Тролінг: що це таке, хто такі тролі і як на них реагувати

Тролінг — це навмисна провокація в мережі: людина пише образливі, абсурдні чи підбурювальні повідомлення, щоб викликати в інших сильну емоційну реакцію, посварити учасників або зірвати обговорення, і робить це передусім заради власної розваги. Того, хто так поводиться, називають тролем, а «тролити» означає дражнити й провокувати співрозмовника, удаючи щирість.

Тролінг не є діагнозом і не завжди свідчить про «погану людину»: в одних він тримається на стійких рисах, в інших — на поганому настрої й атмосфері конкретної гілки коментарів. Розберемо, звідки взялося слово, чим тролінг відрізняється від кібербулінгу й хейту, хто й навіщо тролить, що це робить із тими, на кого він спрямований, і як реагувати.

Що таке тролінг простими словами і звідки взялося слово

Слово прийшло з рибальства. Англійське trolling — це лов хижої риби на приманку, яку повільно тягнуть за човном: рибалка не женеться за здобиччю, а чекає, поки вона сама схопить наживку. Інтернет-троль робить те саме з людьми — закидає провокацію й чекає, хто клюне. Образ злостивого троля зі скандинавських казок лише закріпив це слово.

Уже в 1990-х слово жило в ранніх онлайн-спільнотах: за оглядом британської лінгвістки Клер Гардакер, тоді з'явився мережевий «Троллерський FAQ» (1996), а наприкінці десятиліття про тролів почали писати й науковці.

Сама Гардакер (2010) проаналізувала понад 2 тисячі згадок слова «троль» у корпусі з 186 тисяч дописів однієї групи новин в Usenet, мережі онлайн-обговорень, і виділила чотири ознаки тролінгу: агресію, обман, руйнування розмови й «успіх». Обман тут ключовий: троль видає себе за щирого учасника, а насправді хоче розпалити конфлікт заради власної розваги. Успіх настає, коли хтось повірив і відповів усерйоз.

У побуті розрізняють «товстий» тролінг — відверту грубість, помітну з першого повідомлення, — і «тонкий», коли провокацію замасковано під наївне запитання чи серйозну позицію. Саме тонкий найкраще відповідає науковому визначенню: без обману це вже не тролінг, а звичайне хамство.

Дієслово «тролити» в розмовній мові ширше: так кажуть і про дружнє підколювання. Гардакер описує його як імітований тролінг — жартівливу перепалку, яка зближує своїх. Різниця в згоді: друзі знають правила гри, а справжній троль грає з людьми, які про гру не здогадуються.

Навіть короткий випад може зачепити, якщо влучив у болюче. Коли після таких сутичок довго не відпускає тривога чи образа, краще не продовжувати суперечку, а звернутися по психологічну допомогу онлайн і розібратися, чому саме ці слова так ранять.

Тролінг, флеймінг, кібербулінг і хейт: у чому різниця

Ці слова часто вживають як синоніми, хоча вони описують різні явища. Розрізняють їх насамперед мета, адресат і повторюваність:

Явище	Мета	На кого спрямоване	Повторюваність	Дисбаланс сил	Що робити
Тролінг	Реакція, хаос, розвага	Будь-хто в гілці, часто незнайомі	Буває разовим	Зазвичай немає	Не підживлювати, блокувати, скаржитися
Флеймінг	Відповісти на образу чи загрозу	Опонент у суперечці	Спалах у межах суперечки	Немає	Зупинитися, вийти з перепалки
Кібербулінг	Принизити, залякати	Конкретна людина, часто знайома	Систематично	Є	Докази, скарга, підтримка дорослих
Хейт	Висловити ворожість	Людина чи група	По-різному	Часто проти групи	Скарга платформі, блокування
Підколювання серед друзів	Пожартувати, зблизитися	Свої, які знають правила	Як частина спілкування	Немає	Сказати, якщо жарт ранить

Флеймінг, за Гардакер, — це грубість у відповідь на образу чи загрозу, яку людина відчула, тоді як тролінг — грубість як самоціль. Кібербулінг вирізняють повторюваність і дисбаланс сил: його спрямовано на конкретну людину, і кривдника зазвичай можна впізнати. Як цькування в мережі виглядає в житті дітей і що робити батькам, ми докладно розібрали в статті про кібербулінг.

Хейт тримається не на грі, а на ворожості до людини чи цілої групи. Про те, як працює ненависть і чому вона так легко масштабується в мережі, — окрема сторінка словника.

Межі між цими явищами розмиті. Тролінг, що повторюється й зосереджується на одній людині, перестає бути «грою» і стає цькуванням. Для того, на кого він спрямований, назва неважлива — значення мають тривалість атак і те, що відбувається із самопочуттям.

