Психічне здоров'я: що це, визначення ВООЗ і модель двох континуумів

Психічне здоров'я — це стан психічного благополуччя, за якого людина може давати раду стресам життя, реалізовувати свої здібності, добре вчитися й працювати та робити внесок у життя своєї спільноти. Так його визначає Всесвітня організація охорони здоров'я. Часто кажуть і «ментальне здоров'я» — зміст той самий. Відсутність діагнозу ще не означає психічного здоров'я, а діагноз не забирає його повністю: ці дві речі психологи давно вимірюють окремо.

Нижче — як змінювалося визначення ВООЗ, модель двох континуумів Корі Кіза, з чого складається благополуччя, чим його вимірюють, від чого воно залежить і які поради мають дослідницьке підґрунтя.

Визначення ВООЗ і чому його переписували

Довідку ВООЗ «Mental health» востаннє оновили у вересні 2026 року. Там психічне здоров'я описано як стан психічного благополуччя, що дає людям змогу долати життєві стреси, розкривати свої здібності, успішно навчатися й працювати і робити свій внесок у життя спільноти. ВООЗ додає, що воно цінне саме по собі, є базовим правом людини і лежить на складному континуумі, де кожен переживає свій стан по-своєму.

Багато українських сайтів досі цитують старішу редакцію, у якій ішлося про здатність «продуктивно і плідно працювати». Різниця не косметична. Стара формула прив'язувала психічне здоров'я до продуктивності, і критики помічали: за такою логікою людина на лікарняному чи пенсіонерка ніби випадають із норми. У чинному тексті з'явилося навчання, а продуктивність зникла.

Вади старої формули ще 2015 року розібрала група психіатрів на чолі із Сільваною Ґальдерізі в журналі World Psychiatry. Їхній аргумент простий: позитивні емоції не завжди свідчать про здоров'я. Людина, якій погано після звільнення в місті, де роботи майже немає, реагує цілком здорово. Автори запропонували інше визначення: динамічний стан внутрішньої рівноваги, що дає змогу використовувати свої здібності в гармонії з універсальними цінностями суспільства.

До складників цієї рівноваги вони віднесли базові когнітивні й соціальні навички, вміння розпізнавати, виражати й регулювати власні емоції та співпереживати іншим, гнучкість, здатність витримувати несприятливі події й виконувати соціальні ролі, а також гармонійний зв'язок тіла й психіки. Офіційним це визначення не стало, проте в наукових статтях його часто цитують поруч із формулюванням ВООЗ.

Модель двох континуумів: розлад і благополуччя — різні осі

2002 року американський соціолог Корі Кіз запропонував дивитися на психічне здоров'я як на синдром, тобто набір ознак, як у діагностиці, тільки з протилежним знаком: позитивні почуття плюс добре функціонування в житті. Наявність такого синдрому він назвав процвітанням (flourishing), відсутність — в'яненням (languishing), а все, що між ними, — помірним психічним здоров'ям.

Через три роки Кіз перевірив головне припущення на даних національного опитування MIDUS: 3032 дорослих американців віком від 25 до 74 років. Факторний аналіз показав, що благополуччя і розлади (депресивний епізод, генералізована тривога, панічний розлад, алкогольна залежність) утворюють два самостійні, хоча й корельовані континууми, а не протилежні полюси одного. Процвітали 18 % учасників. Повне психічне здоров'я, тобто процвітання без жодного з цих розладів, мали 16,6 %.

Найцікавіше в цій моделі — дві групи, які не вкладаються в звичну шкалу «хворий — здоровий». За даними Кіза, 9,5 % дорослих в'януть, хоча розладу не мають, а 14,5 % мають розлад і водночас зберігають помірне психічне здоров'я. Ті, хто в'яне, за більшістю показників функціонують так само погано, як люди з розладом. А серед людей із розладом ті, хто процвітає, рідше пропускають роботу.

В'янення не є діагнозом: у класифікаціях хвороб його немає. Людина описує його словами «нічого не болить, але й не радує» чи «живу на автопілоті». У першій роботі Кіза в'янення було пов'язане з удвічі вищим ризиком великого депресивного епізоду, ніж помірне психічне здоров'я. Якщо такий фон тримається тижнями, а сил вистачає лише на обов'язкове, варто звернутися по психологічну допомогу: разом із психологом легше зрозуміти, що саме забирає інтерес до життя.

