Хібукі-терапія: що це, як працює песик Хібукі і що кажуть дослідження

Хібукі-терапія — це метод психологічної підтримки дітей, які пережили стрес, війну чи інші важкі події, за допомогою спеціальної м'якої іграшки: сумного песика Хібукі з довгими лапами, якими він «обіймає» дитину. Дитині розповідають, що песикові зараз сумно й страшно, і просять стати його другом та піклуватися про нього. Турбуючись про іграшку, дитина з наляканої стає дбайливою, легше говорить про власні почуття й поступово повертає собі відчуття контролю. Метод виник в Ізраїлі 2006 року, а з 2022-го його широко застосовують в українських садочках, школах і центрах підтримки.

Нижче — як улаштована іграшка і чому вона діє, звідки взявся метод і як його змінили для України, чим він відрізняється від ігрової терапії та казкотерапії, що насправді показують дослідження і коли однієї іграшки замало.

Що таке Хібукі: песик, назва й ідея методу

Хібукі — м'який песик із сумними очима, довгими вухами й довгими лапами на липучках. Липучки дають змогу закріпити іграшку на дитині в різних позах «обіймів»: песик висить на шиї чи тримається за плечі, а руки лишаються вільними для гри й навчання. За описом «Нової української школи», розміром він близький до новонародженого малюка, тож його легко пригорнути.

Назва походить від івритського слова «хібук» — «обійми». В англомовних наукових статтях метод називають Huggy-Puppy intervention, а в українських програмах песика часто кличуть «собакою-обіймакою».

Ключова деталь — сумний вираз мордочки. Більшість іграшок усміхаються, а Хібукі виглядає засмученим навмисно: на нього дитині легше перенести власний смуток і страх, ніж визнати їх своїми. Психологи називають цей механізм проекцією: дитина каже «Хібукі боїться сирени» і насправді говорить про себе, але з безпечної відстані.

Друга ідея — зміна ролі. Під час війни чи евакуації дитина майже нічого не контролює: її вивозять, ховають, заспокоюють. Хібукі пропонує їй протилежну позицію — того, хто дбає. Розробники пояснювали свій вибір так: відповідальність за когось іншого й заохочення до активного подолання труднощів роблять людину менш вразливою до стресу (за статтею Дафни Максімов (Шарон), 2022).

Як працює хібукі-терапія: чотири кроки

В оригінальному протоколі ізраїльських дослідників усе починається з короткої історії. Дорослий знайомить дитину з песиком: зазвичай Хібукі веселий і дуже любить обійми, але зараз сумний і наляканий, бо опинився далеко від дому й не має друзів. Потім дитину питають, чи може вона стати його другом: обіймати, піклуватися, брати з собою спати. Коли дитина погоджується, іграшку дарують і показують, як із нею обійматися. Батькам радять підтримувати інтерес дитини до песика й нагадувати про її «обов'язок» дбати про нього (Саде та ін., 2008).

Далі метод спирається на кілька механізмів, які описують і його розробники, і українські практики:

• перенесення уваги: замість власних тривожних думок дитина зосереджується на потребах песика, наприклад укласти його спати чи заспокоїти під час сирени;
• розмова від імені іграшки: дитина розповідає, що «відчуває Хібукі», і так називає свої почуття, для яких їй бракує слів;
• тілесна опора: м'яку іграшку можна пригорнути саме тоді, коли страшно, зокрема вночі чи в укритті;
• спільна «легенда»: дорослі вдома і в класі підтримують історію про песика, тож вона не закінчується разом із заняттям.

За словами Дафни Шарон-Максімов в інтерв'ю «Новій українській школі», головний принцип методу звучить просто: турбуючись про Хібукі, дитина турбується про себе. Коли лунає сирена, вона не біжить в укриття сама, перелякана, а «рятує» песика і заспокоює його, а разом із ним і себе.

Водночас Хібукі допомагає дитині пережити стрес і не замкнутися в ньому, але це підтримка, а не лікування. Якщо страхи після пережитого не слабшають тижнями, дитина погано спить, не відпускає дорослого ні на крок чи знову поводиться як молодша, її варто показати фахівцю. Відрізнити звичну реакцію на стрес від стану, що потребує терапії, допоможе дитячий психолог при страхах і тривожності.

Звідки метод: Ізраїль, 2006 рік і перші дані

Метод, з якого виросла хібукі-терапія, створили ізраїльський психолог Шай Хен-Гал і професор Тель-Авівського університету Аві Саде під час Другої ліванської війни 2006 року. За статтею Дафни Максімов (Шарон), програму відновлення після кризових подій розробили разом з Американським єврейським об'єднаним розподільчим комітетом («Джойнт»), Міністерством освіти Ізраїлю, його психологічною консультаційною службою та факультетом психології Тель-Авівського університету.

