Травма і ПТСР

Тест на дисоціацію (DES-II): як часто бувають дисоціативні переживання

Безкоштовний онлайн-тест на дисоціацію за шкалою дисоціативного досвіду DES-II (Карлсон і Патнем, 1993). 28 запитань про те, як часто у вашому житті бувають провали в памʼяті, відчуття нереальності себе чи світу, занурення в думки чи фільм; близько 6 хвилин, анонімно, результат одразу. Тест показує загальний бал від 0 до 100 і порівнює його з межею скринінгу, яку запропонували автори. Це орієнтир для самоперевірки, а не діагноз — зокрема, тест не визначає «роздвоєння особистості».

28 питань
~6 хв
безкоштовно
конфіденційно
на основі DES-II

Позначте число, яке показує, у скільки відсотках часу це трапляється з вами.

Інструкція

Цей опитувальник складається з двадцяти восьми запитань про переживання, які можуть траплятися з вами в повсякденному житті. Нас цікавить, як часто у вас бувають ці переживання. Однак важливо, щоб ваші відповіді показували, як часто вони трапляються з вами тоді, коли ви НЕ перебуваєте під впливом алкоголю чи наркотиків. Щоб відповісти на запитання, визначте, будь ласка, наскільки описане в ньому переживання стосується вас, і позначте число, яке показує, у скільки відсотках часу воно у вас буває.

0 % означає «з вами такого ніколи не буває», а 100 % — «це відбувається з вами постійно».