З чого складається психічне здоров'я: три виміри благополуччя

Щоб виміряти процвітання, Кіз об'єднав три традиції. Емоційне благополуччя прийшло з досліджень щастя. Психологічне — з моделі Керол Ріфф, яка 1989 року звела ідеї Еріксона, Юнга, Маслоу й Роджерса до шести вимірів. Соціальне Кіз описав сам, спираючись на класиків соціології від Дюркгейма до Мертона.

Вимір	Що охоплює	Приклад питання короткої шкали Кіза
Емоційне благополуччя	Позитивні почуття, інтерес до життя, задоволеність ним	Як часто за останній місяць ви почувалися щасливими?
Психологічне благополуччя	Самоприйняття, мета в житті, автономія, добрі стосунки, вміння впоратися з обставинами, особистісне зростання	…що ваше життя має напрям або сенс?
Соціальне благополуччя	Відчуття належності до спільноти, цінність свого внеску, розуміння того, що відбувається в суспільстві	…що люди загалом добрі?

Висновок про процвітання за короткою шкалою роблять за чітким правилом. Людина має відповісти «щодня» або «майже щодня» щонайменше на одне з трьох питань про емоції та щонайменше на шість з одинадцяти питань про психологічне й соціальне функціонування. Логіку свідомо запозичили з діагностики депресії, де потрібні водночас і зміни настрою, і проблеми з функціонуванням.

В україномовному інтернеті популярний перелік «семи критеріїв психічного здоров'я за ВООЗ»: усвідомлення постійності свого «Я», адекватність реакцій, критичне ставлення до себе тощо. У чинній довідці ВООЗ такого переліку немає, і в документах організації ми його не знайшли. Самі ознаки не безглузді, але посилатися тут на ВООЗ некоректно.

Як вимірюють психічне здоров'я

Якщо розлад і благополуччя — різні осі, то й вимірювати їх треба різними інструментами. Шкали симптомів показують одну вісь, опитувальники благополуччя — іншу, і жоден із них не замінює другого.

Один із найкоротших опитувальників благополуччя — WHO-5, індекс ВООЗ, уперше опублікований 1998 року. П'ять позитивних тверджень на кшталт «я почувався бадьорим і в доброму настрої» чи «я прокидався свіжим і відпочилим» людина оцінює за останні два тижні від 0 до 5 балів. Суму від 0 до 25 множать на 4 й отримують шкалу від 0 до 100. Систематичний огляд Крістіана Топпа й колег (2015) охопив 213 праць: індекс має високу валідність, чутливо реагує на лікування і добре працює як скринінг депресії.

Інструмент	Що вимірює	Як улаштований	Що варто знати
WHO-5 (ВООЗ)	Суб'єктивне благополуччя за 2 тижні	5 тверджень, бал від 0 до 100	Перекладений понад 30 мовами, використовується і як скринінг депресії
Коротка шкала континууму психічного здоров'я Кіза (MHC-SF)	Емоційне, психологічне й соціальне благополуччя за місяць	14 питань	Дає висновок «процвітання / помірне / в'янення» за чітким правилом
Шкали дистресу й симптомів (K10, PHQ-9, GAD-7)	Другу вісь: напруження, депресію, тривогу	Від 7 до 10 питань	Нічого не кажуть про благополуччя

Чому одна шкала не скаже всього, добре видно з нідерландського дослідження Гербена Вестергофа і Кіза (2010). Літні учасники, крім найстаріших, мали менше психопатологічних симптомів, ніж молодші, але не вищий рівень позитивного психічного здоров'я: емоційне благополуччя в них було вищим, а психологічне — трохи нижчим.

Рівень психологічного напруження можна приблизно оцінити самостійно: на нашому сайті для цього є тест на психічний стан K10. Будь-який із таких тестів — привід для розмови з фахівцем, а не діагноз.

Якщо результат насторожив або просто хочеться обговорити свій стан, консультація психолога онлайн допоможе зрозуміти, що відбувається, і вирішити, чи потрібна тривала робота.

Психічне, психологічне чи ментальне здоров'я

Англійською все просто: mental health. Українською навколо цього поняття є щонайменше три слова, і плутанина між ними не випадкова.