Перші дані опублікував журнал Pediatrics 2008 року. Саде, Хен-Гал і Тікоцкі провели два дослідження. У першому вони оцінили 74 дітей віком 2–7 років, які разом із родинами жили в таборі для евакуйованих під час війни. Крім звичайної допомоги, 35 із них отримали песика. Через три тижні після війни втручання було пов'язане зі значним зменшенням реакцій на стрес, а найкращі результати мали діти, які найбільше прив'язалися до іграшки й активніше з нею взаємодіяли.

У другому дослідженні метод перевірили в груповому форматі: 191 дитина отримала песика, ще 101 дитина увійшла до контрольної групи. Батьків опитували телефоном, і групове втручання теж було пов'язане зі значним зменшенням реакцій на стрес. Автори назвали метод перспективним і недорогим інструментом для педіатрів та інших дитячих фахівців — саме перспективним, а не доведеним.

Згодом метод застосовували далеко за межами Ізраїлю. За статтею Максімов (Шарон), 2011 року з ним працювали з японськими дітьми після цунамі.

Хібукі-терапія в Україні: як метод змінився під час війни

Після повномасштабного вторгнення 2022 року метод адаптувала для України ізраїльська психологиня Дафна Шарон-Максімов. Головна зміна стосується тривалості. Оригінальне ізраїльське втручання складалося з однієї-двох зустрічей, після яких дитина просто жила зі своїм новим другом. Українську модель Максімов описує як довшу програму на три — шість місяців, а харківські дослідники пишуть про формат із 6–10 зустрічей, вбудований у навчання, за участі родини й педагогів (Научитель та ін., 2025).

За даними «Нової української школи», для українських дітей до песика додали кишеньку на животику, маленьку книжечку-комікс і книжку з історією Хібукі, а вікові межі розширили з 4–8 до 4–17 років. Іграшку не продають: дитина отримує її безплатно від підготовленого психолога чи педагога, а саму методику й іграшку захищає авторське право.

Ще одна українська особливість — участь педагогів. Сертифікованих психологів на всіх дітей не вистачало, тож EdCamp Ukraine разом із Дафною Шарон-Максімов розробили програму «Хібукі-школа» для вчителів і вихователів за сприяння Save the Children in Ukraine та фонду Education Cannot Wait. Перший набір на 200 учасників оголосили наприкінці 2022 року, а навчання запланували на січень — лютий 2023-го. Ролі розподілено чітко: терапію проводить психолог, а педагог підтримує «легенду» песика в щоденному житті класу, на ранковому колі, на уроці чи в укритті.

Не в кожному місті є фахівець, навчений саме цього методу. Якщо родина переїхала або поруч немає хібукі-терапевта, підтримку можна отримати дистанційно: консультація дитячого психолога онлайн допоможе зрозуміти, чи вистачить дитині іграшки й підтримки вдома, чи їй потрібна окрема терапія.

Важлива частина програми — батьки. Вони отримують інструкції, як підтримувати турботу дитини про Хібукі вдома, бо історія про песика живе лише тоді, коли її підтримують дорослі. Діти тонко зчитують стан близьких, і спокійніший дорослий легше дає дитині відчуття безпеки.

Тому почати іноді варто з себе. Якщо вам самим важко тримати рівновагу поруч із наляканою дитиною, психологічна допомога онлайн дає змогу підібрати фахівця для себе чи для всієї родини, не чекаючи, доки напруга накопичиться.

Хібукі, ігрова терапія, казкотерапія і «просто іграшка»: у чому різниця

Хібукі часто плутають із сусідніми підходами, бо в усіх у центрі гра й уява. Відрізняє їх те, хто веде процес, яку роль отримує дитина і скільки це триває.

Підхід	Що в центрі	Роль дитини	Хто проводить	Тривалість
Хібукі-терапія	Сумний песик та історія про те, що йому потрібна турбота	Дбає про іграшку, говорить від її імені	Психолог або педагог, навчений методу; батьки підтримують	В Ізраїлі 1–2 зустрічі, в Україні кілька місяців
Ігрова терапія	Гра як природна мова дитини	Грає, а терапевт допомагає побачити смисл гри	Психолог чи психотерапевт із підготовкою в ігровій терапії	Курс регулярних сесій
Казкотерапія	Казка, метафора, власна історія дитини	Слухає, вигадує і програє сюжет	Психолог або педагог	Окремі заняття чи цикл
Улюблена іграшка	Предмет, який дитина обрала сама	Тримає при собі, засинає з ним	Ніхто: це частина звичайного розвитку	Стільки, скільки дитині потрібно
Травмофокусована КПТ	Робота зі спогадом, навички заспокоєння, участь батьків	Активний учасник терапії	Психотерапевт із відповідною підготовкою	Зазвичай 6–12 сесій (за NICE)