Буває, що деякі люди, ведучи автомобіль або їдучи в машині, автобусі чи метро, раптом усвідомлюють, що не памʼятають, що відбувалося впродовж усієї поїздки або її частини.
- 0 %
- 10 %
- 20 %
- 30 %
- 40 %
- 50 %
- 60 %
- 70 %
- 80 %
- 90 %
- 100 %
Деякі люди помічають, що іноді слухають, як хтось говорить, і раптом усвідомлюють, що не почули частини або всього, що було сказано.
- 0 %
- 10 %
- 20 %
- 30 %
- 40 %
- 50 %
- 60 %
- 70 %
- 80 %
- 90 %
- 100 %
Буває, що деякі люди опиняються в якомусь місці й гадки не мають, як туди потрапили.
- 0 %
- 10 %
- 20 %
- 30 %
- 40 %
- 50 %
- 60 %
- 70 %
- 80 %
- 90 %
- 100 %
Буває, що деякі люди виявляють на собі одяг і не памʼятають, як його вдягали.
- 0 %
- 10 %
- 20 %
- 30 %
- 40 %
- 50 %
- 60 %
- 70 %
- 80 %
- 90 %
- 100 %
Буває, що деякі люди знаходять серед своїх речей нові предмети й не памʼятають, щоб їх купували.
- 0 %
- 10 %
- 20 %
- 30 %
- 40 %
- 50 %
- 60 %
- 70 %
- 80 %
- 90 %
- 100 %
Деякі люди іноді помічають, що до них підходять незнайомі люди, які називають їх іншим імʼям або наполягають, що вже зустрічали їх раніше.
- 0 %
- 10 %
- 20 %
- 30 %
- 40 %
- 50 %
- 60 %
- 70 %
- 80 %
- 90 %
- 100 %
Іноді буває, що деякі люди почуваються так, ніби стоять поруч із собою або спостерігають, як самі щось роблять, і справді бачать себе так, наче дивляться на іншу людину.
- 0 %
- 10 %
- 20 %
- 30 %
- 40 %
- 50 %
- 60 %
- 70 %
- 80 %
- 90 %
- 100 %
Деяким людям кажуть, що вони іноді не впізнають друзів або членів родини.
- 0 %
- 10 %
- 20 %
- 30 %
- 40 %
- 50 %
- 60 %
- 70 %
- 80 %
- 90 %
- 100 %
Деякі люди помічають, що зовсім не памʼятають окремих важливих подій свого життя (наприклад, весілля чи випускного).
- 0 %
- 10 %
- 20 %
- 30 %
- 40 %
- 50 %
- 60 %
- 70 %
- 80 %
- 90 %
- 100 %
Буває, що деяких людей звинувачують у брехні, хоча самі вони не вважають, що збрехали.
- 0 %
- 10 %
- 20 %
- 30 %
- 40 %
- 50 %
- 60 %
- 70 %
- 80 %
- 90 %
- 100 %
Буває, що деякі люди дивляться в дзеркало й не впізнають себе.
- 0 %
- 10 %
- 20 %
- 30 %
- 40 %
- 50 %
- 60 %
- 70 %
- 80 %
- 90 %
- 100 %
Буває, що деякі люди відчувають, що інші люди, предмети й світ навколо них нереальні.
- 0 %
- 10 %
- 20 %
- 30 %
- 40 %
- 50 %
- 60 %
- 70 %
- 80 %
- 90 %
- 100 %
Буває, що деякі люди відчувають, ніби їхнє тіло їм не належить.
- 0 %
- 10 %
- 20 %
- 30 %
- 40 %
- 50 %
- 60 %
- 70 %
- 80 %
- 90 %
- 100 %
Буває, що деякі люди іноді згадують подію з минулого так яскраво, що відчувають, ніби переживають її знову.
- 0 %
- 10 %
- 20 %
- 30 %
- 40 %
- 50 %
- 60 %
- 70 %
- 80 %
- 90 %
- 100 %
Буває, що деякі люди не впевнені, чи те, що вони памʼятають, справді відбувалося, чи це їм лише наснилося.
- 0 %
- 10 %
- 20 %
- 30 %
- 40 %
- 50 %
- 60 %
- 70 %
- 80 %
- 90 %
- 100 %
Буває, що деякі люди перебувають у знайомому місці, але воно здається їм дивним і незнайомим.
- 0 %
- 10 %
- 20 %
- 30 %
- 40 %
- 50 %
- 60 %
- 70 %
- 80 %
- 90 %
- 100 %
Деякі люди помічають, що, дивлячись телевізор чи фільм, так поринають у сюжет, що не усвідомлюють інших подій навколо себе.
- 0 %
- 10 %
- 20 %
- 30 %
- 40 %
- 50 %
- 60 %
- 70 %
- 80 %
- 90 %
- 100 %
Деякі люди помічають, що настільки занурюються у фантазію чи мрії наяву, що це відчувається так, ніби відбувається з ними насправді.
- 0 %
- 10 %
- 20 %
- 30 %
- 40 %
- 50 %
- 60 %
- 70 %
- 80 %
- 90 %
- 100 %
Деякі люди помічають, що іноді здатні не зважати на біль.
- 0 %
- 10 %
- 20 %
- 30 %
- 40 %
- 50 %
- 60 %
- 70 %
- 80 %
- 90 %
- 100 %
Деякі люди помічають, що іноді сидять, дивлячись у порожнечу, ні про що не думаючи й не усвідомлюючи, як минає час.
- 0 %
- 10 %
- 20 %
- 30 %
- 40 %
- 50 %
- 60 %
- 70 %
- 80 %
- 90 %
- 100 %
Деякі люди іноді помічають, що, залишаючись на самоті, розмовляють самі із собою вголос.
- 0 %
- 10 %
- 20 %
- 30 %
- 40 %
- 50 %
- 60 %
- 70 %
- 80 %
- 90 %
- 100 %
Деякі люди помічають, що в одній ситуації можуть поводитися настільки інакше, ніж в іншій, що їм майже здається, ніби вони — дві різні людини.
- 0 %
- 10 %
- 20 %
- 30 %
- 40 %
- 50 %
- 60 %
- 70 %
- 80 %
- 90 %
- 100 %
Деякі люди іноді помічають, що в певних ситуаціях здатні з дивовижною легкістю й невимушеністю робити те, що зазвичай далося б їм важко (наприклад, у спорті, на роботі, у соціальних ситуаціях тощо).
- 0 %
- 10 %
- 20 %
- 30 %
- 40 %
- 50 %
- 60 %
- 70 %
- 80 %
- 90 %
- 100 %
Деякі люди іноді помічають, що не можуть пригадати, чи справді щось зробили, чи лише подумали про те, щоб це зробити (наприклад, не знають, чи відправили лист, чи тільки подумали, що треба його відправити).
- 0 %
- 10 %
- 20 %
- 30 %
- 40 %
- 50 %
- 60 %
- 70 %
- 80 %
- 90 %
- 100 %
Деякі люди знаходять свідчення того, що робили щось, чого не памʼятають.
- 0 %
- 10 %
- 20 %
- 30 %
- 40 %
- 50 %
- 60 %
- 70 %
- 80 %
- 90 %
- 100 %
Деякі люди іноді знаходять серед своїх речей записи, малюнки чи нотатки, які, мабуть, зробили самі, але не памʼятають, як робили.
- 0 %
- 10 %
- 20 %
- 30 %
- 40 %
- 50 %
- 60 %
- 70 %
- 80 %
- 90 %
- 100 %
Деякі люди іноді помічають, що чують у голові голоси, які кажуть їм щось робити або коментують те, що вони роблять.
- 0 %
- 10 %
- 20 %
- 30 %
- 40 %
- 50 %
- 60 %
- 70 %
- 80 %
- 90 %
- 100 %
Деякі люди іноді почуваються так, ніби дивляться на світ крізь туман, тож люди й предмети здаються далекими або нечіткими.
- 0 %
- 10 %
- 20 %
- 30 %
- 40 %
- 50 %
- 60 %
- 70 %
- 80 %
- 90 %
- 100 %

Готові почати?