«Психічне здоров'я» — термін медицини й офіційних документів: так перекладають тексти ВООЗ, так пише МОЗ. «Ментальне здоров'я» — калька з англійської, яка теж стала офіційною: так називається Всеукраїнська програма ментального здоров'я «Ти як?». За змістом це синоніми, і в цій статті вони означають одне й те саме.

«Психологічне здоров'я» — інша історія. У вітчизняній психології здоров'я частина авторів розводить поняття. Психічне здоров'я, за їхньою логікою, описує нормальну роботу психіки й відсутність розладу, а психологічне стосується особистості загалом: її розвитку, гармонії із собою та світом. Перше тоді слугує фундаментом для другого. Єдиного офіційного розмежування немає. Міжнародна наука такого поділу не робить: різницю між «немає хвороби» і «добре живеться» там передає саме модель двох континуумів.

Від чого залежить психічне здоров'я

1977 року психіатр Джордж Енгель опублікував у журналі Science статтю про потребу в новій медичній моделі. Біомедичний підхід, писав він, не лишає місця для соціальних, психологічних і поведінкових вимірів хвороби. Запропонована ним біопсихосоціальна модель стала опорою медичної психології, і до психічного здоров'я вона застосовна так само: біологія, психологія й обставини життя діють разом.

ВООЗ описує чинники ризику й захисту на кількох рівнях. Індивідуальні — емоційні навички, вживання психоактивних речовин, генетика. Соціальні та середовищні — бідність, насильство, нерівність. Найшкідливіші ті, що припадають на чутливі періоди розвитку, насамперед раннє дитинство: жорстке виховання, фізичні покарання, булінг. Окремо названо глобальні загрози: економічні кризи, епідемії, гуманітарні надзвичайні ситуації, вимушене переселення, зміни клімату. Для України цей перелік звучить надто знайомо.

Захисні чинники так само розкидані по всьому життю: соціальні й емоційні навички, добрі стосунки з людьми, якісна освіта, гідна робота, безпечне довкілля, міцні зв'язки в громаді. Ключова фраза довідки ВООЗ: жоден чинник окремо не передбачає результату. Багато людей проходять через важкі обставини без розладу, а дехто захворює без видимої причини.

МОЗ у матеріалі програми «Ти як?» наводить два приклади, які добре ілюструють модель Кіза. Людина з біполярним розладом може жити наповненим життям і мати психічний добробут. А людина без жодного діагнозу може такого добробуту не мати, «хоча все наче гаразд». Там само наголошено, що психічне здоров'я залежить і від оточення, громади, фінансового становища, системи охорони здоров'я та інфраструктури.

Частина цих умов — робоче місце. Що може дати компанія, окрім вихідних, ми розбирали в статті про ментальне здоров'я на роботі.

Як підтримувати психічне здоров'я: що показують дослідження

Порад на кшталт «висипайтеся й гуляйте» в мережі тисячі, а доказова вага в них дуже різна. Ось три напрями, за якими стоять сильні дані, і що саме ці дані доводять.

Сон. Питання «поганий сон — причина чи наслідок?» зазвичай лишається відкритим, бо більшість даних кореляційні. Метааналіз Скотта й колег (2021) підійшов з іншого боку: зібрав 65 рандомізованих досліджень із 8608 учасниками, де втручання покращувало сон, і подивився, що відбувалося з психікою. Кращий сон дав ефект середньої сили на загальний стан психічного здоров'я, депресію й тривогу, і що помітніше сон змінювався на краще, то більшою була різниця.

Рух. Пірс і колеги (2022) об'єднали 15 когортних досліджень із 191 130 учасниками. Порівняно з тими, хто не рухався зовсім, люди з половиною рекомендованого обсягу активності мали на 18 % нижчий ризик депресії, а з повним обсягом — на 25 %. Найбільший виграш дають перші кроки від нуля; далі крива вирівнюється.

Стосунки. ВООЗ зараховує позитивні соціальні взаємодії й міцні зв'язки в громаді до захисних чинників. Як вбудувати сон, рух, спілкування й навички подолання стресу в буденне життя, ми зібрали на сторінці про психогігієну.

Усе це профілактика, а не лікування. Якщо розлад уже є, сон і спорт підтримують терапію, але не замінюють її.