Найближчий родич Хібукі в теорії — перехідний об'єкт, який описав британський психоаналітик Дональд Віннікотт: улюблений ведмедик чи ковдрочка, що допомагає малюкові витримувати розлуку. Різниця принципова. Перехідний об'єкт дитина знаходить сама, і він заспокоює її. Хібукі дає дорослий, і за задумом методу вже дитина заспокоює його, тобто турбота спрямована назовні.

Чи потрібен саме фірмовий песик? Найсвіжіше дослідження групи з Тель-Авівського університету порівняло п'ять видів іграшок: оригінального песика, мавпочку, плюшевого ведмедика, іншого песика й зайчика. Зменшення симптомів стресу було великим і майже однаковим для всіх, хоча до мавпочок діти прив'язувалися менше, а батьки були ними менш задоволені (Янкович та ін., 2026). Отже, діє не бренд, а історія турботи та стосунок дитини з іграшкою.

Що показують дослідження і де їхні межі

Окрім воєнного стресу, метод перевіряли на нічних страхах. Кушнір і Саде (2012) випадковим чином розподілили 104 дитини віком 4–6 років зі значними нічними страхами між двома версіями: у першій дитина піклувалася про песика, у другій песик мав стати її нічним захисником. Обидві версії однаково зменшили страхи; через місяць покращення було значно більшим, ніж у групі очікування, а через пів року ефект зберігався. Зменшилися й проблеми зі сном.

У дослідженні 2026 року втручання проводили вже самі батьки за відеоінструкціями під час війни 2023 року. У ньому взяли участь 160 дітей віком 3–8 років, і через три тижні симптоми стресу знизилися з великим ефектом (d = 0,94–0,97) за всіх видів іграшок (Янкович та ін., 2026). Це важливо для родин, які живуть далеко від фахівців.

Але ці результати мають чіткі межі. Майже всі контрольовані праці провела одна наукова школа, пов'язана з авторами методу. Результат оцінювали переважно за звітами батьків, які знали, що дитина отримала іграшку. У дослідженні 2026 року не було групи без іграшки, тож частину покращення може пояснювати природне відновлення.

Метааналіз Ф. Дуглас і колег (2025) об'єднав 16 досліджень цільових і 11 досліджень універсальних програм підтримки дітей у гуманітарних кризах. Загалом такі програми були пов'язані з меншою кількістю посттравматичних симптомів, причому втручання від нефахівців теж давали результат. Проте саме праця Саде та колег 2008 року отримала в цьому огляді оцінку високого ризику упередженості, а неоднорідність досліджень автори назвали значною.

Найменше вивчена довга українська версія. Статті Максімов (Шарон) і харківських авторів теоретичні та описові, а емпіричну перевірку моделі самі розробники називають справою майбутнього. Нам не вдалося знайти в PubMed контрольованих досліджень саме української версії. Німецькі дослідники, які вивчали українських дітей під час війни, згадують масове впровадження Хібукі серед перших спроб, оцінка яких допоможе зрозуміти, як підтримувати цих дітей (Пфайффер та ін., 2024).

Як оцінюють стан дитини і результат

Окремої «шкали Хібукі» не існує. У дослідженнях результат вимірюють стандартними опитувальниками для батьків: у праці 2008 року це був перелік реакцій на стрес (Stress Reaction Checklist), який заповнювали батьки (за таблицею метааналізу Дуглас та ін.). Додатково оцінюють, наскільки дитина прив'язалася до іграшки, адже, за даними ізраїльських авторів, із цим був пов'язаний результат.

В Україні для скринінгу посттравматичних симптомів застосовують, зокрема, опитувальник CATS-2 (Child and Adolescent Trauma Screen). З ним працювали терапевти проєкту «ТФ-КПТ Україна». У їхній вибірці з 200 дітей і молодих людей віком 4–21 рік, які звернулися по лікування, майже 70 % відповідали критеріям ПТСР за DSM-5, а серед дошкільнят — 95 % (Пфайффер та ін., 2024). Це діти, які вже шукали допомоги, тож переносити ці цифри на всіх українських дітей не можна.

Батьки дитини шкільного віку можуть почати з короткого скринінгу психоемоційного стану дитини: він не ставить діагнозу, але підказує, чи варто звернутися до фахівця.