28 питань · ~6 хв
Безкоштовно й анонімно
Результат одразу з поясненням

Тест питає про провали в памʼяті, відчуття нереальності себе чи світу і голоси в голові. Якщо зараз вам важко, проходження можна відкласти або зупинитися будь-коли — тест анонімний і не ставить діагнозу.

Відповіді залишаються лише у вашому браузері — на сервер вони не передаються, доступ до них маєте тільки ви. Незавершений тест зберігається на цьому пристрої до 7 днів, готовий результат — 24 години, далі дані видаляються автоматично.

Матеріал перевірила

Людмила Сердюк

Психотерапевт, співзасновниця центру New Leaf, доктор психологічних наук, професор

Що таке дисоціація: від «автопілота» до розладу

Дисоціація — це розʼєднання того, що зазвичай тримається разом: думок, почуттів, спогадів, відчуття власного тіла й навколишнього світу. Шкала DES-II питає, як часто такі переживання бувають у вашому повсякденному житті.

Повсякденні форми

Більшість дисоціативних переживань — звичайна робота уваги. Так захопитися фільмом, що не чуєш, як тебе кличуть, проїхати знайомий маршрут «на автопілоті», замріятися й не помітити, як минув час, — це теж дисоціація, тільки легка й безпечна. Автори шкали прямо пишуть, що багато її запитань стосуються непатологічних форм дисоціації, як-от мрійливості, тому бал не обовʼязково говорить про психічний розлад.

Коли дисоціація стає проблемою

Насторожують переживання, які повторюються часто, лякають або заважають жити:

Дереалізація — світ здається несправжнім, далеким, ніби крізь туман.
Деперсоналізація — тіло здається чужим, або ви ніби бачите себе збоку.
Провали в памʼяті — опинитися десь і не памʼятати, як туди потрапили, знаходити речі чи записи, яких не памʼятаєте.

Часта дисоціація нерідко йде поруч із пережитою травмою і посттравматичним стресовим розладом, а відчуття нереальності буває й під час панічних атак.

Про «роздвоєння особистості»

дисоціативний розлад ідентичності не діагностує жоден онлайн-тест. Автори шкали наголошують, що високий бал не слід вважати ознакою діагнозу, — дисоціативні розлади встановлює фахівець за клінічним інтервʼю.

Як проходити тест на дисоціацію

28 запитань, близько 6 хвилин. Кожне описує переживання, яке буває в деяких людей, а ви оцінюєте, як часто воно трапляється з вами.

1
Прочитайте опис
Кожне запитання описує ситуацію чи відчуття. Подумайте, чи буває таке з вами в повсякденному житті.
2
Оцініть частку часу
Оберіть, у скільки відсотках часу це з вами трапляється: 0 % — ніколи, 100 % — постійно, між ними — кроки по 10 %.
3
Не враховуйте алкоголь і наркотики
Автори шкали просять оцінювати лише ті моменти, коли ви не перебуваєте під їхнім впливом.
4
Подивіться результат
Тест порахує середній бал за всіма запитаннями — від 0 до 100 — і покаже, де він щодо межі скринінгу.

Якщо якесь переживання вам незнайоме, оберіть 0 % — це теж відповідь.
Деякі запитання описують незвичні стани. Якщо стане тривожно, зробіть паузу: прогрес зберігається в цьому браузері.

Що означає результат тесту DES-II

Бал — це середнє з 28 відповідей: відсотки додаються й діляться на 28, тож результат лежить від 0 до 100 і показує, яку частку часу в середньому займають описані переживання. Автори шкали запропонували одну межу — 30 балів; бал порівнюємо з нею без округлення.

Менше 30
Нижче межі скринінгу: тест не показує вираженої дисоціації. Окремі переживання на кшталт занурення у фільм чи «автопілота» бувають майже в усіх. Якщо якесь із них лякає чи заважає, про нього варто поговорити з фахівцем незалежно від бала.
30 і більше
Дисоціативні переживання бувають часто. У психіатричній вибірці авторів більшість людей із таким балом не мали дисоціативного розладу ідентичності — частіше це був посттравматичний стресовий розлад чи інший дисоціативний розлад. Результат варто обговорити з психотерапевтом.