Коли варто звернутися по допомогу

Короткі спади — нормальна частина життя. Сум після втрати чи тривога перед важливою подією не означають, що з психічним здоров'ям щось не так. Насторожити мають тривалість і вплив на щоденне життя.

• Пригнічений настрій, тривога чи байдужість тримаються тижнями й не минають після відпочинку.
• Порушився сон або апетит, а сил вистачає лише на найнеобхідніше.
• Стало важко працювати, вчитися, спілкуватися з близькими.
• Звичні способи впоратися, від прогулянок до розмов із друзями, перестали допомагати.

Почати можна з однієї зустрічі з психологом. Якщо симптоми схожі на розлад, психолог підкаже наступний крок, а за потреби ми можемо направити вас до лікаря-психіатра, з яким співпрацюємо, і допомогти домовитися про прийом.

Якщо з'явилися думки про те, щоб завдати собі шкоди, не чекайте планового запису: телефонуйте 103 або 112, а цілодобову кризову підтримку надає лінія 0 800 33 20 29.

Міфи і факти про психічне здоров'я

Насправді	Поширений міф
Психічне здоров'я вимірюють окремо від діагнозу: це інша вісь	Немає розладу — отже, людина психічно здорова
Людина з розладом може жити наповнено й мати високий рівень благополуччя	Діагноз означає, що психічного здоров'я немає зовсім
Сум, злість чи тривога у важкі моменти — частина повноцінного життя	Психічно здорова людина завжди спокійна й задоволена
У документах ВООЗ немає переліку «семи критеріїв» психічного здоров'я	ВООЗ затвердила сім критеріїв психічного здоров'я
Сон, рух і стосунки мають дослідницьку підтримку, але не замінюють лікування	Досить висипатися й займатися спортом, і розлад не загрожує
Біологічні, психологічні й соціальні чинники діють разом	Психічне здоров'я — питання сили волі

Джерела

• World Health Organization. Mental health. Fact sheet, 11 September 2026. · Повний текст
• Galderisi S., Heinz A., Kastrup M., Beezhold J., Sartorius N. Toward a new definition of mental health. World Psychiatry, 2015; 14(2):231–233. DOI: 10.1002/wps.20231 · PMID: 26043341 · PMCID: PMC4471980
• Keyes C. L. M. The mental health continuum: from languishing to flourishing in life. Journal of Health and Social Behavior, 2002; 43(2):207–222. DOI: 10.2307/3090197 · PMID: 12096700
• Keyes C. L. M. Mental illness and/or mental health? Investigating axioms of the complete state model of health. Journal of Consulting and Clinical Psychology, 2005; 73(3):539–548. DOI: 10.1037/0022-006X.73.3.539 · PMID: 15982151
• Westerhof G. J., Keyes C. L. M. Mental illness and mental health: the two continua model across the lifespan. Journal of Adult Development, 2010; 17(2):110–119. DOI: 10.1007/s10804-009-9082-y · PMID: 20502508 · Повний текст
• Engel G. L. The need for a new medical model: a challenge for biomedicine. Science, 1977; 196(4286):129–136. DOI: 10.1126/science.847460 · PMID: 847460
• Topp C. W., Østergaard S. D., Søndergaard S., Bech P. The WHO-5 Well-Being Index: a systematic review of the literature. Psychotherapy and Psychosomatics, 2015; 84(3):167–176. DOI: 10.1159/000376585 · PMID: 25831962
• Scott A. J., Webb T. L., Martyn-St James M., Rowse G., Weich S. Improving sleep quality leads to better mental health: a meta-analysis of randomised controlled trials. Sleep Medicine Reviews, 2021; 60:101556. DOI: 10.1016/j.smrv.2021.101556 · PMID: 34607184 · PMCID: PMC8651630
• Pearce M., Garcia L., Abbas A. та ін. Association between physical activity and risk of depression: a systematic review and meta-analysis. JAMA Psychiatry, 2022; 79(6):550–559. DOI: 10.1001/jamapsychiatry.2022.0609 · PMID: 35416941 · PMCID: PMC9008579
• Міністерство охорони здоров'я України. Психічний добробут і психічне здоров'я: чи тотожні ці поняття і як вони взаємопов'язані. Матеріал Всеукраїнської програми ментального здоров'я «Ти як?», 14.12.2023. · Повний текст