років. Тож коли в HR-презентації щось пояснюють «характером зумерів», корисно спершу спитати, кого саме там порахували.

Pew прямо називає межі поколінь не точною наукою, а робочим інструментом для аналізу. Після зумерів уже говорять про покоління Альфа: за прогнозом Deloitte, перші його представники вийдуть на ринок праці за кілька років.

Українські зумери

Дорослішання цього покоління в Україні припало на війну з 2014 року, пандемію та повномасштабне вторгнення. Багато хто почав працювати дистанційно або в умовах постійної невизначеності, тож висновки глобальних опитувань на українські команди варто переносити обережно.

Чи справді зумери інші: що наука каже про різницю поколінь

Розмови про покоління переконують, бо кожен легко знаходить підтвердження у власному офісі. Але з одного опитування неможливо зрозуміти, чим саме пояснюється різниця. Припустімо, у 2026 році 24-річні частіше за 45-річних кажуть, що готові змінити роботу. Це може бути вік: на початку кар'єри люди шукають своє місце, і так було завжди. Це може бути період, тобто війна, стан ринку праці чи штучний інтелект, які зачіпають усіх, але по-різному. А може бути й когорта — спільний досвід тих, хто народився на початку 2000-х.

Біда в тому, що ці три пояснення в одних даних злиті математично: рік опитування мінус рік народження завжди дорівнює віку. Рудольф і співавтори наголошують, що жодна статистична модель не може однозначно виокремити ефект покоління, поки вік, період і когорту визначають через час.

Чому різницю поколінь важко довести

У тому самому огляді розібрано десять поширених міфів про покоління, і для керівника найважливіші три. Перший звучить так: різними поколіннями треба керувати по-різному. Автори відповідають, що переконливих доказів генераційних відмінностей немає, а більшість того, що на роботі здається «поколіннєвим», насправді пояснюється віком або етапом кар'єри. Потреби людини з роками змінюються, і їх варто враховувати. Проте це зовсім інше, ніж окремі правила для «зумерів».

Другий міф — молодь руйнує усталені правила роботи. Скарги на ледачих, егоїстичних і вимогливих молодих людей, за словами дослідників, повторюються з дивовижною сталістю впродовж усієї писаної історії. У 1930-х дорослі побоювалися, що нова на той час розвага, радіо, зіпсує молодь. Психологи називають це упередженням унікальності: кожному поколінню здається, що саме при ньому все пішло не так.

Третій міф — розмови про покоління нешкідливі. Рудольф і колеги вважають інакше: звичка пояснювати поведінку роком народження поширює генераціоналізм, який вони порівнюють із сучасним ейджизмом. Жарт про «цих зумерів» на нараді стає соціально прийнятним упередженням, а згодом і підставою для рішень про найм, навчання чи підвищення.

Схоже думають і в самому Pew Research Center. У 2023 році центр оголосив, що використовуватиме генераційні порівняння значно рідше, лише коли є дані про людей на однаковому етапі життя, щоб не підкріплювати шкідливі стереотипи. Питання, за їхнім формулюванням, не в тому, чим молоді відрізняються від людей середнього віку сьогодні. Питання в тому, чи відрізняються нинішні молоді від молодих людей кілька десятиліть тому.

Коли в команді вже склалися табори «ми» і «ця молодь», лекція про методологію рідко допомагає. Тут працює розбір конкретних конфліктів, ролей і очікувань, і корпоративний психолог для команди може провести його так, щоб жодна вікова група не почувалася звинуваченою.

Старша жінка в червоному жакеті розмовляє з молодою колегою за робочим столом, на столі чашки кави.

Що показують опитування молодих працівників

Найбільше свіжих цифр про зумерів на роботі дає щорічне опитування Deloitte. У 2026 році компанія опитала 22 595 людей із 44 країн, з них 14 384 — зумери. Це дослідження консалтингової компанії, а не наукова праця, і спирається воно на самооцінку. Зате воно щороку порівнює зумерів із міленіалами, і саме це порівняння найцікавіше: у багатьох питаннях відповіді двох поколінь майже збігаються.

Ось як дані співвідносяться з найпоширенішими уявленнями.

Що показують дані (Deloitte, 2026) Поширене уявлення
80% зумерів цікавляться управлінськими ролями, 45% уже певною мірою когось очолюють «Вони не хочуть бути керівниками»
Для 96% зумерів і 97% міленіалів відчуття сенсу важливе для задоволеності роботою «Їм байдуже, чим займатися»
Лише 25% прагнуть швидких підвищень, 44% обирають поступовий ріст «Хочуть усе й одразу»
Серед зумерів із близьким другом на роботі 48% планують залишитися в компанії понад п'ять років, серед решти — 33% «Не тримаються за компанію»

Окремо варто подивитися на лідерство. Тільки 6% зумерів і міленіалів називають керівну посаду головною кар'єрною метою, і це часто читають як небажання брати відповідальність. Проте серед причин не поспішати з керівною роллю респонденти найчастіше згадують стрес і вигорання, надмірну відповідальність і втрату балансу. Умови, за яких лідерство здається їм вартим зусиль, теж конкретні: вища оплата, гнучкий графік і зрозумілий шлях до посади.