Тест — скринінг, а не діагноз: автори прямо застерігають, що високий бал не слід вважати ознакою дисоціативного розладу.

На чому базується тест DES-II

Шкалу дисоціативного досвіду (Dissociative Experiences Scale, DES) опублікували 1986 року американські дослідники Ів Бернстайн і Френк Патнем. 1993 року Ів Бернстайн Карлсон і Френк Патнем випустили другу версію, DES-II: пункти ті самі, але замість відрізка завдовжки 100 мм людина обирає відсоток від 0 до 100 із кроком 10, тож бал легше рахувати.

перша версія шкали — Бернстайн і Патнем: 1986
запитань про повсякденні переживання: 28
межа скринінгу, яку запропонували автори: 30
чутливість і специфічність межі 30: 74 % / 80 %

Межу 30 вивели в багатоцентровому дослідженні 1051 пацієнта психіатричних клінік: вона правильно розпізнала 74 % людей із дисоціативним розладом ідентичності (тоді — розлад множинної особистості) і 80 % тих, хто його не мав.
За розрахунками авторів, у психіатричній вибірці 83 % людей із балом 30 і вище не мають цього розладу, а серед них 61 % мали посттравматичний стресовий розлад або інший дисоціативний розлад.
Для порівняння: у дослідженнях, які зібрали автори, типові бали дорослих із загального населення — від 3,7 до 7,8, а людей із посттравматичним стресовим розладом — від 26,1 до 41,1.
Офіційних підшкал немає: інші дослідники пробували виокремити групи запитань, але автори дійшли висновку, що шкала надійно вимірює лише загальний рівень дисоціації.
Шкалу розробили для дорослих від 18 років; для молодших її точність не досліджували.

Автори застерігають, що поза США та в іншій культурі межа 30 може означати інше. Валідованої української версії шкали немає, тому український текст — переклад New Leaf з англійського оригіналу DES-II. Автори дозволили дослідникам і клініцистам відтворювати шкалу без окремого дозволу; ми наводимо її як безкоштовний інструмент самоперевірки з посиланням на джерело.

Інші тести про травму, тривогу й дисоціацію

Дисоціація рідко буває сама по собі: найчастіше вона повʼязана з пережитою травмою або сильною тривогою. Ці тести допоможуть подивитися ширше.

Тест на комплексний ПТСР (ITQ)
Міжнародний опитувальник травми за МКХ-11: покаже, чи відповідають ваші реакції на важку подію критеріям ПТСР або комплексного ПТСР — з труднощами в регуляції емоцій, самооцінці й стосунках.
Тест на ПТСР (PCL-5)
20 тверджень про реакції на травматичну подію за останній місяць — наполегливі спогади, уникання, зміни настрою, настороженість. Скринінг ПТСР за DSM-5.
Тест на панічні атаки (PDSS-SR)
Відчуття нереальності себе чи світу може виникати під час панічної атаки. Сім запитань про останній тиждень покажуть, наскільки панічні атаки зараз впливають на життя.

Що допомагає при частій дисоціації

Дисоціація — не поломка, а спосіб, яким психіка захищається від надмірного: коли переживання стає нестерпним, вона ніби вимикає частину досвіду. Тому мета роботи — не «прибрати» відчуття, а зробити так, щоб воно було менш потрібним.

Що можна зробити самостійно

Помічати, що передує епізодам: утома, недосип, конфлікт, нагадування про важку подію.
Повертатися в «тут і зараз» через відчуття: назвати кілька предметів навколо, відчути стопи на підлозі, потримати в руках щось прохолодне.
Не лякати себе додатково: відчуття нереальності неприємне, але сам по собі епізод не означає, що ви втрачаєте розум.

Коли варто звернутися до фахівця

Якщо провали в памʼяті, відчуття нереальності чи «погляд збоку» повторюються, лякають або почалися після травматичної події, краще не залишатися з цим наодинці. З дисоціацією працює психотерапія травми та ПТСР: спершу — стабілізація й відчуття безпеки, потім, за потреби, робота з пережитим.

У Позитивній психотерапії, у якій працює наш центр, спираються на ресурси людини — на те, що вже допомагає їй триматися.

Часті запитання

1Як дізнатися, чи є в мене роздвоєння особистості?