Хто такі тролі: що кажуть дослідження

Першим великим дослідженням особистості тролів стала робота канадських психологів Ерін Баклз, Пола Трапнелла і Делроя Полхуса (2014). У двох онлайн-опитуваннях взяли участь 1 215 людей. У першому 5,6% учасників назвали тролінг своїм улюбленим заняттям у коментарях, тоді як більшість тих, хто коментує, воліла обговорювати теми чи просто спілкуватися.

Найтісніше тролінг був пов'язаний із повсякденним садизмом — схильністю отримувати задоволення від чужих страждань. Слабше — з психопатією й макіавеллізмом, а нарцисизм із задоволенням від тролінгу не корелював: нарциси радше любили дебатувати. Ці чотири риси разом психологи називають темною тетрадою — розширенням темної тріади. Висновок автори винесли в назву статті: тролі просто хочуть розважитися.

Пізніші роботи уточнили мотив. Наомі Крейкер і Евіта Марч (2016) опитали 396 дорослих користувачів Facebook: психопатія й садизм справді передбачали тролінг, але найсильнішим чинником виявилася негативна соціальна сила — задоволення від того, що можеш когось розлютити, присоромити чи обдурити. Тролю важить не так чужий біль, як власна влада над чужим настроєм.

Ще одна знахідка стосується емпатії. Наталі Сест і Евіта Марч (2017) опитали 415 дорослих і розділили емпатію на дві складові. Афективна, тобто здатність співпереживати, у тролів знижена. Когнітивна — розуміння, що відчуває інший, — ні; у поєднанні з психопатичними рисами вона навіть пов'язана з частішим тролінгом. Простіше кажучи, троль добре розуміє, що зачепить, але не відчуває болю того, кого зачіпає.

Ці дані — самозвіти й кореляції на вибірках переважно з англомовних країн, і чоловіки в більшості з них тролили частіше за жінок. Вони описують тенденцію, а не портрет кожного, хто колись написав злий коментар.

Що тролінг робить із людиною і як помітити, що тролять дитину

Одиничний злий коментар більшість людей переживає без наслідків. Інша справа, коли атаки повторюються, переходять на особисте, а в повідомленнях з'являються погрози чи оприлюднені особисті дані. Тоді тролінг зливається з кіберпереслідуванням, а про його наслідки дані однозначні: у систематичному огляді Стівенс і колег (2021) 42 із 43 досліджень знайшли шкоду для психічного здоров'я дорослих — депресію, тривогу, панічні атаки, суїцидальні думки. Постраждалі також розповідали, що не отримали підтримки від правоохоронців і перестали довіряти технологіям.

Гардакер помічає, що тролінг найболючіше б'є там, де люди довіряють одне одному: у спільнотах новачків і там, де відкрито говорять про особисте. Там провокація зовсім не схожа на гру: вона ранить і збиває з пантелику, тож сором, тривога й бажання зникнути з мережі — зрозуміла реакція. Якщо після цькування з'являються думки про самогубство чи самоушкодження, не лишайтеся з цим наодинці: кризова лінія 0 800 33 20 29 (цілодобово, безкоштовно).

Підлітки стикаються з тролінгом часто. В австралійському опитуванні Джесіки Маррінгтон і колег (2023) серед 157 підлітків 13–18 років 24,2% стали мішенню тролів за останній рік, а 13,4% тролили інших самі. Інших тролили 28,1% хлопців і 3,3% дівчат, а ті, хто сам ставав мішенню, частіше тролили й інших.

Якщо дитину чи підлітка цькують у мережі систематично, порад «не зважай» замало: потрібні дорослий поруч, план дій і нерідко допомога психолога при булінгу.

Насторожити батьків мають такі зміни:

• дитина різко закриває екран, коли ви підходите, і нервує після сповіщень;
• уникає соцмереж чи ігор, які раніше любила, або постійно перевіряє, «що там пишуть»;
• гірше спить, стає дратівливою, не хоче йти до школи;
• або навпаки: хвалиться, як «довела» когось у чаті, заводить кілька акаунтів, отримує бани в іграх.

Говорити варто без допиту й покарань: відібраний телефон учить лише одного — більше нічого не розповідати. Якщо розмова не складається або дитина сама тролить інших і не бачить у цьому проблеми, допоможе онлайн-консультація підліткового психолога: зі стороннім фахівцем підлітку часто легше говорити, ніж із батьками.

Чи може кожен стати тролем: настрій, контекст і анонімність

Профіль «темних рис» пояснює не все. Джастін Ченг і колеги зі Стенфорда й Корнелла (2017) провели експеримент на 667 учасниках. Одних спершу засмучували складним тестом і повідомленням про поганий результат, інші проходили легкий тест. Потім усі обговорювали статтю, під якою вже стояли або нейтральні, або тролячі коментарі.