Ще одна цифра стосується голосу в компанії. 69% зумерів і міленіалів вважають, що можуть впливати на зміни у своїй організації, і пов'язують це з роботодавцями, які збирають думки працівників і справді щось із ними роблять. Близько чверті кажуть протилежне: рішення ухвалюють згори, а відгуки людей майже ні на що не впливають.

Якщо у вашій компанії відгук — це подія раз на рік, на атестації, з цього варто починати. Розібратися, чому в одних відділах зворотний зв'язок працює, а в інших ні, допомагає тренінг про культуру зворотного зв'язку в команді.

Психічне здоров'я і вигорання молодих працівників

У темі психічного здоров'я дані сильніші, ніж у розмовах про цінності. Психологиня Джин Твенге з колегами проаналізувала відповіді 611 880 американців з великого національного опитування про здоров'я та вживання речовин (National Survey on Drug Use and Health). Частка молодих людей 18–25 років, які пережили великий депресивний епізод за останній рік, зросла з 8,1% у 2009-му до 13,2% у 2017-му. Серед людей від 26 років зростання ознак дистресу було слабшим і менш послідовним. Автори пов'язують тренд із когортою, тобто з досвідом народжених наприкінці 1990-х, і припускають роль цифрових медіа та скорочення сну.

Ця гіпотеза викликала гостру дискусію. Емі Орбен і Ендрю Пшибильський з Оксфорда перевірили зв'язок цифрових технологій із добробутом підлітків на трьох великих вибірках, разом 355 358 людей. Зв'язок виявився негативним, але дуже малим: він пояснював не більше 0,4% відмінностей у добробуті. Отже, дані показують, що у США молоді люди частіше переживають депресивні епізоди, ніж їхні ровесники десятиліття тому, а про причини науковці досі сперечаються.

Опитування Deloitte додає робочий контекст. Свій психічний стан як добрий чи дуже добрий у 2026 році оцінили 63% зумерів, роком раніше — 52%. Водночас 34% відчувають тривогу чи стрес увесь або майже весь час, а 48% кажуть, що почуваються вигорілими. На першому місці серед причин стресу фінансове майбутнє, але є й суто робочі: довгий робочий день і цифрова втома. Її відчувають 58% зумерів, яких виснажують безперервні сповіщення й кількість програм, між якими доводиться перемикатися.

За оцінкою ВООЗ, у 2023 році психічний розлад мали 16% дорослих працездатного віку. У переліку робочих ризиків для психіки, який наводить організація, є не лише перевантаження. Там також недовикористання навичок, нечітка роль, брак контролю над власною роботою та мала увага до кар'єрного розвитку. Для молодого працівника, який місяцями виконує рутину без зрозумілої перспективи, це дуже знайома картина. Тож керівникові корисно вміти відрізнити вигорання від звичайної втоми після складного тижня.

Що компанія може зробити системно, від навчання менеджерів до зрозумілого шляху до психолога, ми докладно описали в статті про ментальне здоров'я на роботі. Тут додамо одне спостереження з того ж опитування Deloitte: з 2024 року дедалі більше молодих людей кажуть, що могли б відкрито поговорити про стрес із безпосереднім керівником. Тому перша розмова про це може відбутися не в кабінеті психолога, а на зустрічі один на один.

Коли розмови з керівником замало

Якщо втома, тривога чи безсоння тривають тижнями й заважають людині жити, порадьте їй звернутися до лікаря або психолога. Якщо стан гострий, потрібна кризова допомога.

Як працювати з поколінням Z: що допомагає

Для керівника тут є добра новина: окремої «методички для зумерів» не потрібно. Молодим працівникам допомагають звичайні добрі практики управління, які особливо важать на старті кар'єри. Саме так радять і Рудольф із колегами: замість поколіннєвих рецептів спиратися на перевірені HR-практики й враховувати етап кар'єри конкретної людини.

Ясний старт

Новачок без досвіду ще не знає неписаних правил. Коли можна писати керівникові ввечері? Що в цій команді вважається «терміново»? Кого питати, коли застряг? Що чіткіше ці речі проговорені, то менше тривоги й випадкових помилок у перші тижні. Як вибудувати перші три місяці, ми розібрали в статті про онбординг нового співробітника.