Коли однієї іграшки замало: ознаки, що потрібен фахівець

Більшість реакцій на стрес у дітей слабшає, коли повертаються безпека й передбачуваність, а частина страхів узагалі є нормою для віку. Привід звернутися до фахівця — не сам страх, а те, що він не минає й заважає жити:

• страхи й тривога не зменшуються кілька тижнів або посилюються;
• регрес: дитина знову мочиться вночі, говорить «як маленька», не відпускає дорослого ні на крок;
• порушений сон, кошмари, страх засинати без дорослого;
• гра, у якій раз у раз повторюється той самий страшний сюжет;
• різка агресія або, навпаки, завмирання й байдужість до улюблених занять;
• у підлітка — замкненість, ризикована поведінка, розмови про смерть.

Британські настанови NICE радять розглядати індивідуальну травмофокусовану КПТ для дітей від 5 років із посттравматичним стресовим розладом чи його виразними симптомами, якщо після події минуло понад місяць, а дітям і підліткам 7–17 років через три місяці й більше — пропонувати її. Курс зазвичай триває 6–12 сесій і за потреби залучає батьків. Ліків для профілактики чи лікування ПТСР у дітей до 18 років настанови не рекомендують. Хібукі не замінює такої терапії, але може бути частиною підтримки поруч із нею.

Якщо підліток говорить про смерть чи самоушкодження, не чекайте: телефонуйте на кризову лінію 0 800 33 20 29 (цілодобово, безкоштовно) або до екстрених служб.

Міфи і факти про хібукі-терапію

Насправді	Поширений міф
Хібукі — метод підтримки при стресі; стійкі симптоми ПТСР потребують терапії	Іграшка Хібукі лікує травму
Найсильніші дані — кілька досліджень однієї групи з оцінкою за звітами батьків	Ефективність Хібукі давно доведена
У дослідженні 2026 року ефект був подібним для різних м'яких іграшок	Працює лише фірмовий песик
Важить історія турботи і прив'язаність дитини до іграшки	Досить просто подарувати м'яку іграшку
Метод створили для дошкільнят, але в Україні його застосовують і з підлітками	Хібукі — лише для малюків
Педагог підтримує історію песика, а терапію проводить психолог	Учитель із Хібукі замінює психолога

Джерела

• Sadeh A., Hen-Gal S., Tikotzky L. Young children's reactions to war-related stress: a survey and assessment of an innovative intervention. Pediatrics, 2008; 121(1):46–53. DOI: 10.1542/peds.2007-1348 · PMID: 18166556
• Kushnir J., Sadeh A. Assessment of brief interventions for nighttime fears in preschool children. European Journal of Pediatrics, 2012; 171(1):67–75. DOI: 10.1007/s00431-011-1488-4 · PMID: 21594575
• Yankovitch D., Ron S., Wairauch Y., Wassermann O., Tikotzky L., Kahn M. Parent-delivered huggy-puppy intervention for war-related stress in children. European Child & Adolescent Psychiatry, 2026; 35(4):1223–1233. DOI: 10.1007/s00787-025-02914-3 · PMID: 41284002 · Анотація
• Douglas F. E., Shroff C., Meiser-Stedman R. Treatment of children and adolescents with post-traumatic stress in humanitarian crises: systematic review and meta-analysis. Bulletin of the World Health Organization, 2025; 103(7):445–461. DOI: 10.2471/BLT.24.292608 · Повний текст
• Pfeiffer E., Garbade M., Sachser C. Traumatic events and posttraumatic stress symptoms in a treatment-seeking sample of Ukrainian children during the war. Child and Adolescent Psychiatry and Mental Health, 2024; 18(1):25. DOI: 10.1186/s13034-024-00715-1 · PMCID: PMC10858633
• Maksimov (Sharon) D. Transformation of mental trauma in children using the Hibuki-therapy method. Psychological Journal, 2022; 8(3):18–26. DOI: 10.31108/1.2022.8.3.2
• Nauchitel O., Kharchenko A., Yakusheva Ye. Dialogue as a resource: psychological support for adolescents in the context of traumatic experience. Психологічне консультування і психотерапія, 2025; 24:21–27. DOI: 10.26565/2410-1249-2025-24-03 · Повний текст
• EdCamp Ukraine. Хібукі-школа: використання терапевтичної іграшки Хібукі в закладах освіти України у воєнні та повоєнні часи. Програма підвищення кваліфікації, 2022–2023 · Сторінка програми
• Степанова-Камиш А. Хібукі-терапія в Україні: особливості феномену. «Нова українська школа», 9 січня 2023.
• National Institute for Health and Care Excellence. Post-traumatic stress disorder. NICE guideline NG116, 2018.