Частка тролячих дописів зросла з 35% у спокійних умовах до 68%, коли поганий настрій поєднувався з тролінгом в обговоренні. Кожен чинник діяв і окремо: поганий настрій підвищував шанси написати тролячий коментар на 89%, тролі на початку гілки — на 68%.

Ті самі закономірності автори знайшли в 16,5 мільйона коментарів на сайті CNN: тролінг частішав пізно ввечері й на початку робочого тижня. 26% дописів, позначених як порушення, написали люди, яких раніше в порушеннях не помічали. Звідси назва статті: тролем може стати будь-хто за відповідних обставин.

Чому в мережі це легше? Психолог Джон Сулер (2004) описав ефект онлайн-розгальмування і виділив шість чинників: анонімність, невидимість співрозмовника, асинхронність (відповідь приходить не одразу), відчуття, що інший існує лише у твоїй голові, сприйняття мережі як гри зі своїми правилами і стертість статусу та авторитету.

Цей ефект — сучасний родич деіндивідуалізації: у потоці коментарів людина менше відчуває себе окремою особою з ім'ям і відповідальністю. Сулер наголошував, що розгальмування — не звільнення «справжнього я», а зсув стану, тож те, що людина пише в запалі під ніком, ще не вся вона.

Організований тролінг: ферми тролів і скоординовані акаунти

Окремий різновид — тролінг на замовлення, коли провокує не людина, що розважається, а команда, яка за інструкцією видає себе за звичайних користувачів. Найвідоміший приклад — російське «Агентство інтернет-досліджень». За даними, які наводять Крістофер Бейл і колеги (2020), лише у 2016 році його акаунти опублікували понад 57 тисяч дописів у Twitter, 2,4 тисячі у Facebook і 2,6 тисячі в Instagram, підігріваючи суперечки на болючі для американців теми.

Чи це працює? Команда Бейла поєднала опитування 1 239 користувачів Twitter наприкінці 2017 року з даними про акаунти агентства й не знайшла помітного впливу контактів із тролями на шість показників політичних поглядів і поведінки протягом місяця. Найчастіше з такими акаунтами взаємодіяли люди з уже твердими поглядами. Автори застерігають: питання про вплив на вибори 2016 року їхнє дослідження не закриває.

Як розпізнати скоординовані акаунти, показали Франциска Келлер і колеги (2020) на прикладі кампанії південнокорейської розвідки на виборах 2012 року, де суд оприлюднив перелік з 1 008 акаунтів. Окремий акаунт може виглядати цілком «людським», видає мережу координація:

• однаковий текст із різних акаунтів майже одночасно: понад 85% таких збігів траплялися в межах хвилини;
• акаунти створено приблизно тоді ж, і вони разом починають і припиняють писати на одну тему;
• активність за графіком робочого дня й затишшя на вихідних, тоді як звичайні користувачі найактивніші саме у вихідні;
• акаунти мережі постійно поширюють дописи одне одного.

Як реагувати на тролінг: що працює і чого ми не знаємо

Найвідоміша порада інтернету — «не годуй троля». Вона логічна: за Гардакер, тролінг досягає мети, лише коли хтось повірив і відповів усерйоз, і зривається, якщо люди розпізнали провокацію й не піддалися. Дані Ченга і колег додають аргумент: тролячі коментарі на початку гілки підштовхують тролити інших, тож емоційна відповідь підживлює всю дискусію.

Проте експериментального доказу, що ігнорування зупиняє тролів, ми не знайшли: порада спирається на логіку й досвід спільнот. Вона добре працює для разової провокації в публічній гілці, але погано — для систематичних атак на конкретну людину: мовчання там не зупиняє кривдника, а лишає потерпілого наодинці. Гардакер описує й інший шлях — нейтралізувати провокацію: спокійно назвати її тролінгом чи відповісти так, щоб розвага не вдалася.

Що робити на практиці:

• зробіть паузу перед відповіддю: емоційна реакція — саме те, на що розраховує троль;
• якщо відповідати доводиться за посадою, пишіть коротко й по суті;
• збережіть докази: скріншоти з датою, ніком і посиланням;
• заблокуйте автора чи вимкніть його повідомлення й поскаржтеся платформі;
• у разі погроз чи оприлюднення ваших особистих даних звертайтеся до поліції.

Підтримка фахівця потрібна, якщо після атак ви довго не можете заспокоїтися, прокручуєте в голові чужі слова, уникаєте мережі, від якої залежать робота чи навчання, а стан погіршується з тижня на тиждень. Варто звернутися й тоді, коли ви помічаєте, що самі все частіше зриваєтеся в коментарях: поганий настрій, як показав Ченг, робить тролем і того, хто ним не є.