Частий і конкретний відгук

Річна атестація для людини, яка працює кілька місяців, приходить надто пізно. Короткий відгук після проєкту чи важливої зустрічі показує, що вже виходить, а що варто змінити, поки помилка не стала звичкою. Хвалити теж треба конкретно: «добре» нічого не пояснює, а «ти чітко відповів клієнтові на заперечення» — пояснює. Техніки, які допомагають критикувати так, щоб людина почула, зібрані в матеріалі про зворотний зв'язок підлеглому.

Наставник поруч

Молодому працівникові потрібна людина, до якої можна прийти з «дурним» питанням і не боятися, що це вплине на оцінку. Добре працює і зворотне наставництво, коли молодший колега допомагає старшому опанувати нові інструменти. За даними Deloitte, штучний інтелект у щоденній роботі вже використовують 74% і зумерів, і міленіалів, тож обмін навичками тут може йти в обидва боки.

Безпека говорити про помилки

У праці 1999 року Емі Едмондсон із Гарвардської школи бізнесу описала дослідження 51 робочої команди на виробничому підприємстві. Психологічну безпеку вона визначила як спільне переконання, що в команді безпечно йти на міжособистісний ризик: спитати, визнати помилку, не погодитися. Саме ця безпека виявилася пов'язаною з тим, наскільки команда вчиться, а через навчання і з результатами. Новачкам вона потрібна найбільше, бо в них ще немає запасу репутації. Як її створювати, розповідає стаття про психологічну безпеку в команді.

Гнучкість із чіткими домовленостями

Гнучкий графік і віддалена робота для багатьох молодих людей уже норма, а не бонус. Але гнучкість без правил швидко перетворюється на постійну доступність, коли людина відповідає на повідомлення і ввечері, і у вихідні. Допомагає домовитися про прийнятний час відповіді, канали зв'язку й результат, за яким оцінюють роботу.

Сенс, визнання і стосунки

Пояснення, навіщо потрібне завдання і кому воно допоможе, часто мотивує сильніше за премію. Те, що працює без великого бюджету, ми зібрали в статті про нематеріальну мотивацію персоналу.

Дружба на роботі, як видно з таблиці вище, помітно пов'язана з наміром залишитися в компанії. Нав'язати її корпоративами не вийде. Зате можна давати людям спільні завдання й час поспілкуватися не лише про дедлайни.

Що допомагає молодому працівнику

Як не перетворити різницю поколінь на стереотип

Найкорисніша звичка для керівника — говорити про поведінку, а не про рік народження. «Ти тричі здав звіт пізніше домовленого терміну» можна обговорити й змінити. «Ви, зумери, всі такі» — ні: людина чує не про свою роботу, а про те, що її заздалегідь віднесли до групи і висновок уже зроблено.

Стереотип працює в обидва боки. Молодим приписують лінощі й нестійкість, старшим — негнучкість і небажання вчитися. Коли в команді звучать і «ці зумери», і «ok boomer», вікові табори формуються швидше, ніж будь-який проєкт. Якщо помічаєте за собою думку «вони всі такі», пригадайте себе у 23 роки. Що тоді дратувало ваших керівників?

Кілька простих правил допомагають тримати фокус на людині:

  • питайте конкретного працівника, що йому допомагає, замість припущень за віком;
  • збирайте пари й робочі групи з людей різного віку та досвіду;
  • оцінюйте результат і поведінку, а не манеру спілкування;
  • не робіть вік предметом жартів на нарадах і в робочих чатах;
  • перевіряйте рішення про найм, навчання й підвищення на приховані вікові припущення.

Коли команді варто звернутися по допомогу

Напруга між віковими групами рідко буває просто непорозумінням. За нею нерідко стоять перевантаження, неясні ролі або конфлікт, який давно ніхто не наважується назвати. Якщо новачки йдуть у перші місяці, жарти про вік переходять в образи, а керівники середньої ланки виснажуються, «перекладаючи» між старшими й молодшими, цим варто займатися з фахівцем. Психологи нашого центру працюють із командами, керівниками та HR онлайн по всій Україні: допомагають розібрати конфлікти, налагодити зворотний зв'язок і підтримати людей, яким важко.