Самостійно — ніяк: дисоціативний розлад ідентичності («роздвоєння особистості») діагностує лише фахівець за детальним клінічним інтервʼю, і жоден онлайн-тест його не замінить. DES-II показує, як часто бувають дисоціативні переживання загалом. Автори шкали наголошують, що високий бал не слід вважати ознакою діагнозу, — це привід для розмови з психотерапевтом.

2Чи нормально іноді «відключатися» або діяти на автопілоті?

Так. Поринути у фільм так, що не чуєш нічого довкола, замріятися чи проїхати знайому дорогу, не памʼятаючи її, — повсякденні форми дисоціації, знайомі майже кожному. Автори шкали прямо пишуть, що багато її запитань стосуються непатологічних переживань, як-от мрійливості. Насторожувати мають часті епізоди, які лякають або заважають жити.

3Чим дереалізація відрізняється від дисоціації?

Дисоціація — загальна назва для розʼєднання свідомості, памʼяті, відчуття себе і світу. Дереалізація — одна з її форм, коли несправжнім здається навколишній світ; поруч із нею часто йде деперсоналізація — відчуження від власного тіла чи думок. DES-II питає і про них, і про інші форми — провали в памʼяті, занурення в думки й фантазії.

4Що означає бал 30 у тесті DES-II?

Це межа, яку автори шкали запропонували для скринінгу: результат 30 і вище означає, що дисоціативні переживання бувають часто. У психіатричній вибірці, на якій її вивели, ця межа правильно розпізнала 74 % людей із дисоціативним розладом ідентичності й 80 % тих, хто його не мав. Поза США та в іншій культурі автори радять тлумачити її обережно.

5Чи впливають алкоголь, наркотики чи втома на результат?

Так, тому інструкція просить оцінювати лише ті моменти, коли ви не перебуваєте під впливом алкоголю чи наркотиків. Сильна втома й недосип теж можуть посилювати відчуття відстороненості та «туману». Якщо зараз ви дуже виснажені, врахуйте це, читаючи результат.

6Чи можна вилікувати дисоціацію?

З частою дисоціацією працюють у психотерапії — найчастіше разом із травмою, що за нею стоїть. Спершу людина вчиться відчувати безпеку й повертатися в «тут і зараз», а вже потім, за потреби, працює з пережитим. Скільки часу це займе, залежить від причин і того, як давно тривають епізоди.

7Чому тест показує лише загальний бал?

Бо надійним автори вважають саме його. Інші дослідники пробували виокремити в шкалі групи запитань — про амнезію, деперсоналізацію й поглинання, — але автори дійшли висновку, що шкала надійно вимірює лише загальний рівень дисоціації. Тому ми не показуємо підшкал, яких в оригіналі немає.

8Чи підходить тест підліткам?

Шкалу розробили для дорослих від 18 років: формулювання й описані ситуації розраховані на дорослих, а точність результатів у молодших не досліджували. Якщо вас турбує стан підлітка, краще обговорити це з дитячим чи підлітковим психологом.

9Чи можна проходити тест після травми або війни?

Так. Часта дисоціація нерідко буває реакцією на пережиту травму, і в людей із посттравматичним стресовим розладом бали зазвичай вищі, ніж у загальному населенні. Проходьте тест у спокійний момент, а якщо запитання зачіпають болюче, зробіть паузу чи зупиніться — до тесту можна повернутися пізніше.

10Що робити, якщо результат високий?

Не панікувати: за даними авторів, більшість людей із високим балом мають не дисоціативний розлад ідентичності, а інші стани — найчастіше повʼязані з травмою. Варто записатися до психотерапевта, особливо якщо переживання лякають чи заважають жити. Перед зустріччю згадайте конкретні приклади ситуацій із запитань, які ви оцінили найвище: автори радять фахівцям розпитувати саме про них.

Шкала: Ів Бернстайн Карлсон, Френк Патнем. Джерела: Carlson E. B., Putnam F. W. An update on the Dissociative Experiences Scale. Dissociation, 1993; 6(1): 16–27 (Appendix A — DES II). Bernstein E. M., Putnam F. W. Development, reliability and validity of a dissociation scale. Journal of Nervous and Mental Disease, 1986; 174: 727–735 · PMID: 3783140. Carlson E. B., Putnam F. W., Ross C. A., Torem M., Coons P., Dill D., Loewenstein R. J., Braun B. G. Validity of the Dissociative Experiences Scale in screening for multiple personality disorder: a multicenter study. American Journal of Psychiatry, 1993; 150: 1030–1036. · Переклад New Leaf на основі: Carlson E. B., Putnam F. W. An update on the Dissociative Experiences Scale. Dissociation, 1993; 6(1): 16–27, Appendix A.