Чим вимірюють схильність до тролінгу

Клінічного діагнозу «тролінг» не існує, тож дослідники вимірюють його самозвітними шкалами, а поруч — риси, з якими він пов'язаний:

Методика	Що вимірює	Автори, рік	Як виглядає
GAIT, глобальна оцінка інтернет-тролінгу	Тролінг: поведінку, задоволення, ідентифікацію з тролями	Баклз, Трапнелл, Полхус, 2014	4 твердження, як-от «Мені подобається тролити людей на форумах чи в коментарях»
GAIT-R, переглянута версія	Тролінгову поведінку	Сест і Марч, 2017 (за Маррінгтон та ін.)	8 тверджень, одне зворотне: «Деякі мої смішні коментарі інші можуть вважати образливими»
CAST, комплексна оцінка садистських тенденцій	Повсякденний садизм: фізичний, вербальний, опосередкований	Баклз і Полхус, 2013 (за Баклз та ін., 2014)	18 тверджень, як-от «Мені подобається жартувати коштом інших»
SRQ, шкала негативної соціальної сили	Задоволення від того, щоб когось розлютити чи обдурити	Фоулкс та ін., 2014 (за Маррінгтон та ін.)	5 тверджень, як-от «Мені подобається когось розлютити»

Обмеження варто знати. Усі ці шкали — самозвіти, а тролінг за природою пов'язаний з обманом. Більшість вибірок — студенти й учасники онлайн-платформ англомовних країн, а шкалу тролінгу для підлітків Маррінгтон і колеги адаптували самі, бо перевіреної версії не було. Тож жоден тест не скаже, чи є конкретна людина тролем.

Риси темної тетради, найтісніше пов'язані з тролінгом, можна оцінити в нашому тесті на темні риси особистості: він показує профіль рис, а не ставить діагноз.

Міфи і факти про тролінг

Насправді	Поширений міф
Тролінг — навмисна провокація заради реакції, а не будь-яка грубість чи незгода	Троль — кожен, хто зі мною не згоден
Поганий настрій і тролячі коментарі в гілці майже подвоюють частку тролячих дописів у звичайних людей	Тролять лише садисти й психопати
Ігнорування допомагає з разовою провокацією, але не зупиняє систематичного цькування	Досить не відповідати — і все мине
Систематичні онлайн-атаки пов'язані з депресією, тривогою й суїцидальними думками	Образи в інтернеті не можуть ранити по-справжньому
Дослідники виявили обмежений вплив тролів на політичні погляди, але для конкретної людини атака буває дуже болючою	Ферми тролів здатні переконати будь-кого
Підлітки часто бувають і мішенню, і автором тролінгу	Тролінг — розвага дорослих

Джерела

• Hardaker C. Trolling in asynchronous computer-mediated communication: From user discussions to academic definitions. Journal of Politeness Research, 2010; 6(2):215–242. DOI: 10.1515/jplr.2010.011 · Повний текст
• Buckels E. E., Trapnell P. D., Paulhus D. L. Trolls just want to have fun. Personality and Individual Differences, 2014; 67:97–102. DOI: 10.1016/j.paid.2014.01.016
• Craker N., March E. The dark side of Facebook: The Dark Tetrad, negative social potency, and trolling behaviours. Personality and Individual Differences, 2016; 102:79–84. DOI: 10.1016/j.paid.2016.06.043
• Sest N., March E. Constructing the cyber-troll: Psychopathy, sadism, and empathy. Personality and Individual Differences, 2017; 119:69–72. DOI: 10.1016/j.paid.2017.06.038
• Cheng J. та ін. Anyone can become a troll: Causes of trolling behavior in online discussions. Proceedings of CSCW, 2017:1217–1230. DOI: 10.1145/2998181.2998213 · PMID: 29399664 · PMC: PMC5791909 · Повний текст
• Suler J. The online disinhibition effect. CyberPsychology & Behavior, 2004; 7(3):321–326. DOI: 10.1089/1094931041291295 · PMID: 15257832
• Bail C. A. та ін. Assessing the Russian Internet Research Agency's impact on the political attitudes and behaviors of American Twitter users in late 2017. PNAS, 2020; 117(1):243–250. DOI: 10.1073/pnas.1906420116 · PMID: 31767743 · Повний текст
• Keller F. B. та ін. Political astroturfing on Twitter: How to coordinate a disinformation campaign. Political Communication, 2020; 37(2):256–280. DOI: 10.1080/10584609.2019.1661888
• Stevens F., Nurse J. R. C., Arief B. Cyber stalking, cyber harassment, and adult mental health: A systematic review. Cyberpsychology, Behavior, and Social Networking, 2021; 24(6):367–376. DOI: 10.1089/cyber.2020.0253 · PMID: 33181026
• Marrington J. Z. та ін. An exploration of trolling behaviours in Australian adolescents: An online survey. PLOS ONE, 2023; 18(4):e0284378. DOI: 10.1371/journal.pone.0284378 · PMID: 37043467 · Повний текст