Джерела

  • Rudolph C. W., Rauvola R. S., Costanza D. P., Zacher H. Generations and Generational Differences: Debunking Myths in Organizational Science and Practice and Paving New Paths Forward. Journal of Business and Psychology, 2021; 36(6):945–967. DOI: 10.1007/s10869-020-09715-2 · PMID: 32901173 · Повний текст
  • Parker K. How Pew Research Center will report on generations moving forward. Pew Research Center, 2023 · Матеріал
  • Dimock M. Defining generations: Where Millennials end and Generation Z begins. Pew Research Center, 2019.
  • Costanza D. P., Badger J. M., Fraser R. L., Severt J. B., Gade P. A. Generational Differences in Work-Related Attitudes: A Meta-analysis. Journal of Business and Psychology, 2012; 27(4):375–394. DOI: 10.1007/s10869-012-9259-4.
  • Twenge J. M., Cooper A. B., Joiner T. E., Duffy M. E., Binau S. G. Age, period, and cohort trends in mood disorder indicators and suicide-related outcomes in a nationally representative dataset, 2005–2017. Journal of Abnormal Psychology, 2019; 128(3):185–199. DOI: 10.1037/abn0000410 · PMID: 30869927.
  • Orben A., Przybylski A. K. The association between adolescent well-being and digital technology use. Nature Human Behaviour, 2019; 3(2):173–182. DOI: 10.1038/s41562-018-0506-1 · PMID: 30944443 · Анотація
  • World Health Organization. Mental health at work. Fact sheet, 2026 · Інформаційний бюлетень
  • Edmondson A. Psychological Safety and Learning Behavior in Work Teams. Administrative Science Quarterly, 1999; 44(2):350–383. DOI: 10.2307/2666999.
  • Deloitte. 2026 Gen Z and Millennial Survey. Deloitte Global, 2026.

Часто задавані питання

Що таке покоління Z простими словами?

Так називають людей, народжених приблизно з кінця 1990-х до початку 2010-х. Це перше покоління, для якого смартфон і соцмережі з дитинства були звичною частиною життя. Самі межі умовні й різняться між дослідженнями.

Які роки народження в покоління Z?

Pew Research Center відносить до нього всіх, хто народився з 1997 року, а Deloitte вважає зумерами народжених у 1995–2010 роках. Єдиного стандарту немає, тому в різних звітах одні й ті самі люди можуть потрапляти до різних поколінь.

До якого покоління належить людина 1999 року народження?

За класифікацією Pew, до покоління Z: міленіалами центр вважає народжених у 1981–1996 роках. Утім, межі умовні, і людина, народжена поблизу них, не обов'язково вписується в «портрет» якогось покоління.

Яке покоління йде після зумерів?

Наступних називають поколінням Альфа. Це нинішні діти й підлітки, і за прогнозом Deloitte перші з них прийдуть на ринок праці вже за кілька років.

Чи правда, що зумери не хочуть працювати?

Опитування цього не підтверджують. Більшість молодих респондентів Deloitte цікавиться управлінськими ролями, а майже половина вже певною мірою керує іншими. Вони просто чекають від роботодавця розумного навантаження і зрозумілих правил росту.

Чому зумери часто змінюють роботу?

На початку кар'єри люди будь-якого покоління частіше шукають своє місце, тож це значною мірою ефект віку. Щоб довести, що справа в поколінні, треба порівнювати нинішніх 25-річних із 25-річними минулих десятиліть, а таких даних мало. Утримати людину допомагають розвиток, адекватне навантаження і добрі стосунки в команді.

Як керівнику працювати з поколінням Z?

Так само, як із будь-яким іншим працівником, а з новачками — з більшою увагою до старту: ясні очікування, регулярний відгук, наставник і право помилятися. Окремих «правил для зумерів» дослідники не радять, бо вони підміняють конкретну людину стереотипом.

Чи справді в зумерів гірше психічне здоров'я?

В американських даних депресивні епізоди серед молодих дорослих стали частішими з кінця 2000-х. Чому так, досі обговорюють: у великому дослідженні на трьох вибірках зв'язок цифрових технологій із добробутом виявився дуже слабким. Водночас молодь охочіше говорить про стрес, і керівникові варто бути готовим до такої розмови.

Як уникнути конфлікту поколінь у команді?

Обговорювати поведінку й результат, а не вік, і зупиняти жарти про «бумерів» чи «зумерів». Допомагають змішані робочі групи і прозорі правила: хто за що відповідає і як ухвалюються рішення. Якщо конфлікт затягнувся, краще залучити зовнішнього фахівця.

Що таке зворотне наставництво?

Це формат, у якому молодший працівник допомагає старшому колезі освоїти нові інструменти, а той ділиться професійним досвідом. Так обидва вчаться одне в одного, а знання в команді перестають рухатися лише згори вниз.

Стаття має інформаційний характер і не замінює консультацію фахівця. Якщо в команді затяжний конфлікт, хтось із працівників виснажений або ви як керівник відчуваєте, що вже не справляєтеся, це варто обговорити з психологом. Матеріал підготовлено психологічним центром New Leaf.

Психологи нашого центру працюють із командами, керівниками та HR онлайн по всій Україні: розбирають конфлікти, допомагають при вигоранні й налагоджують зворотний зв'язок.

5.0

73 відгуки — середня оцінка центру New Leaf

Відгуки в Google

Потрібна допомога психолога?

Наші фахівці допоможуть вам розібратися із запитом. Розкажіть, що турбує, — і ми підберемо психолога саме під вас.